СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення
16 грудня 2020 року Справа № 1840/2928/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - А.Б. Діска,
суддів - Соп`яненка О. В., Воловика С. В.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2018, скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 у справі №1840/2928/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов`язання вчинити дії та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним рішення Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області №24 від 27.07.2018 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
На виконання вказаного рішення, Сумським окружним адміністративним судом 06.07.2020 видано виконавчий лист.
18.11.2020 від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (далі - УЗПВР у Сумській області) надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №1840/2928/18, в якій державний виконавець просить встановити порядок виконання рішення суду по справі № 1840/2928/18, визначивши, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області підлягає виплаті на користь ОСОБА_1 , одразу вся сума пенсії за період з 01.10.2017 по 11.08.2019 в сумі 33034,54 гри. без застосування механізму виплати перерахованої пенсії, визначеного постановою Кабінету Міністерства України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" та постанови КМУ "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України па 2020 рік" від 24.01.2020 № 22.
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення у вересні 2019 року боржником здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017. Розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 7092,54 грн. Виплату пенсії у новому розмірі та її доплату за період з 12.08.2019 по 30.09.2019 у сумі 2405,46 грн. здійснено у жовтні 2019 року. Сума перерахованих коштів за період з 01.10.2017 по 11.08.2019 в сумі 33034,54 грн., як зазначає боржник, будуть виплачені згідно постанови Кабінету Міністрів України від № 649 та постанови КМУ "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України па 2020 рік" від 24.01.2020 № 22, відтак у державного виконавця немає можливості виконати рішення суду без участі боржника.
Зазначену заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.12.2020.
Сторони та державний виконавець у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
У відповідності до вимог ст. 229 КАС України звукозапис судового засідання не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 по справі № 1840/2928/18 є обов`язковим до виконання на всій території України.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання судового рішення, 06.07.2020 судом видано позивачу виконавчий лист (а.с. 119).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 08.07.2020 відкрито виконавче провадження № 62510072 з примусового виконання виконавчого листа від 06.07.2020 по справі № 1840/2928/18 (а.с.130).
Як свідчать матеріали справи та зміст заяви державного виконавця, рішення суду по даній справі залишається не виконаним.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. Разом із тим, зміна, на підставі статті 378 КАС України, способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не можуть змінювати рішення по суті та поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Отже, висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Однак суд, дослідивши зміст рішення суду від 10.07.2019, зауважує, що воно є чітким, зрозумілим, додатково зміни способу і порядку виконання, відмінного від первинно визначеного у рішенні, не потребує.
Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подало до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області лист №1800-0404-8/34623, в якому зазначило, що сума перерахованих коштів за період з 01.10.2017 по 11.08.2019 нарахована до виплати та становить 33034,54 грн. Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2020 рік" від 24.01.2020 № 22 затверджено бюджет Пенсійного фонду України та передбачено кошти за окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішеннями судів. Сума перерахованих коштів за період з 01.10.2017 по 11.08.2019 в сумі 33034,54 грн., як зазначає боржник, будуть виплачені згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" (а.с. 131).
Саме посилаючись на ці обставини, державний виконавець звернувся до суду із поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом винесення рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату одразу всієї суми пенсії за період з 01.10.2017 по 11.08.2019 нарахованої до виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , яка становить 33034,54 грн, без застосування механізму виплати перерахованої пенсії, визначеного постановою КМУ "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2020 рік" від 24.01.2020 № 22 та постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".
Отже, висновки представника УЗПВР у Сумській області щодо необхідності встановлення способу та порядку виконання рішення суду фактично ґрунтуються на незгоді з висновками пенсійного органу щодо можливості застосування при виконанні рішення суду положень постанови КМУ "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2020 рік" від 24.01.2020 № 22 та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".
Однак суд зазначає, що ппитання щодо застосування тих чи інших норм матеріального права до спірних правовідносин можуть бути вирішені тільки під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення.
Суд відмічає, що під час прийняття рішення у цій справі питання про застосування до спірних правовідносин постанови КМУ "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2020 рік" від 24.01.2020 № 22 чи постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" не досліджувалось.
Більше того, суд також не досліджував питання та не визначав розмір перерахованої пенсії. А тому задоволення заяви у такий спосіб не узгоджується з приписами статті 378 КАС України.
Суд зазначає, що такі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
Крім того, суд зауважує, що враховуючи дискреційність повноважень відповідача щодо здійснення розрахунку на виконання рішення суду в цій справі, зміна застосованого судом способу захисту (зобов`язання вчинити вказані дії без визначення сум виплат) на фактично стягнення конкретних сум (які хоча і були розраховані відповідачем при проведенні перерахування пенсії позивача на підставі та на виконання судового рішення в цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалися у конкретних розмірах), не відповідатиме юридичній сутності та змісту інституту, регламентованому статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а ( К/9901/1034/17), в якій Суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Отже, у контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника УЗПВР у Сумській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Головуючий суддя А.Б. Діска
Судді О. В. Соп`яненко
С. В. Воловик
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93561024 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
А.Б. Діска
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні