Рішення

від 09.07.2019 по справі 910/2698/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019Справа № 910/2698/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

до Комунального підприємства "Нивки Подільського району міста Києва"

про зобов`язання включити грошові вимоги до передавального акта

Представники:

від позивача : Полішко Ю.О.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Нивки Подільського району міста Києва" про зобов`язання включити грошові вимоги до передавального акта.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним на адресу відповідача була направлена вимога № 3464/09 від 27.12.2018 про сплату боргу, за якою позивач просив визнати ПАТ "Київгаз" кредитором КП "Нивки Подільського району м. Києва" з грошовими вимогами у розмірі 87455,29 грн. та включити зазначені вимоги до реєстру вимог кредиторів, однак, відповіді так і не отримав. Враховуючи зазначене, позивач просить суд зобов`язати відповідача включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" в розмірі 87455,29 грн. до передавального акта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 суд ухвалив: позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Київгаз" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання належних доказів у підтвердження факту відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів за належною адресою відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; надання до суду документа (документів), що підтверджують повноваження представника позивача ОСОБА_1 як адвоката; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

21.03.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, позивач просить здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, зважаючи на категорію та складність справи, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 16.04.2019.

10.04.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Підготовче засідання 16.04.2019 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.

17.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

З огляду на повернення судді Картавцевої Ю.В. з лікарняного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 суд ухвалив призначити підготовче засідання на 28.05.2019.

19.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

28.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання 28.05.2019 з`явилися представники сторін. Представник позивача підтримав заяву про зміну предмета позову, представник відповідача проти задоволення вказаної заяви заперечив.

Розглянувши в підготовчому засіданні заяву позивача про зміну предмета позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Так, у заяві про зміну предмета позову позивач просить стягнути з відповідача борг у розмірі 87455,29 грн. та зобов`язати відповідача включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" в розмірі 87455,29 грн. до передавального акта.

У позовній заяві позивач просив суд зобов`язати відповідача включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" в розмірі 87455,29 грн. до передавального акта.

З наведеного вбачається, що позивачем у заяві про зміну предмета позову заявлено ще одну позовну вимогу, а саме вимогу про стягнення з відповідача боргу.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Так, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача штрафу, позивач змінює не лише предмет, але й підстави позову, оскільки, підставою стягнення штрафу є невиконання відповідачем зобов`язань за договором, а підставою зобов`язання включити грошові вимоги до передавального акта є не включення позивача до реєстру вимог кредиторів, відтак, судом відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову, оскільки одночасна зміна предмета та підстав позову не допускається.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою надання відповідачу можливості подати заперечення на відповідь на відзив, а також для належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 11.06.2019.

06.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовче засідання 11.06.2019 з`явився представник сторін.

У підготовчому засіданні 11.06.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2019.

03.07.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав перебування представника у відпустці.

У судове засідання 09.07.2019 прибув представник позивача, який підтримав позов та заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що відповідачем не наведено тих обставин, наявність яких в силу ст. 216 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відкладення розгляду справи.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 09.07.2019, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи, з огляду на що в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відмовлено.

У судовому засіданні 09.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009 між позивачем (постачальник) та відповідачем (управитель) було укладено договір №3.1.710.7 про умови поставки газу управителям для побутових потреб (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язувався забезпечити в інтересах управителя транспортування (доставку) природного газу (надалі - газ) для комунально-побутового споживання населення, а балансоутримувач зобов`язується забезпечити безперервне надання газу в якості комунальної послуги населенню - наймачам (орендарям, власникам) квартир, іншим особам, які зареєстровані в житловому приміщенні (квартира, комунальна квартира, гуртожиток), та своєчасно здійснити оплату постачальнику вартості спожитого мешканцями газу в термін і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктами 5.2. Договору передбачено, що якщо відповідач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщепленням платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця управитель зобов`язується забезпечувати збір та надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців за діючими тарифами по єдиних розрахункових документах платників комунальних послуг.

Відповідно до п.5.3 Договору якщо управитель не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, виконавець зобов`язується, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця забезпечувати збір коштів та перераховувати їх на рахунок постачальника як вартість газу, спожитого мешканцями.

Згідно із п.5.4 Договору суми коштів, які надійшли від уповноважених установ та організацій по відшкодуванню втрат за надання пільг та субсидій з оплати природного газу управитель зобов`язується перераховувати постачальнику протягом 3-х банківських днів з дня отримання.

Відповідно до п.7.1.1. Договору постачальник має право вимагати від управителя своєчасної і в повному обсязі оплати вартості переданого йому газу для надання комунальної послуги мешканцям.

На виконання умов Договору позивач за грудень 2014 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 54213,25 грн., що підтверджується актом №УК000063904 прийому-передачі природного газу за грудень від 31.12.2014; позивач за січень 2015 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 42239,25 грн., що підтверджується актом №УК000000577 прийому-передачі природного газу за січень від 31.01.2015; позивач за лютий 2015 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 43403,78 грн., що підтверджується актом №УК000008250 прийому-передачі природного газу за лютий від 28.02.2015.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, розмір заборгованості за Договором складає 87455,29 грн.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 87455,29 грн. Вказаний розмір заборгованості відповідачем не спростований, власного розрахунку заборгованості відповідачем до суду не подано.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем не зазначено жодних заперечень щодо факту отримання останнім природного газу на суму та щодо невиконання відповідачем зобов`язання з оплати природного газу у повному обсязі.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач перебуває в стані припинення з 31.08.2018; відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 01.11.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимоги від 27.12.2018 №3464/09 позивач вимагав у відповідача сплати боргу у розмірі 87455,39 грн.

Відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк для заявлення вимог кредиторів, оскільки вказана вимога надійшла до відповідача 09.01.2019.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч.3 ст.105 Цивільного кодексу України Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. (ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підстави припинення зобов`язань визначені у ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України (припинення зобов`язання виконанням, припинення зобов`язання переданням відступного, припинення зобов`язання зарахуванням, припинення зобов`язання за домовленістю сторін, припинення зобов`язання прощенням боргу, припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припинення зобов`язання неможливістю його виконання, припинення зобов`язання смертю фізичної особи, припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи).

Серед підстав припинення зобов`язання відсутня така підстава для припинення зобов`язання як реорганізація юридичної особи шляхом приєднання.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 3 ст.105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

За приписами ч.ч. 1-3 ст.107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом, рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання" вирішено реорганізувати зокрема відповідача шляхом його приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"; встановлено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником всіх прав та обов`язків відповідача.

Тобто, з наведеного вбачається, що засновником відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи відповідача шляхом реорганізації, а саме приєднання.

Відповідно до ч.7 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач перебуває в стані припинення з 31.08.2018; відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 01.11.2018.

Як встановлено судом, відповідно до вимоги від 27.12.2018 №3464/09 позивач вимагав у відповідача сплати боргу у розмірі 87455,39 грн.

Відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк для заявлення вимог кредиторів, оскільки вказана вимога надійшла до відповідача 09.01.2019.

Як зазначено, у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №925/1143/17 перебування боржника в стані припинення не припинило зобов`язання, у зв`язку з чим в силу статті 107 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з припинення як виконання зобов`язання так і включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги позивача повинні бути включені до передавального акту, незважаючи на пропущення позивачем (кредитором) строку заявлення вказаних кредиторських вимог.

Інші доводи відповідача не спростовують обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства "Київгаз" підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство "Нивки Подільського району міста Києва" (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 10, корпус В; ідентифікаційний код: 35669287) включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м.Київ, вул. Михайла Бойчука, буд.4-Б; ідентифікаційний код: 03346331) в розмірі 87455 (вісімдесят сім тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 29 коп. до передавального акта.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Нивки Подільського району міста Києва" (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 10, корпус В; ідентифікаційний код: 35669287) на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м.Київ, вул. Михайла Бойчука, буд.4-Б; ідентифікаційний код: 03346331) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.07.2019

Суддя Ю.В. Картавцева