Ухвала

від 12.07.2019 по справі 904/1567/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" липня 2019 р. Справа№ 904/1567/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Агрикової О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної казначейської служби України

на рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року

у справі № 904/1567/18 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южгород", (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 6-А, ідентифікаційний код 38981187 )

до: 1. Державної архітектурно-будівельної інспекції України, (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26)

2. Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, (49039, місто Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, будинок 17/4)

3. Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, (49000, місто Дніпро, вулиця Челюскіна 1)

4. Державної казначейської служби України, (01601, місто Київ, вулиця Бастіонні, будинок 6; ідентифікаційний код 37567646)

про стягнення 303 100,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Южгород" 26 100,00 грн. грошових коштів, та 23 512,50 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги. В іншій частині позову відмовлено. Повне рішення складено 03.06.2019 року (т.ІІІ, а.с. 136-142).

29 червня 2019 року Державна казначейська служба України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18 , в якій просить: рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 по справі № 904/1567/18 в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2019 року, апеляційна скарга Державної казначейської служби України у судовій справі № 904/1567/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

Разом з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено клопотання, про звільнення від сплати судового збору, в якому відповідач просить звільнити Казначейство від сплати судового збору або ж відстрочити сплату судового збору до завершення розгляду справи апеляційним судом.

Розглянувши клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" передбачено, що Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті .

Частиною першої статті 8 зазначеного Закону визначено, що "Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю".

Тобто, у статті 8 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" законодавцем визначено виключний перелік умов , на підставі яких Суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Відтак, у розумінні приписів норм закону, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов`язком.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є наявність підстав визначених частиною першою статті 8 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір".

Апелянтом не доведено документально наявність підстав для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", тому заявлене ним клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, у даному випадку, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відмовляє Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху ).

Зокрема, пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги .

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви ТОВ "Южгород" про стягнення становила - 4 546,50 грн.

Отже, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18 становить 6 819,75 грн. ( 150% від 4 546,50 грн. = 6 819,75 грн., де 4 546,50 грн. - сума що підлягала сплаті при поданні позовної заяви ).

29 червня 2019 року Державна казначейська служба України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18 , проте , доказів сплати судового збору до матеріалів апеляційної скарги не додано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Крім того, в тексті апеляційної скарги, апелянтом також заявлено клопотання, в якому, з посиланням на ч.2 ст. 256 ГПК України, просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 по справі № 904/1567/18 поважними та поновити цей строк .

Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

За змістом ст. 119 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

В тексті апеляційної скарги скаржник зазначає, що Казначейство 07.06.2019 отримало від суду у конверті зі штрих-кодовим ідентифікатором Київ-30 0103050609778

Проте, як вбачається з матеріалів справи, копію повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18 Державною казначейською службою України отримано 06 червня 2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 01030 5060977 8 (т.ІІІ, а.с.144), а також відомості з офіційного інтернет-ресурсу АТ Укрпошта про відстеження поштового відправлення за № 0103050609778. Тобто, з огляду на приписи частини другої статті 256 ГПК України, останнім днем строку, для оскарження зазначеного рішення суду є 26 червня 2019 року .

29 червня 2019 року Державна казначейська служба України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18 , про що свідчить поштовий конверт № 01014 1586413 3 в якому апеляційна скарга надійшла до суду, а також відомості з офіційного інтернет-ресурсу АТ Укрпошта про відстеження поштового відправлення за № 01014 1586413 3.

Тобто, апелянт звернувся через 23 дні з дня отримання копії повного тексту оскаржуваного рішення та через 26 днів з дня складання повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18.

В даному випадку колегія суддів не вбачає поважних підстав для поновлення строку в порядку частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено можливість поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis , рішення від 26.04.2007 у справі Олександр Шевченко проти України , заява №8371/02, п.27 та ухвалу від 14.10.2003 у справі Трух проти України , заява №50966/99,).

Згідно частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

З огляду на викладене, судова колегія, у даному випадку відмовляє Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху , з підстав, передбачених п.п. 2, 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що Державна казначейська служба України має право усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду зокрема :

- докази сплати судового збору у розмірі 6 819,75 грн. (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 904/1567/18 ).

Платіжні реквізити Північного апеляційного господарського суду для сплати судового збору : Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998 , Рахунок отримувача: 34317206082004 , Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб) Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Північний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа)) .

- Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18 з зазначенням поважних підстав пропуску такого строку.

Якщо заявником не будуть усунуті недоліки в строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повертається заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 31 118, 147, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Відмовити Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

3. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18 - залишити без руху.

4. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Державної казначейської служби України має право усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 6 819,75 грн., (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі № 904/1567/18 ).

- Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі № 904/1567/18 з зазначенням поважних підстав пропуску такого строку.

5. Якщо заявник не усуне недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали , апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

6. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.

Всі документи та письмові докази подаються виключно через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.О. Хрипун

О.В. Агрикова