Постанова

від 10.07.2019 по справі 2609/21024/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 2609/21024/12 (2-5831/12)

провадження № 61-31031св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк ,

представник позивача -Приходько Тетяна Петрівна,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва, у складі судді Макухи А. А., від 07 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., від 27 червня 2017 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У вересні 2012 року публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк

(далі - ПАТ Кредитпромбанк , банк) звернулось до суду із позовом

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, яка станом на 04 липня 2012 року становить

481 285 доларів США, що за курсом НБУ складає 3 846 670, 36 грн, за кредитним договором від 13 квітня 2007 року № 44.29/43/07-Zn та 144 319, 42 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 153 472, 96 грн, за кредитним договором від 14 червня 2007 року № 44.29/54/07-Zn.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13 квітня 2007 року між відкритим акціонерним товариством Кредитпромбанк , правонаступником якого є ПАТ Кредитпромбанк , та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 44.29/43/07-Zn, за умовами якого останній було відкрито відновлювальну кредитну лінію у розмірі 330 тис. доларів США терміном до 11 квітня 2014 року зі сплатою 13,1% річних. З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором 13 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено договори поруки. За умовами договорів поруки поручителі взяли на себе зобов`язання солідарно відповідати перед кредитором за повне виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором. Позивач зазначив, що 31 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до вищезазначеного кредитного договору, а 10 листопада 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до додаткового договору № 1 від 31 жовтня 2008 року до вказаного кредитного договору, згідно з якою сторони погодили, що заборгованість за кредитним договором, яка існує станом на 31 жовтня 2008 року в розмірі 307 076,54 доларів США, в розумінні цього договору є траншем, наданим у межах суми, що зазначена у пункті 1.1 кредитного договору, а також було змінено графік погашення заборгованості за кредитним договором. 14 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 44.29/54/07-Zn, за умовами якого останній було відкрито невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 90 тис. доларів США терміном до 13 червня 2022 року зі сплатою 13,6% річних. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 червня 2007 року цього ж дня між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. 10 листопада 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору від 14 червня 2007 року, згідно з якою було змінено графік погашення кредиту.

Посилаючись на неналежне виконання позичальником умов вищевказаних кредитних договорів, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором від 13 квітня

2007 року у розмірі 481 285 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 3 846 670,36 грн, а також стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 14 червня 2007 року

у сумі 144 319,42 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 1 153 472,96 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2012 року позовні вимоги ПАТ Кредитпромбанк задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ Кредитпромбанк заборгованість за кредитним договором

від 13 квітня 2007 року № 44.29/43/07-Zn у розмірі 481 285 доларів США, що еквівалентно 3 846 670, 36 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ,

ОСОБА_4 на користь ПАТ Кредитпромбанк заборгованість за кредитним договором від 14 червня 2007 року № 44.29/54/07-Znу розмірі 144 319, 42 доларів США, що еквівалентно 1 153 472, 96 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник не виконувала умови кредитних договорів, не здійснювала платежі на погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам, тому з позичальника та поручителів підлягає стягненню у солідарному порядку заборгованість за вказаними кредитними договорами.

03 квітня 2015 року Солом`янським районним судом м. Києва замінено позивача ПАТ Кредитпромбанк на правонаступника - публічне акціонерне товариство Дельта Банк (ПАТ - Дельта Банк ).

Короткий зміст судових рішень апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 липня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, заочне рішення районного суду залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2016 року рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду від 24 липня 2013 року у частині позовних вимог до ОСОБА_4 скасовано та у цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем). З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції виходив із того, змінивши 29 грудня 2008 року строк виконання основного зобов`язання за кредитними договорами, банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 07 вересня 2012 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року касаційні скарги ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду

м. Києва від 19 липня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що банк звернувся до поручителів у межах строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України, оскільки строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором

№ 44.29/43/07-Zn встановлено до 11 квітня 2014 року, а за кредитним договором № 44.29/54/07-Zn - до 13 червня 2022 року. Доводи апеляційної скарги щодо припинення поруки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачами норм чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У липні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва

від 27 червня 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що банк змінив строк виконання основного зобов`язання за спірними кредитними договорами, звернувшись у 2009 році до позичальника та поручителів з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, тому саме з цього моменту у банка виникло право на захист порушеного права. Звернувшись до суду з цим позовом у 2012 році, банк пропустив шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, отже порука ОСОБА_4 припинилась. Крім того, порука також припинилась на підставі частини першої статті 559 ЦК України, оскільки зобов`язання за кредитним договором від 14 червня 2007 року було змінено без згоди поручителя.

Судові рішення оскаржуються лише у частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 , в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу положень статті 400 ЦПК України.

Короткий зміст відзиву (заперечення) на касаційну скаргу

У відзиві (запереченні) на касаційну скаргу ПАТ Дельта Банк просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою скаргою.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів

(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 квітня 2007 року між ВАТ Кредитпромбанк , правонаступником якого є ПАТ Кредитпромбанк , правонаступником якого виступає ПАТ Дельта Банк , та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній було відкрито відновлювальну кредитну лінію у розмірі

330 тис. доларів США терміном до 11 квітня 2014 року зі сплатою

13,1% річних.

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором 13 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено договори поруки.

31 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до вищезазначеного кредитного договору, а

10 листопада 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до додаткового договору № 1 від 31 жовтня 2008 року до вказаного кредитного договору, згідно з якою сторони погодились, що заборгованість за кредитним договором, яка існує станом

на 31 жовтня 2008 року в розмірі 307 076,54 доларів США, в розумінні цього договору є траншем, наданим в межах суми, зазначеної у пункті 1.1 кредитного договору. Також сторонами було змінено графік погашення заборгованості за кредитним договором.

14 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній було відкрито не відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі

90 тис. доларів США терміном до 13 червня 2022 року, зі сплатою

13,6% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором

від 14 червня 2007 року цього ж дня між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки.

10 листопада 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору від 14 червня 2007 року, згідно з якою було змінено графік погашення кредиту.

Позичальник не виконувала умови кредитних договорів, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 04 липня 2012 року за кредитним договором від 13 квітня 2007 року становила 481 285 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 3 846 670,36 грн, а заборгованість за кредитним договором від 14 червня 2007 року становила 144 319,42 доларів США, що еквівалентно 153 472,96 грн.

29 грудня 2008 року позивач направив позичальнику та поручителям вимогу про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором

від 13 квітня 2007 року у розмірі 310 472, 80 доларів США до 29 січня

2009 року (т. 1, а. с. 172).

29 грудня 2008 року ПАТ Кредитпромбанк направив ОСОБА_4 вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором

від 14 червня 2007 року у розмірі 86 821,03 доларів США до 29 січня

2009 року.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У відповідності до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений її строк договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб`єктивне право кредитора.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а є строком існування зобов`язання поруки. Право кредитора й обов`язок поручителя після спливу строку поруки припиняються. А тому кредитор не може вчиняти жодних дій щодо реалізації його права, зокрема і застосування примусових заходів захисту в судовому порядку. Навіть якщо в межах строку поруки була пред`явлена претензія, і поручитель не виконав вказані у ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами строку поруки, оскільки із його закінченням відповідне право припинилося.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові

від 17 вересня 2014 року у справі № 6-6цс14.

За змістом частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6.6 кредитного договору від 13 квітня 2007 року, у редакції від 31 жовтня 2008 року, у разі недотримання позичальником умов цього договору та/або додаткових договорів, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, банк має право вимагати повернення всіх наданих в рамках цього договору кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, комісій, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору та/або додаткових договорів, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 13 квітня 2007 року, звернутися до поручителів з вимогою щодо виконання зобов`язань за позичальника згідно з договорами поруки. За наявності обставин, визначених пунктом 6.6 цього договору, банк рекомендованим листом надсилає на адресу позичальника письмове повідомлення-вимогу, де зазначає термін для дострокового повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів за користування ними та комісій.

Документом, що засвідчує виконання банком своїх зобов`язань щодо інформування позичальника, є повідомлення відділення зв`язку про відправку повідомлення-вимоги позичальнику за адресою, що вказана ним у розділі 9.2 цього договору.

У разі невиконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення кредитних сум кредитів, нарахованих процентів та комісій, що міститься у письмовому повідомленні-вимозі банку, в термін, визначений таким письмовим повідомленням-вимогою, остаточний термін повернення кредитів, визначений пунктом 4.2 договору, змінюється. Таким терміном буде вважатись термін, визначений банком у письмовому повідомленні-вимозі, при настанні якого позичальник має виконати вимогу банку щодо дострокового повернення кредитів, сплати процентів та комісії. При цьому сторони досягли згоди, що така зміна остаточного повернення кредитів, визначеного пунктом 4.2 цього договору, яка є наслідком настання обставин, визначених пунктом 6.6 цього договору, настає без укладення між сторонами будь-яких додаткових договорів до цього договору.

Згідно з пунктом 4.2 кредитного договору від 14 червня 2007 року у разі недотримання позичальником умов цього договору та/або іпотечного договору банк має право вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, відшкодування збитків, заподіяних банком внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.

Пунктом 3.4 договорів поруки від 13 квітня 2007 року та від 14 червня

2007 року, укладених між банком та ОСОБА_4 , визначено, що строк позовної давності за цими договорами встановлюється у три роки.

Встановивши, що у зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитних договорів від 13 квітня 2007 року та від 14 червня 2007 року банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредитних коштів і направив 29 грудня 2008 року на адресу позичальника та поручителя вимоги про дострокове повернення кредиту за вказаними кредитними договорами, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_4 , оскільки відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України банк змінив строк виконання основного зобов`язання та починаючи з 29 січня 2009 року набув право пред`явити позов до поручителя ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спірними кредитними договорами, проте звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 07 вересня 2012 року, тобто поза межами строку дії поруки.

З урахуванням наведеного, вимоги ПАТ Дельта Банк про стягнення з ОСОБА_4 у солідарному порядку заборгованості за кредитними договорами від 13 квітня 2007 року та від 14 червня 2007 року є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За змістом частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 з ухваленням нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні позову .

У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги судові витрати, понесені ОСОБА_4 на сплату судового збору за подання касаційної скарги, підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва

від 07 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва

від 27 червня 2017 року у частині вирішення позовних вимог публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , до ОСОБА_4 скасувати.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Дельта Банк , до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Дельта Банк (код ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3 862 (три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 80 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович