Постанова

від 10.07.2019 по справі 2-а-5053/10/0270

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-5053/10/0270

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

10 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: Якименка О.О.

представника відповідача: Пенської О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хмільниксільмаш" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (повний текст якого складено у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Хмільниксільмаш" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2010 року позивач ВАТ "Хмільниксільмаш" (правонаступником якого є ПАТ "Хмільниксільмаш") звернулося до суду з позовом до Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області (правонаступником якої є ГУ ДФС У Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000752301/0 від 10.11.2010 року за податком на прибуток підприємств в сумі 539502 та № 0000742301/0 від 10.11.2010 року за податком на додану вартість в сумі 344727 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках акту перевірки № 311/35-30-00235750 від 01.11.2010 "Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ "Хмільниксільмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, згідно яких позивачем завищено валові витрати на 1599605 грн., що, в свою чергу, призвело до заниження податку на прибуток в сумі 359668 грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 229818 грн. На думку позивача, податковим органом не враховано видаткові та податкові накладні, по яких оформлено та відвантажено сільськогосподарську техніку на підприємство ПП "ТФ" Укрпромторг-Луганськ". Також перевіряючими не взято до уваги те, що всі оформлені видаткові та податкові накладні на відпуск продукції проведено по бухгалтерському обліку ВАТ "Хмільниксільмаш", включено до валових доходів підприємства і зареєстровано у реєстрі виданих податкових накладних у відповідних податкових періодах, а податок на додану вартість віднесено до податкових зобов`язань відповідно до кожного місяця відпуску продукції. Дохід від реалізації сільськогосподарської техніки включено до валового доходу відповідно до кожного податкового періоду. Крім того, оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними, зважаючи на те, що відповідачем не було враховано господарські операції, які виникли між позивачем та ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ". Окрім того, посадові особи Хмільницької ОДПІ при проведенні перевірки незаконно використовували матеріали кримінальної справи №10230013, що знаходиться на стадії досудового слідства, а висновок про нікчемність правочину суперечить положенням ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та судовій практиці з цих питань.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, за наслідком розгляду якої ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного судом від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року - без змін.

В подальшому, дані судові рішення оскаржені до суду касаційної інстанції, за наслідком розгляду яких Верховним Судом прийнято постанову від 04 вересня 2018 року, якою касаційну скаргу Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області задоволено частково, скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного судом від 16 травня 2013 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Cуд вказав, що суди не перевірили дані щодо участі ОСОБА_2 в діяльності очолюваної ним юридичної особи, що має істотне значення для вирішення спору. Також залишено поза увагою факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційної особи ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" не було постановлено вироку, що не може спростовувати достовірність його пояснень стосовно характеру укладеної угоди і фактичного здійснення за цією угодою операцій. Ці обставини входять до предмета доказування та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за поставками. Не досліджено судами й технічну можливість ПП "ТФ "Укрпромторг - Луганськ" виконати спірні поставки з урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не виконано вимоги постанови Верховного Суду від 04 вересня 2018 року, а відповідач, крім акту перевірки № 311/35-30-00235750 від 01.11.2010 та інформації з кримінальної справи жодних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не надав. Зважаючи на зміст акту та у зв`язку із закриттям кримінальної справи даний акт не може вважатися належним доказом, а відтак вказані податкові повідомлення-рішення слід скасувати. Крім того, судом першої інстанції безпідставно не враховано первинні документи щодо закупки позивачем у ПП "ТФ "Укрпромторг - Луганськ" металопродукції, які відповідають вимогам.

21 травня 2019 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

08 липня 2019 року до суду надійшли письмові пояснення від представника позивача, в яких останній навів додаткові обґрунтування щодо протиправності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, на підставі направлення №413/35 від 05.10.2010, виданого ДПА у Вінницькій області Метушевською С.Г. - головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби ІІІ рангу Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у Вінницькій області, на підставі постанови Хмільницького міськрайонного суду від 21.09.2010 по кримінальній справі 10230013, керуючись ст.ст. 8-9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ "Хмільниксільмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009.

За наслідком перевірки складено акт №311/35-30-00235750 від 01.11.2010, у якому відображені наступні порушення, виявлені перевіркою:

- п.3.1 ст.3, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 в сумі 359668 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 160932 грн.;

- п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 в сумі 229818 грн., в тому числі за: жовтень 2007 року на суму 19670 грн., листопад 2007 року на суму 23537 грн., грудень 2007 року на суму 125881 грн., лютий 2008 року на суму 33340 грн., березень 2008 року на суму 2070 грн., вересень 2008 року на суму 12010 грн., жовтень 2008 року на суму 13310 грн., та завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Такі висновки акту перевірки ґрунтуються, зокрема, на наступному.

У перевіряємий період ВАТ "Хмільниксільмаш" здійснював господарські операції по придбанню металу з ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ". Операції по придбанню товару відобразило в деклараціях по податку на прибуток у відповідних податкових періодах.

Відповідно до інформаційної довідки від 27.04.2009 №14290/23-723 наданою МДПІ у м. Луганськ, ПП "ТФ Укрпромторг-Луганськ" не звітує. Останній звіт по податку на прибуток подано за 1-е півріччя 2007 року, по ПДВ - у червні 2007 року. Основні засоби на підприємстві відсутні, за юридичною адресою підприємство не знаходиться, довідка Ф 1ДФ не подавалась, інформація про наявність складських, офісних приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів відсутня.

Перевіркою встановлено, що до загальної суми в податкових накладних та прибутково-видаткових накладних отриманих від ПП ТФ "Укрпромторг-Луганськ" окремою стрічкою відображено суму транспортних послуг. Територія ВАТ "Хмільниксільмаш" знаходиться під охороною. На підприємстві ведеться журнал реєстрації транспорту, який виїжджає за межі території ВАТ "Хмільниксільмаш", однак перевіркою записів за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 не встановлено транспортних засобів від ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ".

В ході розслідування кримінальної справи № 10230013/5 проведено виїмку документів, що підтверджують проведення фінансово-господарських взаємовідносин між ВАТ "Хмільниксільмаш" та ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" та їх передано на почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта, підписи від імені ОСОБА_2 (який є керівником контрагента) на видаткових, податкових накладних, довіреностях тощо, виконані за допомогою рельєфного кліше-факсиміле.

У зв`язку із викладеним, контролюючий орган прийшов до висновку, що підприємством виписувались податкові та прибутково-видаткові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків.

Не погоджуючись з даними висновками відповідача, позивачем подано заперечення до акту перевірки від 04.11.2010 №4152, за наслідком розгляду яких, листом №25291/35-30-05 від 08.11.2010 позивача повідомлено, що висновки за результатами виїзної позапланової документальної перевірки залишено без змін, оскільки в ході проведення документальної перевірки ВАТ "Хмільниксільмаш" встановлено порушення щодо формування валових доходів.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000752301/0 від 10.11.2010 на суму 539502 по податку на прибуток підприємств;

- № 0000742301/0 від 10.11.2010 на суму 344727 по податку на додану вартість.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність первинних документів, які підтверджують факт надання послуг як по перевезенню так і по поставці товару, а також враховуючи інформацію щодо відсутності основних засобів, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів у ПП ТФ "Укрпромторг- Луганськ", не звітування ним, не знаходження за юридичною адресою, зрештою припинення такої юридичної особи, вказує на те, висновки податкового органу відображені у акті перевірки щодо нереальності господарських операцій та які були покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (далі - Закон № 283/97-ВР, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Положеннями пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналіз вищенаведених вимог дає підстави для висновку, що визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

За приписами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон 168/97-ВР, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Положеннями пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 даного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.7.1 п.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Таким чином, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або іншими документами.

Водночас, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон - № 996-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин),

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 996-XIV його сфера дії поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Положеннями ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).

Так, норми Положення №88 встановлюют порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) (п.п. 1.1). Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п.п. 1.2). Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п.п. 2.4).

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо протиправності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що між ВАТ "Хмільниксільмаш" та ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" (код ЄДРПОУ 33846261, м. Луганськ, пров. Краснодонський, 3) укладено договір №13/01/-02 від 13.01.2006, згідно умов якого останній передає, а перший приймає і оплачує металопрокат (лист холоднокатаний та горячокатаний) за загальною ціною 63168 грн. Згідно вказаного договору витрати по доставці включені в ціну товару, постачальник разом з товаром передає покупцю накладну на товар та податкову накладну.

Операції по придбанню у ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" матеріалів (металів) ВАТ "Хмільниксільмаш" відобразило в деклараціях по податку на прибуток у відповідних податкових періодах на протязі 2007-2009 років.

Сума податкових зобов`язань по спірним податковим повідомленням-рішенням виникла внаслідок завищення валових витрат за рахунок внесення до них витрат на придбання та доставку матеріалів (металу) згідно угод позивача з ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" за 4 квартал 2007 року в сумі 845437 грн., внаслідок віднесення до валових витрат видаткових накладних:

- № РН-1026 від 26.10.2007 на загальну суму 118020,грн., без ПДВ 98350,01 грн.;

- № РН-1016 від 16.10.2007 на загальну суму 117600 грн., без ПДВ 98000 грн.;

- № РН-1120 від 20.11.2007 на загальну суму 224955,84 грн., без ПДВ 187463,20 грн.;

- № РН-1211 від 11.12.2007 на загальну суму 157320 грн., без ПДВ 131100,60 грн.;

- № РН-1224 від 24.12.2007 на загальну суму 83790,12 грн., без ПДВ 69825,10 грн.;

- № РН-12241 від 24.12.2007 на загальну суму 83910, грн., без ПДВ 69925,00 грн.;

- № РН-1225 від 25.12.2007 на загальну суму 119598,24 грн., без ПДВ 99665,20 грн.;

- № РН-12251 від 25.12.2007 на загальну суму 109329,06 грн., без ПДВ 91107,55 грн.

За І квартал 2008 року в сумі 297718 грн. за рахунок віднесення до валових витрат видатково-прибуткових накладних:

- № РН-0212 від 12.02.2008 на загальну суму 181560 грн., без ПДВ 151300,00 грн.

- № РН-031 від 31.01.2008 на загальну суму 175701,36 грн., без ПДВ 146417,80 грн.

За ІІ квартал 2008 року в сумі 116797 грн. за рахунок віднесення до валових витрат видатково-прибуткових накладних:

- № РН-0508 від 08.05.2008 на загальну суму 140156,64 грн., без ПДВ 116797,20 грн.

За ІІІ квартал 2008 року в сумі 178721 грн. за рахунок віднесення до валових витрат видатково-прибуткових накладних:

- № РН-05081 від 08.05.2008 на загальну суму 214465,68 грн., без ПДВ 178721,40 грн.

За І квартал 2009 року в сумі 160932 грн. за рахунок віднесення до валових витрат видатково-прибуткових накладних:

- № РН-0212 від 06.05.2008 р. на загальну суму 193118,68 грн., без ПДВ 160932,23 грн.

В подальшому, виписані податкові накладні №1026 від 26.10.2007; №1120 від 20.11.2007; №12251 від 25.12.2007; №1225 від 25.12.2007; №12241 від 24.12.2007; №1211 від 11.12.2007; №031 від 31.01.2008; №0212 від 12.02. 2008; №0508 від 08.05.2008; №05081 від 08.05.2008; №0506 від 06.05.2008; № РН-1224 від 24.12.2007; № РН-1016 від 16.10.2007.

Так, у акті перевірки вказано, що проведеною перевіркою відображення показника у рядку 10.1 Декларації за період з 01.01.2017 по 31.12.2009, що складає 4669691 грн. встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників декларації у сумі 287735 грн.

Вказане порушення виникло в результаті перевірки реєстрів податкових накладних на придбання та розбіжності, які виникли в автоматизованому співставленні податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів ( ПП "ТФ "Укрпромторг- Луганськ") за перевіряємий період.

За період з 01.01.2007 по 31.12.2009 ВАТ "Хмільниксільмаш" до податкового кредиту включено наступні податкові накладні:

№ 1026 від 26.10.2007 на загальну суму 118020 грн.;

№1016 від 16.10.2007 на загальну суму 117600 грн.;

№ 1120 від 20.11.2007 на загальну суму 224955,84 грн.;

№1211 від 11.12.2007 на загальну суму 157320 грн.;

№ 1224 від 24.12.2007 на загальну суму 83790,12 грн.;

№12241 від 24.12.2007 на загальну суму 83910 грн.;

№1225 від 25.12.2007 на загальну суму 119598,24 грн.;

№ 12251 від 25.12.2007 на загальну суму 109329,06 грн.

№0212 від 12.02.2008 на загальну суму 181560 грн.;

№ 0131 від 31.01.2008 на загальну суму 175701,36 грн.

№0508 від 08.05.2008 на загальну суму 140156,64 грн.;

№ 05081 від 8.05.2008 на загальну суму 214465,68 грн.

При цьому, як слідує зі змісту видаткових накладних № РН-1026 від 26.10.2007, № РН-1120 від 20.11.2007, № РН-12251 від 25.12.2007, № РН-1225 від 25.12.2007, № РН-1224 від 24.12.2007, № РН-1211 від 11.12.2007, № РН-031 від 31.01.2008, № РН-0212 від 12.02.2008, № РН-0508 від 08.05.2008, № РН-05081 від 08.05.2008, № РН-0212 від 06.05.2008, до них окремо включено товаротранспортні витрати.

Дані витрати включені також до податкових накладних №1026 від 26.10.2007, №1120 від 20.11.2007, №12251 від 25.12.2007, №1225 від 25.12.2007, №12241 від 24.12.2007, №1211 від 11.12.2007, №031 від 31.01.2008, №0212 від 12.02.2008, №0508 від 08.05.2008, №05081 від 08.05.2008, №0506 від 06.05.2008.

Разом з тим, відповідно до п. 1 постанови КМУ від 25 лютого 2009 року № 207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, встановлено наступник перелік документів:

- фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;

- товарно-транспортна накладна;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (далі - Правила № 363, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1 Правил № 363 товарно-транспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пп. 11.1, 11.3-11.5, 11.7 п. 1 Правил №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Водночас, судом першої інстанції вірно зауважено, що жодних документів, в тому числі товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, які б підтверджували здійснення вантажного перевезення від ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" позивачем не надано ні під чак перевірки контролюючим органом, ні до матеріалів адміністративної справи.

Між тим, видаткові накладні містять посилання на рахунки фактури (з зазначенням реквізитів), які визначені як "замовлення" однак такі документи також не надано до суду першої інстанції, попри те, що відповідно до додатку до протоколу виїмки від 31.03.2010 не зазначено про вилучення таких документів.

Слід також відзначити, що зі змісту видаткової накладної № РН-1026 від 26.10.2007 (т. 1 а.с. 62) неможливо встановити особу, яка отримала товар по такій накладній, через не зазначення прізвища, ініціалів і посади такої особи. Аналогічна ситуація і з прибутковим ордером №15 від 25.12.2007 (т. 1 а.с. 78), на якому наявний лише підпис.

Крім того, на видаткових накладних № РН-12241 від 24.12.2007 (т. 1 а.с. 89), № РН-1224 від 24.12.2007 (т. 1 а.с. 92), № РН-031 від 31.01.2008 (т.1 а.с. 113), № РН-0212 від 06.05.2008 (т. 1 а.с. 123) взагалі відсутні підписи у графі отримання товару.

Колегія суддів також приймає до уваги, що в ході розслідування кримінальної справи № 10230013/5 проведено виїмку документів, що підтверджували проведення фінансово-господарських взаємовідносин між ВАТ "Хмільниксільмаш" та ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" та їх передано на почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновком експерта, підписи від імені ОСОБА_2 (який є керівником контрагента) на видаткових, податкових накладних, довіреностях тощо, виконані за допомогою рельєфного кліше-факсиміле.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що висновки даної експертизи учасниками справи не оспорювались і клопотання про проведення повторної експертизи ними не заявлялось, а відтак з урахуванням вимог ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем здійснено формування показників податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по операціям з ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" на підставі первинних документів, які не відповідають законодавчим вимогам через їх підписання невстановленою особою.

Більше того, колегія суддів зважає на те, що відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 02.12.2008 у справі № 2а-21003/08 припинено юридичну особу ПП ТФ "Укрпромторг- Луганськ" (т. 2 а.с.214-215) і даним судовим рішенням встановлено факт відсутності платника податків за зареєстрованою адресою, а відповідно до акту № 232 від 29.08.2008 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП ТФ "Укрпромторг- Луганськ" (т. 2 а.с. 216).

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2018 року вказано про необхідність дослідження судами технічної можливості ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" виконати спірні поставки з урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Так, висновок податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ", що слугувало підставою для винесення оскаржуваних податкових рішень, ґрунтується, зокрема, на інформаційній довідці від 27.04.2009 №14290/23-723 наданою МДПІ у м. Луганськ, відповідно до якої ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ" не звітує. Останній звіт по податку на прибуток подано за 1-е півріччя 2007 року, по ПДВ - у червні 2007 року. Основні засоби на підприємстві відсутні, за юридичною адресою підприємство не знаходиться, довідка Ф 1ДФ не подавалась, інформація про наявність складських, офісних приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів відсутня.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 зазначено про необхідність дослідження кримінальної справи №10230013/5, в тому числі пояснень ОСОБА_2 наданих в рамках такої (кримінальної справи).

Так, в матеріалах справи міститься лист Калинівської місцевої прокуратури за вих. №71-290вих19 від 14.01.2019 щодо неможливості надання кримінальної справи №10230013/5 порушеної 16.09.2010, оскільки така відсутня в архіві прокуратури. Окремо вказано, що згідно відомостей Книги кримінальних справ по Хмільницькому району, постанова про порушення даної кримінальної справи скасована Хмільницькою міжрайпрокуратурою Вінницької області 25.04.2011. Як слідує зі змісту вказаної постанови, підставою для її винесення слугувала та обставина, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2010 скасовано податкове-повідомлення-рішення від 10.11.2010, а тому постанова про порушення підлягає скасуванню, обвинувачення винним особам не пред`являлось (а.с. 113).

Відтак, за відсутності як матеріалів кримінальної справи №10230013/5 так і самого порушеного провадження у ній, а також вироку суду, суд першої інстанції був позбавлений можливості виконати вимоги суду касаційної інстанції в цій частині при повторному розгляді даної адміністративної справи.

Як слідує з матеріалів справи, судом першої інстанції також викликався в якості свідка ОСОБА_2 , шляхом направлення кореспонденції на адресу місця перебування/реєстрації відомого суду. Однак, згідно акту від 27.11.2018 р. №80/18, поштова кореспонденція не відправлена, у зв`язку з неприйняттям її працівниками Укрпошти, оскільки вона адресована на тимчасово неконтрольовану територію України. Також судом вживались заходи щодо повідомлення свідка через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади, проте дана особа в судове засідання до суду першої інстанції не з`явилася, що унеможливлювало його допит.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не виконано вимоги постанови Верховного Суду від 04.09.2018, оскільки вищенаведені обставини вказують на об`єктивну неможливість виконати такі вимоги через те, що місце перебування/реєстрації свідка знаходиться на тимчасово неконтрольованій території України та через відсутність кримінальної справи №10230013/5 в архіві прокуратури.

Разом з тим, відсутність показів свідка не спростовує висновків контролюючого органу та обставин, встановлених у справі, а відтак не впливає на результат вирішення даного спору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відсутність первинних документів, які підтверджують факт надання послуг як по перевезенню так і по поставці товару, а також інформація щодо відсутності основних засобів, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів у ПП "ТФ "Укрпромторг-Луганськ", не звітування ним, не знаходження за юридичною адресою та в подальшому припинення такої юридичної особи, вказує на те, що висновки податкового органу, які відображені у акті перевірки щодо нереальності господарських операцій та покладені в основу оскаржуваних рішень підтверджуються наявними у справі доказами.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хмільниксільмаш" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 липня 2019 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.