Рішення

від 15.07.2019 по справі 640/10082/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/10082/19

н/п 2/640/2141/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Якуші Н.В.,

за участю секретаря судового засідання -Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 завернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно виконавчого листа №2-2175, виданого 10.03.2005 року Київським районним судом м. Харкова у розмірі 104 803,53 грн., за період з січня 2018 року по березень 2019 р.

14.06.2019 року позивач уточнила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки за період з січня 2017 року по травень 2019 року включно.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначила, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2005 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини заробітку, щомісячно, починаючи з 14.02.2005 року та до повноліття дитини. На підставі цього рішення Київським районним судом м. Харкова 10.03.2005 року видано виконавчий лист 2-2175 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини заробітку, щомісячно, починаючи з 14.02.2005 року та до повноліття дитини. В подальшому, Київський районний суд м. Харкова видав дублікат виконавчого листа від 21.05.2019 року. Вказала, що виконавче провадження №10344910 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа №2-2175 перебуває на примусовому виконанні у Московському ВДВС м Харкова ГТУЮ в Харківській області, тобто за місцем проживання боржника. Постанова про відкриття виконавчого провадження №10344910 винесена державним виконавцем 04.04.2005 року. Позивач вказує, що з дня відкриття виконавчого провадження боржник ОСОБА_2 рішення суду в добровільному порядку не виконує, аліменти на утримання малолітньої доньки не сплачує протягом більше 10 років та від обов`язку сплати аліментів ухиляється, постійно скриває своє місце роботи, рішення суду повністю ігнорує. Зазначила, що фактично ОСОБА_2 протягом цього часу ніколи не надавав допомогу на утримання доньки, не приймав участі у її вихованні та ухилявся від виконання покладених на нього обов`язків. Згідно розрахунку заборгованості по аліментах, проведеним державним виконавцем Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області Кувічка А.В. розмір заборгованості по аліментах ОСОБА_2 за період з січня 2017 року по травень 2019 року включно становить 208999,71 грн. Зазначила, що загальна сума неустойки від суми несплачених аліментів, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 за період з січня 2018 року травень 2019 року включно, і відповідно до наданого нею розрахунку становить 109128,78 грн., яку просила стягнути з відповідача, а її позовні вимоги задовольнити. Крім того, просила суд стягнути з відповідача понесені нею судові витрати за отриману нею правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її представника, підтримала уточнені заявлені вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити. В разі неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином за адресою свого місця реєстрації, про що свідчать зворотні повідомлення в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву, заперечень проти позову або заяви про розгляд справи без його участі не надав. Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Ухвалою Київського районного суду м. Харків від 21 травня 2019 року ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета розгляду для заявника. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, надавши доказам правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2005 року у справі № 2-2175/08 присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 14.02.2005 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.06.2005 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Харкова, шлюб між сторонами було розірвано, про що зроблено актовий запис №291 (а.с.14).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Комінтернівським ВДРАЦС Харківського міського управління юстиції 30 вересня 2011 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 30 вересня 2011 року уклали шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.15).

У судовому засіданні досліджувався розрахунок заборгованості по аліментам, зроблений державний виконавцем Кувічка А.В. від 19.04.2019 року /ДВ 17, відповідно до якого зазначено, що згідно виконавчого листа по справі №2-2175 від 10.03.2005 року, виданого Київським районним судом м. Харкова якого про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини заробітку, щомісячно, починаючи з 14.02.2005 року та до повноліття дитини боржник зобов`язаний сплачувати аліменти. Згідно розрахунку заборгованості від 12.01.2018 року, заборгованість станом на 01.01.2018 року становить 76223,03 грн. За період з 01.01.2018 року по 01.01.2019 року заборгованість складає 22458,75 грн. За період з 01.01.2019 року по 01.04.2019 року заборгованість складає 6121,75 грн. Таким чином, заборгованість згідно виконавчого листа №2-2175 від 10.03.2005 року станом на 01.04.2019 року становить 104 803,53 грн.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розрахований позивачем розмір пені становить 109128 грн. 78 коп.

Суд, погоджується з таким способом обрахунку пені позивачем, виходячи з наступного.

Так, Постановою від 25 квітня 2018 року № 572/1762/15-ц Велика Палата Верховного Суду відійшла від правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-94цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16 та визначила, що обрахунок пені має здійснюватися за іншою формулою, ніж застосовувалась раніше.

Відходячи від правової позиції, викладеної у вищевказаних постановах Верховного Суду України, ВП ВС зазначила, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p= (A1?1 %?Q1) (A2?1 %?Q2) ………. (An?1 %?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Тому, відповідно до вимоги ст.196 СК України позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 109128,78 грн. виходячи з наступного:

2017рік:

-пеня за прострочення аліментів за січень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х881 день=12563 грн.06 коп.;

-пеня за прострочення аліментів за лютий 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х850 днів=12121 грн.00 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за березень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х822 дні=11721 грн. 72 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за квітень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х 791 день=11279 грн.66 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за травень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х761 днів=10851 грн.86 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за червень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х730 днів=10409 грн.80 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за липень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х700 днів=9982 грн.00 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за серпень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х669 днів=9539 грн.94 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за вересень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х638 днів=9097 грн.88 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за жовтень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х608 днів =8670 грн.08 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за листопад 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х577 днів=8228 грн.02 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за грудень 2017 року: 1426 грн.00 коп.х1%х547 днів=7800 грн.22 коп.;

2018 рік:

- пеня за прострочення аліментів за січень 2018 року: 1670 грн.00 коп.х1%х516 днів=8617 грн.20 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за лютий 2018 року: 1695 грн.25 коп.х1%х485 днів=8221 грн.96 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за березень 2018 року: 1798 грн.75 коп.х1%х457 днів=8220 грн.28 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за квітень 2018 року: 1816 грн.75 коп.х1%х426 днів=7739 грн.35 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за травень 2018 року: 1847 грн. 25 коп.х1%х396 днів=7315 грн.11 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за червень 2018 року: 1947 грн.25 коп.х1%х365 днів=7107 грн. 46 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за липень 2018 року: 1947 грн. 25 коп.х1%х335 днів=6523 грн.28 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за серпень 2018 року: 1947 грн. 25 коп.х1%х304 дні=5919 грн. 64 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за вересень 2018 року: 1947 грн. 25 коп.х1%х273 дні=5315 грн. 99 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за жовтень 2018 року: 1947 грн. 25 коп.х1%х243 дні=4731 грн. 81 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за листопад 2018 року: 1947 грн. 25 коп.х1%х212 днів=4128 грн. 17 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за грудень 2018 року: 1947 грн. 25 коп.х1%х182 дні=3543 грн. 99 коп.;

2019 рік:

- пеня за прострочення аліментів за січень 2019 року: 2007 грн. 25 коп.х1%х151 день=3030 грн. 94 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за лютий 2019 року: 2057 грн. 25 коп.х1%х120 днів=2468 грн. 70 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за березень 2019 року: 2057 грн. 25 коп.х1%х92 дні =1892 грн. 67 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за квітень 2019 року: 2057 грн. 25 коп.х1%х61 день=1254 грн. 92 коп.;

- пеня за прострочення аліментів за травень 2019 року: 2268 грн. 00 коп.х1%х31 день=703 грн. 08 коп.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначеного позивачем предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Так, позивач при подачі уточненої позовної заяви просила суд стягнути з відповідача 3000 грн. в рахунок оплати за надану їй юридичну допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 5 ст. 135 ЦПК України - сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Згідно ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України - розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо ). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 3000 грн., оскільки саме вказана сума була визначена між позивачем та адвокатом у укладеному між ними Договорі про надання правової допомоги від 02.05.2019 року, як сума гонорару в рахунок оплати вартості робіт з підготовки позову до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , пеню за несвоєчасну виплату аліментів у розмірі 109128,78 (сто дев`ять тисяч сто двадцять вісім) грн. 78 (коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

представник позивача - адвокат Мусієнко Світлана Олександрівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/2056, видане 23.04.2019 Радою адвокатів Закарпатською області, АДРЕСА_2.

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 15 липня 2019 року.

Головуючий суддя --