Постанова

від 09.07.2019 по справі 922/3292/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2019 р. Справа № 922/3292/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Прядка В.О., довіреність, адвокат

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест", м. Харків (вх. № 1286 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019 р., повний текст складено 18.03.2019 р. (суддя Жельне С.Ч.)

у справі № 922/3292/18,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест", м. Харків

про виселення із займаного приміщення та стягнення 124 448,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" про: виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" з частини майданчика першого поверху зони відпочинку з фонтанним комплексом (інв.№085057, літ. А-1), загальною площею 114,2 кв. м., за адресою: 61052, м. Харків, пл.Привокзальна, 1-А, що перебуває на балансі структурного підрозділу "Господарська служба" регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" неустойки в сумі 124 448,20 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що відповідач, в порушення ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, п.5.10 договору оренди №5715-Н від 31.03.2014, орендоване майно позивачу не повернув та продовжує безпідставно користуватися спірним майном, у зв`язку з чим на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, останньому нараховано неустойку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.2019р. у справі №922/3292/18 позов задоволено повністю.

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" (61052, м.Харків, майдан Привокзальний, 1-А, код ЄДРПОУ 37379307) з частини майданчика першого поверху зони відпочинку з фонтанним комплексом, (інв. №085057, літ.А-1), загальною площею 114,2 кв.м, за адресою: 61052, м. Харків, пл. Привокзальна, 1-а, що перебуває на балансі структурного підрозділу "Господарська служба" регіональної філії "Південна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" (61052, м.Харків, майдан Привокзальний, 1-А, код ЄДРПОУ 37379307) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (61052, м.Харків, вул. Євгена Котляра, буд.7,код ЄДРПОУ 40081216) - 124 448 грн.20 коп. неустойки та 3 628 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019 р. у справі №922/3292/18 скасувати та відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про виселення та стягнення коштів.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнято при неповному з`ясуванні обставин, які покладені в основу оспорюваного рішення та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Наголошує, що протягом всього строку дії договору оренди орендар належним чином виконував свої обов`язки, а саме користувався майном та сплачував орендну плату відповідно до умов договору. Після закінчення строку дії договору оренди, не отримавши від орендодавця повідомлення про відсутність волі останнього до укладення договору, продовжував користуватися об`єктами оренди та сплачувати орендну плату, оскільки вважав договір продовженим на тих самих умовах, та на той же строк у силу приписів ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ч.4 ст.284 Господарського кодексу України. Крім того, зазначає, що позивач не попередив відповідача строком за три місяці про намір використовувати майно для власних потреб, не надав жодних пояснень стосовно того в яких цілях надалі буде використовуватись спірне майно. Не надано позивачем і жодного правильного та зрозумілого розрахунку розміру неустойки, що підлягає стягненню за рішенням суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2019 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Склярук О.І., Хачатрян В.С.

За результатами усунення недоліків, встановлених ухвалою від 24.04.2019 р. про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 р. у справі №922/3292/18 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019 р. у справі №922/3292/18.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019 р. у справі №922/3292/18.

Встановлено строк для подання Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відзиву на апеляційну скаргу.

Зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019 р. у справі №922/3292/18.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечило, з підстав викладених у відзиві. Просить рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019 р. у справі №922/3292/18 залишити без змін.

Зазначає, що класифікатор організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004(затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97) пунктом 3.2.1 визначає акціонерне товариство, як господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Тобто, організаційно-правова форма господарювання ПАТ Українська залізниця не дозволяє віднести позивача до категорії державних підприємств.

Наголошує, що з моменту переходу права власності на майно, що було предметом договору оренди від 31.03.2014 №5715-Н до ПАТ Укрзалізниця правовідносини між сторонами за наголошеним договором не підпадають під регулювання Закону України Про оренду державного та комунального майна , а відтак у орендодавця відсутній обов`язок укладати з орендарем новий договір оренди або завчасно надавати будь-які пояснення стосовно того, в яких цілях ним витребується майно.

Звертає увагу апеляційного суду, що ТОВ "Евро Инвест" змінено свою позицію щодо обсягу заперечень, та в апеляційній скарзі наводяться нові доводи, що не наводились ним у суді першої інстанції. Такі вихідні дані, як місячна орендна плата розраховувались позивачем в порядку погодженому сторонами в пункті 3.3. договору за кожен місяць, що передував окремому періоду нарахування неустойки. У пункті 10.2 договору сторони передбачили, що його умови, в частині зобов`язання скаржника щодо орендної плати, зберігають силу до виконання зобов`язання. Враховуючи зміст апеляційної скарги та те, що скаржник лише після її підготовки змінив свою правову позицію та почав заперечувати правильність розрахунку неустойки, позивач надав копії розрахунків орендної плати за спірний період.

Крім того, стверджує, що ПАТ Укрзалізниця листом від 10.04.2018р. №ЦЦЮ-13/183 направило на адресу відповідача повідомлення про необхідність приведення орендованого майна у належний стан та повернення його з оренди після закінчення строку дії договору, сплативши при цьому належні кошти за користування ним. Доказом отримання ТОВ Євро Инвест наведеного листа є відповідь скаржника на нього від 10.05.2018року №9/05, яка додавалась до матеріалів справи з відзивом на позовну заяву.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019р. у справі №922/3292/18 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019 р. у справі №922/3292/18 на 09.07.2019р. о 12:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.2019р. проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019 р. у справі №922/3292/18 залишити без змін.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Явка представників в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

31.03.2014р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" (далі - орендар) укладено договір оренди №5715-Н, відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частина майданчика першого поверху зони відпочинку з фонтанним комплексом (інв.№085057, літ. А-1) загальною площею 114,2 кв.м, за адресою: м.Харків, пл.Привокзальна , 1-а , що перебуває на балансі відокремленого підрозділу "Господарська служба" державного підприємства "Південна залізниця"(далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на 01 жовтня 2013р. і становить за незалежною оцінкою 625 200,00(шістсот двадцять п`ять тисяч двісті ) грн.

Майно передається в оренду з метою: кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи(п.1.2 договору).

Положеннями п.2.1 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна (Додаток №1).

Орендна плата, за умовами п.2.1. договору, визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786(зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2014 р. - 4 247,76грн.(Додаток №2).

Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2014р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень 2014р.(п. 3.1 договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за заступний місяць (п. 3.3. договору).

31.03.2014р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" складено акт приймання-передачі орендованого майна.

У зв`язку з утворенням публічного акціонерного товариства Українська залізниця відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування від 23.02.2012 №4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця від 25.06.2014 №200 та керуючись ст.15 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця ПАТ Українська залізниця (Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Евро Инвест (Орендар) 22.02.2016року уклали додатковий договір № П/НА-16251/НЮ до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 31.03.2014 №5715-Н.

За умовами п.1 додаткового договору орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 31.03.2014 №5715-Н є ПАТ "Укрзалізниця".

Пунктом 3 додаткового договору № П/НА-16251/НЮ від 22.02.2016р. змінено редакцію пункту 3.1. договору, зокрема, зазначено, що орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс(и) інфляції за наступний місяць .

Пунктом 7 додаткового договору № П/НА-16251/НЮ від 22.02.2016р. сторони обумовили, що цей додатковий договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та застосовується до відносин, що виникли між сторонами з 01 грудня 2015 року.

Пункт 10.1. доповнено абзацом такого змісту Цей договір продовжено з 01.12.2015року по 31.03.2016року включно.

Усі інші умови договору, не порушені даним додатковим договором, залишаються без змін (п.6 додаткового договору).

22.02.2016року складено та підписано розрахунок плати за базовий місць оренди майна (додаток № 1 до додаткового договору).

22.02.2016р. між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця ПАТ Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Евро Инвест складено акт приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна.

Після закінчення терміну дії договору оренди подальше використання об`єкта оренди буде визначатися відповідно до чинного законодавства та за зверненням орендаря(п.10.4 договору).

Відповідно до п.10.6 договору його чинність припиняється, у тому числі, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженому з орендодавцем (п.10.9 договору).

Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладений на орендодавця (п.10.10 договору).

Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення(п. 10.11 договору).

Між позивачем та відповідачем, як сторонами додаткового договору, укладено додаткові договори: № П/НА-16251/НЮ-Ду-1 від 30.03.2016р., № П/НА-16251/НЮ-Ду-2 від 07.07.2016р., № П/НА-16251/НЮ-Ду-3 від 25.08.2016р., № П/НА-16251/НЮ-Ду-4 від 11.11.2016р., № П/НА-16251/НЮ-Ду-5 від 17.11.2016р., № П/НА-16251/НЮ-Ду-6 від 13.04.2017р., № П/НА-16251/НЮ-Ду-7 від 19.06.2017р., № П/НА-16251/НЮ-Ду-8 від 30.11.2017р., № П/НА-16251/НЮ-Ду-9 від 02.01.2018р., якими сторонами, у тому числі, погоджувалась орендна плата та продовження строку додаткового договору, кінцевим строком дії договору сторони визначили по 31.03.2018р.

Позивач зазначає, що договір оренди припинив свою дію з 01.04.2018р.

Про відсутність наміру продовжувати дію договору та необхідність повернення майна позивач повідомляв відповідача листами: №ЦЦЮ-13/183 від 10.04.2018, №Н-31/74 від 17.05.2018, №Н-31/86 від 30.05.2018, №ЦЦЮ-13/420 від 17.07.2018, №НКМ-16/487 від 17.07.2018.

Позивач зауважує, що на виконання вимог п. 10.10 договору, ним був складений акт приймання-передачі нерухомого майна з оренди, який у двох примірниках надіслано відповідачу цінним листом від 17.05.2018р. №Н-31/74.

У подальшому, позивач листом від 02.11.2018 №НА-05-12/87-05 звернувся до відповідача з вимогою про негайне повернення орендованого майна балансоутримувачу по акту приймання-передачі нерухомого майна та сплату неустойки по договору №5715-Н у сумі 124 448,20грн. протягом семи робочих днів.

Відповідач, у порушення умов договору, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України не повернув до теперішнього часу позивачу орендоване майно, що зумовило звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Крім того, позивачем на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України нарахована та заявлена до стягнення неустойка у сумі 124 448,20 грн.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст.629 ЦК України).

За своєю правовою природою договір №5715-Н від 31.03.2014р. є договором найму (оренди), згідно з яким за приписами ст.759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Про отримання відповідачем майна за договором в оренду свідчать акти приймання-передачі від 31.03.2014р., від 22.02.2016р. частини майданчика першого поверху зони відпочинку з фонтанним комплексом (інв. № 085057, літ. А-1), загальною площею 114,2 кв. м., за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна , 1-А,

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України, підставою для припинення договору оренди є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 764 Цивільного кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з приписами ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем у відзиві на позов не спростовувався факт отримання від позивача листів про необхідність повернення орендованого майна та попередження про не продовження терміну дії договору оренди. Отже, відповідач, як орендар був повідомлений про відсутність у позивача, як орендодавця, наміру продовження строку дії договору оренди. При цьому, законом не вимагається від орендодавця повідомляти орендаря про підстави, причини та мотиви не продовження строку дії договору оренди.

У зв`язку з тим, що строк дії договору закінчився 01.04.2018р., відповідач зобов`язаний був повернути позивачу об`єкт оренди, однак вказаного не зробив.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з приписами ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За умовами ст. 137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч.ч.1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним(ст. 387 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції між позивачем та відповідачем договірні відносини є припиненими (відсутні), і майно, що є предметом спору, використовується відповідачем без укладеного з позивачем договору.

Враховуючи встановлення факту неправомірного використання відповідачем займаної площі майданчика першого поверху зони відпочинку з фонтанним комплексом (інв.№ 085057, літ. А-1), загальною площею 114,2 кв. м., за адресою: 61052, м.Харків, пл. Привокзальна, 1-А, у зв`язку з закінченням 01.04.2018року строку дії договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язання відповідача звільнити вищевказане приміщення, оскільки воно займається ним без достатніх правових підстав.

Позивачем заявлено до стягнення неустойку, що нарахована згідно ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України у розмірі 124 448,20 грн. за період з травня 2018р. по вересень 2018 року.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на викладене та враховуючи те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною підставою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за весь час прострочення, і така відповідальність також передбачена сторонами у пункті 10.11 договору оренди від 31.03.2014 №5715-Н, суд першої інстанції підставно дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки за користування відповідачем приміщенням за період з травня 2018р. по вересень 2018р. у сумі 124 448,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилань апелянта на приписи ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , колегія суддів зазначає, що наведений Закон покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.

Проте, позивач не є державним підприємством, а тому спірні правовідносини які склалися між сторонами насамперед регулюються відповідними положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

Щодо зауважень апелянта на відсутність розрахунку розміру неустойки.

Як свідчать матеріали справи, на першому аркуші позовної заяви від 27.11.2018р. № НЮ-12/542 позивач зазначив ціну позову у сумі 124 448грн. 20 коп. та додав до позовної заяви Розрахунок неустойки в розмірі подвійної орендної плати орендаря ТОВ Евро Инвест за договором оренди № 5715-Н від 31.03.2014 , в якому здійснено докладний розрахунок ціни позову.

З відзиву відповідача на позовну заяву вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" не заперечувало щодо порядку та способу визначення розміру неустойки.

Відповідно до ч.4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Всупереч наведеного, апелянтом змінено позицію щодо обсягу заперечень, пославшись при цьому лише на не зрозумілість йому проведеного розрахунку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість виконаного позивачем розрахунку неустойки у розмірі подвійної орендної плати в сумі 124 448,20 грн. та правомірність вимог позивача про її стягнення.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019р. у справі №922/3292/18.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019р. у справі №922/3292/18 покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Инвест" на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019р. у справі №922/3292/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2019р. (повний текст складено 18.03.2019 р.) у справі №922/3292/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 09.07.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 15.07.2019 року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян