Постанова

від 10.02.2020 по справі 540/760/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/760/19 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Скрипченка В.О., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (м.Херсон, дата складання повного тексту рішення - 11.07.2019р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи Білозерська виправна колонія №105 про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

11.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДУ Білозерська виправна колонія №105 , в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 22 621, 97 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що при звільненні відповідачем було протиправно не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з ДУ Білозерська виправна колонія №105 на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 15 007,82 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 14.08.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом 1-ї інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивача - ОСОБА_1 наказом ДУ Білозерська виправна колонія №105 від 27.03.2017 року №16-о/с звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України за п.7 ст.77 Закону України Про Національну поліцію (за власним бажанням ) з посади молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки установи. Вислуга років на день звільнення 27.03.2017 р. складає: у календарному обчисленні - 19 років 06 місяців 26 днів; у пільговому обчисленні - 25 років 04 місяців 19 днів.

У січні 2019 року посадовими особами відповідача проведено службову перевірку щодо факту не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, за результатами якої начальником Установи видано наказ від 31.01.2019 року №23 Про результати службового розслідування , яким наказано зробити розрахунок вислуги років для отримання одноразової грошової допомоги, внести зміни до наказу про звільненні від 27.03.2017 року №16-о/с в частині надання одноразової грошової допомоги, розрахунок суми одноразової грошової допомоги направити до Міністерства юстиції України для отримання фінансування.

Далі, наказом начальника ДУ Білозерська виправна колонія (№105) від 31.01.2019 року №7-о/с внесено зміни до наказу від 27.03.2017 року №16-о/с, зокрема доповнено його резолютивну частину наступним: надати одноразову грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби. Вислуга років, для виплати одноразової грошової допомоги 19 років, 06 місяців, 26 днів.

Листом від 04.04.2019 року №29/18/-419/Кнц ДУ Білозерська виправна колонія (№105) повідомила адвоката позивача Гончаренко А.Ю. про те, що виправна колонія №195 є бюджетною неприбутковою установою, утримується та фінансується за рахунок коштів бюджету. У відповідності до п.1 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, як передбачено п.1 ст.3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Згідно п.1 ст.25 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Враховуючи вище викладене, відповідач повідомив, що без рішення суду установа не має можливості виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, яким визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2262-ХІІ, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічне положення закріплено і в абз.4 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей , за змістом якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що ч.2 ст.9 цього Закону№2262-ХІІ встановлено 2 (дві) підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним у ній особам, зокрема, це особи, які мають право на пенсію та звільнені зі служби за власним бажанням , через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності вислуги років 10 років і більше.

Водночас, згідно абз.4 п.10 Порядку №393 особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має разовий характер, зокрема, особами рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов`язане з наявністю 10 річної вислуги та звільненням з передбачених підстав, зважаючи на що не набуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної допомоги за умови наявності 10 і більше років вислуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 р. у справі № 826/27472/15.

Як встановлено судами обох інстанцій та вже зазначалось вище, позивач звільнений із Державної кримінально-виконавчої служби України із званням старшого прапорщика внутрішньої служби на підставі п.7 ст.77 Закону України Про Національну поліцію (за власним бажанням), календарна вислуга років позивача при звільненні складає 19 років 06 місяців 26 дні. Посада, яку займав позивач, відноситься до категорії посад, служба на яких дає право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку, про наявність у позивача права на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Що ж до позиції апелянта щодо розміру такої виплати, яка на його думку має складати 22 621,97 грн., а не 15 007,82 грн., як стверджує відповідач, то судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

Так, на момент звільнення позивача порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України були врегульовані Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України , затвердженою Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 року №222.

Відповідно до п.1.2. Інструкції №222, розробленої відповідно до Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України , Постанов Кабінету Міністрів України від 14.09.1991р. №197 Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні , від 17.07.1992 року №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей , від 15.06.1994 року №414 Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці , від 11.08.1995 року №648 Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах , від 07.02.2001 року №104 Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій , від 04.04.2001 року №325 Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та від 07.11.2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу .

Відповідно до п.1.4. вказаної Інструкції, грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії ) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

А згідно із п.18.2 розд.18 Інструкції №222 (яка була чинною на час звільнення позивача ), одноразова грошова допомога особам рядового і начальницького складу, звільненим зі служби, нараховується з окладів за останніми штатними посадами, займаними перед звільненням, окладів за спеціальними званнями, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру (надбавок, доплат ) та премій (обчислених як середньомісячна сума за попередні повні дванадцять календарних місяців ), крім одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що були їм нараховані в останньому повному календарному місяці служби перед звільненням.

Отже, з зазначеного вбачається, що розрахунок грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні має бути з середньомісячної суми за останні 12-ть місяців (з 3159,54 грн. ), а не за останній місяць ( 4762,52 грн. ), як на це вказує позивач.

Доводи позивача про те, що зазначена Інструкція №222 не повинна застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки він не досяг пенсійного віку за Законом №2262, до уваги не приймаються, оскільки право позивача на отримання грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% грошового забезпечення, у зв`язку зі звільненням за власним бажанням передбачено, зокрема, вказаним Законом, Постановою КМУ №393 та Інструкцією №222.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 10.02.2020р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.О. Скрипченко

Т.М. Танасогло