Ухвала

від 15.07.2019 по справі 753/11953/17-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

15 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 753/11953/17-к

провадження № 51-3487ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського апеляційного суду від 14 червня 2019 року,

встановив:

У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.427 КПК України, у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.

Однак ОСОБА_4 , всупереч вимогам ч. 3 ст. 33 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яку адресував Верховному суду України Касаційного кримінального суду.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 427 КПК України, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необгрунтованість судових рішень. В обґрунтуванні обов`язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування абозміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:

1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України);

2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст.413 КПК України);

3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Отже, покликаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його ухваленні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, доводи касаційної скарги ОСОБА_4 фактично зводяться до його покликаньна неповноту судового розгляду, незгоду з наданою судами оцінкою доказам та по суті заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що,в силу статей 433,438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, ОСОБА_4 не конкретизував які саме порушення закону допущені апеляційним судом при постановленні вироку, та які саме доводи сторони захисту залишились поза увагою цього суду, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК України.

Також вимога ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження не містить відповідного обґрунтування з покликанням на конкретні положення процесуального закону, які, на його думку, підлягають застосуванню.

Відповідно до ч.3 ст.427 КПК України, якщо особа не бажає брати участь укасаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.

Відповідно до ч.5 ст.427 КПК України, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Водночас, як вбачається з тексту касаційної скарги засудженого, останній не погоджується з вироком Київського апеляційного суду від 14 червня 2019 року, проте копію оскаржуваного рішення не додає.

Це не лише становить формальне порушення ч. 5 ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Суд можливості перевірити дотримання суб`єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК та переглянути оскаржуване судове рішення в порядку, передбаченому главою 32 КПК.

Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, Верховний Суд, відповідно до ст. 429 КПК України, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд,

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського апеляційного суду від 14 червня 2019 року, залишити без руху і надати йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання копії ухвали.

У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3