Рішення

від 10.07.2019 по справі 905/474/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.2019 Справа № 905/474/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Нікольської районної ради (87000, Донецька область, Нікольський район, селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, будинок 87; код ЄДРПОУ 30417272)

до відповідача: Фінансового управління Нікольської районної державної адміністрації (87000, Донецька область, Нікольський район, селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, будинок 87; код ЄДРПОУ 02312821)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області (87523, Донецька область, місто Маріуполь, Іллічівський район, вулиця Нове життя, будинок 14; код ЄДРПОУ: 40112123).

про визнання права власності на автомобіль "Волга" ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_1 за Нікольською районною радою.,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Нікольська районна рада звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Фінансового управління Нікольської районної державної адміністрації про визнання права власності на автомобіль "Волга" ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_1 за Нікольською районною радою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розпорядженням голови Володарської районної ради №21 від 13.02.2002 було скасовано розпорядження №43 від 30.03.2001 "Про передачу автомобіля "Волга" ГАЗ - 3110 райфінуправлінню" та повернуто на баланс Володарської районної ради. При цьому при передачі автомобіля до районної ради Фінансовим управлінням районної державної адміністрації не було проведено зняття з реєстрації вказаного автомобіля. Рішенням Нікольської (Володарської) районної ради №7/32-547 від 20.09.2018 прийнято рішення про проведення переєстрації вказаного автомобіля, однак Територіальним сервісним центром №1441 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області в перереєстрації автомобіля було відмовлено у зв`язку із відсутністю акта приймання-передачі автомобіля "Волга" ГАЗ - 3110, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.03.2019 прийнято до провадження справу № 905/474/19 та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.05.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Регіональний сервісний центр МВС в Донецькій області.

Ухвалою суду від 24.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Позивач під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач під час розгляду справи надав заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив розглянути справу без його участі. Також представник відповідача у наданих поясненнях повідомив про те, що спірний автомобіль знаходиться в гаражі за адресою АДРЕСА_1 , розташованих біля адмінбудівлі районної ради. Транспортний засіб знаходиться на балансі Нікольської (Володарської) районної ради та фінансовим управлінням Нікольської районної державної адміністрації вказаний транспортний засіб не використовується.

Третя особа під час розгляду даної справи надала письмові пояснення, відповідно до яких згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів власником автомобіля ГАЗ 3110, 2000 р.в., білого кольору, № кузова НОМЕР_2 , № двигуна НОМЕР_3, держ. № НОМЕР_1 , є Фінансове управління Володарської районної державної адміністрації. Також у вказаних поясненнях зазначено, що у разі визнання за Нікольською районною радою права власності на даний автомобіль, за умови дотримання вимог законодавства, цей транспортний засіб буде зареєстровано у встановленому законом порядку. Також представник третьої особи просив розглянути справу без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

Рішенням Володарської районної ради № 111/12-2016 від 13.02.2001 Про надання дозволу на придбання автотранспорту надано дозвіл на придбання службового автотранспорту - 2 автомобілів за рахунок вільних залишків районного бюджету станом на 1 січня 2001 року, в тому числі один для районного фінансового управління.

На виконання рішення Володарської районної ради № 111/12-2016 від 13.02.2001 Про надання дозволу на придбання автотранспорту було придбано два автомобіля ГАЗ-3110, на підтвердження чого позивачем надано рахунок № 71 від 26.02.2001, рахунок № 53 від 19.02.2001 та платіжні доручення № 138 від 26.02.2001, № 68 від 26.02.2001, № 66 від 20.02.2001.

Розпорядженням голови Володарської районної ради № 43 від 30.03.2001 Про передачу автомобіля Волга ГАЗ-3110 передано райфінуправлінню автомобіль Волга ГАЗ-3110 безкоштовно та зобов`язано головного бухгалтера ОСОБА_1 згідно акту передачі зняти з балансу районної ради автомобіль Волга ГАЗ-3110.

04.04.2001 було видано свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрацію автомобіля автомобіля ГАЗ 3110 з реєстраційним номером НОМЕР_1 2000 року білого кольору, № кузова НОМЕР_2 , № двигуна НОМЕР_3 за фінансовим управлінням Володарської районної державної адміністрації.

В подальшому, розпорядженням голови Володарської районної ради № 21 від 13.02.2002 Про відміну розпорядження від 30.03.2001 № 43 відмінено розпорядження від 30.03.2001 № 43 Про безкоштовну передачу автомобіля Волга ГАЗ 3110 Володарському райфінуправлінню та зобов`язано головного бухгалтера ОСОБА_1 взяти на баланс районної ради автомобіль Волга ГАЗ 3110.

Рішенням Нікольської районної ради № 7/32-547 від 20.09.2018 Про проведення перереєстрації автомобіля вирішено провести перереєстрацію автомобіля Волга ГАЗ-3110, керуючись розпорядженням голови Володарської (Нікольської) районної ради від 13.02.2002 № 21 Про відміну розпорядження від 30.03.2001 № 43 , відповідно до якого автомобіль Волга ГАЗ - 3110 було передано до Володарської районної ради Фінансовим управлінням Володарської районної державної адміністрації.

Згідно наявної в матеріалах справи копії листа Фінансового управління Нікольської районної державної адміністрації № 04.2-26/835 від 28.09.2018 автомобіль ГАЗ 3110 з реєстраційним номером НОМЕР_1 2000 року (свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 04.04.2001 № НОМЕР_4) був переданий на баланс районної ради у 2002 році згідно акту передачі від 30.02.2002, проте оригінал акту передачі був знищений згідно законодавства про строки зберігання документів.

В матеріалах справи наявний лист Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області № 31/5-1441-254 від 09.01.2019, яким відмовлено у перереєстрації автомобіля марки ГАЗ 3110, д/н НОМЕР_1 , у зв`язку з відсутністю документа - акта приймання-передачі, з посиланням на п. 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколісок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388.

За таких обставин позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права згідно зі ст.392 Цивільного кодексу України у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів на рухоме майно.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 2 ст. 41, ст.13 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтями 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст.392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, зокрема, у разі неможливості одержати у відповідних органах правовстановлюючий документ на підтвердження права.

Приведена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України №3-18гс111 від 04.04.2011.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВСУ від 04.12.2012 №26/133 та від 11.12.2012 №56/68.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалося, розпорядженням голови Володарської районної ради № 21 від 13.02.2002 Про відміну розпорядження від 30.03.2001 № 43 відмінено розпорядження від 30.03.2001 № 43 Про безкоштовну передачу автомобіля Волга ГАЗ 3110 Володарському райфінуправлінню та зобов`язано головного бухгалтера ОСОБА_1 взяти на баланс районної ради автомобіль Волга ГАЗ 3110.

Згідно наявної в матеріалах справи копії листа Фінансового управління Нікольської районної державної адміністрації № 04.2-26/835 від 28.09.2018 автомобіль ГАЗ 3110 з реєстраційним номером НОМЕР_1 2000 року (свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 04.04.2001 № НОМЕР_4) був переданий на баланс районної ради у 2002 році згідно акту передачі від 30.02.2002 , проте оригінал акту передачі був знищений згідно законодавства про строки зберігання документів.

Факт придбання спірного автомобіля позивачем, передачі на баланс Фінансового управління Нікольської районної державної адміністрації та подальшого його повернення позивачу визнається відповідачем. Документи, які підтверджують, що позивач неправомірно заволодів майном, учасниками справи не надані, протилежного суду не доведено.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок), Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").

Документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, оформлений в установленому порядку акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача.

Пунктом 33 Порядку передбачено перереєстрацію транспортних засобів. Так, перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.

Для проведення перереєстрації транспортних засобів, зазначених в абзаці третьому цього пункту, до сервісних центрів МВС або до центрів надання адміністративних послуг подаються засвідчені підписами сторін акти приймання-передачі транспортних засобів із зазначенням їх кольору, марки, моделі, року випуску, ідентифікаційних номерів складових частин (далі - реквізити), а для проведення перереєстрації транспортних засобів у разі їх відчуження - документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби, разом із зазначеними актами.

Як свідчать матеріали справи, Регіональним сервісним центром МВС в Донецькій області № 31/5-1441-254 від 09.01.2019 відмовлено у перереєстрації автомобіля марки ГАЗ 3110, д/н НОМЕР_1 , у зв`язку з відсутністю документа - акта приймання-передачі.

Суд зазначає, що відсутність вказаного документу унеможливлює здійснення позивачем державної реєстрації спірного автомобіля у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розподілу судових витрат, згідно якого:

- судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129);

- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129);

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129);

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129).

Водночас, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як свідчать обставини справи, спір виник у зв`язку з неправильними діями обох сторін, що полягали у тривалому (понад 15 років) ухиленні від обов`язку офіційного переоформлення права власності на спірний автомобіль. У зв`язку з викладеним суд вважає за необхідне покласти витрати зі сплати судового збору на обидві сторони. Таким чином, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 960,50 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Нікольської районної ради до Фінансового управління Нікольської районної державної адміністрації про визнання права власності на автомобіль "Волга" ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_1 за Нікольською районною радою.- задовольнити.

Визнати право власності на автомобіль "Волга" ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_1 за Нікольською районною радою.

Стягнути з Фінансового управління Нікольської районної державної адміністрації (87000, Донецька область, Нікольський район, селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, будинок 87; код ЄДРПОУ 02312821) на користь Нікольської районної ради (87000, Донецька область, Нікольський район, селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, будинок 87; код ЄДРПОУ 30417272) судовий збір в сумі 960,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 10.07.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2019.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова