Постанова

від 02.07.2019 по справі 521/17397/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2019 року м. Одеса

справа №521/17397/18

провадження № 22-ц/813/4169/19

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),

суддів: Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.,

за участю секретаря Маслова Р.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 10 січня 2019 року у складі судді Бобуйка І.А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позов

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину (а.с.1-4).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на її (позивачки) користь на утримання доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 22 травня 2018 року і до досягнення донькою повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначала, що внаслідок інфляції та низького рівня її зарплати, розмір отриманих аліментів недостатній для утримання дитини, оскільки вона потребує відвідування факультативів з іноземних мов, творчих факультатив та потребує додаткових витрат на лікування.

З огляду на платоспроможність відповідача, який працює на посаді моториста за контрактом з іноземним судновласником та отримує 1 805 доларів США в місяць, та посилаючись на вимоги ст.ст.180,182,185,191,192 СК України, позивачка просила суд:

- змінити вимогу про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , а саме: замість стягування аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, за судовим наказом від 31 травня 2018 року, стягнути аліменти у розмірі 1/4 заробітку відповідача;

- стягнути з відповідача на її користь 1 250 грн. за терапевтичне обстеження та лікування дитини.

Відповідач визнав позов в частині сплати на терапевтичне обстеження та лікування дитини у стоматолога у розмірі 1 250 грн., в іншій частині просив відмовити у задоволені позову, посилаючись на їх безпідставність (а.с.20-28, 63-63).

У листопаді 2018 року представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України (а.с.49-50).

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 05 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено (а.с.88, а.с.виділених матеріалів 85,86-88).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 10 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Збільшено розмір стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця на користь ОСОБА_2 за судовим наказом від 31 травня 2018 року у справі № 521/8761/18 та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) від моменту пред`явлення позову, тобто від 16 жовтня 2018 року, щомісячно і до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (суд помилково зазначив дату 05 квітня, вірно 28 березня).

У задоволені позовних вимог про стягнення витрат на терапевтичне обстеження та лікування дитини у розмірі 1 250 грн. відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.94, 97-98).

Задовольняючи позовні вимоги в частині зміни способу стягнення аліментів, суд виходив з доведеності позовних вимог в цій частині та необхідності захисту прав дитини на її належне утримання, оскільки розмір сплачуваних відповідачем аліментів є недостатнім для утримання та розвитку дитини.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині стягнення витрат на терапевтичне обстеження та лікування дитини у розмірі 1 250 грн., суд виходив з недоведеності понесених витрат.

Доводи апеляційної скарги та відзиву на неї

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не врахував, що позивачка просила суд змінити вимогу про стягнення аліментів за судовим наказом від 31 травня 2018 року, який набрав чинності, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі, про що відповідачем було заявлено відповідне клопотання, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 05 грудня 2018 року. Змінивши аліменти з одного виду на інший, суд вийшов за межі позовних вимог та вирішив не заявлену вимогу. Рішення суду ґрунтується на припущеннях позивача та не зрозуміло з яких підстав суд вважає, що ј частина заробітку відповідача в грошовому виразі буде більшою за 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Судом не враховано, що для зміни розміру аліментів повинні бути вагомі обставини та не звернув уваги на обставини, підтверджені відповідними доказами, щодо погіршення його матеріального становища, як то:

-наявність на його утриманні ще однієї дитини ОСОБА_6 , 2003 року народження, грошові кошти на утримання якої він надає добровільно, та мати ОСОБА_7 , 1960 р.н., яка з серпня 2018 року є пенсіонеркою та потребує матеріальної допомоги;

-витрати на оренду житла, комунальні послуги, навчання за контрактом в Одеському національному морському університеті;

-необхідність у проходженні курсу англійської мови вартістю 18 000 грн. та оплатного навчання для отримання різноманітних сертифікатів, дипломів, дозволів на роботу, які кожного року необхідно отримувати нові для роботи;

-відсутність постійної роботи та як наслідок відсутність регулярного заробітку, оскільки контракт було укладено лише на 6 місяців з окладом ні 1805 доларів США, як встановлено судом, а 879 доларів США, про що свідчить виправлений лист ТОВ Ельвіктор Шиппінг енд Трейдінг Одеса від 02 листопада 2018 року.

Крім того, судом не вірно встановлена необхідність виділення коштів на придбання ліків для доньки, оскільки відсутній факт витрачання позивачкою грошових коштів на лікування дитини (а.с.106-115).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , посилаючись не необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін (а.с.137-140).

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_2 та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину не оскаржено, тому в цій частині оскаржуване рішення судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 вересня 2006 року по 26 червня 2018 року, від якого мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10,11).

За судовим наказом Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред`явлення заяви до суду - 22 травня 2018 року і до досягнення донькою повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Позивачка ОСОБА_2 працює в КУ Міська лікарня № 5 та займає посаду молодшої медсестри, отримує заробітну плату в середньому 3 125,07 грн. в місяць (а.с.8).

Відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку у компанії ТОВ Ельвіктор Шиппінг енд Трейдінг Одеса на посаді моториста з 25 вересня 2012 року, періодично працює за контрактами на іноземних суднах, останній раз знаходився у рейсі терміном 6 місяців з 10 липня 2018 року з базовим окладом 879 доларів США та загальним місячним окладом 1805 доларів США (а.с.9,43).

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за судовим наказом у твердій грошовій сумі на розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 СК України Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , ст.183 СК України Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , ст.184 СК України Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).

Таким чином, розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути змінений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок зробив Верховний Суд України в постанові від

05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, визначеного за судовим наказом.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Відповідно до п.п.4,5 ч.1 ст.151 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо:

- заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п.4);

- заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п.5).

Звертаючись до суду 22 травня 2018 року із заявою про видачу судового наказу, позивачка ОСОБА_2 обрала спосіб захисту порушеного права шляхом пред`явлення вимоги про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.161 ЦПК України.

Дізнавшись з листа ТОВ Ельвіктор Шиппінг енд Трейдінг Одеса від 21 вересня 2018 року про розмір щомісячного окладу ОСОБА_1 у розмірі 1 805 доларів США, позивачка ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, встановленим ч.3 ст.181 СК України, звернулась до суду з даним позовом, в якому просила змінити вимогу про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , а саме: замість стягування аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, за судовим наказом від 31 травня 2018 року, стягнути з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 заробітку та стягнути з відповідача на її користь 1 250 грн. за терапевтичне обстеження та лікування дитини (а.с.1-4).

Аналізуючи суть заявлених вимог, ОСОБА_2 фактичнозаявлені позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину. Саме ці вимоги розглянув суд першої інстанції.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції принципу диспозитивності є необґрунтованими, оскільки суд у відповідності до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України розглянув справу за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Доводи апеляційної скарги про закриття провадження у справі та незаконність ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 05 грудня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання відповідача з цього приводу не заслуговують на увагу, оскільки постановою Одеського апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2019 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін. Постанова набрала законної сили (а.с.виділених матеріалів 85,86-88).

Визначаючи розмір аліментів на рівні ј частини заробітку (доходу) відповідача, суд, врахувавши вимоги ст.182 СК України, виходив з платоспроможності відповідача, який працює на посаді моториста за контрактом з іноземним судновласником, та положень ст.ст.180, 182 СК України щодо обов`язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття та необхідності і достатності розміру аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Позивачем надані суду докази на підтвердження свого позову, в той час як відповідачем не надано суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження наявності на його утриманні інших дітей та непрацездатних батьків.

Так, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якої є відповідач ОСОБА_1 (а.с.76). На підтвердження утримання доньки ОСОБА_6 , відповідачем надана суду лише одна копія квитанції про поштовий переказ аліментів на ім`я ОСОБА_10 (мати ОСОБА_6 ) на суму 900 грн. від 19 вересня 2018 року та копія пояснень бабусі доньки ОСОБА_6 - ОСОБА_11 щодо надання ОСОБА_12 періодичної матеріальної підтримк и донці ОСОБА_6 від 21 вересня 2018 року (а.с.40, 42).

Однак, зазначені документи ні є доказом того, що відповідач утримує свою доньку ОСОБА_6 , оскільки не підтверджують, що ці кошти для доньки ОСОБА_6 є постійним основним джерелом коштів для існування. Крім того, вказані документи датовані датами після того, як ОСОБА_2 ще у серпні 2018 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів в рамках іншої справи за № 521/12837/18.

Щодо утримання мати, відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_7 є його матерію та потребує матеріальної допомоги, отримуючи пенсію за віком (без зазначення розміру пенсії) а.с.30,31.

Крім того, ні представник відповідача ні відповідач не скористались своїм правом викликати в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у порядку встановленому ст.ст.90-92 ЦПК України щодо обставин, викладених ними у письмових поясненнях.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Судова колегія, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшла до висновку, щодо можливості зміни способу стягнення аліментів, встановлених судовим наказом Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2018 року.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Приймаючи до уваги, що сплата аліментів відповідачем, який працює на посаді моториста за контрактами з іноземними судовласниками, у розмірі ј частини його заробітку (доходу) щомісячно, не є надмірним тягарем для відповідача та відповідає інтересам дитини, враховуючи баланс інтересів дитини та матеріальних можливостей батька, та виходячи з закріплених ч. 9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинен і може надавати матеріальну допомогу у розмірі 1/4 частини від усіх його доходів щомісячно на утримання доньки ОСОБА_4 . Зазначений розмір є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Колегія суддів приходить до висновку про можливості зміни способу стягнення аліментів, встановлених судовим наказом Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2018 року у твердій грошовій сумі на частку від заробітку (доходу) відповідача.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково зазначив в рішенні суду про збільшення розміру аліментів, оскільки фактично змінюється спосіб їх стягнення.

У зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів зміні шляхом стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 січня 2019 року (з моменту винесення рішення судом першої інстанції) до досягнення дитиною повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати

Позивач ОСОБА_2 при зверненні до суду із даним позовом була звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи, що позовна заява містить дві позовні вимоги, а саме: про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину, з яких судом задоволена лише одна вимога, то відповідно до вимог ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України та ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам - 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 10 січня 2019 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів змінити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений судовим наказом Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2018 року у справі № 521/8761/18 у твердій грошовій сумі з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 січня 2019 року до досягнення дитиною повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 липня 2019 року.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя Одеського апеляційного суду Г.Я. Колесніков