Ухвала

від 01.07.2019 по справі 915/715/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

01 липня 2019 року Справа № 915/715/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Ковальжи А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ПП ВКФ АЗАЛІЯ , вул. Пушкінська, 17-А, офіс 5, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 19290822)

адреса представника: пр. Миру, 36, каб. 210, м. Миколаїв, 54034

до відповідача Южноукраїнського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, бульвар Квітковий, буд. 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55002 (ЗВП 6287362)

до відповідача ПАТ КБ Приватбанк , вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача ТзОВ ЕКСІМП , вул. Амурська, 6, м. Київ, 03022 (код ЄДРПОУ 30252313)

про зняття арешту з рахунку

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бєлік С.В., адвокат (ордер серія МК № 133553 від 11.03.2019);

від відповідача: Южноукраїнського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області: не з`явився

від відповідача ПАТ КБ Приватбанк : не з`явився

від відповідача ТзОВ ЕКСІМП : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ПП ВКФ АЗАЛІЯ з позовною заявою до відповідачів Южноукраїнського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ПАТ КБ Приватбанк , ТОВ ЕКСІМП , в якій просить суд зняти арешт з рахунку ПП ВКФ АЗАЛІЯ п/р № НОМЕР_1 у відділенні Южноукраїнське центральне Миколаївського РУ ЗАТ КБ Приватбанк, МФО 326610.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.04.2019 року (з урахуванням ухвали суду від 02.04.2019 року про виправлення описки в ухвалі суду) позовну заяву ПП ВКФ "АЗАЛІЯ" (вх. 4887/19 від 26.03.2019 року) до відповідачів Южноукраїнського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ПАТ "КБ "Приватбанк", ТзОВ "ЕКСІМП" про зняття арешту з рахунку залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 03.06.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.06.2019 року відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 25.06.2019 року.

В судовому засіданні 25.06.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву до 01.07.2019 року.

В судовому засіданні 01.07.2019 року судом відповідно до ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідачі в судове засідання 01.07.2019 року не з`явились.

Южноукраїнський міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та ПАТ КБ Приватбанк про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмою від 26.06.2019 (арк. 124)

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 02.05.2019 року, від 03.06.2019 року, направлені на адресу відповідача ТзОВ ЕКСІМП вул. Амурська, 6, м. Київ, 03022, повернуті до суду із відміткою пошти не знаходиться (арк. 92-95, 114-116).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвали направлялись на адресу відповідача ТзОВ ЕКСІМП вул. Амурська, 6, м. Київ, 03022, вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ КБ Приватбанк заблоковано грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 ПП ВКФ Азалія у зв`язку з наявністю арешту, накладеного постановою Южноукраїнського міського відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області № 718 від 21.01.2009 року (зведене виконавче провадження): за наказом № 16/7/08 від 10.03.2008 року, виданим господарським судом Миколаївської області, а також двома виконавчими листами № 7/393/08 від 27.06.2008 року та № 7/265/08 від 10.06.2008 року, виданими господарським судом Миколаївської області.

Стягувачем за наказом № 16/7/08 є ТзОВ Інженерна компанія Сфера (ухвала суду від 25.10.2017 року, постанова органу ДВС від 06.12.2017 року, лист суду від 29.12.2016 року), стягувачем за виконавчими документами Управління ПФУ в м. Южноукраїнську та Южноукраїнська ОДПІ. Боржником по всім трьом виконавчим документам є ПП ВКФ Азалія (позивач).

Як вказує позивач, 06.12.2017 року Южноукраїнський міський відділ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області виніс постанову (ВП № 6287362) про скасування арешту коштів, що знаходяться на рахунку ПП ВКФ Азалія , проте ПАТ КБ Приватбанк не скасував арешт з рахунку, оскільки на адресу банку не надходило постанови державного виконавця про скасування арешту.

Посилаючись на приписи ст. 317, 321, 391 ЦК України, ст. 60 ЗУ Про виконавче провадження позивач вказує, що, незважаючи на те, що борг, у зв`язку із виникненням якого було накладено арешт на майно позивача, погашено в повному обсязі, арешт з майна не знято, що порушує законні права та інтереси позивача щодо розпорядження майном, власником якого він є.

ПП ВКФ Азалія не мав господарських стосунків з ТзОВ ЕКСІМП , будь-які рішення суду чи виконавчі документи про стягнення боргу з ПП ВКФ Азалія на користь ТОВ ЕКСІМП відсутні.

Однак, це не заважає ПА Приватбанк утримувати грошові кошти ПП ВКФ Азалія в сумі 298 478, 43 грн.

Особою, в інтересах якої накладено арешт є ТзОВ ЕКСІМП , в зв`язку з чим до нього заявлені відповідні позовні вимоги. Вимоги до вказаного відповідача ґрунтуються на доказах долучених до матеріалів справи, які свідчать про те, що позивач не мав жодних стосунків з цим відповідачем, та не має перед ним боргу.

Правова позиція позивача викладена в позовній заяві та письмових поясненнях до позовної заяви (вх. 5797/19 від 10.04.2019 року), наданих на виконання ухвали суду про залишення позову без руху (арк. 82-85).

2. Правова позиція відповідача ПАТ КБ Приватбанк .

Відповідачем ПАТ КБ Приватбанк подано суду письмові пояснення (вх. № 9087/19 від 31.05.2019 року), в яких останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з АТ КБ Приватбанк судових витрат.

Відповідач зазначив, що з позовної заяви позивача вбачається, що Банк протиправно відмовляється виконати постанову про скасування арешту, накладеного постановою Южноукраїнського міського відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області № 718 від 21.01.2009 року.

Посилаючись на приписи п. 9.11 постанови НБУ № 22 від 21.01.2004 року Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , відповідач Банк зазначає, що позивач не надав до суду будь-яких доказів отримання Банком постанови Южноукраїнського ВДВС від 06.12.2017 року про зняття арешту з коштів ПП ВКФ Азалія п/р НОМЕР_1 .

3. Правова позиція відповідача Южноукраїнського міського відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області.

Відповідачем Южноукраїнським міським відділом ДВС ГТУЮ у Миколаївській області подано суду відзив на скаргу (вх. 10482/19 від 24.06.2019 року).

Відповідач просить суд відмовити в задоволенні скарги на рішення органу ДВС. В обгрунтування заперечень відповідач зазначив, що на виконанні у відділі з 31.01.2008 року перебувала ухвала господарського суду Миколаївської області від 28.01.2008 року про вжиття заходів забезпечення позову ТзОВ ІК СФЕРА до ПП ВКФ Азалія шляхом накладення арешту на р/р НОМЕР_1 у відділенні Южноукраїнське центральне Миколаївського РУ ЗАТ КБ Приват Банк , МФО 326610 на суму 101 851,39 грн.

Згідно постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2008 року арешт на вищезазначений розрахунковий рахунок накладено (копія додається).

Також, згідно інформації ВП - спецрозділ на виконанні у відділі з 06.05.2008 року перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 10.03.2008 року № 16/7/08 про стягнення з ПП ВКФ Азалія на користь ТОВ ІК СФЕРА боргу у сумі 102 987,89 грн.

19.02.2009 року державним виконавцем відділу винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Тобто, борг за виконавчим документом боржником не сплачено, що унеможливлює зняття арешту з коштів.

Надати більш детальну інформацію по даному виконавчому провадженню не виявляється можливим у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчих проваджень.

На адресу відділу надійшла ухвала господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 року № 16/7/08 про скасування заходів забезпечення позову ТзОВ ІК СФЕРА до ПП ВКФ Азалія шляхом накладення арешту на р/р НОМЕР_1 у відділенні Южноукраїнське центральне Миколаївського РУ ЗАТ КБ ПриватБанк , МФО 326610 на суму 101 851, 39 грн.

Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем відділу 06.12.2017 року винесено постанову про зняття арешту з коштів ПП ВКФ Азалія , копія якої направлена на адресу ПАТ КБ ПриватБанк .

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження про стягнення з ПП ВКФ Азалія на користь ТОВ Ексімп боргу в сумі 293 001, 00 грн. не виявлено.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ПАТ КБ Приватбанк накладено арешт на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 ПП ВКФ Азалія .

З поданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що на виконанні в органі ДВС перебувало виконавче провадження з примусового виконання:

- наказу № 16/7/08 від 10.03.2008 року, виданого господарським судом Миколаївської області. Стягувачем за наказом № 16/7/08 є ТзОВ Інженерна компанія Сфера , а боржником - ПП ВКФ Азалія (позивач) (арк. 25-28, 48);

- двома виконавчими листами по адміністративним справам № 7/393/08 від 27.06.2008 року та № 7/265/08 від 10.06.2008 року, виданими господарським судом Миколаївської області.

Стягувачем за виконавчими документами є Управління ПФУ в м. Южноукраїнську та Южноукраїнська ОДПІ. Боржником - ПП ВКФ Азалія (позивач).

28.03.2017 року ПАТ КБ Приватбанк повідомив позивача листом № 20.1.0.0/7-20170228/1597 від 28.03.2017 року про те, що 30.01.2009 року Банк отримав від відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Постанову про арешт коштів боржника від 21.01.2009 року (зведене виконавче провадження:

- за наказом № 16/7/08 від 10.03.2008 року, виданим господарським судом Миколаївської області про стягнення на користь ТзОВ "ЕКСІМП" боргу у сумі 293 001,00 грн.;

- за виконавчим листом № 7/393/08 від 27.06.2008 року, виданим господарським судом Миколаївської області про стягнення на користь Южноукраїнської ОДПІ - 10 936, 36 грн.;

- за виконавчим листом № 7/265/08 від 10.06.2008 року, виданим господарським судом Миколаївської області про стягнення на користь Южноукраїнського ПФУ коштів у розмірі 662, 18 грн.).

Постанова накладає арешт на кошти ВКФ "Азалія", що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 . Банк рекомендував ПП ВКФ Азалія звернутись до Южноукраїнського міського управління юстиції для вирішення питання щодо зняття арешту (арк. 23-24).

Як вказує позивач, ПП ВКФ Азалія звернувся до Южноукраїнського міського управління юстиції з заявою про скасування арешту, накладеного на рахунок, й 06.12.2017 року Южноукраїнський міський відділ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області виніс постанову (ВП № 6287362) про скасування арешту коштів, що знаходяться на рахунку ПП ВКФ Азалія , проте ПАТ КБ Приватбанк не скасував арешт з рахунку (арк. 42)

30.01.2018 року ПАТ КБ Приватбанк листом № 20.1.0.0/7-20171213/2990 від 30.01.2018 року повідомив позивача ПП ВКФ Азалія , що для зняття арешту з коштів ВКФ АЗАЛІЯ ПП (ЄДРПОУ 19290822) на рахунках клієнта діє арешт від 21.01.2009 року ВДВС Южноукраїнського МУЮ по рішенням 16/7/08 від 10.03.2008 року, 7/393/08 від 27.06.2008 року, 7/265/08 від 10.06.2008 року (арк. 47).

20.09.2018 року позивач ПП ВКФ Азалія звернувся до Южноукраїнського міського відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області та ПАТ КБ Приватбанк із заявою № 2 від 20.09.2018 року (арк. 34-37), в якій просив:

- направити на адресу представника ПП ВКФ Азалія копію: постанови про скасування постанови № 718 від 21.01.2009 року, з доказами направлення її на адресу ПАТ КБ Приватбанк ; копії листів ПАТ КБ Приватбанк з відмовою від скасування арештів, в тому числі лист ПАТ КБ Приватбанк від 18.12.2017 року, № 20.1.0.0.0/7-20171213/2990; копії постанов про закінчення виконавчих проваджень з виконання виконавчих документів складених господарським судом Миколаївської області на виконання рішень від 28.02.2008 року по справі №16/7/08, від 27.06.2008 року по справі № 7/393/08, від 10.06.2008 року по справі № 7/265/08.

- повідомити ПАТ КБ Приватбанк та ПП ВКФ Азалія , що наказ № 16/7/08 від 10.03.2008 року виданий господарським судом Миколаївської області про стягнення на користь ТОВ "ЕКСІМП" боргу у сумі 293 001,00 гри., на виконання до Южноукраїнського ВДВС не надходив, та відповідно до наказу № 16/7/08 від 10.03.2008 року виданим господарським судом Миколаївської області стягувачем є ТОВ Інженерна компанія СФЕРА , а сума стягнення становить: 101 851, 39 грн. - заборгованості, 1 018, 5 грн. - держмита; 118, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього 102 987, 89 грн.

- перевірити чи має будь-яке відношення ПП ВКФ АЗАЛІЯ до виконавчого провадження відкритого на виконання рішення господарського суду Миколаївської області (Суддя Василяка К.Л.) по справі № 11/234/08, про стягнення з ПП "Інтеграл Агро" на користь ТОВ ЕКСІМП 293 001, 24 грн. боргу, та прийняти відповідні заходи: якщо ПП ВКФ АЗАЛІЯ включено до постанови про накладання арешту на його рахунки - скасувати зазначену постанову та повідомити ПАТ КБ Приватбанк та ПП ВКФ АЗАЛІЯ ; якщо немає - повідомити ПАТ КБ Приватбанк та ПП ВКФ АЗАЛІЯ .

Факт направлення заяви на адресу банку та органу ДВС підтверджено описами вкладення у цінний лист та поштовими квитанціями (арк. 45-46).

Посилаючись на приписи ст. 317, 321, 391 ЦК України, ст. 60 ЗУ Про виконавче провадження позивач вказує, що, незважаючи на те, що борг, у зв`язку із виникненням якого було накладено арешт на майно позивача, погашено в повному обсязі, арешт з майна не знято, що порушує законні права та інтереси позивача щодо розпорядження майном, власником якого він є.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

При цьому, судом враховано наступне.

У порядку господарського судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про виконавче провадження (в редакції № 1404-VIII від 02.06.2016) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові , може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Вказана норма в такій же редакції була викладена у ст. 60 Закону України Про виконавче провадження (в редакції до 02.06.2016).

Пленум Вищого господарського суду України у п. 5 постанови № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз`яснив, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник , а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 4 ГПК України.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати в порядку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця.

Таким чином, позов до господарського суду про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником чи особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно), за умови, що такі особи є юридичними особами. Відповідачами (іншою стороною спору) у справі мають бути боржник і стягувач, тобто особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Цей пункт кореспондується з п. 5 вказаної постанови.

Як вбачається з позовної заяви ПП ВКФ Азалія (сам боржник) звертається з позовом до відповідача органу ДВС (постановою якого у виконавчому провадженні накладено арешт на кошти), до відповідача Банку (яким накладено арешт на виконання постанови державного виконавця про арешт коштів) та до відповідача ТзОВ Ексім (з матеріалів позовної заяви взагалі не вбачається будь-яких вимог, правовідносин або спору з вказаною юридичною особою. Відсутність будь-яких правовідносин у позивача з вказаною юридичною особою не заперечує сам позивач).

В даному випадку, спір щодо належності позивачу грошових коштів відсутній та не оспорюється, позовні вимоги не пов`язані з правом на майно, а заявлені вимоги фактично зводяться до оскарження стороною виконавчого провадження дій щодо не зняття арешту, накладеного під час виконання судових рішень, що не пов`язано з позовним провадженням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" (№1404-VIII від 02.06.2016), з урахуванням вимог статей 447, 448 ЦПК України, статей 339, 340 ГПК України, частини 5 статті 287 КАС України в редакціях від 03.10.2017, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив зазначене рішення, за правилами цивільного судочинства.

Якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.

При виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, в яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - наявність підстав для завершення виконавчого провадження. Правом виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження наділений лише державний чи приватний виконавець, на виконанні якого перебуває зведене виконавче провадження, про що ухвалюється відповідна постанова. Суд такими повноваженнями не наділений.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України (постанова ВС від 14.01.2019 року по справі № 905/368/17).

Правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 911/100/18 (провадження № 12-60гс19), від 15 травня 2019 у справі № 924/1389/13 (провадження № 12-35гс19), від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18), № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16 (провадження №12-30гс19).

Відповідно до ч. 3 ст. 213 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 231 ГПК України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст. 231, 232-235, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 915/715/19 про зняття арешту з рахунку ПП ВКФ АЗАЛІЯ п/р № НОМЕР_1 у відділенні Южноукраїнське центральне Миколаївського РУ ЗАТ КБ Приватбанк, МФО 326610 до відповідача Южноукраїнського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 08.07.2019 року

Суддя Е.М. Олейняш