Постанова

від 11.07.2019 по справі 2-о-46/11

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

номер справи: 2-о-46/11 Головуючий в І інстанції Хомик І.І.

номер провадження: 22-ц/819/1182/19 Доповідач Полікарпова О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоПолікарпової О.М. суддівВоронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретарКутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області у складі судді Хомик І.І. від 05 серпня 2011 року у цивільній справі за заявою прокурора Великоолександрівського району в інтересах держави в особі Новокубанської сільської ради, зацікавлена особа Великоолександрівська районна державна адміністрація про визнання спадщини відумерлою,

в с т а н о в и в:

Прокурор Великоолександрівського району звернувся до суду з заявою в інтересах Новокубанської сільської ради про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилася після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказуючи на те, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 28.02.1997р. померлій належало право на земельну частку (пай) на землях Новокубанської сільської ради розміром 11,11 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Згідно інформації Великоолександрівського відділу земельних ресурсів вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) зберігається у відділі. Оскільки спадкоємці померлої ОСОБА_3 на території Новокубанської сільської ради не проживають та їх місце знаходження невідоме, з часу її смерті минуло більше року, відомостей про наявність спадкоємців та прийняття ними спадщини (написання відповідної заяви, проживання із спадкодавцем до смерті) немає, вбачаються підстави для визнання спадщини відповідно до ст. 1277 ЦК України відумерлою.

Просив визнати спадщину після смерті ОСОБА_3 у вигляді земельної частки (паю) на землях Новокубанської сільської ради розміром 11,11 умовних кадастрових гектарів відумерлою і передати зазначену частку у власність територіальної громади Новокубанської сільської ради.

В суді першої інстанції приймав участь тільки прокурор, який свої вимоги підтримав і пояснив, що ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 не видавався. Вищевказаний сертифікат зберігається у відділі земельних ресурсів. Чи є спадкоємці після її смерті невідомо і встановити їх неможливо.

Рішенням суду першої інстанції вимоги прокурора задоволено.

Вказане рішення оскаржив до суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 , який є сином померлої ОСОБА_3 і який не був учасником справи в суді першої інстанції.

Апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати.

В обґрунтування скарги зазначив, що його мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судовим рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 січня 2019 року встановлено, що він прийняв спадщину після своєї матері шляхом вступу в управління особистими речами останньої.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплинув 25 квітня 1996 року. Тобто, на правовідносини щодо прийняття спадщини після її смерті поширюється дія ЦК Української ССР, а не ЦК України, якими помилково керувався районний суд.

Також в апеляційній скарзі зазначається про те, що вирішення питання про передачу земельної ділянки, право на яку мала ОСОБА_3 у власність територіальної громади не належить до компетенцією суду, а, окрім того, прокурор не обґрунтував підстави своєї участі у даній справі та навіть не зазначив, у чому саме полягають інтереси держави.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Представник сільської ради та представник Великоолександрівської райдержадміністрації до суду апеляційної інстанції не з`явились, будучи належним чином повідомленими. Останній надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні у справі докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Задовольняючи вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 на дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 - проживала одна. Після її смерті, відповідно до витягу зі Спадкового реєстру, спадкоємці не зверталися із заявою про прийняття спадщини і таким чином спадщина не відкрита. За таких обставин суд керувався положеннями ст.1277 ЦК України, яка набрала чинності з 01.01.2004 року.

За положеннями статті 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України в редакції 2003 року зазначено, що Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі коли спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Суд першої інстанції встановив і свідоцтвом про смерть, доданим до апеляційної скарги підтверджується, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно, строк на прийняття спадщини після її смерті сплинув 25 квітня 1996 року.

Таким чином у суду не було підстав для застосування положень Цивільного кодексу України, які могли бути застосовані лише у разі, якщо б на день набрання цим кодексом чинності строк для прийняття спадщини не закінчився.

За положеннями статті 549 ЦК Української РСР, яка поширюється на правовідносини у даному спорі, було визначено дії, що свідчать про прийняття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Визнання спадщини відумерлою і передача відумерлої спадщини у власність територіальної громади ЦК Української ССР, положення якого поширюються на правовідносини у даній справі, не передбачалось.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 січня 2019 року, яке на даний час є чинним, встановлено, що будинок, в якому проживала ОСОБА_3 їй не належав, а всі рухомі речі, зокрема, меблі, худобу з її подвір`я були передані родичам, у тому числі й ОСОБА_2 . На цій підставі суд встановив факт прийняття останнім спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.45-46).

З урахуванням обставин, встановлених наведеним рішенням, колегія суддів вважає, що права апелянта оскаржуваним судовим рішенням від 05 серпня 2011 року порушені.

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка знаходиться на території Новокубанської сільської ради розміром 11,11 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Зазначений сертифікат було виготовлено вже після смерті ОСОБА_3 , а саме 28.02.1997р. і зберігався він на час розгляду справи судом першої інстанції у Великоолександрівському відділі земельних ресурсів.

Докази на підтвердження того, що спадкоємці померлої знали про наявність у неї майнових прав на земельну частку (пай) в справі відсутні. А тому є безпідставним висновок суду про те, що спадщина не відкрита, оскільки спадкоємці померлої не зверталися із заявою про прийняття спадщини.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не повно встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального права, які не підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, що вплинуло на правильність остаточного висновку суду. За таких обставин рішення районного суду підлягає скасуванню з постановлення нового, про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.367, 374, 376, 381 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2011 року скасувати та постановити нове, яким відмовити прокурору Великоолександрівського району в інтересах держави в особі Новокубанської сільської ради у задоволенні позову про визнання спадщини відумерлою.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко

Повний текст постанови складений 16 липня 2019 року.

Суддя О.М. Полікарпова