Постанова

від 08.07.2019 по справі 910/11016/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/11016/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання Реуцької Т.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2019р.

у справі №910/11016/18 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Вест Файненс Кредит Банк

до ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Деско Юкрейн

про стягнення 26 883 585,45 грн.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019р. у справі №910/11016/18 клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову у справі №910/11016/18 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі законної сили шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; індивідуальний ідентифікаційний номер у ДРФО: НОМЕР_1 ) у розмірі 19 233 470,00 грн. Стягувач за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство Вест Файненс Кредит Банк . Боржник за даною ухвалою є ОСОБА_1 .

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача, як поручителя за договором поруки 26 883 585,45 грн. заборгованості, що виникла у зв`язку з невиконання договору про відкриття кредитної лінії від 07.05.2012р. №42-2467/12-КЮ, укладеним між позивачем та ТОВ Деско Юкрейн .

Не погодившись із прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Вест Файненс Кредит Банк .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в період з 2017 по 2018 роки відповідач не був єдиним засновником ТОВ Деско Юкрейн . Щодо договору поруки від 02.06.2016р., то даний договір оскаржується в судовому порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 у справі №910/11016/18.

Акціонерне товариство Вест Файненс Енд Кредит Банк заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що відповідач є поручителем за кредитним договором, а намагання останнього оскаржити у судовому порядку договір поруки свідчить про намагання уникнути майнової відповідальності перед Банком.

Розпорядженням від 13.05.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11016/18 у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. з 02.05.2019р. по 17.05.2019р., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 13.05.2019р., сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. у зв`язку із перебуванням судді Разіної Т.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2019р. у справі № 910/11016/18 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю Деско Юкрейн та ОСОБА_1 своїх представників, чи особисто, в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Вест Файненс Кредит Банк до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Деско Юкрейн про стягнення 26 883 585,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ Вест Файненс Кредит Банк (банк) та ТОВ Деско Юкрейн (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №42-2467/12-КЮ, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 12 000 00, 00 грн. та 3 995 663,11 дол. США.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів у встановленому порядку матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що 02.06.2016р. для забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №42-2467/12-ПФ2, за умовами якого поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник. Таким чином, оскільки позичальник кредит в повному обсязі не повернув, враховуючи те, що відповідач поручився за виконання позичальником своїх зобов`язань по кредиту, позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 26 883 585, 45 грн. за договором про відкриття кредитної лінії від 07.05.2012р. №42-2467/12-КЮ.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах суми позову.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом спору у справі є стягнення з ОСОБА_1 , як поручителя за Договором поруки 26 883 585, 45 грн. заборгованості, що виникла у зв`язку з невиконанням договору про відкриття кредитної лінії від 07.05.2012р. №42-2467/12-КЮ, укладеним між позивачем та ТОВ Деско Юкрейн .

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами договору поруки поручитель поручається за виконання боржником обов`язків повернути банку наданий за основним договором кредит, обов`язків щодо сплати банку процентів за користування кредитом, обов`язку щодо сплати банку комісії, неустойки (пені, штрафу) та понад суму неустойки відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань.

Згідно п. 3.1. договору поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, перелічених у статті 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Крім того, судом встановлено, що відповідач поручився перед позивачем за виконання кредитного договору належним відповідачу на праві власності майновим комплексом за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором іпотеки №42-2467/12-ІФ, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Лахно Ю.В. 07.05.2012р.

Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та третьою особою було укладено договір застави рухомого майна №42-2467/12-310.

Станом на 26.04.2018р. заставне майно АТ Кредитвест Банк знаходилося в належному стані на території майнового комплексу, який перебуває у власності відповідача, що підтверджується Актом перевірки стану заставного майна (рухоме майно) від 26.04.2018р.

З інвентаризаційного опису від 25.01.2019р., складеного ліквідатором арбітражним керуючим Тетерич Н.В. за участі представників кредиторів ТОВ Деско Юкрейн , у тому числі позивача, вбачається, що проведено інвентаризацію майна ТОВ Деско Юкрейн за адресою: Херсонська область, Каховський район , смт. Любимівка, вул. Мелітопольська, будинок № 4 А, з метою виявлення майна ТОВ Деско Юкрейн , яке перебуває в заставі позивача. За результатом проведення інвентаризації виявлено Котел паровий твердотоп. Е 2,5-1,4P (Є) та, частково, лінію з гранулювання лушпиння насіння соняшника в кількості 2 шт., яке знаходилося в неробочому стані. Будь-яке інше майно, зазначене в Договорі застави рухомого майна №42-2467/12-310, було відсутнє, місцезнаходження майна не відоме.

Зазначене свідчить про вчинення дій щодо майна третьої особи, які унеможливлюють задоволення вимог позивача за рахунок майна боржника.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, який є поручителем перед позивачем, входив до складу учасників ТОВ Деско Юкрейн та здійснював управління його діяльністю під час виникнення заборгованості перед позивачем, зникнення заставленого рухомого майна, а також враховуючи відсутність будь-яких дій відповідача як поручителя, спрямованих на виконання зобов`язань перед позивачем, в той же час зникнення заставленого майна свідчить про вчинення відповідачем заходів, які призведуть до зникнення чи зменшення майна відповідача, а відтак виконання рішення може бути значно ускладнене або взагалі унеможливлене внаслідок відчуження відповідачем майна у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії , було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

За таких обставин, вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Доводи наведені в апеляційній скарзі до уваги не приймаються, оскільки доказів визнання недійсним договору поруки №42-2467/12-ПФ2 від 02.06.2016р. у встановленому законодавством порядку до суду не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, Північний апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 26.02.2019р. у справі №910/11016/18.

керуючись ст.ст. 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2019р. у справі №910/11016/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали оскарження по справі №910/11016/18 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова