ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
10 липня 2019 року м. Дніпросправа № 280/5442/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року (головуючий суддя - Кисіль Р.В.) про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Енергодарської міської ради Запорізької області,
Міського голови міста Енергодар Запорізької області Музики Павла Олексійовича,
Секретаря Енергодарської міської ради Запорізької області Нікітіної Лесі Олександрівни
треті особи Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електростанція",
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
Головне управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області,
Комунальне підприємство Тепловодоканал Енергодарської міської ради,
Комунальне підприємство Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради,
Управління комунальної власності Енергодарської міської ради,
Комунальне підприємство Чисте місто Енергодарської міської ради,
Комунальне підприємство Міськзеленбуд Енергодарської міської ради,
Комунальне підприємство Комунальні системи Енергодарської міської ради,
Комунальне підприємство Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради,
Комунальне підприємство Енергодарське бюро технічної інвентаризації Енергодарської міської ради
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Енергодарської міської ради Запорізької області (далі - Відповідач-1), Міського голови міста Енергодар Запорізької області Музики Павла Олексійовича (далі - Відповідач-2), Секретаря Енергодарської міської ради Запорізької області Нікітіної Лесі Олександрівни (далі - Відповідач-3), в якому, з урахуванням зміни предмету, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача-3 щодо незабезпечення контролю за дотриманням норм Регламенту Енергодарської міської ради, в частині процедури скликання позачергової двадцять шостої сесії Енергодарської міської ради та розгляду питань у міській раді;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м Енергодар від 26.11.2018 №350-р Про скликання позачергової двадцять шостої сесії міської ради ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №1 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс управління комунальної власності Енергодарської міської ради ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №2 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Чисте місто Енергодарської міської ради ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №3 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №4 Про передачу комунального житлового фонду ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №5 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Міськзеленбуд Енергодарської міської ради ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №6 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Комунальні системи Енергодарської міської ради ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №7 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №8 Про укладання договору позички з комунальним підприємством Чисте місто Енергодарської міської ради ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №9 Про укладання договору позички з комунальним підприємством Тепловодоканал Енергодарської міської ради ;
визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №10 Про укладання договору позички з комунальним підприємством Міськзеленбуд Енергодарської міської ради ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача-1 від 27.11.2018 №11 Про укладання договору позички з комунальним підприємством Комунальні системи Енергодарської міської ради .
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року закрито провадження у справі №280/5442/18 в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішень Енергодарської міської ради Запорізької області від 27.11.2018 року:
- №1 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс управління комунальної власності Енергодарської міської ради ;
- №2 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Чисте місто Енергодарської міської ради ;
- №3 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради ;
- №4 Про передачу комунального житлового фонду ;
- №5 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Міськзеленбуд Енергодарської міської ради ;
- №6 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Комунальні системи Енергодарської міської ради ;
- №7 Про передачу комунального майна з балансу комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради на баланс комунального підприємства Єдині інформаційні системи Енергодарської міської ради ;
- №8 Про укладання договору позички з комунальним підприємством Чисте місто Енергодарської міської ради ;
- №9 Про укладання договору позички з комунальним підприємством Тепловодоканал Енергодарської міської ради ;
- №10 Про укладання договору позички з комунальним підприємством Міськзеленбуд Енергодарської міської ради ;
- №11 Про укладання договору позички з комунальним підприємством Комунальні системи Енергодарської міської ради .
Роз`яснено Позивачу, що спір щодо даних правовідносин повинен розглядатися за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Закриваючи провадження у справі в частині вимог суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що Відповідач-1 в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, оскільки в основі цього спору лежить питання щодо правомочності володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності, тобто відносини, які склалися між відповідними суб`єктами щодо використання об`єктів комунальної власності, не є публічно-правовими, а тому такий спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що між Позивачем та Енергодарською міською радою не виникали і не виникнуть, в результаті оскаржуваних рішень, відносини з приводу використання нерухомого майна комунальної власності і ці обставини не є обґрунтуванням позовних вимог. Оскільки в результаті прийняття оскаржуваних рішень Позивач не набуває й не позбувається речового права, то спір, за визначенням, не стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідачем-1 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу використання нерухомого майна комунальної власності. У таких відносинах, як вказує Відповідач-1, останній здійснює правомочності власника комунального майна, тобто не реалізує в цій частині владних управлінських функцій.
Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, що не перешкоджає розгляду справи.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно змісту оскаржуваних Позивачем рішень Відповідача-1, в частині яких судом першої інстанції закрито провадження у справі, останні стосуються розпорядження Відповідачем-1 комунальним майном, яке до прийняття оскаржуваних рішень перебувало на балансі комунального підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктам владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
При цьому п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб`єктам виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно із п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що вимоги Позивача ґрунтуються на протиправності рішень Відповідача-1 з приводу передачі майна комунальної власності. Поряд із цим, у таких відносинах орган місцевого самоврядування здійснює правомочності власника комунального майна, тобто не реалізує в цій частині владних управлінських функцій. При цьому своє порушене право Позивач обґрунтовує тим, що внаслідок прийняття оскаржуваних рішень порушуються майнові права, зокрема, Позивача.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Крім того, за приписами ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що Відповідач-1 в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, оскільки в основі цього спору лежить питання щодо правомочності володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності, тобто відносини, які склалися між відповідними суб`єктами щодо використання об`єктів комунальної власності, не є публічно-правовими, а тому такий спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Ураховуючи суб`єктний склад сторін (Позивач, фізична особа, у спірних правовідносинах не є суб`єктом господарювання) та характер спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Аналогічні правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 910/12224/17 та від 06.02.2019 у справі №826/12369/17.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі частині позовних вимог, правильно застосував норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції від 29 березня 2019 року підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року в адміністративній справі №280/5448/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 16 липня 2019 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2019 |
Оприлюднено | 17.07.2019 |
Номер документу | 83040776 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Мельник В.В.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні