Постанова

від 15.10.2019 по справі 909/324/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. Справа №909/324/19

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів Т.Б. Бонк,

О.П. Дубник,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - адвоката Шургот О.В. (ордер № 063484 від 03.09.2019);

відповідача - Миговича І.В. (довіреність №626/01-20/14в від 01.08.2019);

розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради №805/11-03/14в від 31.07.2019

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2019, повний текст рішення складено 16.07.2019,

у справі № 909/324/19 (суддя Кобецька С.М.)

за позовом : Приватного підприємства «Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв» , м. Івано-Франківськ

до відповідача: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2019 року ПП Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтва звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання укладеним Івано-Франківською міською радою та ПП Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтва договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 -Франківську площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, цільове призначення-для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачу належить на праві власності нежитлове приміщення, яке розташоване на орендованій позивачем за договором оренди від 08.07.2016 земельній ділянці на АДРЕСА_1 , площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04:004:0180. Як власник нежитлової споруди 06.03.2018 позивач прийняв рішення №1/03/18 від 06.03.2018 про початок процедури викупу вказаної земельної ділянки та звернувся до міської ради з відповідною заявою, за результатами розгляду якої міська рада прийняла рішення №269-1 від 31.07.2018 про включення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0617га, до Переліку земель, які підлягають експертній грошовій оцінці для подальшого продажу. На підставі вказаного рішення виготовлено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, згідно з яким її вартість становить 200 674,00грн. В подальшому 14.12.2018 міська рада прийняла рішення №382-22 про продаж позивачу земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0617га, за ціною 200 674,00грн.

Позивач вказує, що після прийняття зазначеного рішення міської ради на вимогу відповідача ще до підписання договору купівлі-продажу 06.02.2019 він сплатив відповідачу 200 674,00грн та в подальшому підписав підготовлений приватним нотаріусом договір купівлі-продажу земельної ділянки, однак відповідач його не підписав. На неодноразові звернення позивача щодо завершення процедури підписання договору відповідач відповіді не надав, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2019 у справі № 909/324/19 позов задоволено. Визнано укладеним Івано-Франківською міською радою та ПП «Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтв» договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, цільове призначення-для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1921,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 14, 19, 144 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод людини 1950року, ст.ст. 1, 12, 116, 122, 127, 128, 132 ЗК України, ст. ст. 179,180,181 ГК України, ст.ст. 26,42,73 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , рішеннями Європейського суду з прав людини ( Беєлер проти Італії , Москаль проти Польщі , Лелас проти Хорватії , Федоренко проти України , Сєрков проти України , Трегубенко проти України ).

Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення міською радою ст. 144 Конституції України, ст. 73 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні невиконанням прийнятих нею як органом місцевого самоврядування у межах своїх повноважень рішень про продаж позивачу земельної ділянки, незважаючи на наявність звіту про експертну грошову оцінку та сплату позивачем в повному обсязі вартості земельної ділянки, безпідставне непідписання міським головою договору купівлі-продажу, умови якого відповідають істотним умовам договору купівлі-продажу, передбаченими частинами 1,2 статті 132 ЗК України та про наявність підстав для відновлення порушеного права позивача шляхом визнання укладеним в судовому порядку договору купівлі-продажу земельної ділянки. Суд відхилив доводи відповідача щодо судового втручання у дискреційні повноваження міської ради, зазначивши, що у даному разі міська рада не наділена повноваженнями діяти на власний розсуд, а зобов`язана виконати прийняті нею ж рішення.

Івано-Франківська міська рада (відповідач) не погодилася з рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скаржник вказує, що цивільне законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права як визнання договору укладеним та зазначає, що захист майнового чи немайнового права, законного інтересу відбувається шляхом прийняття рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення, у зв`язку з чим вважає, що вимога позивача про зобов`язання відповідача визнати укладеним договір купівлі-продажу не відповідає встановленим законодавством способам захисту і не приводить до поновлення порушеного права позивача.

У відзиві на апеляційну скарги позивач заперечує доводи скаржника, посилаючись на ст. 144 Конституції України та ст. 73 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , ст.181 ГК України, та зазначає, що рішення міської ради є обов`язковими для виконання. За наявності рішення міської ради про продаж земельної ділянки в силу ч. 6 ст. 128 ЗК України, ч. 3 ст. 179 ГК України укладення відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки є обов`язковим для сторін, проте відповідач ухиляється від його укладення. Просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 у справі №909/324/9 (колегія суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Бойко С.М., Бонк Т.Б.) відкрито апеляційне провадження у справі № 909/324/19.

Ухвалою суду від 19.08.2019 розгляд даної справи призначено на 10.09.2019.

У зв`язку з перебуванням у відрядженні члена колегії судді Бойко С.М. повторним автоматизованим розподілом (протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.09.2019) до складу колегії замість судді Бойко С.М. введено суддю Дубник О.П.

Ухвалою від 10.09.2019 розгляд справи відкладено на 15.10.2019.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Представник позивача заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

08.07.2016 Івано-Франківська міська рада та ПП "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва" уклали договір оренди земельної ділянки площею 0,0617га, на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (цільове призначення: 03.15) терміном на 10 років - до 08.07.2026(а.с. 18-21).

Витягом з Державного земельного кадастру №НВ-2604316502019 від 23.01.2019 підтверджено, що 08.08.2016 за позивачем зареєстроване право оренди названої земельної ділянки (а.с. 25).

На підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.03.2017, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчак О.В., зареєстрованого в реєстрі за №494, позивач( ПП"Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва") набув право власності на нежитлові приміщення А загальною площею 201,6 кв.м, розташовані на АДРЕСА_2 . Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №84451554 від 06.04.2017 на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.2017 №494 за позивачем зареєстроване 06.04.2017 право власності на вказані нежитлові приміщення (а.с. 23).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2018 позивач прийняв рішення про викуп земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, на якій розташована належна йому на праві власності будівля,та звернувся до міської ради щодо продажу земельної ділянки ( а.с.30).

Згідно з рішенням Івано-Франківської міської ради від 31.07.2018 №269-21 Про продаж земельних ділянок комунальної власності міська рада вирішила замовити експертну грошову оцінку земельних ділянок комунальної власності, вказаних в додатку №1, та продати земельні ділянки за ціною, визначеною експертною грошовою оцінкою.

Додатком №1 до названого рішення №269-21 від 31.07.2018 є Перелік земельних ділянок, які підлягають експертній оцінці для подальшого продажу, до якого включена земельна ділянка комунальної власності площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, на АДРЕСА_2 (а.с. 32).

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який виконаний ФОП ОСОБА_1 , ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:04:004:0180 станом на 23.10.2018 складає 200 674,00грн та може використовуватися з метою оформлення договору купівлі продажу. ПП "Західземпроект" надано рецензію на вказаний звіт, в якій вказано, що у звіті визначено ринкову вартість земельної ділянки, що відповідає нормативно-правовим актам з оцінки землі (а.с. 33-34).

Рішенням 22 сесії 7 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018 №382-22 Про продаж земельних ділянок комунальної власності вирішено продати покупцю - ПП Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури та мистецтва земельну ділянку площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04:004:0180 за ціною, що визначена грошовою експертною оцінкою - 200 674,00грн, та припинити дію договору оренди земельної ділянки з орендарем з моменту реєстрації права власності на придбану земельну ділянку (а.с. 38-39).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони погодили умови договору-купівлі продажу земельної ділянки і до його підписання сторонами позивач 06.02.2019 сплатив відповідачу 200 674,00грн за земельну ділянку. Факт перерахування позивачем коштів на рахунок відповідача в сумі 200 674,00грн з призначенням платежу за земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:04:004:0180 згідно з договором купівлі -продажу підтверджений випискою АТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку від 06.02.2019( а.с. 40) та не заперечується відповідачем.

На звернення позивача №27/02-19-1 від 27.02.2019 приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Данилів Т.Д. листом №22/01-16 від 07.03.2019 повідомив, що станом на 08.02.2019 він підготував до нотаріального посвідчення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, який був підписаний покупцем ПП "Івано-Франківський міський організаційно-методичний центр культури і мистецтва", а іншою стороною договору - продавцем Івано-Франківською міською радою в особі міського голови не був підписаний. Будь-яких пояснень, в тому числі письмових, щодо відмови від підписання договору міським головою, нотаріусу не надано (а.с. 47).

З матеріалів вбачається та не заперечується відповідачем, що умови договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, який є предметом даного спору, відповідають істотним умовам договору купівлі-продажу, визначеним частинами 1та 2 статті 132 ЗК України.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Пунктом б ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЗК України органи державної влади, органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 128 ЗК України передбачено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться, зокрема, органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (ч. 3 ст. 128 ЗК України).

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЗК України рішення міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки .

Статтею 132 ЗК України встановлено , що угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються ( ч.1). Угоди повинні містити,зокрема, назву сторін; вид угоди; предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); договірну ціну; права та обов`язки сторін; кадастровий номер земельної ділянки; момент переходу права власності на земельну ділянку( ч.2).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами розгляду звернення позивача про продаж земельної ділянки, на якій розташована будівля, що належить позивачу на праві власності, міська рада прийняла рішення від 31.07.2018 №269-21 , згідно з яким міська рада вирішила замовити експертну грошову оцінку земельної ділянки комунальної власності площею 0,0617га, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, та продати цю земельну ділянку за ціною, визначеною експертною грошовою оцінкою.

У звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки визначена вартість вказаної земельної ділянки в сумі 200 674,00грн, на який надана позитивна рецензія. Міська рада прийняла рішення від 14.12.2018 №382-22 про продаж позивачу земельної ділянки площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04:004:0180 за ціною, що визначена грошовою експертною оцінкою - 200 674,00грн.

В силу приписів ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах повноважень,визначених законом, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що сторони погодили умови договору-купівлі продажу земельної ділянки та звернулися до нотаріуса щодо його укладення. До підписання договору позивач сплатив відповідачу 06.02.2019 повну вартість земельної ділянки. Однак, підготовлений нотаріусом договір купівлі-продажу земельної ділянки, був підписаний лише позивачем, а міська рада в особі міського голови не підписала договір, при цьому міський голова не надав жодних пояснень чи письмової відмови від підписання договору.

Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Беєлер проти Італії", "Онер"їлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі" ,"Лелас проти Хорватії" , "Тошкуце та інші проти Румунії", неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи( у т.ч. і органи місцевого самоврядування) повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Отже, суд першої інстанції вірно вказав на протиправне невиконання міською радою рішень про продаж позивачу земельної ділянки та безпідставне ухилення від укладення з позивачем договору купівлі-продажу земельної ділянки, що є порушенням норм чинного законодавства та прав позивача. Суд правомірно відхилив доводи відповідача щодо судового втручання у дискреційні повноваження міської ради, зазначивши, що за наявності рішень про продаж земельної ділянки міська рада не наділена повноваженнями діяти на власний розсуд, а зобов`язана виконати прийняті нею ж рішення.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України, ст. 20 ГК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Названими нормами (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України) визначені способи цивільних прав та інтересів, перелік яких не є вичерпним.

За приписами ч.2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.2 ст. 20 ГК України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Статтею 187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 викладена правова позиція щодо способу захисту порушеного права чи законного інтересу , згідно з якою у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ГПК України). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам

Відтак апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника щодо неналежного способу, обраного позивачем для захисту свого порушеного права, та вважає , що з урахуванням вказаних вище конкретних обставин даної справи такий спосіб захисту порушеного відповідачем права позивача на викуп земельної ділянки як визнання укладеним договору купівлі - продажу земельної ділянки не суперечить закону, він відповідає змісту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, характеру його порушення та є ефективним.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає рішення суду першої інстанції про задоволення позову та визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 -Франківську площею 0,0617га, кадастровий номер 2610100000:04:004:0180, законним і обґрунтованим.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст.129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2019 у справі №909/324/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 18.10.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя Т.Б. Бонк

Суддя О.П. Дубник