СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2019 р. Справа №1840/2928/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Діски А. Б.,
суддів - Соп`яненка О. В., Воловика С. В.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у справі №1840/2928/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Великописарівське ОУПФУ Сумської області), в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ);
- зобов`язати відповідача відповідно до ст.59 Закону №796-ХІІ, здійснити з 01.10.2017 р. перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 р. до моменту здійснення перерахунку;
- визнати дії відповідача при вирішенні звернення ОСОБА_1 як дискримінаційні щодо перерахунку пенсії, яке було подане до Великописарівського ОУПФУ Сумської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії та є інвалідом 3 групи, отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 796-ХІІ. Звернувся до Великописарівського ОУПФУ Сумської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ. В листі від 27.07.2018 року Великописарівським ОУПФУ Сумської області зазначено, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні документи, які підтверджують те, що ОСОБА_1 проходив дійсну строкову службу під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби, тому права для проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ позивач не має. Позивач зазначив, що у розумінні ст.10 Закону № 796-ХІІ є військовослужбовцем і тому відмову управління пенсійного фонду з тих підстав, що він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не у період проходження дійсної строкової служби, вважає незаконною і дискримінаційною.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Великописарівського ОУПФУ Сумської області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов`язання вчинити дії відмовлено.
13.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами, в якій, посилаючись на вимоги п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, у зв`язку з прийняттям 25.05.2019 року Конституційним Судом України рішення №1-р(ІІ)2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", що міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ зі змінами, на якому базувалося судове рішення, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 14.05.2019 року за поданою заявою ОСОБА_1 відкрито провадження за виключними обставинами, замінено відповідача Великописарівське ОУПФУ Сумської області на Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - ПОУ ПФУ Сумської області), ухвалено проводити розгляд заяви за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи колегією у складі трьох суддів та призначено судове засідання на 11.06.2019 року, замінено відповідача Великописарівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області на Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.
30.05.2019 року до суду надійшов відзив, у якому ПОУ ПФУ Сумської області, посилаючись на відсутність у рішенні Конституційного Суду України положень щодо порядку його виконання, просить відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 (а.с. 70, 71).
Протокольною ухвалою суду від 10.07.2019 року було задоволено клопотання відповідача та замінено ПОУ ПФУ Сумської області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області).
Позивач в судовому засіданні подану заяву підтримав.
В судове засідання представник відповідача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника управління (а.с.68, 91).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні матеріали справи, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 20.08.2018 року за виключними обставинами, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на спеціальні збори в райони ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 21.03.1987 р. по 12.05.1987 р. та отримав дозу опромінення в 16,56 ренг, що підтверджується копіями військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 23.11.1968 року, архівної довідки від 29.11.1993 року №51/18159, посвідчення особи, яка постраждала, внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) - учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та вкладки до нього (а.с. 8, 12, 14).
Згідно копії довідки від 08.04.1998 року серії МСЕ №008700, посвідчення серії НОМЕР_2 , позивачу на час звернення до відповідача та до суду з позовом було встановлено 3 групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.11, 15).
Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується пенсійним посвідченням, та не заперечується відповідачем (а.с. 10, 70).
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, однак, відповідач рішенням № 24 від 27.07.2018 року відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії по інвалідності та зазначив, що право на проведення перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ та п. 9-1 Порядку №1210 виникає у осіб лише за наявності у сукупності наступних умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутні документи, які підтверджують те, що він проходив дійсну строкову службу під час участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 22.03.1987 року по 12.05.1987 року. Таким чином, на підставі матеріалів пенсійної справи, права для проведення перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ ОСОБА_1 не має (а.с.95 - 96).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 20.08.2018 р. у справі №1840/2928/18, виходив з наступного:
"...Перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю - тобто передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби...
...Судом з`ясовано, що позивач згідно копії довідки від 29.11.1993 №51/18159 (а.с.8) та військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с.14) з 21.03.1987 по 12.05.1987 виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримана доза опромінення - 16,56 Р.
Відповідно до положень Закону СРСР від 12.10.1967 року № 1950-УІІ Про загальний військовий обов`язок , що діяв під час перебування позивача на військових зборах, військова служба складалась з дійсної військової служби та служби в запасі збройних Сил СРСР.
Згідно з вказаним Законом СРСР, на дійсну військову службу призиваються громадяни СРСР чоловічої статі, яким до дня призову виповнюється 18 років. Заклик проводиться 2 рази на рік (у травні - червні і в листопаді - грудні) за наказом міністра оборони СРСР. Кількість громадян, які підлягають призову, встановлюється Радою Міністрів СРСР.
Солдати, матроси, сержанти і старшини, які вислужили встановлені законом терміни дійсної військової служби, звільняються в запас Збройних Сил.
Служба в запасі полягає в проходженні короткострокових навчальних та перевірочних зборів, тривалість і періодичність яких регламентовані законом. За робітниками, службовцями і колгоспниками, покликаними на збори, зберігаються займана посада (робота) і зарплата за місцем роботи в розмірі 75% середнього заробітку.
Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії ані в розумінні законодавства СРСР ані в розумінні Законодавства України.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, може призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Таким чином, враховуючи, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд приходить висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії підставі статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"..." (а.с.19-25).
25.04.2019 року Конституційним Судом України у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи було ухвалено рішення № 1-р(II)/2019, яким:
- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової , яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
- словосполучення дійсної строкової , що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.
З огляду на визнання неконституційними положень частини третьої статті 59 Закону №796-XII, на яких ґрунтуються висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для перегляду рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року у цій справі у зв`язку з виключними обставинами та його скасування з прийняттям нового, зокрема, про часткове задоволення позовних вимог.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами та задовольняючи заяву та позовні вимоги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом №796-XII.
Статтею 59 Закону №796-XII (в редакції чинній до 01.10.2017 р.) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017 року, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 р. №2148-VIII, який в частині внесених наступних змін, згідно Прикінцевих та перехідний положень, підлягає застосуванню з 01.10.2017 року, статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року .
Тобто, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 р. №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:
1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;
2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Окрім того, згідно внесених змін суттєво змінився коефіцієнт, з якого необхідно здійснювати розрахунок пенсії, а саме з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження на п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У зв`язку з цим, 15.11.2017 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №851, якою доповнено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пунктом 9-1. За змістом цього пункту за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за встановленою Постановою формулою.
Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що з 01.10.2017 р. право на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі статті 59 Закону №796-ХІІ з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року мають особи наступної категорії:
- особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;
- особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з 01.10.2017 року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, Великописарівське ОУПФУ Сумської області виходило з того, що право на перерахунок пенсії мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як військовослужбовці проходили саме дійсну строкову військову службу, що є єдиною та основною підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу. Тобто підставою для відмови у здійсненні перерахунку стала відсутність, на думку відповідача, підстав для такого перерахунку.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з такими доводами, оскільки, статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
За правилами ч. 1 ст. 16 Закону України Про Збройні Сили України від 06.12.1991 р. №1934-XII, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Зазначене вище кореспондується зі ст.10 Закону №796-ХІІ, згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.
Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов`язаних, призваних на військові збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є військовослужбовцями, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 11.09.2018 року №211/121/17-а (2-а/211/57/17).
Таким чином, на переконання колегії суддів, дія статті 59 Закону №796-ХІІ щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється не виключно на військовослужбовців строкової служби, як помилково вважає відповідач, а і на позивача, якого було призвано на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та який у зв`язку з цим отримав інвалідність.
Колегією суддів враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової , яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У цьому рішенні Конституційний Суд України наголошує, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначає, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Конституційний Суд України наголошує, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.
Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення дійсної строкової , що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, колегією суддів враховано, що статтею 6 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.
Зокрема, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення Брумареску проти Румунії Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ( Brumarescu v. Romania № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ( Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova № 45701/99).
Крім того, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В пунктах 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31).
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення відповідача про відмову у проведенні перерахунку пенсії №24 від 27.07.2018 року, не відповідає критеріям правомірності, визначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, та є протиправним, у зв`язку з чим, з урахуванням ч.2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та визнати протиправним рішення Великописарівського ОУПФУ Сумської області №24 від 27.07.2018 року, про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 59 Закону №796-ХІІ та зобов`язати відповідача відповідно до ст.59 Закону №796-ХІІ провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням проведених виплат.
При цьому, щодо строку, з якого виникло право на перерахунок пенсії, колегія суддів виходить з того, що пунктами 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 визначено, що Пенсійному фонду України забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ, а також, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.
Згідно статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суми пенсії, не отриманні пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком.
Тобто, перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 статті 59 Закону №796-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851, повинен був бути проведений Пенсійним фондом України з 01.10.2017 року самостійно за матеріалами пенсійної справи позивача.
Оскільки відповідачем перерахунок зроблено не було, а позивач є такою особою, що має право на перерахунок пенсії, що було встановлено судом вище, то вказаний перерахунок має бути проведений починаючи з 01.10.2017 року.
В той же час, вимога про визнання дискримінаційними дій відповідача при вирішенні звернення ОСОБА_1 , поданого до Великописарівського ОУПФУ Сумської області щодо перерахунку пенсії, задоволенню не підлягає, оскільки визнання рішення щодо відмови в перерахунку пенсії протиправним та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вимог ст. 59 Закону №796-ХІІ, колегія суддів вважає ефективним і достатнім способом захисту порушених прав позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення за виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 369 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у справі №1840/2928/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов`язання вчинити дії скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Перемоги, 22а, смт. Краснопілля, Сумська область, 42400, код ЄДРПОУ 40383863) №24 від 27.07.2018 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) відповідно до ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , здійснити з 01.10.2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.07.2019 року.
Головуючий суддя А.Б. Діска
Судді О.В. Соп`яненко
С.В. Воловик
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2019 |
Оприлюднено | 16.07.2019 |
Номер документу | 83018924 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
А.Б. Діска
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні