Постанова

від 09.07.2019 по справі 120/4735/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4735/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

09 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Боровицького О. А.,

представника відповідача: Андріюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектспецмонтаж" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проектспецмонтаж" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Проектспецмонтаж" звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.12.2018 року №0011995605.

Позов мотивований відсутністю підстав для притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Проектспецмонтаж" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Крім того, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності правових підстав для його прийняття, не у спосіб, встановлений податковим законодавством, і з неналежним використанням відповідачем своїх повноважень, за відсутності максимальної передбачуваності правових дій відповідача, а тому рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

11.06.2019 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що у податкових накладних, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, міститься код ставки податку на додану вартість "20", що свідчить про те, що податкова накладна складена на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на безпідставність доводів апелянта.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 21.11.2018 року старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів юридичних осіб Крижопільського управління Головного управління ДФС у Вінницькій області, за наслідками проведеної камеральної (електронної) перевірки податкових накладних ТОВ Проектспецмонтаж з вересня 2017 року по вересень 2018 року, складено Акт про результати камеральної (електронної) перевірки податкових накладних (розрахунків коригування) від 21.11.2018 року № 34546/02-32-56-05/35143783.

Так, за наслідками перевірки інспектор дійшов висновку, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) передбачених п. 120-1.1, ст. 120-1 Податкового кодексу України.

10.12.2018 року, на підставі Акту від 21.11.2018 року № 34546/02-32-56-05/35143783, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення №0011995605, яким до позивача застосований штраф на загальну суму 182343,18 грн.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З вищенаведеного вбачається, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

В той же час, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Так, для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність водночас двох обов`язкових складових:

- податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю),

- податкова накладна повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 року по справі №816/1990/17, від 04.09.2018 року по справі №816/1488/17, від 11.12.2018 року по справі №820/2298/18.

Позивач в апеляційній зазначає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності вини. В той же час відповідач зазначає, що вина в його діях відсутня.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне здійснити посилання на статтю 109 ПК України, згідно із положеннями якої передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, для можливості накладення штрафних санкції на підприємство, які передбачені статтею 120-1 ПК України, обов`язковим є встановлення вчинення ним податкового правопорушення, як це зазначено у статті 109 ПК України.

У справі, що розглядається, податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого п.201.10 ст.201 ПК України, містять код ставки податку на додану вартість "20", що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що порушення платником терміну реєстрації податкових накладних, встановленого у абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 120-1 статті 120 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектспецмонтаж" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 липня 2019 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.