Рішення

від 09.07.2019 по справі 909/324/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/324/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Івано-Франківський міський організаційно -

методичний центр культури та мистецтва",

вул.Шевченка, буд.49, кв.8, м.Івано-Франківськ,76018;

до відповідача: Івано-Франківської міської ради,

вул.М.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76004;

про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки,

за участю:

від позивача: Шургот О.В. - адвокат, (ордер серія ІФ №051150 від 05.04.2019; посвідчення №567 від 15.09.2006);

від відповідача: Мигович І.В. - представник, (довіреність №393/01-20/14в від 16.05.2019).

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтва" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 площею 0,0617га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, між Івано-Франківською міською радою та Приватним підприємством "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва".

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» від 09.12.2010, «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовує їх тим, що ПП "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва" є власником нежитлового приміщення, розташованого на земельній ділянці площею 0,0617га, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 , яка орендується позивачем на підставі договору оренди землі від 08.07.2016. Звертає увагу суду на те, що відповідач в особі міського голови незважаючи на прийняті Івано-Франківською міською радою рішення № 269-21 від 31.07.2018 про замовлення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою подальшого її продажу, №382-22 від 14.12.2018 про продаж земельної ділянки за ціною визначеною експертною грошовою оцінкою, яка у відповідності до рецензії звіту про експертну грошову оцінку ПП "Західземпроект" складає 200 674,00грн та сплачена позивачем в повному обсязі 06.02.2019; незважаючи на наявність погодженого, опрацьованого департаментом правової роботи Івано-Франківської міської ради та підготовленого до нотаріального посвідчення приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки - безпідставно не підписує останній. У зв"язку з чим позивач просить суд захистити порушене право та охоронюваний законом інтерес шляхом визнання укладеним в судовому порядку договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,0617га, кадастровий номер НОМЕР_1 . Позовні вимоги мотивує приписами статей 14, 16, 144 Конституції України, статей 23, 116, 128, 132 Земельного кодексу України, статей 26, 42, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", статей 180, 187, 179, 144 Господарського кодексу України, статей 11, 626, 638, 648 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, свої заперечення виклав у відзиві на позов №371/11.1-03/14в від 23.04.2019 (вх№7168/19 від 23.04.2019). Вважає, прийняті Івано-Франківською міською радою, в межах своїх повноважень, рішення № 269-21 від 31.07.2018 про замовлення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою подальшого її продажу, №382-22 від 14.12.2018 про продаж земельної ділянки за ціною визначеною експертною грошовою оцінкою - такими, що виконані в розумінні статті 128 Земельного кодексу України, якою регламентовано порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам. Вказує, що відповідно до пункту 16 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування" укладення від імені ради договорів віднесено до повноважень міського голови. Звертає увагу суду на правову позицію Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою, а також на правову позицію викладену у постанові пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 згідно з якою, суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б не відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Просить суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №84451554 від 06.04.2017 Приватне підприємство "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва" є власником нежитлового приміщення загальною площею 201,6 кв.м по АДРЕСА_2 . Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений 24.03.2017 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчак О.В., зареєстрований в реєстрі за №494.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру №НВ-2604316502019 від 23.01.2019 за Приватним підприємством "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва" 08.08.2016 зареєстровано речове право оренди до 08.07.2026 земельної ділянки площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04 НОМЕР_2 :0180 по АДРЕСА_2 , цільове призначення: 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Право оренди земельної ділянки виникло з договору оренди землі від 08.07.2016, укладеного між Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та ПП"Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва"(орендар).

06 березня 2018 Приватним підприємством "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва" прийнято рішення №1/03/18 про початок процедури викупу земельної ділянки кадастровий номер 2610100000 НОМЕР_3 :0180 шляхом звернення до Івано-Франківської міської ради з відповідною заявою.

Рішенням 21 сесії 7 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради №269-21 від 31.07.2018 вирішено, зокрема замовити експертну грошову оцінку земельної ділянки комунальної власності площею 0,0617га, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 .

Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки оцінювача ФО-П ОСОБА_1 (сертифікат СОД №258/17 від 31.03.2017, кваліфікаційне свідоцтво НОМЕР_4 № НОМЕР_5 від 06.07.2013) з Рецензією звіту оцінювача ПП "Західземпроект" ОСОБА_2 (ліцензія на виконання земле-оціночних робіт АД №076167 від 11.10.2012) кваліфікаційне свідоцтво Держкомзему України МК №00127 від 01.04.2006) станом на 23.10.2018 ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6 004:0180 складає 200 674,00грн та може використовуватись з метою оформлення договору купівлі продажу.

Рішенням 22 сесії 7 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради №382-22 від 14.12.2018 вирішено, зокрема продати земельну ділянку площею 0,0617га, кадастровий номер НОМЕР_1 за ціною, що визначена грошовою експертною оцінкою - 200 674,00грн; припинити дію договору оренди земельної ділянки з орендарем з моменту реєстрації права власності на придбану земельну ділянку.

Матеріали справи містять виписку АТ "Райффайзен Банк Аваль" з якої вбачається перерахування 06.02.2019 Приватним підприємством "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва" 200 674,00грн за земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_7 0180.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу №22/01-16 від 07.03.2019 на звернення позивача №27/02-19-1 від 27.02.2019, станом на 08.02.2019 підписаний покупцем - ПП "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва", підготовлений до нотаріального посвідчення договір купівлі-продажу земельної ділянки залишився не підписаний продавцем - Івано-Франківською міською радою в особі міського голови. Будь-яких пояснень в т.ч. письмових щодо відмови від підписання договору міським головою нотаріусу не надано.

Предметом спору, що розглядається є вимога позивача до відповідача про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,0617га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, між Івано-Франківською міською радою та Приватним підприємством "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва".

Нормою статті 14 Конституції України, яка кореспондується з приписами статті 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

Положеннями статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до частини 1 статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 128 Земельного кодексу України обумовлено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом провадиться, зокрема органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, врегульовано і приписами статті 12 Земельного кодексу України. Так згідно з пунктом б частини 1 цієї правової норми до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (частина 2 статті 128 Земельного кодексу України).

Частиною 8 цієї правової норми обумовлено, що ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб`єктами господарювання, які є суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (частина 6 статті 128 Земельного кодексу України).

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання врегульовано статтею 179 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 3 цієї правової норми укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України, які кореспондуються з статтею 638 Цивільного кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Приписами частин 1, 2 статті 132 Земельного кодексу України угода про перехід права власності на земельну ділянку укладається в письмовій формі, нотаріально посвідчується та повинна містити: назву сторін (прізвище, ім`я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); вид угоди; предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); договірну ціну; права та обов`язки сторін; кадастровий номер земельної ділянки.

У відповідності до приписів частин 1-3 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Укладення від імені ради договорів відповідно до законодавства, згідно з пунктом 16 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" віднесено до повноважень міського голови.

Пунктом 43 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Стаття 41 Конституції України проголошує принцип непорушності права власності та неможливість протиправного його позбавлення. Аналогічні правила встановлено статтею 321 Цивільного кодексу України.

Міжнародно-правові принципи захисту права власності обумовлені і Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод людини 1950, протоколами до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практикою Європейського суду з прав людини, які в силу статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують, як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод людини 1950 передбачає "кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів". Стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: "перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Ці норми не є окремими, а є пов`язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, та, отже, їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі" (рішення у справі Ян та інші проти Німеччини №№ 46720/99, 72203/01 та 72552/01, § 78).

Як Конституція України, так і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод направлені на всебічне забезпечення прав та поваги держави до власника майна. Реальність будь-якого суб"єктивного майнового чи немайнового права полягає в його гарантованості. В силу статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції є нормами прямої дії. Разом з тим Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод людини 1950 проголошує верховенство права, як частину спільного спадку договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип пропорційності - "розумного співвідношення", який закріплений усталеною практикою Європейського суду з прав людини та вимагає пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються і метою, яку прагнуть досягнути шляхом такого засобу.

Європейським судом з прав людини у справах Федоренко проти України рішення від 01.06.2006, Сєрков проти України рішення від 07.07.2011, "East/West Alliance Limited" проти України" рішення від 23.01.2014, "Трегубенко проти України" рішення від 02.11.2004, "Щокін проти України", рішення від 14.10.2010, "Sporrong and Lonnroth v. Sweden рішення від 23.09.1982, "James and Others v. the United Kingdom" рішення від 21.02.1986, "The former King of Greece and Others v. Greece" рішення від 23.11.2000, « Bulves» AD v. Bulgaria" рішення від 22.01.2009, "Beyeler v. Italy" рішення від 05.01.2000 напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

При цьому Європейський суд з прав людини нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення у справі "Прессос Компанія Нав`єра С.А. та інші проти Бельгії" від 20.11.1995). Вирішуючи, чи було дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який йдеться. Проте, Суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на "мирне володіння його майном" в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу (рішення у справі "Звольски та Звольська проти Республіки Чехія" № 46129/99, параграф 69).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України" констатує, що будь яке втручання у право власності обов"язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар . Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Положеннями 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 144 Конституції України, статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Матеріалами справи документально підтверджено перед судом бездіяльність Івано-Франківської міської ради, що полягає у невиконанні прийнятих нею, як органом місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень, наданих статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 12 Земельного кодексу України, рішень "Про продаж земельних ділянок комунальної власності" № 269-1 від 31.07.2018, №382-22 від 14.12.2018, незважаючи на наявність звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки оцінювача ФО-П ОСОБА_1 з рецензією звіту оцінювача ПП "Західземпроект" ОСОБА_2 та сплату позивачем в повному обсязі вартості земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 в розмірі 200 674,00грн, як і безпідставному не підписанні договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , умови якого відповідають істотним умовам договору купівлі-продажу земельної ділянки, визначеними правилами частин 1, 2 статті 132 Земельного кодексу України, що в свою чергу, за переконанням суду, є порушенням правил статті 144 Конституції України, статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні ", статті 181 Господарського кодексу України, а тому порушене право позивача підлягає відновленню шляхом визнання укладеним в судовому порядку договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 площею 0,0617га, кадастровий номер НОМЕР_1 , в редакції викладеній позовній заяві.

У відповідь відповідачу на посилання про те, що згідно приписів пункту 16 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" укладення від імені ради договорів з віднесено саме до повноважень міського голови, а не міської ради, як і на твердження про неможливість судового втручання у його дискреційні повноваження адміністративного органу влади, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Беєлер проти Італії", заява №33202/96, "Онер"їлдіз проти Туреччини", заява №48939/99, "Москаль проти Польщі" заява №10373/05, "Лелас проти Хорватії" заява №55555/08, "Тошкуце та інші проти Румунії" заява №36900/03, неодноразово підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема на державні органи покладено обов"язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов"язків.

Водночас поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Натомість у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Івано-Франківська міська рада не наділена повноваженнями за цих фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема шляхом не підписання без будь-яких обґрунтованих пояснень договору купівлі - продажу земельної ділянки, на виконання прийнятих нею рішень.

У відповідності до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Заперечення відповідача не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються вище сказаним.

За таких обставин позовна вимога визнається судом правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 14, 41, 129 1, 144 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 26, 42, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтями 12, 13, 116, 122, 127, 128 Земельного кодексу України, статтями 179, 181 Господарського кодексу України, статтями 321, 638 Цивільного кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Івано-Франківський міський організаційно - методичний центр культури та мистецтва" до відповідача Івано-Франківської міської ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки - задовольнити.

Визнати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 площею 0,0617га, кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови між Івано-Франківською міською радою та Приватним підприємством "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва" в наступній редакції:

ДОГОВІР

купівлі-продажу земельної ділянки

Місто Івано-Франківськ, восьмого лютого дві тисячі дев`ятнадцятого року

Івано-Франківська міська рада, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 33644700, місцезнаходження за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, в особі міського голови Марцінківа Руслана Романовича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , керуючись рішенням 22 сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018 року № 382-22 Про продаж земельних ділянок комунальної власності , надалі - Продавець з одного боку,

та Приватне підприємство Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва , код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 40029203, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 - АДРЕСА_4 , в особі директора ОСОБА_3 , 1996 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , яка діє на підставі Статуту, Рішення власника № 2/08/17 від 11.08.2017 року (Наказ № 8 від 11.08.2017 р.) та у відповідності до Рішення про викуп земельної ділянки № 1/03/18 від 06.03.2018 р., надалі Покупець , з другого боку (разом по тексту Сторони), діючи добровільно, попередньо ознайомлені нотаріусом з вимогами цивільного законодавства, що регулюють укладений ними правочин, розуміючи значення своїх дій, уклали даний договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1.Продавець на підставі рішення 22 сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018 року № 382-22 Про продаж земельних ділянок комунальної власності , передає за плату, а Покупець приймає у власність земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0617 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , (надалі за текстом договору - земельна ділянка) та зобов`язується сплатити за неї грошову суму в порядку, визначеному в розділі 2 цього договору.

1.2.Земельна ділянка належить Територіальній громаді міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради на праві комунальної власності, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15841877, та перебуває в оренді Покупця згідно Договору оренди землі від 08.07.2016 року та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна№ 65541348, виданої 10.08.2016 року ОСОБА_4 Черпак ОСОБА_5 , державним реєстратором Івано-Франківської міської ради, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 996539326101.

1.3. Цільове призначення земельної ділянки - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер`НВ-2604316502019 від 23.01.2019 року виданого Відділом Держгеокадастру у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області.

1.4. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості - нежитлові приміщення загальною площею 201,6 кв. м., що належить Покупцю на праві приватної власності згідно Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 24.03.2017 року Юрчаком О.В., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу за реєстром № 494 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84451554, виданого 06.04.2017 року Юрчаком О.В., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу. Номер запису про право власності 19850863, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 846777326101.

1.5.Відомості про наявні сервітути, обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, зареєстровані на частину земельної ділянки площею 0,0224 га - Охоронна зона навколо інженерних комунікацій.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-2604316502019 від 23.01.2019 року виданого Відділом Держгеокадастру у м. Івано- Франкївську Івано-Франківської області, склад угідь земельної ділянки наступний: капітальна одноповерхова -0,0146 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0224 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0014 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0066 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0015 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0152 га.

1.6. Продавець гарантує, що:

1.6.1. На момент укладення цього договору вищевказана земельна ділянка, нікому іншому не відчужена, під забороною (арештом) та заставою не перебуває, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана, судового спору, щодо неї, а також прав у третіх осіб немає.

1.7. Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 (Сертифікат СОД, виданий ФДМ України № 258/17 від 31.03.2017р.), та Рецензії звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки виданої ПП Західземпроект від 23.10.2018 року оцінна вартість земельної ділянки становить 200 674,00 (двісті тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 00 копійок (без урахування ПДВ).

1.8. Покупець підтверджує, що земельна ділянка візуально ним оглянута, недоліків чи дефектів, які б перешкоджали її використанню за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено, будь-яких претензій щодо якісних характеристик земельної ділянки немає.

1.9. Зміст ст.ст. 229, 230, 231, 233, 234, 235, 334, 655, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 128, 210, 211 Земельного Кодексу України, ст. 44 Закону України Про нотаріат , та наслідки порушення Покупцем порядку встановлення та зміни цільового призначення набутої ним за цим договором земельної ділянки нам, сторонам договору, нотаріусом роз`яснено.

1.10. Сторони заявляють, що кожна із сторін однаково розуміють значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

2. ЦІНА ПРОДАЖУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, СТРОКИ І ПОРЯДОК СПЛАТИ

2.1. Ціна продажу земельної ділянки за цим Договором складає 200 674,00 (двісті тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 00 копійок (без урахування ПДВ).

2.2. Вищевказані грошові кошти за домовленістю Сторін договору Покупець сплатив Продавцю до укладення та нотаріального посвідчення цього договору. Платіж зарахований згідно Довідки (Виписки по рахунку) виданої 06.02.2019 року фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

3. ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН

3.1. Покупець зобов`язаний:

3.1.1. Оплатити вартість земельної ділянки в порядку та в розмірах, передбачених п. 2.1., 2.2. цього договору;

3.1.2.Використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням;

3.1.3.Надавати Продавцю необхідні матеріали, відомості, документи, тощо, про виконання умов цього договору;

3.1.4. Забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянки інженерних мереж для їх ремонту, обслуговування, дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні мереж, згідно вимог інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових, врахувати право проходу та проїзду транспортних засобів, встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів та інші земельні сервітути;

3.1.5. Укласти необхідні договори щодо наявних сервітутів, обмежень, обтяжень на земельну ділянку відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або іншої технічної документації із землеустрою та здійснити державну реєстрацію укладених договорів в порядку встановленому Законом;

3.1.6.Після виникнення права власності на земельну ділянку, що є предметом цього договору, надати в управління земельних відносин міськвиконкому копію відповідної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

3.1.7. З моменту набуття права власності на земельну ділянку сплачувати земельний податок в розмірах і порядку, передбачених чинним законодавством України про плату за землю;

3.1.8. При зміні власника на земельну ділянку покласти всі обтяження і сервітути за цим договором (якщо такі є) на нового власника земельної ділянки.

3.2. Продавець зобов`язується:

3.2.1. Прийняти від Покупця оплату вартості земельної ділянки в розмірі та в терміни, обумовлені розділом 2 цього договору;

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

4.1. У разі невиконання Покупцем умов даного договору, Продавець має право вимагати виконання Покупцем своїх обов`язків належним чином, а також відшкодування збитків, завданих невиконанням чи неналежним виконанням зобов`язань або має право розірвати цей договір в установленому порядку і вимагати відшкодування збитків, спричинених його розірванням.

4.2. В разі порушення термінів сплати, або не проведення оплати передбачених в п.2.1.-2.2. цього договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період прострочення платежу. За прострочення платежу Покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

4.3. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від обов`язків виконання договірних зобов`язань в період дії умов даного договору купівлі-продажу.

4.4. Відповідальність та права Сторін, що не передбачені цим договором, визначаються відповідно до законодавства України.

5. ПЕРЕХІД ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ

5.1. Право власності на земельну ділянку, що є предметом цього договору, виникає у Покупця з моменту державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

5.2. З моменту набуття Покупцем права власності на земельну ділянку всі правочини про права Продавця на користування (оренду) цією земельною ділянкою втрачають чинність.

6. РИЗИК ВИПАДКОВОГО ПОГІРШЕННЯ АБО ВИПАДКОВОГО ПСУВАННЯ

ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

6.1. Ризик випадкового погіршення або випадкового псування земельної ділянки несе Покупець з моменту переходу до нього права власності.

6.2. У випадку, коли Продавець прострочив передачу земельної ділянки або Покупець прострочив її прийняття, ризик випадкового погіршення або випадкового псування несе сторона що прострочила передачу або прийняття.

7. ЗМІНИ УМОВ ДОГОВОРУ ТА ЙОГО РОЗІРВАННЯ

7.1. Зміна умов договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін.

7.2. Всі зміни та доповнення до договору здійснюються тільки в письмовій формі з наступним посвідченням таких змін та доповнень в органах нотаріату і оформляються у вигляді додаткової угоди, що є невід`ємною частиною цього договору.

7.3. Цей договір не може бути розірваний в односторонньому порядку.

7.4. У разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням господарського суду у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.

8. ДОДАТКОВІ УМОВИ

9.1. Всі спори, що виникають при виконанні умов цього договору або в зв`язку з тлумаченням його положень, вирішується шляхом переговорів або шляхом вирішення справи господарським судом.

9.2. Договір складений в двох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу.

9.3. Невід`ємною частиною договору є:

- рішення 22 сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018 року № 382-22 Про продаж земельних ділянок комунальної власності ;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ- 2604316502019 від 23.01.2019 року, виданий Відділом Держгеокадастру у м. Івано- Франківську Івано-Франківської області;

Продавець - Івано-Франківська міська рада , код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - 33644700 , місцезнаходження за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, в особі міського голови Марцінківа Руслана Романовича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , керуючись рішенням 22 сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018 року № 382-22 Про продаж земельних ділянок комунальної власності

Покупець - Приватне підприємство Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва , код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 40029203, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , в особі директора ОСОБА_3 , 1996 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , яка діє на підставі Статуту, Рішення власника № 2/08/17 від 11.08.2017 року (Наказ № 8 від 11.08.2017 р.) та у відповідності до Рішення про викуп земельної ділянки № 1/03/18 від 06.03.2018р.

Стягнути з Івано-Франківської міської ради, вул.М.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76004 (ідентифікаційний код 33644700) на користь Приватного підприємства "Івано-Франківський міський організаційно - методичний центр культури та мистецтва", вул.Шевченка, буд.49, кв.8, м.Івано-Франківськ,76018 (ідентифікаційний код 40029203) 1 921,00грн (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну грн 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 16.07.2019

Суддя С.Кобецька