Постанова
від 16.07.2019 по справі 2034/2809/2012
ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2034/2809/2012

Провадження №1/635/12/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

представника заявника - ОСОБА_6

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в с.Покотилівка кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Макарівка Золочівського району Харківської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера за інвалідністю, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського районного суду Харківської області з Харківського апеляційного суду надійшла кримінальна справа за обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України, для розгляду в іншому складі суду.

Суд, враховуючи положення розділу ІІІ КПК України (в редакції 1960 року), почав провадження по кримінальній справі із проведення попереднього розгляду для з"ясування питань регламентованих ст.237 КПК України.

У попередньому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, посилаючись на те, що обвинувальний висновок складений у відповідності з вимогами КПК України, підстав для закриття справи або її зупинення не має, територіальна підсудність визначена правильно.

Представник заявника ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні просив вирішити питання щодо призначення справи до судового розгляду на розсуд суду. Одночасно просив скасувати арешт, накладений на земельні ділянки з кадастровими номерами 6325185000:01:010:0008; 6325185000:01:010:0007; 6325185000:01:010:0006. В обгрунтування клопотання зазначив, що ці земельні ділянки належать його доверителю, вже тривалий час перебувають під арештом.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти призначення справи до судового розгляду, посилаючись на те, що під час досудового розслідування органами досудового слідства було припущено ряд порушень, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, а тому просив повернути справу прокурору для організації проведення досудового розслідування. Щодо клопотання, заявленого ОСОБА_7 , не заперечував проти його задоволення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 у попередньому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, заявленого ОСОБА_7 та просив його задовольнити. Щодо призначення справи до судового розгляду заперечував, просив повернути справу прокурору для організації досудового розслідування. В обгрунтування свого клопотання зазначив, що ОСОБА_4 не був співробітником Харківської райдержадміністрації або відповідної ради, яка приймала рішення про виділ земельних ділянок і не міг впливати на їх прийняття. Органом досудового розслідування не в повному обсязі встановлено коло посадових обов`язків обвинуваченого, який не займався проведенням обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних, картографічних, проектних та проектно-вишукувальних робіт, також він не займався контролем за діяльністю землевпорядних організацій. Крім того, вважає, що не усі особи, які окрім ОСОБА_4 затверджували землевпорядну документацію, притягнуті до кримінальної відповідальності. Слідчим не встановлені посадові обов`язки ОСОБА_4 , які призвели до порушення земельних прав громадян, а обов`язки, які покладені на ОСОБА_4 за посадовою інструкцією, викладені в обвинувальному висновку з перекрученнями. Постанова про зміну обвинувачення в суді викладена прокурором з порушенням вимог діючого кримінально-процесуального законодавства. Крім того, висновок відділу земельних ресурсів району не є офіційним документом, в розумінні вимог ст.366 КК України. Крім того, 21 лютого 2014 року в ст.364 КК України ЗУ "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв`язку з імплемінтацією в національне законодавство ст.19 Конвенції ООН проти корупції" внесені зміни і з цього періоду вона має іншу редакцію, ніж викладене ОСОБА_4 обвинувачення в постанові прокурора про зміну обвинувачення від 23.03.2017 року.

Прокурор у судовому засіданні просив вирішити клопотання щодо зняття арешту з земельних ділянок на розсуд суду, у відповідності з вимогами діючого законодавства. Проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника заперечував, посилаючись на те, що підстав для повернення справи прокурору для організації проведення досудового розслідування не має.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України (в редакції 1960 року) завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Стаття 64 КПК України (в редакції 1960 року) визначає, що при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом`якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Згідно зі ст.223 КПК України (в редакції 1960 року) після закінчення слідства і виконання вимог статей 217-222 цього Кодексу слідчий складає обвинувальний висновок. Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред`явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом`якшують його покарання. При посиланні на докази обов`язково зазначаються аркуші справи. В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред`явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

Відповідно до ст.228 КПК України ( в редакції 1960 року) прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов"язаний перевірити:

1) чи мала місце подія злочину;

2) чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину;

2-1) чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги цього Кодексу про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист;

3) чи немає в справі обставин, що тянуть за собою закриття справи згідно з статтею 213 цього Кодексу;

4) чи пред"явлено обвинувачення по всіх уcтановлених злочинних діях обвинуваченого;

5) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину;

6) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону;

7) чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку;

8) чи правильно обрано запобіжний захід;

9) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна;

10) чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення;

11) чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.246 КПК України суд у попередньому засіданні повертає справу на додаткове розслідування у випадках:

1) істотної неповноти або неправильності проведеного дізнання чи попереднього слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні;

2) істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону;

3) наявності в справі підстав для пред`явлення притягнутій до відповідальності особі обвинувачення, яке їй до цього не було пред`явлено;

4) наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, коли окремий розгляд справи про них неможливий;

5) неправильного роз`єднання або об`єднання справ.

При поверненні справи на додаткове розслідування суд зобов`язаний зазначити в ухвалі, які саме обставини повинні бути з`ясовані при додатковому розслідуванні і які слідчі дії при цьому повинні бути проведені.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зобов`язаний вирішити питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Як роз`яснив пленум Верховного суду України в своїй постанові №2 від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" відповідно до ст.246 КПК України суддя при попередньому розгляді кримінальної справи вправі з власної ініціативи повернути її на додаткове розслідування лише у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду.

У решті передбачених зазначеною статтею випадків, а саме - коли є підстави для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, окремий розгляд справи щодо яких неможливий, або для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу України (далі - КК), якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред`явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред`явлене, справа може бути повернена на додаткове розслідування лише за наявності відповідного клопотання одного із названих у ч.2 ст.246 КПК України учасників процесу.

Питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, вирішується залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси. Кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо: вона не була порушена або порушена некомпетентною особою; її розслідування провадила не уповноважена на те особа чи особа, яка підлягала відводу; було порушено вимоги КПК про обов`язковість пред`явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення; при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист або право користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача.

Допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування. За наявності відповідних підстав такі порушення мають тягти визнання доказів недопустимими.

Не може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування і недодержання прокурором вимог статей 228-232 КПК (якщо для усунення допущених порушень не потрібно проводити слідчі дії). У таких випадках, відповідно до ст.249-1 КПК, суддя повертає справу прокурору для усунення недоліків.

Повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника. Питання про наявність таких підстав вирішується з урахуванням доказів, що є у справі, інших конкретних її обставин, а також вимог ст.94 КПК, в якій визначено приводи і підстави до порушення кримінальної справи.

З`ясовуючи можливість розгляду справи щодо іншої особи в окремому провадженні, суддя повинен керуватися вимогами ст.26 КПК, маючи на увазі, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатись, як правило, в одному провадженні. Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи, про відмову в її порушенні щодо іншої особи або про виділення справи щодо такої особи в окреме провадження не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.

Встановивши при розгляді клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, що відповідно до вимог ст.26 КПК справа щодо іншої особи може бути розглянута в окремому провадженні, суддя (суд) залишає це клопотання без задоволення. У таких випадках після розгляду справи за наявності до того підстав суддя (суд) на виконання вимог ст.278 КПК повідомляє своєю постановою (ухвалою) прокурора про вчинення злочину.

Повернення справи на додаткове розслідування у зв`язку з наявністю підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред`явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред`явлене, допускається тільки за клопотанням прокурора або потерпілого чи його представника.

Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення особи у вчиненні більш тяжкого злочину чи про відмову в порушенні відповідної справи, як і постанова щодо обсягу обвинувачення, не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування з цих підстав.

Клопотання прокурора про повернення справи на додаткове розслідування із зазначених підстав може бути задоволене лише тоді, коли він відповідно до ст.277 КПК не вправі змінити обвинувачення в суді.

Розглядаючи доводи, викладені в клопотанні захисника ОСОБА_4 щодо повернення справи на додаткове розслідування суд зазначає наступне.

Доводи сторони захисту щодо неповного встановлення органом досудового розслідування обсягу функціональних обов`язків ОСОБА_4 на час інкримінованих діянь не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки згідно з вимогами ст.257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

У попередньому судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування істотних порушень вимог КПК України, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду не припущено. Досудове розслідування проведено з дотриманням вимог КПК України, зокрема, дотримане право ОСОБА_4 на захист, досудове розслідування проведено повноважною особою, вимоги КПК про обов`язковість пред`явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення дотримані тощо.

Обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу для повернення справи на досудове розслідувння можуть бути усунені судом під час судового розгляду справи.

Також судом не приймаються до уваги доводи сторони захисту щодо необхідності повернення справи на досудове розслідування з підстав не притягнення до кримінальної відповідальності усіх осіб. До такого висновку суд приходить виходячи з наступного.

Статтею 94 КПК України встановлено, що приводами до порушення кримінальної справи є:

1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;

3) явка з повинною;

4) повідомлення, опубліковані в пресі;

5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

У попередньому судовому засіданні встановлено, що підставою та поводом для порушення у відношенні ОСОБА_4 кримінальної справи стало виявлення прокуратурою Харківської області порушень з боку посадових осіб, зокрема ОСОБА_4 , міськрайонного управління Держкомзему у місті Люботині та Харківському районі вимог діючого законодавства. Під час досудового розслідування порушень з боку інших посадових осіб встановлено не було. Постанови про порушення кримінальної справи ані ОСОБА_4 ані його захисником оскаржені не були.

У разі виявлення судом, під час судового розгляду, порушень, які були допущені під час оформлення документації щодо спірних земельних ділянок іншими посадовими (службовими) особами, це не перешкоджає суду повідомити органи досудового слідства про виявлені ознаки злочину.

На даному етапі розгляду справи непритягнення інших осіб до кримінальної відповідальності не перешкоджає призначенню справи до судового розгляду.

Також судом не приймаються до уваги доводи сторони захисту шодо необхідності повернення справи на досудове розслідування з мотивів неналежності та недопустимості доказів, отриманих під час досудового розслідування.

Згідно з вимогами ст.65 КПК України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Фактичні дані, одержані на території іноземної держави її компетентними органами при виконанні запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу, розслідуванні кримінальної справи, переданої в Україну в порядку перейняття кримінального переслідування, або в ході діяльності міжнародної слідчої групи, використовуються органом дізнання, слідчим і судом як докази, одержані відповідно до вимог цього Кодексу.

Статтею 67 КПК України встановлено, що суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, прокурор, слідчий або особа, яка провадить дізнання, не оцінює порядку збирання та подання доказів компетентним органом іноземної держави при виконанні запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу, розслідуванні кримінальної справи, переданої в Україну в порядку перейняття кримінального переслідування, або в ході діяльності міжнародної слідчої групи.

Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.

Суд зазначає, що в стадії попереднього розгляду не може здійснити оцінку доказів з приводу їх достовірності, оскільки на цьому етапі не наділений такими повноваженнями. А встановлення достовірності доказів (перевірка їх правдивості) можлива лише через безпосереднє дослідження доказів, що є завданням суду в стадії судового розгляду.

Завданням суду при попередньому розгляді справи є оцінка поданих сторонами доказів на предмет їх належності. Оцінка доказу з приводу його належності є важливою гарантією прийняття суддею законного та обґрунтованого рішення у кримінальній справі. Відтак, встановлення такої властивості доказу є першочерговим завданням суду, яке і проявляється на стадії попереднього розгляду справи.

Докази, які надані суду стороною обвинувачення, є належними, оскільки стосуються саме предмету розгляду даної кримінальної справи. Перевірка зазначених доказів на предмет їх допустимості, тобто на предмет правдивості і чи були вони добуті органом досудового розслідування з дотриманням встановленої КПК України процедури, буде вирішуватися судом після їх дослідження в судовому засіданні, разом з іншими доказами.

З огляду на вищевикладене, клопотання сторони захисту про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 на досудове розслідування задоволенню не підлягає, як заявлене передчасно.

Що стосується клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного постановами слідчих органів на земельні ділянки з кадастровими номерами 6325185000:01:010:0008; 6325185000:01:010:0007; 6325185000:01:010:0006, то суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 9 Перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року) встановлено, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження.

Не підлягають описові предмети першої потреби, що використовуються особою, у якої проводиться опис, і членами її родини. Перелік цих предметів визначено в Додатку до Кримінального кодексу Україн.

Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна.

Для встановлення вартості описаного майна в необхідних випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою.

Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

У відповідності до ст.253 КПК України прийнявши рішення про призначення справи до судового розгляду, суддя вирішує такі питання, зокрема, про заходи щодо забезпечення цивільного позову.

У судовому засіданні встановлено, що постановою Харківської міжрайонної прокуратури №04-25-730-12 від 13.09.2012 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6325185000:01:010:0008; 6325185000:01:010:0007; 6325185000:01:010:0006 було накладено арешт.

Враховуючи той факт, що справа вже тривалий час перебуває на розгляді у суді, що зазначені ділянки не є майном обвинуваченого, не можуть бути предметом майбутньої конфіскації, у разі визнання ОСОБА_4 винуватим в інкримінованих йому злочинах, не можуть слугувати заходом забезпечення цивільних позовів, заявлених у кримінальній справі, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання ОСОБА_7 про зняття арешту зі спірних земельних ділянок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.237, 240, 244, 245, 253 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про направлення справи на досудове розслідування - відмовити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського районного суду Харківської області на 26 липня 2019 року на 09.00 годину, з обов`язковою участю прокурора.

Про час та місце розгляду справи повідомити обвинуваченого, захисника, представників цивільних позивачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Скасувати арешт, накладений постановою Харківської міжрайонної прокуратури №04-25-730-12 від 13.09.2012 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6325185000:01:010:0008, яка належить ОСОБА_12 ; 6325185000:01:010:0007, яка належить ОСОБА_13 ; 6325185000:01:010:0006, яка належить ОСОБА_14 .

Постанова оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

СудХарківський районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення16.07.2019
Оприлюднено17.02.2023
Номер документу83052631
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання владою або службовим становищем

Судовий реєстр по справі —2034/2809/2012

Ухвала від 12.11.2024

Кримінальне

Полтавський районний суд Полтавської області

Стрюк Л. І.

Ухвала від 16.02.2024

Кримінальне

Полтавський районний суд Полтавської області

Стрюк Л. І.

Ухвала від 06.02.2024

Кримінальне

Полтавський районний суд Полтавської області

Харабадзе К. Ш.

Ухвала від 18.09.2023

Кримінальне

Полтавський районний суд Полтавської області

Харабадзе К. Ш.

Постанова від 14.08.2020

Кримінальне

Харківський районний суд Харківської області

Березовська І. В.

Постанова від 26.06.2020

Кримінальне

Харківський районний суд Харківської області

Березовська І. В.

Ухвала від 15.11.2019

Кримінальне

Харківський районний суд Харківської області

Березовська І. В.

Постанова від 16.07.2019

Кримінальне

Харківський районний суд Харківської області

Панас Н. Л.

Ухвала від 05.03.2019

Кримінальне

Харківський районний суд Харківської області

Панас Н. Л.

Ухвала від 12.02.2019

Кримінальне

Харківський апеляційний суд

Савенко М. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні