Рішення

від 04.07.2019 по справі 915/239/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Справа № 915/239/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.

за участю секретаря судового засідання Коновалової Є. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства БК БІЛДІНГ 2007 (02090, м. Київ, вул. Сосюри, буд. 4, кв. 5, код за ЄДРПОУ: 35181284)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 15, код за ЄДРПОУ: 19019775)

про: виконання зобов`язання в натурі та передачу нерухомого майна,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Капусенко Є. О. - керівник,

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

14.02.2019 Приватне підприємство БК БІЛДІНГ 2007 звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК , в якій просить зобов`язати відповідача виконати зобов`язання в натурі та передати нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протокол електронних торгів № UA-EA-2017-08-10-000109-а; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2017; акт приймання-передачі нерухомого майна та документів до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2017; технічний паспорт; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта; застосування норм статей 184, 203, 316, 320, 321, 326, 334, 655, 656, 662, 663, 664 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає, що 12.09.2017 набув у власність нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, укладеним з відповідачем за результатми електронних торгів. За наполяганням відповідача та з причин лише попереднього (до моменту проведення електронних торгів) огляду майна, акт приймання-передачі нерухомого майна та документів до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2017 між позивачем і відповідачем укладався в м. Києві, а не за фактичним місцезнаходженням нерухомого майна, отже, фактична передача цього нерухомого майна не відбулася. Після реєстрації права власності позивач прибув за адресою придбаного об`єкта нерухомості та виявив його використання невідомими особами, які не надали позивачу доступ до цього майна.

Ухвалою суду від 19.03.2019, після усунення недоліків позовної заяви, суд прийняв останню до розгляду, відкрив провадження у справі № 915/239/19 та постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 12.04.2019, відповідач проти позову заперечує та просить у позовних вимогах відмовити. В обґрунтування заперечень проти позову посилається на повне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу та підписання акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017, згідно з яким нерухоме майно оглянуте покупцем до підписання цього акту, претензій щодо стану, якісних та технічних характеристик нерухомого майна у покупця немає. Відповідач зазначає, що обставини, наведені у позовній заяві, не підтверджені належними доказами.

25.04.2019 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, з урахуванням якої позивач виклав прохальну (резолютивну) частину позовних вимог в такій редакції: зобов`язати Публічне акціонерне товариство Український професійний банк виконати зобов`язання з передачі нерухомого майна за місцем знаходження цього майна, а саме: передати нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , Приватному підприємству БК БІЛДІНГ 2007 .

16.05.2019 позивач надав суду відповідь на відзив, в якому стверджує, що акт приймання-передачі від 12.09.2017 не може свідчити про виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, та вказує на невиконання відповідачем належним чином зобов`язання з передачі проданого об`єкту нерухомого майна в порядку, передбаченому статтями 664 та 532 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 08.04.2019 суд відмовив відповідачу у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції на підставі недотримання заявником визначеного статтею 197 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку для подання до господарського суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 16.05.2019 суд задовольнив клопотання позивача щодо продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалами від 09.04.2019 та 21.05.2019 суд задовольнив заяви відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.06.2019 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до розгляду по суті.

04.07.2019 у судовому засіданні керівник позивача підтвердив актуальність позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у заявах по суті справи.

Представник відповідача, беручи участь у судовому засіданні 11.06.2019 в режимі відеоконференції, заперечення проти позовних вимог підтримав, просив у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дану справу розглянуто судом за правилами загального позовного провадження.

04.07.2019 за результатами розгляду справи на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши у судових засіданнях представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2017 року між позивачем, як переможцем відкритих електронних торгів (аукціону) з продажу активів відповідача проведеного 22.08.2017, та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу (далі - Договір), згідно з пунктами 1.1, 1.2 якого відповідач, як продавець, передав у власність позивача, як покупця, нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються копією договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клименко С. Ю. 12.09.2017 та зареєстрованого в реєстрі за № 1708, а також копією протоколу електронних торгів від 22.08.2017 № UA-EA-2017-08-10-000109-a.

Відповідно до пункту 1.4 Договору позивач як покупець свідчить, що відчужуване майно ним оглянуто, недоліки або дефекти, які перешкоджали б його використанню за цільовим призначенням, на момент огляду виявлено не було; претензій до відповідача як продавця щодо якісних характеристик та недоліків відчужуваного нерухомого майна позивач не має.

Згідно з пунктом 3.2 Договору передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі, складеного в простій письмовій формі в день укладення (підписання) сторонами та нотаріального посвідчення цього Договору із одночасною передачею покупцю технічної документації на нерухоме майно, зокрема, технічних паспортів.

Згідно з пунктом 4.1 Договору покупець зобов`язаний прийняти від представника продавця придбане нерухоме майно і використовувати його відповідно до цільового призначення, підписати акт приймання-передачі нерухомого майна в день укладення цього договору.

Відповідно до пункту 4.2 Договору продавець зобов`язаний за умов належного виконання покупцем грошових зобов`язань за цим договором підписати акт приймання-передачі нерухомого майна в день укладення цього договору; прийняти належну оплату за нерухоме майно, передбачену цим договором.

За пунктом 5.3 Договору сторони стверджують, що вільно володіють українською мовою, що дало їм можливість вільно й безперешкодно спілкуватися з нотаріусом при встановленні волевиявлення на укладання цього правочину та складанні (узгодженні) його проекту, прочитати та правильно зрозумісти сутність цього договору, представники сторін не визнані у встановленому порядку недієздатними повністю або частково, не страждають на захворювання, що перешкоджають усвідомленню ними суті цього договору, у них відсутні будь-які заперечення щодо жодної з умов цього договору, інформація, наведена ними у цьому договорі, а також викладена у документах, які подані ними нотаріусу як правова підстава для укладання цього договору, на момент нотаріального посвідчення договору не змінились, усі без винятку подані нотаріусу документи є такими, що не змінювались, не скасовувались, не відкликались, а також те, що у тексті цього договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу нерухомого майна. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладання цього договору і не відображені в його тексті, не мають правового значення.

У пункті 5.10 Договору сторони домовились, що відповідно до статті 55 Закону України Про нотаріат , статті 647 Цивільного кодексу України місцем укладання (підписання) та посвідчення цього договору буде Україна, місто Київ.

Як наслідок, 12.09.2017 позивач і відповідач у м. Києві підписали акт приймання-передачі нерухомого майна та документів до договору купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з яким відповідно до умов Договору продавець (відповідач) передав, а покупець (позивач) прийняв нерухоме майно - нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1 акту приймання-передачі).

У пункті 2 наведеного акту приймання-передачі сторони зазначили, що нерухоме майно оглянуте покупцем до підписання цього акту, претензій щодо стану, якісних та технічних характеристик нерухомого майна у покупця немає.

Право власності на нерухоме майно зареєстроване за позивачем 12.09.2017, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.09.2017 № 97156457.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Предметом позову, що розглядається, виступає вимога позивача, як покупця, до відповідача, як продавця, про зобов`язання останнього передати придбане майно.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями як Цивільного кодексу України, так і Господарського кодексу України.

Згідно із частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів.

Відповідно до статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу є двостороннім, оскільки встановлює права і обов`язки для кожної із сторін.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За нормами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, за зобов`язаннями про передання нерухомого майна виконання провадиться за місцезнаходженням цього майна.

Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із частинами першою та другою статті 197 ГК України господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання. У разі якщо місце виконання зобов`язання, змістом яких є передача прав на будівлю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна, не визначено, зобов`язання повинно бути виконано за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Місце виконання зобов`язання - це місце, в якому боржник повинен вчинити дії, які складають об`єкт зобов`язального правовідношення, а кредитор повинен прийняти запропоноване йому боржником належне виконання. Місце виконання зобов`язання визначається у самому зобов`язанні чи випливає з його сутності.

Як вбачається з наданих суду документів, у договорі купівлі-продажу від 12.09.2017 не зазначено місце виконання зобов`язання з передавання покупцеві придбаного ним об`єкта нерухомості, у зв`язку з чим, враховуючи положення статті 526 ЦК України та статті 197 ГК України, покупець мав право вимагати від продавця передавання йому цього об`єкта за місцем його знаходження і не приймати виконання у м. Києві.

Одночасно із суті зобов`язання, що виникло на підставі Договору, вбачається можливість виконання Договору у м. Києві.

Зокрема, покупець засвідчив, що майно ним оглянуте і його стан влаштовує покупця. Сторони, які обидві знаходяться у м. Києві, погодили приймання-передачу у день укладення Договору та засвідчили, що інформація, надана ними для укладення цього Договору, станом на день його нотаріального посвідчення не змінилась. Договір також не містить заборони виконання умов Договору у м. Києві.

Підписаний представниками та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017, складений з посиланням на умови Договору, свідчить про те, що позивач як покупець погодився на здійснення приймання - передачі придбаного ним нерухомого майна у м. Києві. Позивач не заперечує участь у складанні цього акту.

Як зазначено в акті приймання-передачі, продавець передав, а покупець прийняв нерухоме майно - нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Нерухоме майно оглянуте покупцем до підписання цього акту , претензій щодо стану, якісних і технічних характеристик нерухомого майна у покупця немає.

З наведеного акту та положень пункту 1.4 Договору вбачається проведення позивачем огляду нерухомого майна та відсутність претензій позивача, як покупця, до відповідача, як продавця.

Фактично підписанням акту приймання-передачі нерухомого майна позивач засвідчив свою згоду на виконання обов`язку відповідача передати об`єкт у м. Києві і прийняв виконання, запропоноване відповідачем.

Отже, суд приймає складений сторонами акт приймання-передачі нерухомого майна та документів до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2017 як належний, допустимий і достовірний доказ виконання зобов`язання продавцем з передавання покупцю нерухомого майна.

Водночас суд не може прийняти посилання позивача на досягнення між ним та відповідачем усної домовленості щодо перенесення (відтермінування) огляду та передачі придбаного майна за його місцезнаходженням, яка в подальшому не була виконана, а також прийняття позивачем лише документації щодо об`єкта нерухомості з таких підстав.

За приписами статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Укладений сторонами в письмовій формі та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 12.09.2017 не містить застережень щодо окремого приймання-передачі документації на придбане майно та власне майна як такого, зокрема, відтермінування приймання-передачі майна. Досягнення сторонами згоди щодо приймання-передачі нерухомого майна у м. Києві підтверджується також копією акту приймання-передачі від 12.09.2017, в якому зазначено, що позивач, як покупець, прийняв саме нерухоме майно, а не лише документацію щодо нього.

Позивач не надав доказів підписання ним акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017 внаслідок примусу, обману, неусвідомлення ним його змісту або наслідків тощо.

Крім того, позивач пов`язує порушення свого права з тим, що у належному його приміщенні перебувають представники ТОВ Сластена і не надають до нього доступу.

Як зазначалося вище, в акті приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017 позивач як покупець засвідчив відсутність претензій щодо стану цього майна.

Як вбачається з наданої позивачем копії постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі № 915/1263/17, у листопаді 2017 року позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сластена про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 113,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача звільнити зазначене приміщення.

Рішенням від 12.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2018, Господарський суд Миколаївської області у задоволенні позову відмовив, встановивши, що між позивачем та відповідачем (ТОВ Сластена ) існує спір з приводу права власності на нежитлові приміщення, розташовані по АДРЕСА_1 , на які були видані документи, які посвідчують право власності, двом юридичним особам - позивачу та відповідачу, а тому для застосування позивачем такого способу захисту права власності як усунення перешкод у користуванні майном має передувати встановлення законності або незаконності дій державного реєстратора щодо видачі свідоцтва про право власності на спірне майно відповідачу та підстав таких дій.

Відомостей щодо встановлення законності або незаконності дій державного реєстратора щодо видачі свідоцтва про право власності на зазначене вище нерухоме майно ТОВ Сластена та підстав таких дій позивач суду в межах розгляду справи № 915/239/19 не надавав.

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач не довів порушень умов Договору з боку відповідача. Натомість приймання-передачі об`єкта нерухомості відповідно до умов Договору купівлі-продажу підтверджується матеріалами справи, сам договір не розірвано, не визнано недійсним у судовому порядку.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи прийняття позивачем виконання, запропонованого відповідачем, шляхом підписання акту приймання-передачі придбаної позивачем нерухомості, суд не вбачає підстав вважати, що відповідач порушив права позивача в частині передання йому нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим у позові належить відмовити.

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-78, 86, 129, 219, 220, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство БК БІЛДІНГ 2007 (02090, м. Київ, вул. Сосюри, буд. 4, кв. 5, код за ЄДРПОУ: 35181284).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 15, код за ЄДРПОУ: 19019775).

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді у період з 08.07.2019 по 15.07.2019, повний текст рішення складено та підписано судом 16.07.2019.

Суддя О.Г. Смородінова