Рішення

від 09.07.2019 по справі 904/2103/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2103/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргомаш", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 118 939,01 грн.

Представники:

від позивача Муравський В.В.;

від відповідача не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргомаш" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 84 960,92 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 38/04 від 16.03.2016; 27 525,64 грн. - інфляції грошових коштів; 6 452,45 грн. - річних.

Крім того, позивач просить стягнути з АТ "Криворізька теплоцентраль" витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що спірна заборгованість виникла до порушення провадження у справі № 904/128/17 про банкрутство ДП Криворізька теплоцентраль , а отже, остання не відноситься до поточних кредиторських вимог, у зв`язку з чим не підлягає стягненню.

Також, АТ "Криворізька теплоцентраль" зазначає, що відповідно до пункту 4 3 частини 4 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначена заборгованість не підлягає стягненню з відповідача під час приватизації АТ "Криворізька теплоцентраль".

Стосовно вимог позивача в частині стягнення річних та інфляції грошових коштів відповідач зазначив, що згідно з розпорядженнями КМУ від 10.05.2018 № 358-р, від 16.01.2019 № 36-р АТ "Криворізька теплоцентраль", на момент подачі позовної заяви, знаходиться на стадії приватизації, а тому на нього

поширюється дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, відповідно до пункту 4 3 частини 4 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після припинення провадження у справі про банкрутство не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо".

До того ж, відповідач зазначає про те, що пред`явлені до стягнення витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, відсутність такого підтвердження, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

05.07.2019 позивачем подана відповідь на відзив, в якій останній вказує на те, що Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон про приватизацію), на підставі якого було припинено справу про банкрутство АТ "Криворізька теплоцентраль", не містить положень про те, що кредиторська заборгованість, яка виникла до початку процедури приватизації, вважається погашеною після припинення провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 4 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника" або визнання його банкрутом", на яку посилається відповідач заперечуючи проти позову.

Таким чином, позивач вважає, що заявлена ним кредиторська заборгованість є чинною, оскільки Закон про приватизацію не обмежує позивача в праві на судовий захист, а лише встановлює тимчасовий мораторій на стягнення на підставі виконавчого документа до завершення процедури приватизації боржника.

Ухвалою від 27.05.2019 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2103/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.06.2019.

Ухвалою від 11.06.2019 господарським судом відкладено розгляд справи до 09.07.2019.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.2019 не з`явився, надіславши електронною поштою клопотання про розгляд справи за його відсутності.

09.07.2019 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргомаш", (Постачальник) та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", (Покупець) укладено договір поставки № 38/04 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного вище договору Постачальник (позивач у даній справі) взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність Покупця (відповідача у даній справі) склопластик РСТ, гумово-технічні вироби в асортименті (далі - Товар) у відповідності до Специфікацій, які підписуються уповноваженими представниками Сторін, скріплюються печатками і є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець взяв на себе зобов`язання прийняти Товар та оплатити його.

Товар, що постачається згідно цього Договору, його ціна та кількість визначаються в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 1.2. договору).

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами пункту 2.1. договору орієнтовна його сума на момент укладення з урахуванням транспортних витрат та умов поставки згідно з пунктом 3.1. цього Договору, визначена в Специфікаціях (додатки до Договору, що є його невід`ємною частиною) та складає: 560 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 112 000,00 грн., всього з ПДВ - 672 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.1. договору Товар поставляється Постачальником на умовах: DDP (склад Покупця, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1), згідно з Інкотермс 2010, в строк визначений згідно Специфікації до Договору.

У пункті 3.4. договору сторони узгодили, що передача Товару Постачальником та прийняття його Покупцем здійснюється на підставі видаткових накладних.

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання видаткової накладної уповноваженими представниками Сторін (пункт 3.7. договору).

Відповідно до пункту 7.1. договір набуває чинності та вступає в дію з дату його підписання Сторонами і діє до 31.12.2016. У разі, якщо у Сторін на момент закінчення строку дії Договору залишаються невиконаними договірні зобов`язання і не задоволені законні вимоги, дію Договору продовжено у відношенні таких зобов`язань до задоволення законних вимог.

Виконуючи умови договору позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача на загальну суму 310 795,09 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 35, 37-39, 41, 47-49, 51, 53, 60, 64, 66, 70, 72, 76).

Відповідно до пункту 2.2. договору Покупець проводить оплату Товару шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника після поставки Товару в термін 15 банківських днів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов`язання за договором виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково, в сумі 225 834,17 грн., що підтверджується залучеими до матеріалів справи копіями банківських виписок (а.с. 85-93).

Доказів погашення заборгованості з оплати товару на суму 84 960,92 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

При викладених обставинах, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості на зазначену вище суму слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданому позивачем розрахунку останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 20.09.2016 по 16.05.2019 в сумі 6 452,45 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з жовтня 2016 по квітень 2019 в сумі 27 525,64 грн.

Стосовно зазначених вище сум річних та інфляції грошових коштів слід зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 у справі 904/128/17 порушено провадження у справі № 904/128/17 про банкрутство Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів.

В подальшому, ухвалою від 30.10.2018 господарським судом Дніпропетровської області закрито провадження у справі № 904/128/18 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" та скасовано мораторій, введений ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 .

Згідно з частиною 3 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, з урахуванням частини 3 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягають річні за загальний період прострочення з 20.09.2016 по 22.03.2017, з 31.10.2018 по 16.05.2019 в сумі 2 352,29 грн. та інфляція грошових коштів за жовтень 2016 - березень 2017, листопад 2018 - квітень 2019 в сумі 10 494,86 грн.

Заперечення відповідача з посиланням на приписи пункту 4 3 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

07.03.2018 набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Частина п`ята статті 12 вказаного вище Закону передбачає, що справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

На підставі вказаної вище статті Закону, провадження у справі про банкрутство відносно відповідача - АТ "Криворізька теплоцентраль" припинено.

При цьому, Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" не містить положень про те, що, кредиторська заборгованість підприємства, яка виникла до початку процедури приватизації, вважається погашеною після припинення провадження у справі банкрутство на підставі пункту 4 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, Законом про приватизацію не призупиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання зобов`язальних правовідносин за участю державних підприємств, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення кредитора до суду з вимогами до боржника, які виникли на підставі господарського договору, а його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права.

Таким чином, норма пункту 4 3 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосується лише тимчасової заборони для стягнення на підставі виконавчого документа, до завершення процедури приватизації боржника.

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргомаш" щодо покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат, останнім надані наступні докази: копія договору про надання правової допомоги № 14/19 від 13.05.2019, копія додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 14/19 від 13.05.2019, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3755 від 02.07.2018, ордер на надання правової допомоги № 2528/001 від 13.05.2019 (а.с. 140-145), копія рахунку-фактури № 1 від 21.05.2019, копія акту прийому-передачі наданих послуг від 20.05.2019, копія платіжного доручення від 23.05.2019, копія рахунку-фактури № 4 від 06.06.2019, копія акту № 4 від 12.06.2019 про приймання виконаних робіт (наданих послуг), копія платіжного доручення від 10.06.2019 (а.с. 173-178).

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

у разі задоволення позову - на відповідача;

у разі відмови в позові - на позивача;

у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи докази, які свідчать про понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргомаш" витрати на професійну правничу допомогу, господарський суд приходить до висновку про покладення їх на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 526, 625, 712 статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргомаш" (49074, м. Дніпро, вул. Киснева, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 39086111) 84 960,92 грн. (вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят гривень 92 коп.) основного боргу, 2 352,29 грн. (дві тисячі триста п`ятдесят дві гривні 29 коп.) річних, 10 494,86 грн. (десять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні 86 коп.) інфляції грошових коштів, 1 579,71 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять гривень 71 коп.) судового збору, 9 905,68 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ять гривень 68 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 15.07.2019.

Суддя І.Ф. Мельниченко