Рішення

від 11.07.2019 по справі 540/1277/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1277/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Агропроменерго" до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області про визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця,

встановив:

21.06.2019 року Дочірнє підприємство "Агропроменерго" (далі - позивач, ДП "Агропроменерго") звернулось до суду з адміністративним позовом до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області (далі - відповідач, Виконавча служба, РВ ДВС), у якому просить визнати протиправними та скасувати постанови РВ ДВС про стягнення виконавчого збору від 19.07.2017 року ВП 54252837; від 19.07.2017 року ВП №54340885 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору (позов надійшов до канцелярії суду засобами поштового зв`язку 26.06.2019 року).

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017 року у справі № 650/1620/16-ц витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 , ПП Агропроменерго та Дочірнього підприємства Агропроменерго на користь Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. А , будівлю котельної літ. Б загальною вартістю 281 864,00 грн., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 22.05.2017 року судом видано виконавчий лист № 2, за яким державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. 25.07.2017 року позивачем отримано постанови відповідача від 19.07.2017 року ВП №54252837 про стягнення виконавчого збору на суму 28186,40 грн. та від 19.07.2017 р. ВП №54340885 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору. Позивач вважає, що державним виконавцем протиправно прийнято ці постанови та вказує, що виконавчий збір стягнуто безпідставно, так як рішення суду було виконано ще до видачі виконавчого листа та до відкриття виконавчого провадження, оскільки право власності стягувача було зареєстровано на це майно 11.05.2017 року. Також позивач зазначав, що рішення суду не передбачало від боржника вчинення будь-яких дій, не вчинення яких було б підставою для здійснення виконавчих дій та, як наслідок, стягнення за це виконавчого збору. Крім того, позивач посилається на те, що виконавчий збір стягується виходячи з вартості майна боржника, переданого стягувачу, але на момент відкриття виконавчого провадження таке майно уже було у власності стягувача.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд відзначав наступне.

У відповідності до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404), рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У позовній заяві позивач стверджує, що не вважає строк на оскарження постанов відповідача порушеним, з тих підстав, що останні були оскаржені до Великоолександрівського районного суду Херсонської області у справі № 650/1620/16-ц у строк встановлений законодавцем. 14.06.2019 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання підприємства та закрито провадження у справі через її підсудність адміністративним судам.

Як видно з матеріалів позовної заяви, причиною звернення до наведеного суду слугувала помилка позивача у визначенні юрисдикції даної справи. Тобто позивач, оскаржуючи постанови державного виконавця помилково визначив, що така скарга підлягає розгляду у цивільному судочинстві, що призвело до звернення підприємства із скаргою до Великоолександрівського районного суду Херсонської області замість звернення з позовом до Херсонського окружного адміністративного суду.

Цю помилку не було усунуто судом першої інстанції під час відкриття провадження у справі № 650/1620/16-ц, отже позивач мав обґрунтовану впевненість у дотриманні ним вимог законодавства. Лише після ухвалення постанов Херсонським окружним адміністративним судом від 13.09.2017 року (залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 року у справі № 821/1159/17), від 29.03.2019 року (залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 року у справі № 540/301/19) за аналогічними позовами з приводу подібних правовідносин, позивач дізнався про допущену помилку та необхідність її усунення шляхом повторного звернення до суду в порядку адміністративного судочинства. Вказані обставини суд вважає поважними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом і при цьому враховує, що дану позовну заяву подано до суду протягом десяти робочих днів з дня постановлення ухвали Великоолександрівським районним судом Херсонської області - 14.06.2019 року, як це передбачено ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII, тобто без невиправданих зволікань. Враховуючи викладене, строк звернення до суду із даним позовом підлягає поновленню.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 01.07.2019 року судом відкрито у справі спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 11.07.2019 року; поновлено ДП "Агропроменерго" строк на звернення до суду з даним позовом.

10.07.2019 року відповідачем до суду в електронній формі направлено відзив на апеляційну скаргу ДП Агропроменерго , що по своїй суті є відзивом на позовну заяву, який подано в порядку, передбаченому положеннями ст. 162 КАС України. З відзиву вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що ним виконавчі дії здійснювались, а оскаржені постанови приймались у відповідності до резолютивної частини виконавчого документу та приписів Закону України Про виконавче провадження .

У день розгляду справи відповідач не забезпечив явку свого представника до суду, проте був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відтак, суд враховуючи приписи ч. 9 ст. 205 КАС України, вважає за можливе здійснювати розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017 року у справі № 650/1620/16-ц витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 , дочірнього підприємства Агропроменерго , ПП Агропроменерго на користь Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв.м. літ. А , будівлю котельної літ. Б загальною вартістю 281 864,00 грн., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

22.05.2017 року судом видано виконавчий лист № 2, за яким державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

25.07.2017 року позивачем отримано постанови відповідача від 19.07.2017 р. ВП №54252837 про стягнення виконавчого збору та від 19.07.2017 р. ВП № 54340885 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Вважаючи, що державним виконавцем протиправно прийнято ці постанови, а виконавчий збір стягнуто безпідставно, оскільки рішення суду було виконано до видачі виконавчого листа та до відкриття виконавчого провадження, оскільки право власності стягувача було зареєстровано на майно, що стягувалось, 21.06.2019 року, позивач оскаржив їх до суду (позов надійшов до суду 26.06.2019 року).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, за правилами ст. 10 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

В свою чергу, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби на всій території України справляється виконавчий збір.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Таким чином, для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме: здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

Виконавчий збір є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

Поряд з цим, як встановлено судом із матеріалів справи, державним виконавцем не вчинено жодних виконавчих дій щодо виконання виконавчого документу у спірному виконавчому провадженні у спосіб, що визначений таким виконавчим документом.

Проте, рішення суду щодо витребування майна з володіння ДП Агропроменерго не передбачало від боржника здійснення конкретних дій щодо виконання цієї вимоги. Крім того, Підприємство не відмовлялось від виконання рішення суду у добровільному порядку вважаючи, що воно виконано з моменту державної реєстрації права власності за Великоолександрівською селищною радою.

В даному випадку витребування наведеного нерухомого майна з незаконного володіння є юридичною підставою для зміни володільця земельної ділянки.

Водночас, виконавчий лист № 2 щодо витребування майна з незаконного володіння, видано судом 22.05.2017 року, тобто після державної реєстрації права власності за Великоолександрівською селищною радою, що відбулася 11.05.2017 року.

Суд враховує, що ні судовим рішенням, ні наказом не зобов`язано ДП Агропроменерго чи інших осіб вчиняти якісь дії.

Разом з тим, доказів щодо здійснення з боку державного виконавця будь-яких примусових виконавчих дій у спірному виконавчому провадженні у спосіб, встановлений виконавчим документом, відповідачем суду не надано.

Крім того, не зазначено від яких саме дій ухиляється чи добровільно не вчиняє позивач, так само і не вказано, які саме дії примусового характеру збиралися вчиняти співробітники виконавчої служби.

Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку факт виконання рішення державним виконавцем і дій спрямованих на фактичне стягнення заборгованості/передачу майна стягувачу за виконавчим документом не мали місця.

Судом встановлено, що 11.05.2017 року відбулось виконання судового рішення, про що свідчить номер запису про право власності 20453270 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно якого на підставі наведеного судового рішення за територіальною громадою в особі Великоолександрівської селищної ради було зареєстровано право комунальної власності на відповідне нерухоме майно. Тобто, з 11.05.2017 р. фактично відбулось виконання судового рішення, оскільки юридично ДП Агромпроменерго вже не було володільцем цього майна.

Реєстрація права комунальної власності на виконання наведеного рішення також підтверджується висновками, які зроблено судами у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 року у справі № 821/1159/17, що набрало законної сили та у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 року у справі № 540/301/19.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно, жодних дій, які були б направлені на примусове виконання судового рішення стосовно витребування нерухомого майна в межах наведеного виконавчого провадження співробітниками відповідача не вчинялось.

Виконавчий збір є майновою санкцією по відношенню до боржника, який не виконав рішення суду добровільно, і одночасно є винагородою для державного виконавця за примусове вчинення тих дій, які добровільно не вчинив боржник. Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення, а також вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору.

Аналогічна позиція щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносин викладена у постановах Верхового Суду від 19.09.2018 року у справі №804/8289/16 та від 15.02.2018 р. № 910/1587/13.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач довів протиправність дій державного виконавця які полягають у стягненні з позивача виконавчого збору.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати відшкодовуються згідно приписів ст. 139 КАС України.

Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255, 287 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Великоолександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 34704409, 74100, Херсонська обл., смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 161) про стягнення виконавчого збору від 19 липня 2017 року ВП № 54252837.

Визнати протиправною та скасувати постанову Великоолександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 34704409, 74100, Херсонська обл., смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 161) від 19 липня 2017 року ВП № 54340885 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області (код ЄДРПОУ 34704409, 74100, Херсонська обл., смт. Велика Олександрівка, вул. Свободи, 161) на користь Дочірнього підприємства "Агропроменерго" (код ЄДРПОУ 30649287, 74100, Херсонська обл., смт. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121) суму судового збору, що сплачена ним за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 105000000