Рішення

від 04.07.2019 по справі 540/760/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/760/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_3.

відповідача - Загродського Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної установи "Білозерська виправна колонія № 105" про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні,

встановив:

11 квітня 2019 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Державної установи "Білозерська виправна колонія (№105)" (далі - відповідач, ДУ "Білозерська виправна колонія (№105)"), у якому, з урахуванням нової редакції позову, просить стягнути з Державної установи " Білозерська виправна колонія (№ 105)" на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 22 621,97 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом Державної установи "Білозерська виправна колонія (№ 105)" від 27.03.2017 року № 16 о/с його звільнено з посади молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки установи за п.7 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). Однак в порушення п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей"відповідачем при звільненні не виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Згідно розрахунку позивача розмір вказаної допомоги становить 22 621,97 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 24.05.2019 року.

15.05.2019 року відповідач надав суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. При цьому, відповідач не заперечує право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, проте не погоджується з розрахунком позивача. Зокрема, відповідач вказує на те, що згідно даних бухгалтерського обліку, розмір одноразової грошової допомоги, яка належить до виплати позивачу, становить 15 007,82 грн., яка обчислена відповідно до п. 18.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 року № 222.

Протокольною ухвалою суду від 24.05.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2019 року.

24.06.2019 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Дубровної В.А. на лікарняному, призначено наступне судове засідання на 04.07.2019 року.

В судовому засіданні 04.07.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, наказом Державної установи "Білозерська виправна колонія (№ 105)" від 27.03.2017 року № 16 о/с ОСОБА_2 звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України за п.7 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) з посади з посади молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки установи.

Вислуга років на день звільнення 27.03.2017 р. складає: у календарному обчисленні - 19 років 06 місяців 26 днів; у пільговому обчисленні - 25 років 04 місяців 19 днів.

У січні 2019 року посадовими особами відповідача проведено службову перевірку по факту не виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні, за результатами якої начальником установи видано наказ від 31.01.2019 р. № 23 "Про результати службового розслідування", яким наказано зробити розрахунок вислуги років для отримання одноразової грошової допомоги, внести зміни до наказу про звільненні від 27.03.2017 р. № 16 о/с в частині надання одноразової грошової допомоги, розрахунок суми одноразової грошової допомоги направити до Міністерства юстиції України для отримання фінансування.

Наказом начальника ДУ "Білозерська виправна колонія (№105)" від 31.01.2019 р. № 7 о/с внесено зміни до наказу від 27.03.2017 р. № 16 о/с, зокрема доповнено його резолютивну частину наступним: "надати одноразову грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби. Вислуга років, для виплати одноразової грошової допомоги 19 (дев`ятнадцять) років, 06 (шість) місяців, 26 (двадцять шість) днів.

Листом від 04.04.2019 р. № 29/18/-419/Кнц ДУ "Білозерська виправна колонія (№105)" повідомила адвоката позивача ОСОБА_3 про те, що виправна колонія № 195 є бюджетною не прибутковою установою, утримується та фінансується за рахунок коштів бюджету. У відповідності до п. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, як передбачено п. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Згідно п. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Враховуючи вище викладене, відповідач повідомив, що без рішення суду установа не має можливості виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні ОСОБА_2 .

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічне положення закріплено в абз.4 п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок № 393), за змістом якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Наведені положення п.10 Порядку № 393 не пов`язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям особою права на пенсію.

Отже, системний аналіз наведених положень Закону № 2262-ХІІ дає підстави для висновку, що ч.2 ст.9 цього Закону встановлює дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним у ній особам, зокрема, це особи, які мають право на пенсію та звільнені зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності вислуги років 10 років і більше.

Водночас, згідно абз.4 п.10 № 393 особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Із аналізу зазначеної норми слідує, що право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має разовий характер, зокрема, особами рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов`язане з наявністю 10 річної вислуги та звільненням з передбачених підстав, зважаючи на що не набуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної допомоги за умови наявності 10 і більше років вислуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 р. у справі № 826/27472/15.

Позивач звільнений із Державної кримінально-виконавчої служби України із званням старшого прапорщика внутрішньої служби на підставі п.7 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), календарна вислуга років позивача при звільненні складає 19 років 06 місяців 26 дні. Посада, яку займав позивач, відноситься до категорії посад, служба на яких дає право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.

Отже, за наведених обставин суд приходить до висновків, що позивач набув право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

При цьому, спірним питанням у межах розгляду даної справи є розмір вказаної одноразової грошової допомоги, яка, за позицією позивача, повинна складати 22 621,97 грн., а не 15 007,82 грн., як стверджує відповідач.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам сторін, суд зазначає наступне.

На момент звільнення позивача порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України були врегульовані Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженою Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 7 жовтня 2009 року N 222.

Відповідно до п.1.2. Інструкція № 222 розроблена відповідно до Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 року N 197 "Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні", від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", від 15 червня 1994 року N 414 "Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці", від 11 серпня 1995 року N 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах", від 7 лютого 2001 року N 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій", від 4 квітня 2001 року N 325 "Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць" та від 7 листопада 2007 року N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

Відповідно до п. 1.4. вказаної Інструкції грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно п.18.2 розд.18 Інструкції № 222 (яка була чинною на час звільнення позивача), одноразова грошова допомога особам рядового і начальницького складу, звільненим зі служби, нараховується з окладів за останніми штатними посадами, займаними перед звільненням, окладів за спеціальними званнями, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру (надбавок, доплат) та премій (обчислених як середньомісячна сума за попередні повні дванадцять календарних місяців), крім одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що були їм нараховані в останньому повному календарному місяці служби перед звільненням.

Аналіз вказаної норми закону дає суду підстави вважати, що розмір грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні розраховується за наступною формулою: (Оклад+Звання+Надбавка+Середній розмір премії за останні дванадцять місяців)*вислугу років*процент вихідної допомоги.

Як вище встановлено судом, ОСОБА_2 звільнено зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України наказом від 27.03.2017 р. № 16 о/с, тому останнім повним відпрацьованим місяцем перед звільненням є саме лютий 2017 року.

Відповідно до наданої відповідачем довідки вихідної допомоги ст. прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_2 , складові нарахованого позивачу грошового забезпечення за лютий 2017 року становлять: посадовий оклад 1080 грн., звання 65 грн., вислуга 343,50 грн., надбавка 744,25 грн.

Середній розмір премії, нарахованої позивачу за попередні повні дванадцять календарних місяців роботи становить 926,79 грн. ((2 359,17 грн. + 1341,6 грн. +1383,53 грн. + 503,1 грн. + 503,1 грн. + 1006,2 грн. + 1090,05 грн. + 1090,05 грн. + 838,5 грн. + 335,40 грн. + 335,40 грн. + 335,40 грн.) / 12 місяців).

Таким чином, сума грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні позивача становить 3 159,54 грн. (посадовий оклад 1080 грн. + звання 65 грн. + вислуга 343,50 грн. + надбавка 744,25 грн. + середній розмір премії за останні повні дванадцять місяців 926,79 грн.)

Розмір одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті позивачу при звільненні за 19 повних відпрацьованих календарних років становить 15 007,82 грн. ( розмір грошового забезпечення 3 159,54 грн. * 25 % * 19 років).

При цьому, суд вважає помилковим розрахунок, зроблений позивачем, як такий, що не відповідає пункту п.18.2 розд.18 Інструкції № 222.

Довід позивача про те, що зазначена Інструкція №222 не застосовується до спірних правовідносин, оскільки він не досяг пенсійного віку за Законом № 2262, на думку суду суперечить його власній позиції щодо наявності права на отримання грошової допомоги при звільненні у розмірі 25 відсотків грошового забезпечення, у зв`язку зі звільненням за власним бажанням, яке, зокрема, передбачено вказаним Законом, Постановою № 393 та Інструкцією № 222 та, взагалі ґрунтуються на помилковому та вибірковому тлумаченні норм права.

Вказаний висновок суду підтверджується позицією колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду, висловленою під час розгляду аналогічних спірних питань у постанові від 14.06.2019 р. по справі № 540/303/19.

Крім того, суд вважає помилковим посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.04.2019 р. по справі № 823/64/16, оскільки вона не спростовує викладені вище висновки суду, а навпаки, підтверджує їх. Так, мотивувальна частина даного судового рішення містить посилання на те, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. Отже, вирішуючи питання про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні особи з територіального органу МВС України, Верховний Суд також керувався нормами спеціального акту, а саме Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС України від 31.12.2007 р. № 499.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим довід відповідача щодо застосування при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача з Державної кримінально-виконавчої служби норм Інструкції № 222, як спеціального законодавчого акту, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 15 007,82 грн. (п`ятнадцять тисяч сім грн. 82 коп.)

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., про що свідчить квитанція № ПН 215600426655 від 10.04.2019 р.

За результатами розгляду справи судом позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 22 621,97 грн. задоволено частково на суму 15 007,82 грн., що становить 66,34 % від заявленої суми.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 509,76 грн. (768,40 грн. х 66,34 %).

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи "Білозерська виправна колонія № 105" (місце знаходження 75032, Херсонська область, Білозерський район, с. Дар`ївка, код ЄДРПОУ 08564713, e-mail vk105@ks.kvs.gov.ua) про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Державної установи "Білозерська виправна колонія № 105" (місце знаходження 75032, Херсонська область, Білозерський район, с. Дар`ївка, код ЄДРПОУ 08564713, e-mail vk105@ks.kvs.gov.ua) на користь ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 15 007,82 грн. (п`ятнадцять тисяч сім грн. 82 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної установи "Білозерська виправна колонія № 105" (місце знаходження 75032, Херсонська область, Білозерський район, с. Дар`ївка, код ЄДРПОУ 08564713, e-mail vk105@ks.kvs.gov.ua) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 509,76 грн. (п`ятсот дев`ять грн. 76 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У зв`язку з перебуванням судді Дубровної В.А. у відрядженні, повний текст рішення виготовлений та підписаний 11 липня 2019 року.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 106030000