Постанова

від 08.10.2019 по справі 915/239/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/239/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

секретар судового засідання - І.В. Іванов,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «БК «БІЛДІНГ 2007»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2019 (суддя Смородінова О.Г., м. Миколаїв, повний текст складено 16.07.2019)

у справі № 915/239/19

за позовом Приватного підприємства «БК «БІЛДІНГ 2007»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК»

про виконання зобов`язання в натурі та передачу нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Приватне підприємство «БК «БІЛДІНГ» 2007» (далі - ПП «БК «БІЛДІНГ» 2007» , Підприємство) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» (далі - ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» , Товариство) про зобов`язання останнього виконати зобов`язання в натурі та передати позивачу нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. АДРЕСА_1 шосе, 40 (сорок).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 12.09.2017 набув у власність нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм за вищевказаною адресою за договором купівлі-продажу, укладеним з відповідачем за результатами електронних торгів. При цьому через наполягання Товариства та у зв`язку із попереднім (до моменту проведення електронних торгів) оглядом об`єкта, акт приймання-передачі нерухомого майна та документів до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2017 між позивачем і відповідачем було укладено в м. Києві, а не за його фактичним місцезнаходженням, тобто фактична передача цього майна, як наголошує позивач, не відбулася. Після реєстрації права власності позивач прибув за адресою придбаного об`єкта нерухомості та виявив його використання невідомими особами, які не надали позивачу доступ до цього майна.

У правовове обгрунтування позову ПП «БК «БІЛДІНГ» 2007» послалось на статті 184, 203, 316, 320, 321, 326, 334, 655, 656, 662, 663, 664 Цивільного кодексу України.

25.04.2019 до місцевого господарського суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій прохальну частину позовних вимог викладено в такій редакції: Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» виконати зобов`язання з передачі нерухомого майна за місцем знаходження цього майна, а саме: передати нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, Приватному підприємству «БК «БІЛДІНГ 2007» .

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2019 в позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів порушення відповідачем умов договору. Суд вказав, що здійснення приймання-передачі об`єкта нерухомості відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2017 підтверджується матеріалами справи, даний договір не було ані розірвано, ані визнано недійсним у судовому порядку. Відтак, враховуючи прийняття позивачем виконання, запропонованого відповідачем, шляхом підписання акта приймання-передачі придбаної позивачем нерухомості, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідач порушив права позивача щодо передачі йому нерухомого майна, розташованого за вказаною адресою.

Не погодившись із рішенням суду, ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права (ч. 1 ст. 526 та ч. 1 ст. 527 ЦК України), просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Як зазначив скаржник, твердження про те, що акт приймання-передачі від 12.09.2017 може свідчити про виконання обов`язку, передбаченого ст. 664 ЦК України, не відповідає обставинам справи та свідчить про порушення приписів наведеного положення ЦК України.

Відзив відповідача на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання 08.10.2019 представники сторін не з`явились, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

12 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» (продавець) та Приватним підприємством «БК «БІЛДІНГ 2007» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір), згідно з пунктами 1.1, 1.2 якого продавець передав у власність покупцю як переможцю відкритих електронних торгів (аукціону) з продажу активів Товариства, проведеного 22.08.2017 згідно з протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-08-10-000109-a, нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. АДРЕСА_1 шосе, 40, а покупець прийняв нерухоме майно і сплатив за нього обумовлену грошову суму в розмірі та порядку, передбаченому цим договором. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клименко С. Ю. 12.09.2017 та зареєстрованого в реєстрі за № 1708.

Згідно з п. 1.4 Договору покупець свідчить, що відчужуване нерухоме майно ним оглянуте, недоліки або дефекти, які перешкоджали б його використанню за цільовим призначенням, на момент огляду виявлено не було; претензій до продавця щодо якісних характеристик та недоліків відчужуваного нерухомого майна покупець не має.

Відповідно до п. 3.2 Договору передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі, складеного в простій письмовій формі в день укладення (підписання) сторонами та нотаріального посвідчення цього Договору із одночасною передачею покупцю технічної документації на нерухоме майно, зокрема, технічних паспортів.

У пункті 4.1 Договору встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти від представника продавця придбане нерухоме майно і використовувати його відповідно до цільового призначення та підписати акт приймання-передачі нерухомого майна в день укладення цього договору.

У пункті 4.2 Договору сторони узгодили, що продавець зобов`язаний за умов належного виконання покупцем грошових зобов`язань за цим договором підписати акт приймання-передачі нерухомого майна в день укладення цього договору та прийняти належну оплату за нерухоме майно, передбачену цим договором.

Сторони стверджують, що вільно володіють українською мовою, що дало їм можливість вільно й безперешкодно спілкуватися з нотаріусом при встановленні волевиявлення на укладання цього правочину та складанні (узгодженні) його проекту, прочитати та правильно зрозуміти сутність цього договору, представники сторін не визнані у встановленому порядку недієздатними повністю або частково, не страждають на захворювання, що перешкоджають усвідомленню ними суті цього договору, у них відсутні будь-які заперечення щодо жодної з умов цього договору, інформація, наведена ними у цьому договорі, а також викладена у документах, які подані ними нотаріусу як правова підстава для укладання цього договору, на момент нотаріального посвідчення договору не змінилась, усі без винятку подані нотаріусу документи є такими, що не змінювались, не скасовувались, не відкликались, а також те, що у тексті цього договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу нерухомого майна. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладання цього договору і не відображені в його тексті, не мають правового значення (п. 5.3 Договору).

У пункті 5.10 Договору сторони домовились, що відповідно до статті 55 Закону України Про нотаріат , статті 647 Цивільного кодексу України місцем укладання (підписання) та посвідчення цього договору буде Україна, місто Київ.

На виконання вказаного Договору 12.09.2017 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна та документів до договору купівлі-продажу нерухомого майна у м. Києві.

З пункту 1 вказаного акта вбачається, що відповідно до умов Договору продавець передав, а покупець прийняв нерухоме майно - нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, 40.

У пункті 2 цього акта зазначено, що нерухоме майно оглянуте покупцем до підписання цього акта, претензій щодо стану, якісних та технічних характеристик нерухомого майна у покупця немає.

Право власності на нерухоме майно зареєстроване за ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» 12.09.2017, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.09.2017 № 97156457.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про зобов`язання Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» передати придбане майно.

Згідно із частинами першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів.

Відповідно до статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Частинами 1, 2 статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (629 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, за зобов`язаннями про передання нерухомого майна виконання провадиться за місцезнаходженням цього майна.

Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За приписами частин першою та другою статті 197 ГК України господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов`язання. У разі якщо місце виконання зобов`язання, змістом яких є передача прав на будівлю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна, не визначено, зобов`язання повинно бути виконано за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Місце виконання зобов`язання - це місце, в якому боржник повинен вчинити дії, які складають об`єкт зобов`язального правовідношення, а кредитор повинен прийняти запропоноване йому боржником належне виконання. Місце виконання зобов`язання визначається у самому зобов`язанні чи випливає з його сутності.

Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу від 12.09.2017, у цьому договорі не зазначено місце виконання зобов`язання щодо передання покупцеві придбаного ним об`єкта нерухомості, у зв`язку з чим, враховуючи положення статті 526 ЦК України та статті 197 ГК України, покупець мав право вимагати від продавця передати йому даний об`єкт за місцем його знаходження і не приймати виконання у м. Києві.

Разом з тим із суті зобов`язання, що виникло на підставі Договору, вбачається можливість виконання Договору у м. Києві.

У вищезгаданому акті від 12.09.2017 ПП «БК «БІЛДІНГ» 2007» , як покупець, засвідчило, що майно ним оглянуте і його стан влаштовує Підприємство. Сторони, які обидві знаходяться у м. Києві, погодили приймання-передачу у день укладення Договору та засвідчили, що інформація, надана ними для укладення цього Договору, станом на день його нотаріального посвідчення не змінилась. Договір також не містить заборони виконання умов Договору у м. Києві.

Колегія суддів зауважує, що підписаний представниками та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017, складений з посиланням на умови Договору, свідчить про те, що позивач, як покупець, погодився на здійснення приймання - передачі придбаного ним нерухомого майна у м. Києві, при цьому Підприємство не заперечує підписання ним цього акта.

Фактично підписанням акта приймання-передачі нерухомого майна ПП «БК «БІЛДІНГ» 2007» засвідчило свою згоду на виконання обов`язку ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» передати об`єкт у м. Києві і прийняло виконання, запропоноване продавцем, без будь-яких претензій.

Відтак, як вірно зазначив місцевий господарський суд, підписаний сторонами акт приймання-передачі нерухомого майна та документів до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2017 є належним, допустимим і достовірним доказом виконання продавцем зобов`язання з передання покупцю нерухомого майна.

Посилання позивача на досягнення між ним та відповідачем усної домовленості щодо перенесення (відтермінування) огляду та передачі придбаного майна за його місцезнаходженням, яка в подальшому не була виконана, а також прийняття Підприємством лише документації щодо об`єкта нерухомості, не приймається до уваги судовою колегією з огляду на наступне.

Укладений сторонами в письмовій формі та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 12.09.2017 не містить застережень щодо окремого приймання-передачі документації на придбане майно та самого майна, а також відтермінування приймання-передачі майна. Досягнення сторонами згоди щодо приймання-передачі нерухомого майна у м. Києві підтверджується також копією акта приймання-передачі від 12.09.2017, в якому зазначено, що позивач, як покупець, прийняв саме нерухоме майно, а не лише документацію щодо нього.

Будь-яких доказів підписання Підприємством акта приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017 внаслідок примусу, обману, неусвідомлення ним його змісту або наслідків тощо позивачем не надано.

У своєму позові ПП «БК «БІЛДІНГ» 2007» пов`язує порушення свого права з тим, що у належному його приміщенні перебувають представники ТОВ Сластена , які не надають до нього доступу.

Однак, як зазначалося вище, в акті приймання-передачі нерухомого майна від 12.09.2017 позивач, як покупець, засвідчив відсутність претензій щодо стану цього майна.

Згідно з наданою Підприємством копією постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі № 915/1263/17 у листопаді 2017 року позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сластена про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 113,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, шляхом зобов`язання останнього звільнити зазначене приміщення.

Рішенням від 12.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2018, у задоволенні позову відмовлено, оскільки судом встановлено існування між позивачем та відповідачем (ТОВ Сластена ) спору щодо права власності на нежитлові приміщення, розташовані по вул. Херсонське шосе, 40 у м. Миколаєві, на які були видані документи, які посвідчують право власності, двом юридичним особам - позивачу та відповідачу, а тому для застосування позивачем такого способу захисту права власності як усунення перешкод у користуванні майном має передувати встановлення законності або незаконності дій державного реєстратора щодо видачі свідоцтва про право власності на спірне майно відповідачу та підстав таких дій.

Як вбачається з постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі № 915/1263/17, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 103759969 від 14.11.2017 ТОВ Сластена на праві приватної власності належить магазин з кафетерієм загальною площею 219,8 кв.м., розташований у м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе, 40/1. Як зазначено у цій довідці, підставою набуття відповідачем права власності на вказане нерухоме майно є свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 21957977 від 21.05.2014, видане Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції в Миколаївській області. Позивач стверджує, що за вищевказаними адресами, тобто м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40 та 40/1, знаходиться лише одне нежитлове приміщення магазину з кафетерієм, а іншого нежитлового приміщення за зазначеними адресами не має. Отже, із встановлених судом обставин даної справи вбачається, що спірне нежитлове приміщення загальною площею 113,4 кв.м. належить на праві власності відповідачу та входить до складу належного йому магазину з кафетерієм загальною площею 219,8 кв.м., у звязку з чим останній і відмовив позивачу у його звільненні.

Відомостей щодо встановлення законності або незаконності дій державного реєстратора щодо видачі свідоцтва про право власності на зазначене вище нерухоме майно ТОВ Сластена та підстав таких дій ПП «БК «БІЛДІНГ» 2007» при розгляді справи № 915/239/19 не надавало.

Крім того, в апеляційній скарзі Підприємство послалось на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.05.2019 у справі № 826/17049/18 да позовом ПП «БК «БІЛДІНГ» 2007» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування Декларації про готовність об`єкта до експлуатації. З даного судового рішення вбачається, що спірна ситуація виникла у зв`язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.12.2011 №1254 "Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради", згідно з яким вирішено нежитловим приміщенням магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , надати адресу - АДРЕСА_2 , і подальшим використанням вказаної адреси для оформлення права власності на формально новий об`єкт нерухомого майна.

Вказаним рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих мотивів, що у суду відсутні підстави для висновку про порушення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради будь-яких прав та інтересів позивача, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді скасування декларації не є належним з огляду на необхідність підтвердження наявності ознак кримінального правопорушення у діях щодо використання зміненої адреси нерухомого майна. За таких обставин, враховуючи прийняття позивачем виконання, запропонованого відповідачем, шляхом підписання акта приймання-передачі придбаної позивачем нерухомості, у даному випадку відсутні підстави вважати, що ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» порушило права позивача щодо передання йому нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи Підприємства, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вищевикладеного висновку місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову у даній справі, а лише підтверджують наявність між ПП «БК «БІЛДІНГ» 2007» та ТОВ Сластена спору щодо нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_3 , для вирішення якого Підприємству слід обрати відповідний спосіб захисту.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «БК «БІЛДІНГ 2007» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2019 у справі №915/239/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.10.2019.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран