Ухвала

від 16.07.2019 по справі 360/3051/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 липня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3051/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3886-50 від 23.11.2018,

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3886-50 від 23.11.2018 на суму 15819,54 грн.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

За положеннями частини другої статті 2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону №2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон №2464-VI.

В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз.9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

В позовній заяві позивач зазначив, що 27 червня 2019 року його по телефону викликали до ГУ ДФС у Полтавській області і надали вимогу про сплату боргу.

Правом на оскарження вимоги в адміністративному порядку позивач не скористався і до адміністративного суду звернувся 12 липня 2019 року.

Таким чином, звернувшись до суду 12 липня 2019 року з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23 листопада 2018 року №Ф-3886-50, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом №2464-VI.

При цьому, позивач зазначає про отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23 листопада 2018 року №Ф-3886-50 лише 27 червня 2019 року, доказів, які підтверджують зазначені обставини позивач не надає.

Таким чином, звернувшись до суду 12 липня 2019 року з даним позовом, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом №2464-VI.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст.242 КАС України).

З аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, в тому числі щодо дати отримання оскаржуваної вимоги.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Письмові докази не засвідчені належним чином позивачем.

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати письмові докази, у належним чином засвідчених копіях, а саме з відміткою про засвідчення, яка складається зі слів Згідно з оригіналом , особистого підпису позивача як особи, яка засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії документа.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3886-50 від 23.11.2018 залишити без руху.

Позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

- належним чином засвідчені копії письмових доказів, доданих до позовної заяви, для приєднання до справи та вручення відповідачу.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3886-50 від 23.11.2018 залишити без руху.

Позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

- належним чином засвідчені копії письмових доказів, доданих до позовної заяви, для приєднання до справи та вручення відповідачу.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяО.В. Захарова