Рішення

від 08.07.2019 по справі 904/5867/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2019м. ДніпроСправа № 904/5867/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" (27030, Кіровоградська область, Добровеличківський район, м. Помічна, вул. Гагаріна, буд. 66)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрошина" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, буд. 57, кв. 25)

про стягнення 201 306,00 грн. попередньої оплати, 24 316,66 грн. неустойки

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява №135 від 20.12.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрошина" 225 622,66 грн., з яких:

- 201 306,00 грн. попередня оплата;

- 24 316,66 грн. неустойка за період з 19.08.2018 по 20.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 451/2018 від 07.08.2018 в частині своєчасної та повної поставки товару, за який позивачем на підставі рахунку №7714 від 07.08.2018 попередньо здійснена оплата у сумі 201 306,00 грн. відповідно до платіжного доручення №3063 від 09.08.2018.

Ухвалою суду від 28.12.2018 було залишено позовну заяву без руху та надано позивачу час для усунення недоліків на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач повністю виконав вимоги вказаної ухвали, надіславши до суду 21.01.2019 відповідні докази усунення недоліків.

Ухвалою від 25.01.2019 суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з призначенням підготовчого засідання на 25.02.2019.

У судовому засіданні 25.02.2019 підготовче засідання відкладено на 14.03.2019.

Позивач 04.03.2019 надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також надав додаткові докази для приєднання до справи.

У підготовчому засіданні 14.03.2019 продовжено підготовче провадження на 30 днів та розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 08.04.2019.

Розпорядженням №490 від 16.04.2019 керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області у зв`язку з призначенням судді Воронько В.Д. на посаду судді Вищого антикорупційного суду та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх.№4-5805/18 справи №904/5867/18.

Відповідно до Витягу з протоколу від 16.04.2019 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 904/5867/18 розподілена судді Бондарєву Е.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 прийнято до провадження справу №904/5867/18, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 07.05.2019.

Від позивача 26.04.2019 та 02.05.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Також 26.04.2019 та 02.05.2019 позивач звернувся до суду із клопотанням про виклик відповідача оголошенням на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Агрогран" про виклик відповідача оголошенням на офіційному веб-сайті судової влади та відкладено підготовче засідання на 11.06.2019.

Від позивача 30.05.2019 та 03.06.2019 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та проведення підготовчого засідання за наявними матеріалами справи.

У підготовчому зсіданні 11.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 25.06.2019 о 12:30год.

Від позивача 20.06.2019 та 24.06.2019 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 25.06.2019 відкладено розгляд справи по суті на 08.07.2019 о 11:30год.

Представник позивача не з`явився в судове засідання, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача не з`явився в судове засідання.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрошина" (далі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогран" (далі - покупець, позивач) 07.08.2018 укладено договір поставки №451/2018 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець прийняти на умовах цього договору товар, а саме:

- диск 18x28 (New Holland 8050) в кількості 2 шт.;

- диск 23x38 (New Holland 8050) в кількості 2 шт.;

- шини 600/65R 28 147D/150А8 АС - 65 ТL (mitas) в кількості 2 шт.;

- шини 710/70R 38 166D/169А8 АС - 65 ТL (mitas) в кількості 2 шт. (далі - товар).

Відповідно до розділу 2 договору покупець здійснює оплату товару згідно рахунку постачальника. Загальна сума договору становить 201 306, 00 грн., в т.ч. ПДВ 33 551,00 грн. Оплата за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника наступним чином:

- грошові кошти у розмірі 100 % повинні бути перераховані постачальнику протягом 5-ти (п`яти) банківських днів, з дня підписання договору;

- датою оплати товару, вважається дата списання грошових коштів з поточного банківського рахунку покупця.

Згідно з п. 3.1 договору поставкою товару вважається передача товару покупцеві на складі покупця.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW, згідно з Міжнародним правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером договору, а також тих особливостей, що випливають із умов договору (п.3.2 договору).

Поставка товару повинна бути здійсненна протягом 10-ти (десяти) календарних днів, з дня оплати покупцем грошових коштів у відповідності до п.2.3.1 договору (п.3.3 договору).

Поставка товару оформлюється видатковими накладними, який підписується повноважними представниками сторін, безпосередньо після передачі товару покупцеві на складі покупця (п.3.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до "31" грудня 2018 року (п.8.2 договору).

Відповідно до п.8.4 договору по закінченню строку договору сторони не звільняються від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На виконання умов договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №7714 від 07.08.2018 на суму 201 306,00 грн. позивач перерахував відповідачу на умовах попередньої оплати за товар 201 306,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №3063 від 09.08.2018.

Відповідач своїх зобов`язань з поставки товару не виконав, тому позивач звернувся до нього з претензією за №121 від 10.10.2018 про поставку товару або перерахування 201 306,00 грн. сплаченої суми попередньої оплати. Про направлення відповідачу претензії свідчать копія конверта з рекомендованим повідомленням, поштове відправлення було повернуто позивачу підприємством зв`язку з відміткою від 1511.2018 про закінчення строку зберігання (а.с. 13-16).

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви відповідач не здійснив поставку товару, чим порушив умови договору, та не повернув попередню оплату в сумі 201 306,00 грн., що є причиною звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 629 цього Кодексу встановлено обов`язковість договору для виконання його сторонами.

Згідно із ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями статті 693 цього Кодексу передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач відповідно до умов договору здійснив попередню оплату в сумі 201 306,00 грн. за товар, визначений у рахунку на оплату №7714 від 07.08.2018, але відповідач свого обов`язку по поставці цього товару не виконав. Факт здійснення позивачем попередньої оплати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошина" відповідачем не оспорений та не спростований.

Отже, сума сплаченої позивачем попередньої оплати за непоставлений товар становить 201 306,00 грн.

Приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З обставин справи вбачається, що відповідач у встановлений договором строк свого зобов`язання перед позивачем по поставці товару не виконав, чим порушив умови укладеного між сторонами договору та вимоги чинного законодавства.

З урахуванням наявних у справі доказів суд вважає, що позивачем належним чином доведено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по поставці товару, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача одержаної ним попередньої оплати в сумі 201 306,00 грн. є законними та обґрунтованими.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобов`язання, встановлені його статтями 546-548. Проте, норми Цивільного кодексу України не повністю поширюються на господарсько-правові штрафні санкції.

Відповідно до п.5.2 договору за невиконання умов договору сторони відповідають згідно з діючим законодавством України.

У випадку прострочення постачальником строку поставки товару постачальнику сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення зобов`язання (п.5.4 договору).

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів поставки товару, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченого пунктом 5.4 договору неустойки.

Так, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 201 306,00 грн. та 24 316,66 грн. неустойки за період з 19.08.2018 по 20.12.2018.

Судом здійснено перевірку розрахунку неустойки, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем не було враховано те, що останній день строку для поставки припадає на вихідний день, отже з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку для поставки є перший за ним робочий день, а саме 20.08.2018.

Так, враховуючи визначений судом періоди прострочення виконання відповідачем зобов`язання, здійснивши власний розрахунок неустойки, судом встановлено за період з 21.08.2018 по 20.12.2018 неустойка складає 24 129,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з до ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог, покладаються судові витрати у сумі 3 381,52 грн. судового збору, як на сторону, з вини якої виник спір.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрошина" про стягнення 201 306,00 грн. попередньої оплати, 24 316,66 грн. неустойки задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрошина" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, буд. 57, кв. 25, ідентифікаційний код 39871115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" (27030, Кіровоградська область, Добровеличківський район, м. Помічна, вул. Гагаріна, буд. 66, ідентифікаційний код 35046520) попередню оплату у сумі 201 306,00 грн., неустойку у сумі 24 129,14 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 381,52 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 15.07.2019.

Суддя Е.М. Бондарєв