Постанова

від 08.07.2019 по справі 826/15633/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15633/17 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представників відповідача Федько Ю.В. та Благодатного Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілкор" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

В С Т А Н О В И В :

01.12.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Сілкор (надалі - ТОВ Сілкор ) звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31.05.2017 року № UA 100010/2017/000080/2 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення UA 100010/2017/00171, складених відділом митного оформлення м/п Західний Київської міської митниці ДФС.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно, незважаючи на наявність усіх документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраний метод її визначення, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 р. позов задоволено у повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були подані документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що перевіркою документів було встановлено, що позивач надав до митного оформлення документи не у повному обсязі, у наданих декларантом документах було виявлено розбіжності, крім того, спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка показала, що контролю потребує правильність визначення митної вартості товару, та необхідність витребування документів на її підтвердження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримали висновки суду першої інстанції.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Представник позивача у судове засідання не зьявився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 213 КАС України неявка однієї із сторін, яка належним чином була повідомлення про час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи за суттю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню заступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем для митного оформлення надано відповідачу наступні документи: контракт, додаткову угоду, специфікацію, комерційний інфойс, платіжне доручення № 15 від 03.04.2017 року та від 19.05.2017 року, пакувальний лист, прайс-лист, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений ДП Держзовнішінформ , експортну декларацію, сертифікат походження, коносамент, автотранспортну накладну та інші документи в яких вказано вартість товару.

Не зважаючи на це, Головним державним інспектором ДМС України Київської міської митниці ДФС м\п Західний Калиновським Г.А. під час митного оформлення Товару - Метилгідридна рідина Марки Б , що являє собою силікони у первинних формах код за УКТЗЕД 3910000010 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, а саме, Рішення від 31.05.2017 року № UA 100010/2017/000080/2, на підставі якого прийнято й оскаржувану Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2017/00171, відповідно до якого у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з причин: відповідно до статті 256 Митного кодексу України , в зв`язку з невиконанням декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених ст. 53 , 255 Митного кодексу України , коригування митної вартості товарів, Рішення від UA 100010/2017/000080/2.

Мотивуючи свої рішення, інспектор митниці вказав на розбіжності та неповноту інформацію, поданої декларантом для митного оформлення, щодо незаявлення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари у відповідності до вимог Митного кодексу України та використано для визначення митної вартості товару замість основного - резервний метод відповідно до ст. 64 МК України .

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Колегія суддів відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає судове рішення суду першої інстанції в даній справі в межах доводів апеляційної скарги позивача.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VІ (надалі МК) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1-3 ст.54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно п.2 ст. 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 54 МК України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МК України.

Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. При цьому митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об`єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 МК України.

Статтею 57 МК України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи, позивач при подачі митної декларації для підтвердження заявлених відомостей подав перелік документів для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст.53 Митного кодексу України.

Враховуючи вищенаведені норми закону колегія суддів згідна з висновками суду першої інстанції, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 року у справах №21-127а15 та №21-53а15, від 11.09.2012 року у справі №2а-18673/09/0570 та Верховним Судом у постанові від 19.06. 2018 р. у справі № 826/6346/16.

Матеріалами справи підтверджено, між ТОВ Сілкор (Покупець) та Inner Mongolia SUCON SILICONE CO., LTD (Продавець) укладено Контракт від 30.03.2017 року №3003/2017, згідно якого Покупець зобов`язаний оплатити і прийняти товар, а продавець зобов`язаний поставити товар відповідно до умов контракту.

Ціну на поставку товару вказано в дол. США, зазначено на кожну поставку в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту (пп. 2.1 п.2 вказаного Контракту).

Також зазначено, що ціна товару може змінюватись за взаємною згодою сторін.

Відповідно до Специфікації, копію якої надано до матеріалів справи, сторони домовились, що Продавець продає, а Покупець купує Метил Гідридна Рідина Марки Б в кількості 18 000 кг, ціна за кг становить 1,030 дол. США, що в сумі дорівнює 18 540,00 дол. США.

Згідно з Митною декларацією форми МД-2 , яку позивачем надано для оформлення товару, який провозили через митний кордон України, де було зазначено, що Силіковані масла, що використовуються в якості текстильно-допоміжної речовини: Methyl hydrogen fluid B, чистою вагою - 18 000 кг та вартістю 487793.61.

Відповідно до специфікації №1 до контракту від 30.03.2017 № 3003/2017 умови оплати: 30% предоплата производится после подписания спецификации в течение 10 рабочих дней, 70% после того, как покупатель получит от продавца все копии отгрузочних документов по электронной почте в течении 50 рабочих дней . Проте, згідно з інвойсом від 05.04.2017 року № SUCON 170324 W умови оплати 30% після підпису контракту на протязі 5 банківських днів та 70% після отримання сканованих копій В/L.

Сума передоплати за товар не співпадає з сумою оплати, яка передбачена комерційними документами, а саме інвойсом та специфікацією.

Також, п.2.2 Контакту (де вказано, що в ціну товару включена лише вартість пакування) суперечить умовам поставки СІF згідно з Інкотермс-2010. Згідно з частиною 5 статті 54 Кодексу орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У органу доходів і зборів наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Відповідно до статті 33 Митного кодексу України органи доходів і зборів використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення [митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Перевірка правильності визначення митної вартості товарів здійснювалась шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено відповідно до п. 2.5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених ДФС України від 11.09.2015 № 689, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС. Рівень митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів значно вище ніж заявлений. Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідач запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

З поданих додаткових документів вбачається: прайс-лист компанії Inner Mongolia SUCON SILICONE CO., LTD на умовах СІF Одеса вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого.

У висновку ДП Держзовнішінформ від 18.05.2017 року № 117/185 експертом не здійснено аналіз цін на подібні (аналогічні) товари, не зазначені конкретні джерела інформації (не вказано яких саме підприємств постачальників та виробників відповідної продукції використана цінова інформація).

У висновку Запорізької ТПП від 29.05.2017 року № ОИ 444 експерт надає оцінку товару станом на травень місяць. В той же час інвойс, який подано до митного оформлення, датовано 5.04.2017 року.

Крім того, з аналізу Контракта позивача вбачається, що його укладено 30.03.2017 року, платіж відповідно до наданої банківської виписки було здійснено 03.04.2017 року на суму 16 686.00 дол. США: Розрахунок: 1.03 дол. США (вартість 1 кг Товару) множимо на 18 000 кг (кількість всього Товару) = 18 540 дол. США. 18 540 дол. США множимо на 3 контейнери = 55620 дол. США. 55620 множимо на 0.3 (30 % відповідно до умов оплати за Товар, що викладено в специфікації) = 16 686.00 дол. США.

А відповідно до платіжного доручення, позивачем 19.05.2017 року перераховано суму в розмірі 51 912,00 дол. США продавцю за Товар, що становило 70 % вартості, а саме: 1.03 дол. США (заявлена вартість Товару) множимо на 18 000 кг (загальну кількість Товару) = 18 540 дол. США. 18 540 дол. США множимо на 4 контейнери = 74 160 дол. США. 74 160 дол. США множимо на 0.7 (70 % вартості Товару) = 51 912 дол. США.

Вказане дає зробити висновок про безпідставність твердження відповідача щодо неправильної оплати вартості Товару позивачем та порушення ним умов Контракту та Специфікації.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачем були подані документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що усі наведені аргументи апелянта, є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2019 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілкор" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

А.Г. Степанюк