Рішення

від 28.05.2019 по справі 160/1294/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року Справа № 160/1294/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача Кущєєвої А.В.

представника відповідача Прохорова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0027701410, № 0027801416, № 0027811416, № 0027831416, № 0027841416 від 10.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0027701410, № 0027801416, № 0027811416, № 0027831416, № 0027841416 від 10.10.2018 року, винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Рост-Траст" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р., є протиправними, ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч.2 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов`язок по оплаті грошового зобов`язання на користь Державного бюджету України.

Представник позивача у судовому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надавши до суду відзив на адміністративний позов, в якому свою позицію обґрунтував тим, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

09 квітня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в яких підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.08.2018 року по 21.08.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Рост-Траст" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р.

За результатами перевірки складено акт № 48174/04-36-14-16/37384406 від 29.08.2018 р., у висновку якого зазначено про встановлення порушень:

1. п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Рост-Траст" занижено податок на прибуток всього на 1 706 470 грн., в т.ч. за: 2017 рік на суму 1 706 470 грн.

- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового Кодексу України 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Рост-Траст" неправомірно завищено збитки за: 2016 рік на суму 72 435 грн.; 2017 рік на суму 6 613 547 грн.

2. пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Рост-Траст" занижено податок на додану вартість всього в сумі 3 110 007 грн., у тому числі: за травень 2017 року в сумі 545 772 грн.; за червень 2017 року в сумі 1 821 059 грн.; за серпень 2017 року в сумі 743 176 грн.

3. п. 201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством несвоєчасно зареєстровані податкові накладні, що тягне за собою накладення штрафу у розрахунковому розмірі в залежності від термінів порушення реєстрації накладних та незареєстрованої суми ПДВ.

4. п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахунковиї операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями) та п. 2.2, п. 2.6 Положення про веденнякасових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (зі змінами та доповненнями) в частині: неоприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) на загальну суму 163 742,11 грн.

5. п.119.2 ст.119, пп. б п. 176.2 ст. 176 ПКУ в результаті чого податковий розрахунок про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за ф. №1-ДФ за І кв. 2017 р., ІІ кв. 2017 р. надано з недостовірними відомостями.

На підставі акту перевірки № 48174/04-36-14-16/37384406 від 29.08.2018 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0027801416 від 10.10.2018 року, яким ТОВ "Рост-Траст" зменшено суму відємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі за 2016 р. на 72 435,00 грн., за 2017 р. - 6 613 547 грн.;

- № 00277811416 від 10.10.2018 року, яким ТОВ "Рост-Траст" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 2 133 087,50 грн., з яких 1 706 470,00 грн. - податкового зобов`язання, 426 617,50 грн. - штрафних санкцій;

- № 0027831416 від 10.10.2018 року, яким ТОВ "Рост-Траст" збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 665 010,50 грн., з яких 3 110 007.00 грн. податкового зобов`язання, 1 555 003,50 грн. - штрафних санкцій;

- № 0027841416 від 10.10.2018 року про застосування до ТОВ "Рост-Траст" штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 5 505 795,00 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних;

- № 0027701410 від 10.10.2018 року про застосування до ТОВ "Рост-Траст" штрафних санкційза порушення законодавства про регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 818 710,55 грн.

Позивачем було оскаржено вищевказані податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України у порядку адміністративного оскарження, однак рішенням Державної фіскальної служби України №42667/6/99-99-11-04-01-25 від 28.12.2018 р. у задоволенні скарги відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Правомірність вищенаведених податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є предметом даної адміністративної справи.

Висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що перевіркою не підтверджено реальність вчинення господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ Рост-Траст з ТОВ Дніпро-Консалтинг та ТОВ Універсал Україна за 2017 рік. Крім того, встановлено порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у зв`язку з відсутністю зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних за 2017 рік по взаємовідносинам з ТОВ "СТОР.РБА", ТОВ ДОР.ТОК ТОВ "Філомєль", ТОВ "АТІК.ТОВ", ТОВ "ТК.ТРЕЙД.СТ", ТОВ Бік Трейд ,ТОВ "Паленто ЛТД", ТОВ "ТВІН.КТ", ТОВ "Фривол Групп", ТОВ Аякс-Систем . Також, встановлено порушення законодавства про регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 818 710,55 грн., що підставою для застосування штрафних санкцій є ст. 1 Указу Президента № 436/95 від 12.06.1995 року "Про застосування штрафних санкцій за порушення нормз регулювання обігу готівки".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники здатків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів іодаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою здатків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також слід звернути увагу, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Судом встановлено, що між ТОВ "Рост-Траст" (Замовник) та ТОВ Дніпро-Консалтинг (Виконавець) було укладено договір від 03.01.2017 року №1-РТ/2017, згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки з надання Замовнику послуг з консультування, стосовно особливостей законодавства в сфері податкового обліку, згідно з змінами до Податкового кодексу України, надання консультацій з оподаткування підприємств, роз`яснень у сфері взаємовідносин з іншими суб`єктами господарювання, а також консультацій юридичного характеру. За надання послуг за цим договором Замовник зобов`язується сплачувати Виконавцю щомісячну винагороду в розмірі 35 000,00 грн. без ПДВ. Строк сплати винагороди встановлюється за взаємною домовленістю сторін.

Відповідно до видаткових актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були надані до перевірки, встановлено, що послуги надано на загальну суму 280 000,00 грн. (без ПДВ).

Згідно акту перевірки за даними бухгалтерського рахунку 3772 "Розрахунки з іншими дебіторами", станом на 31.12.2017 р. по розрахункам з ТОВ Дніпро-Консалтинг заборгованість відсутня.

В акті перевірки також зазначено, що в бухгалтерському обліку взаємовідносини між ТОВ "Рост-Траст" та ТОВ Дніпро-Консалтинг за 2017 рік відображено наступним чином: Дт94 Кт3772 280 000,00 грн.

Крім того, як бачається з акту перевірки, ТОВ "Рост-Траст" до перевірки надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких встановлено відсутність обов`язкових реквізитів, а саме: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади та ПІБ, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, що вказує на неправомірно складені первинні документи.

Отже, за результатами зазначеного, в ході перевірки зроблено висновок, що первинні документи, складені ТОВ Дніпро-Консалтинг по взаємовідносинам з ТОВ "РОСТ-ТРАСТ" за березень -серпень 2017 року, є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій.

Окрім цього, в акті перевірки зазначено, що згідно з п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського ліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від .10.1999 №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018, рерахування грошових коштів у бухгалтерському обліку ТОВ "РОСТ-ТРАСТ" підлягає відображенню ступним чином: Дт377 "Розрахунки з іншими дебіторами" КтЗП "Поточні рахунки в національній люті" - по ТОВ Дніпро-Консалтинг на суму 280 000,00 грн.

Факт перерахування ТОВ "Рост-Траст" коштів за документально оформленою операцією з поставки послуг, що в реальності не відбулась, визнається як інші розрахунки, не пов`язані з постачанням послуг (об`єкт оподаткування ПДВ відсутній).

Судом також встановлено, що Між ТОВ "Рост-Траст" (Покупець) та ТОВ "Універсал Компані Україна" (Постачальник) було укладено договори поставки нафтопродуктів, де Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно з умовами договорів. Номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невід`ємною частиною договорів:

- договір від 01.05.2017 р. №УР-0012, до якого було надано додаткову угоду від 01.05.2017 р. №УР-531000013, якою передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW - (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а Покупець прийняти до 31.05.2017 р. наступні види товарів: бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 Код УКТЗЕД 2710124194 (ДСТУ 7687:2015) на загальну суму 9 075350,35 грн., в т. ч. ПДВ 1 512 558,39 грн.;

- договір від 01.06.2017 р. №УР-0030, до якого було надано додаткову угоду від 01.06.2017 р. №УР-170601000014, згідно з якою Постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW - (резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а Покупець прийняти до 30.06.2017 р. наступні види товарів: бензин автомобільний А-95-Євро4-Е5 Код УКТЗЕД 2710124513 (ДСТУ 7687:2015) на загальну суму 9580795,76 грн., в т. ч. ПДВ 1 596799,29 грн.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ "Універсал Компані Україна" було виписано акти приймання-здачі виконаних робіт та податкові накладні на загальну суму 18 656 146,11 вт. ч. ПДВ 3 109 357,68 грн.

Розрахунки між ТОВ "Універсал Компані Україна" та ТОВ "Рост-Траст" здійснено у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок на загальну суму 4 644 600,00 грн.

Крім того, між ТОВ "Рост-Траст" (Первісний кредитор) і ТОВ "Універсал Компані Україна" (Новий кредитор) було укладено договори про відступлення прав вимог, де Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором Поворотної Фінансової Допомоги від 06.10.2017 р. №0610-КБГ ФП, а саме:

від 18.12.2017 р. №18/12 КБГ, укладений між Первісним кредитором та ТОВ "КАМЕЛОТ-БЕЛЛ-ГРУПП" (Боржник), на виконання умов якого Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за договором ПФД. За передане право вимоги до Боржника за основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму у розмірі 4 000 000,00 грн. Новий кредитор зобов`язується протягом 365 банківських днів після підписання цього договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок Первісного кредитора грошову суму, визначену цим договором;

від 18.12.2017 р. №18/12 ПФ, укладений між Первісним кредитором та ТОВ "ПАКС ФОРТУМ" (Боржник), на виконання умов якого Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за договором ПФД. За передане право вимоги до Боржника за основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму у розмірі 2 080 795,75 грн. Новий кредитор зобов`язується протягом 365 банківських днів після підписання цього договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок Первісного кредитора грошову суму, визначену цим договором;

від 18.12.2017 р. №18/12 К, укладений між Первісним кредитором та ТОВ "КРІСТОЛІТ" (Боржник), на виконання умов якого Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за договором ПФД. За передане право вимоги до Боржника за основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму у розмірі 3 500 000,00 грн. Новий кредитор зобов`язується протягом 365 банківських днів після підписання цього договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок Первісного кредитора грошову суму, значену цим договором;

від 18.12.2017 р. №08/09 УК укладений між Первісним кредитором та ТОВ "Рост-Траст" (Боржник), на виконання умов якого Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за договором поставки. За передане право вимоги до Боржника за основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму у розмірі 4 430 750,35 грн. Новий кредитор зобов`язується протягом 365 банківських днів після підписання цього договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок Первісного кредитора грошову суму визначену цим договором.

Відповідно до акту перевірки, за даними інформаційних баз ДФС у ТОВ "Рост-Траст" задекларовано взаємовідносини з ТОВ "Універсал Компані Україна" на суму 1 512 558,39 грн. у п 2017 року та на суму 1 596 799,29 грн. у червні 2017 року.

Зазначені суми податку на додану вартість ТОВ "Рост-Траст" було включено до складу еподаткового кредиту та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Разом з тим, судом встановлено, що вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області від 05 червня 2018 року у справі № 243/2659/18 ОСОБА_2 (засновник та директор ТОВ Універсал Компані Україна ) визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Згідно вказаного вироку, погодившись на пропозицію невстановленої особи про створення підприємства за грошову винагороду, усвідомлюючи протиправний характер таких дій, у серпні 2016 року, точної дати в ході слідства не встановлено, ОСОБА_2 у невстановленому в ході слідства місці, надав невстановленій особі копії свого паспорту громадянина України - серії НОМЕР_1 , виданого відділом міліції м. Українська Селидівського МВ УМВС України в Донецькій області 13 липня 1998 року, та копію реєстраційного номеру облікової картки платника податку - НОМЕР_2 . Після цього невстановлена особа, у невстановленому в ході слідства місці, виготовила проекти документів, необхідних для створення ТОВ Універсал компані Україна (ЄДРПОУ 40783169), а саме: Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи від 29.08.2016р. та протокол № 1 Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ Універсал компані Україна від 29.08.2016р, відповідно до яких ОСОБА_2 призначено директором ТОВ Універсал компані Україна .

Виготовлені документи, які свідчать про реєстрацію ТОВ Універсал компані Україна на імя ОСОБА_2 , невстановлені особи спрямували до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, відповідно до яких, державним реєстратором Плетенець М.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості про реєстрацію ТОВ Універсал компані Україна за №107410020000061794.

В подальшому, невстановлені особи, у невстановленому в ході слідства місці, виготовили проекти документів, необхідних для реєстрації зміни місцезнаходження ТОВ Універсал компані Україна (ЄДРПОУ 40783169), а саме: Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 04.08.2017р. та протокол № 5 Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ Універсал компані Україна від 01.08.2017р., які спрямували до відповідних державних контролюючих органів, які внесли зміни у відповідні реєстри та бази державних органів про зміну місцезнаходження юридичної особи ТОВ Універсал компані Україна з адреси: місто Київ, Шевченківський район, Вознесенський узвіз, 14, кімната 16/28 на адресу: Донецька область, м. Словянськ, вул. Центральна, 27.

Таким чином, невстановлені особи, переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, за допомогою ОСОБА_2 , який діяв за грошову винагороду, вчинили всі необхідні дії для реєстрації та подальшої зміни місцезнаходження підприємства - юридичної особи ТОВ Універсал компані Україна (ЄДРПОУ 40783169).

В свою чергу, умисні дії ОСОБА_2 призвели до внесення у відповідні реєстри та бази державних органів, відомостей про реєстрацію ТОВ Універсал компані Україна на його ім`я, як засновника і директора, що дало можливість в подальшому використовувати вказаний суб`єкт підприємницької діяльності для здійснення прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні послуг з переводу безготівкових коштів у готівку шляхом оформлення неіснуючих господарських операцій.

Фактично, ОСОБА_2 самостійно не здійснював фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ Універсал компані Україна , передавши всі реєстраційні документи та печатку підприємства невстановленим в ході слідства особам, які безпосередньо в період з 29.08.2016 по теперішній час здійснювали та оформлювали від ТОВ Універсал компані Україна фіктивні господарські операції при цьому імітуючи підпис ОСОБА_2 при підписанні фінансових та звітних документів без його відома.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 забезпечив прикриття незаконної діяльності ТОВ Універсал компані Україна (ЄДРПОУ 40783169), яку організували сторонні особи, при цьому самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, товариством не керував, особисто фінансові, господарські та звітні документи не підписував.

Суд вказує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує стальність та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 826/16865/14, від 27.03.2018 року у справі № 2а-1670/5096/12 (К/9901/12890/18), від 30.01.2018 року у справі № 2а-0870/6083/11 (К/9901/541/18), який повинен бути врахований адміністративним судом згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з доводами відповідача, що вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочинів посадової особи контрагенту платника податків, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків. Господарські операції, за наслідками яких підприємством сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цією ж особою і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані на підтвердження господарської взаємодії ТОВ Рост-Траст з ТОВ Універсал Компані Україна є формально складеними, а господарські операції між позивачем та вказаним підприємством не є реальними, оскільки судом не встановлено самого факту їх здійснення, з огляду на здійснення незаконної діяльності ТОВ Універсал Компані Україна .

Так, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Під час судового розгляду позивачем не підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, їх використання в господарській діяльності, не підтверджено виконання умов укладених договорів, не надано доказів факту виконання послуг та відповідних розрахунків за укладеними договорами.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Аналогічна позиція суду викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 року у справі № К/800/3230/13.

Таким чином, ТОВ "Рост-Траст" неправомірно занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 16 166 370,00 грн., в т. ч. за 2016 рік на 72 435,00 грн., за 2017 рік на 16 093 935,00 грн.

За сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 1 706 470,00 грн. за 2017 рік, неправомірно завищено збитки на суму 72435,00 грн. за 2016 рік та на суму 6 613 547,00 грн. за 2017 рік, та безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 110 007,00 грн.

Отже, збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість, збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток та зменшення суми відємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток згідно податкових повідомлень-рішень від 10.10.2018 року № 0027831416, 00277811416 та № 0027801416 здійснено на законних підставах, з урахуванням чого зазначені податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України, а тому відсутні підстави для їх скасування судом.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рост-Траст в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0027841416 від 10.10.2018 року про застосування до ТОВ "Рост-Траст" штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 5 505 795,00 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.

Так, проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у зв`язку з відсутністю зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних за 2017 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, за вказаний період з боку ТОВ Рост-Траст були складені та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових податкові накладні на адресу контрагентів ТОВ "СТОР.РБА", ТОВ ДОР.ТОК ТОВ "Філомєль", ТОВ "АТІК.ТОВ", ТОВ "ТК.ТРЕЙД.СТ", ТОВ Бік Трейд ,ТОВ "Паленто ЛТД", ТОВ "ТВІН.КТ", ТОВ "Фривол Групп", ТОВ Аякс-Систем .

Під час перевірки встановлено, що позивачем на адресу вищезазначених контрагентів, на підставі надісланих останніми реєстрів чеків, складались та реєструвались в ЄРПН зведені податкові накладні.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем не дотримано форму та порядок заповнення податкової накладної, який затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 р. за № 185/24962 (в редакції, чинній станом на 30.09.2014 та 31.10.2014 р.).

На переконання податкового органу, платник податку може складати зведені податкові накладні лише у разі наявності ритмічного характеру постачання товару/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Як стверджує відповідач, зведені податкові накладні можуть виписуватись виходячи з установленої в договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на 5 днів, 10 днів, тощо).

З посиланням на норми, передбачені абз. 6-10 п. 201.4 ПК України, відповідач стверджує, що позивач мав складати податкові накладні за щоденним підсумком. Натомість, без належних правових підстав, з порушенням вимог щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, позивачем складено зведені податкові накладні на вимогу вищезазначених платників податків.

В акті перевірки як порушення відображено як не складання та не реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за перевірений період.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що відповідно до п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст 187, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України" №2755-VІ від 02.12.2010р., ТОВ "РОСТ-ТРАСТ" встановлено неправомірне завищення податкових зобов`язань всього у сумі 11 518 852 грн., в т.ч. за:

- грудень 2016 року на суму 507 263 грн. в частині декларування податкових зобов`язань в адресу ТОВ "АЖС - СИСТЕМ" (код ЄДРПОУ 40101530) - 507 263 грн.,

- січень 2017 року на суму 1 926 491 грн. в частині декларування податкових зобов`язань в адресу ТОВ "СТОР.РБА" (минула назва ТОВ "ВІРТУМ") (код ЄДРПОУ 40719439) - 1 211 740 грн. та ТОВ "ДОР.ТОК" (минула назва ТОВ "ФОРВАРДОПТ") (код ЄДРПОУ 40528277) - 714 752 грн.;

- лютий 2017 року на суму 1 374 994 грн. в частині декларування податкових зобов`язань в адресу ТОВ "ФІЛОМЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 39785828) - 229 567 грн. та ТОВ "СТОР.РБА" (минула назва ТОВ "ВІРТУМ") (код ЄДРПОУ 40719439) - 1 145 427 грн.;

- березень 2017 року на суму 2 134 425 грн. в частині декларування податкових зобов`язань в адресу ТОВ "ФІЛОМЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 39785828) - 1 144 859 грн. та ТОВ "АТІК.ТОВ" (минула назва ТОВ "ТОВ - ЛОВ") (код ЄДРПОУ 40343967) - 989 565 грн.;

- квітень 2017 року на суму 2 036 579 грн. в частині декларування податкових зобов`язань в адресу ТОВ "ТК.ТРЕЙД.СТ" (минула назва ТОВ "НЬЮ ЄВРО ТРЕЙД") (код ЄДРПОУ 40952710) - 1 601 274 грн. та ТОВ "БІК ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40782893) - 435 305 грн.;

- травень 2017 року на суму 1 666 360 грн. в частині декларування податкових зобов`язань в адресу ТОВ "СТОР.РБА" (минула назва ТОВ "ВІРТУМ") (код ЄДРПОУ 40719439) - 1 082 457 грн. та ТОВ "ФОРВАРДОПТ" (код ЄДРПОУ 40528277) - 583 903 грн.;

- липень 2017 року на суму 1 807 734 грн. в частині декларування податкових пов`язань в адресу ТОВ "ПАЛЕНТО ЛТД" (код ЄДРПОУ 41067130) - 927 766 грн. та ТОВ "ТВІН.КТ" (минула назва ТОВ "САНБРІЗ") (код ЄДРПОУ 41231285) - 879 968 грн.;

- серпень 2017 року на суму 65 007 грн. в частині декларування податкових зобов`язань в адресу ТОВ "ФРИВОЛ ГРУПП" (код ЄДРПОУ 41018669) - 65 007 грн.

В результаті чого контролюючим органом встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань всього у сумі 11 518 852 грн., в т.ч. грудень 2016 року на суму 507 263 грн., січень 2017 року на суму 1 926 491 грн., лютий 2017 року на суму 1 374 994 грн., березень 2017 року на суму 2 134 425 грн., квітень 2017 року на суму 2 036 579 грн., травень 2017 року на суму 1 666 360 грн., липень 2017 року на суму 1 807 734 грн. та за серпень 2017 року на суму 65 007 грн. в частині декларування податкових зобов`язань в адресу кінцевих споживачів - не платників ПДВ.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі, якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: - здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через Касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); - виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику Додатку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму і податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; - надання платнику Додатку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначений окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, положеннями п. 201.1. ст. 201 ПК України передбачено обов`язок платника податку на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації. Абзацами 1, 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено обов`язок платника податку (продавця товарів/послуг) в установлені терміни скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також надати покупцю податкову накладну за його вимогою.

Суд не погоджується із твердженнями податкового органу, що платник податків зобов`язаний складати податкові накладені за щоденними підсумками операцій.

Так, п. 201.4 ст. 201 ПК України передбачає саме право, а не обов`язок складення платником податку податкової накладної як за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції), так і складання та реєстрацію зведеної податкової накладної в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер.

Маючи безперервний та ритмічний характер постачання товару (дану обставину відповідачем не спростовано), позивач скористався своїм правом відносно частини своїх покупців, яке визначено пунктом 201.4 ст. 201 ПК України, на складання та реєстрацію саме зведеної податкової накладної на здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна.

Спірним питанням є саме можливість складання та реєстрація податкових накладних, як зведених по операціям із контрагентами, чи лише у спосіб щоденної їх реєстрації, на чому наголошує відповідач. При чому суд зазначає, що відповідачем не спростовується сам факт здійснення таких операцій між позивачем та контрагентом по складеним податковим накладним, та як наслідок правомірність формування відповідних показників податкової звітності.

Відповідачем застосовано штрафні санкції до позивача з урахуванням та з посиланням на норми абз. 1 ст. 120-1.2 ПК України, якою передбачено відповідальність за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, з посиланням на відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, відповідачем було застосовано до позивача штраф у розмірі 50% від суми податкових зобов`язань (абз.2 ст.120-1.2 ст.12-1 ПК України).

Відповідно до ст. 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено за матеріалами справи, позивачем, як платником податку, виконано обов`язок щодо складання в установлені терміни та щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався можливістю реєстрації зведеної податкової накладної на вимогу покупця з дотриманням умови щодо надання покупцем платнику Додатку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника), як це передбачено п. 201.4 ст. 201 ПК України. Факт здійснення реєстрації відповідних податкових накладних підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями зведених податкових накладних, які подані на реєстрацію в межах граничного строку, передбаченого для реєстрації зведених податкових накладних (не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг). Зазначені податкові накладні містять інформацію про те, що їх зареєстровано в ЄРПН, а також інформацію про те, що документ доставлено контрагенту. Крім цього, позивачем до кожної податкової накладної додано квитанцію податкового органу в якій відображено присвоєний реєстраційний номер документу та підтверджено факт прийняття податкової накладної на реєстрацію.

Вищезазначені докази та обставини свідчать про безпідставність тверджень відповідача про невиконання позивачем свого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних протягом граничного строку.

При цьому, позивачем у повному обсязі відображено податкові зобов`язання у зведених податкових накладних. Представник відповідача не заперечував факт того, що податкові зобов`язання позивачем відображено у повному обсязі. Порушення полягає лише у тому, що позивачем, замість податкової накладної за щоденним підсумком було подано зведену податкову накладну за місяць.

З урахуванням вищенаведених обставин та норм законодавства, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0027841416 від 10.10.2018 року, яким застосовано до ТОВ "Рост-Траст" штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 5 505 795,00 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних.

Щодо правомірності винесення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення № 0027701410 від 10.10.2018 року про застосування до ТОВ "Рост-Траст" штрафних санкційза порушення законодавства про регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових опрацій у розмірі 818 710,55 грн., суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлені факти неоприбуткування позивачем у розділах II Книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) готівкових коштів на загальну суму 163 742,11 грн., а саме:

- отримані 29.01.2017 готівкові кошти у сумі 65 986,78 грн. оприбутковані у КОРО №3000286829р/1 фактично 30.01.2017 на підставі фіскального звітного чека №150 від 30.01.2017;

- отримані 12.02.2017 готівкові кошти у сумі 44 658,65 грн. оприбутковані у КОРО №3000286444р/1 фактично 13.02.2017 на підставі фіскального звітного чека №723 від 13.02.2017;

- отримані 29.04.2017 готівкові кошти у сумі 53 096,68 грн. оприбутковані у КОРО №30002864444p/1 фактично 30.04.2017 на підставі фіскального звітного чека №803 від 30.04.2017.

За результатами встановлено порушення п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахунковиї операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями) та п. 2.2, п. 2.6 Положення про веденнякасових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (зі змінами та доповненнями) в частині: неоприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) на загальну суму 163 742,11 грн.

Так, нормативно-правовим актом, який визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, який діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Положення №637).

Приписами п. 2.6 Положення №637, про порушення якого йде мова в акті перевірки, передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Так, у силу п. 9 ч. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов`язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Аналогічні положення також викладено у п. 4 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (надалі - Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій), згідно з яким суб`єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані, зокрема, друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства.

Виходячи з системного аналізу наведених положень, суд звертає увагу на те, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки, забезпечувати їх зберігання в КОРО, а також відображувати (здійснювати відповідні записи) на їх підставі кошти у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО у день одержання таких готівкових коштів. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, яка викладена у постанові від 14.06.2016 у справі №0870/11140/12 та в ухвалі від 30.04.2015 у справі № 21-911а15.

Разом з тим, суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0027701410 від 10.10.2018 року, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, було прийняте на підставі акту перевірки від 29.08.2018 року, тоді як виявлені порушення правил здійснення господарської діяльності за неоприбуткування (неповного прибуткування) готівки, мали місце у період з 30 січня 2017 року по 30 квітня 2017 року, тобто поза межами річного строку для застосування адміністративно-господарських санкцій за зазначені порушення.

Згідно зі статтею 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб`єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності (стаття 239 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, застосовані на підставі пункту 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за по рушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12 червня 1995 року, у розумінні статті 238 та статті 239 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, застосування яких можливе лише в межах строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, а тому, застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, здійснено відповідачем після закінчення одного року з дня його вчинення, тобто, поза межами строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України. А відтак, визначення контролюючим органом у спірному податковому повідомленні-рішенні застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 818 710,55 грн. є неправомірним.

Аналогічну правову позицію викладено Касаційним адміністративним судом Верховного Суду в постанові від 20.03.2018 року по справі №803/1397/17 (№ К/9901/26530/ 18).

З урахуванням вищенаведених обставин та норм законодавства, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 0027701410 від 10.10.2018 року, яким до позивача застосувано штрафні санкціїза порушення законодавства про регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 818 710,55 грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем при розгляді справи було доведено правомірність податкових повідомлень-рішень № 0027801416 від 10.10.2018 року, № 00277811416 від 10.10.7.2018 року, № 0027831416 від 10.10.2018 року та не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень № 0027841416 від 10.10.2018 року, № 0027701410 від 10.10.2018 року.

Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.10.2018 року № 0027841416, 0027701410.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" (код ЄДРПОУ 37384406) судові витрати у розмірі 6133 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 07.06.2019 року.

Суддя В.В. Кальник