Постанова

від 11.07.2019 по справі 923/808/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/808/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання Безпалюк А.В.

за участю:

від ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України - Джулай Ю.В., довіреність № 728 від 18.12.2018;

Інші представники учасників провадження у судове засідання не з`явились.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.04.2019

суддя - Пінтеліна Т.Г.

час та місце ухвалення рішення: 11:44:14 год., м. Херсон

повний текст складено 12.10.2018.

по справі № 923/808/17

за заявою кредитора Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Компас Н

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 10.01.2018 року ТОВ КОМПАС Н (код ЄДРПОУ 39133281) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Скоробогатову Д.В. (свідоцтво №1784 від 02.12.2016р.). 14.03.2019 до господарського суду Херсонської області від ліквідатора Скоробогатова Д.В. надійшло клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, затвердження звіту про нарахування основної та додаткової грошової винагороди арбітражному керуючому за здійснення повноважень ліквідатора; припинення провадження у справі.

19.04.2019 до господарського суду Херсонської області надійшло клопотання ліквідатора Скоробогатової Д.В., яким просить суд:

1. Cтягнути з Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України на користь арбітражного керуючого Скоробогатової Дарини Володимирівни нараховану грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в процедурі банкрутства ТОВ КОМПАС Н за період з 10.01.2018 року по 10.01.2019 року в сумі - 88745 грн. 87 коп.

2. Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на користь арбітражного керуючого Скоробогатової Дарини нараховану грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в процедурі банкрутства ТОВ КОМПАС Н за період з 10.01.2018 року по 10.01.2019 року в сумі - 896 грн 45 коп.

Крім того, ліквідатором 19.04.2019 подано клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, звіту про нарахування та виплату основної та додаткової грошової винагороди ліквідатора, провадження у справі припинити. До клопотання додано протокол засідання комітету кредиторів від 19.04.2019, звіт ліквідатора станом на 19.04.2019, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.04.2019 у справі № 923/808/17 звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Компас Н затверджено. Юридичну особу банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Компас Н ліквідувано та припинено, виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.04.2019 у справі № 923/808/17 затверджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Скоробогатової Д.В. у справі №923/808/17 про банкрутство ТОВ КОМПАС Н за період з 10.01.2018 по 10.01.2019 на суму 89642,32грн.

Cтягнуто з Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України на користь арбітражного керуючого Скоробогатової Дарини Володимирівни нараховану грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в процедурі банкрутства ТОВ КОМПАС Н за період з 10.01.2018 по 10.01.2019 в сумі - 88745,87 грн.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на користь арбітражного керуючого Скоробогатової Дарини Володимирівни нараховану грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в процедурі банкрутства ТОВ КОМПАС Н за період з 10.01.2018 по 10.01.2019 в сумі - 896,45 грн.

Ухвала місцевого господарського суду в частині стягнення з кредиторів винагороди та відшкодування витрат ліквідатора обґрунтована тим що, відповідно до звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу у боржника повністю відсутні майнові активи, у зв`язку з чим неможливе здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна боржника. Місцевий господарський суд дійшов висновку щодо можливості здійснення оплати послуг арбітражного керуючого в порядку розподілу між кредиторами суми грошової винагороди пропорційно визнаних кредиторських вимог кожного кредитора у справі.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на користь арбітражного керуючого Скороблгатововї Д.В. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора в процедурі банкрутства ТОВ КОМПАС Н за період з 10.01.2018 по 10.01.2019 у сумі 88 745,87 грн. та щодо видачі судового наказу про стягнення цієї винагороди.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норм матеріального права та порушено норми процесуального права, з огляду на наступне.

Так посилаючись на приписи статей 26, 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом скаржник зазначає, що правовий аналіз вказаних статей свідчить про те, що джерелом оплати грошової винагороди ліквідатора та покриття його витрат є наявні кошти у боржника, одержані від продажу його майна, вирішення питання щодо джерела оплати грошової винагороди ліквідатора є компетенцією комітету кредиторів, створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого є правом, а не обов`язком кредиторів.

Господарським судом Херсонської області при винесені ухвали від 19.04.2019 не надано належної правової оцінки усім обставинам справи, а саме:

1) На зборах комітету кредиторів боржника кредиторами не створювався фонд про сплату грошової винагороди ліквідатору та не погоджувалося питання про можливість стягнення цих коштів з кредиторів, у разі відсутності відповідного майна/коштів у боржника, за рахунок яких можливо компенсувати винагороду та витрати ліквідатору.

2) У ході ліквідаційної процедури грошові вимоги ПАТ ДПЗКУ на суму 4 383 300,79 грн. (суб`єкта господарювання державного сектора економіки; виконавця міжнародних домовленостей) взагалі залишилися не погашеними, і покладання ще додаткового тягаря кредиторів, зокрема на Товариство буде перечить конституційним засадам розумності, справедливості та верховенства права.

3) Оплату послуг ОСОБА_1 в ході процедури розпорядження майном боржника, Товариством проведено у повному обсязі згідно з положеннями ст. 115 Закону.

4) ОСОБА_1 цілком була усвідомлена щодо майнового стану боржника. При цьому, вона свідомо, без жодного примусу, без укладання відповідних договорів про надання допомоги тощо, продовжувала виконувати повноваження ліквідатора у справі № 923/808/17.

Скаржник також наголошує, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України створене як державне підприємство, є суб`єктом господарювання державного сектора економіки відповідно до частини другої статті 22 ГК України та є учасником ряду державних програм у сфері сільського господарства.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі.

11.07.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Скоробогатової Д.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.04.2019 по справі № 923/808/17 залишити без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.04.2019 у справі № 923/808/17.

Призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України по справі № 923/808/17 на 11.07.2019 об 11:00 год.

Представник Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України в судовому засіданні 11.07.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати пункти 2, 4 ухвали Господарського суду Херсонської області від 19.04.2019.

Інші представники сторін у судове засідання не з`явились.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закону про банкрутство).

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.04.2019 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ КОМПАС Н . Юридичну особу банкрута - ТОВ КОМПАС Н ліквідувано та припинено, виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Провадження у справі закрито. Арбітражний керуючий Скоробогатова Д.В. звернулась до господарського суду Херсоснької області з заявою про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 11.01.2018 по 10.01.2019 у сумі 89 642,32 грн. та клопотання про стягнення з ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України - 88745,87 грн., з Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі - 896,45 грн.

Затверджуючи звіт арбітражного керуючого Скоробогатоваої Д.В. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 10.01.2018 по 10.01.2019, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого арбітражним керуючим Скоробогатоваої Д.В. клопотання про стягнення на його користь затвердженої судом грошової винагороди.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, предметом даного судового розгляду є клопотання ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Скоробогатової Д.В. про затвердження звіту та стягнення з Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі Броньовський проти Польщі ) зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Статтею 98 Закону про банкрутство передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 115 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до частини 2 статті 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Постанова Верховного від 13.02.2019 у справі № 910/22696/15.

Судова колегія також відзначає, що Публічне акціонерне товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України є ініціюючим кредитором у справі, що підтверджується заявою останнього про порушення провадження у справі про банкрутство та ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.08.2017 у даній справі.

Так, ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (правова позиція Верховного суду, викладена в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/32824/15).

Вищенаведене спростовує твердження скаржника щодо неправильного застосування судом першої інстанції статей 26, 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Крім того, колегією суддів встановлено, ліквідатором надано суду докази відсутності у боржника майна, за рахунок якого можливе погашення заборгованості перед кредиторами.

Комітетом кредиторів не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, так само як і не приймалось рішення щодо стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та видатків, понесених ліквідатором під час виконання своїх повноважень.

Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не містить заборони здійснювати оплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого понесених в межах справи про банкрутство, за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова кредиторів від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що суперечить приписам ст. 43 Конституції України.

З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Скоробогатової Д.В. за виконання обов`язків ліквідатора боржника з кредиторів пропорційно їх грошових вимог.

Колегія суддів, перевіривши правильність поданого розрахунку грошової винагороди, враховуючи частки кредиторських вимог у загальній сумі реєстру вимог кредиторів, стягненню на користь ліквідатора в рахунок оплати його послуг підлягають грошові кошти у наступних розмірах: 88745,87 грн. з ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , 896,45 грн. - з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, в ході розгляду даної справи не було встановлено обставин, які б свідчили про заперечення або оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора ТОВ КОМПАС Н - арбітражного керуючого Скоробогатової Д.В.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів покладення оплата грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі покладається на кредиторів виходячи із принципу пропорційності вимог кредиторів.

Не заслуговують на увагу твердження скаржника з приводу того, що Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України створене як державне підприємство, є суб`єктом господарювання державного сектора економіки відповідно до частини другої статті 22 ГК України та є учасником ряду державних програм у сфері сільського господарства.

Так, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16., від 04.10.2018 по справі №916/1503/17 та від 30.01.2019 по справі №910/32824/15).

Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

На підставі викладеного, ухвала Господарського суду Херсонської області від 19.04.2019 по справі № 923/808/17 є законною та обґрунтованою, оскільки її винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України суд апеляційної інстанції не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали Господарського суду Херсонської області в апеляційному порядку, у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 277, 275, 276, 281- 283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.04.2019 у справі № 923/808/17 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на користь арбітражного керуючого Скоробогатової Д.В. нараховану грошову за виконання повноважень ліквідатора в процедурі банкрутства ТОВ КОМПАС Н за період з 10.01.2018 по 10.01.2019 в сумі 88745,87 грн. - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.07.2019.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.