Постанова

від 16.07.2019 по справі 923/10/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/10/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунально-побутового підприємства «Світанок»

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 12 квітня 2019 року (повний текст складено 22.04.2019р.)

по справі № 923/10/19

за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області

до відповідача: Комунально-побутового підприємства «Світанок»

про відшкодування збитків в сумі 138 642,05 грн., заподіяних державі порушенням законодавства про надра,-

суддя суду першої інстанції: Литвинова В.В.

час та місце винесення рішення: 12.04.2019р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22 Господарський суд Миколаївської області

В С Т А Н О В И В:

В січні 2019 року Державна екологічна інспекція у Херсонській області (далі - позивач, Інспекція) звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Комунально-побутового підприємства "Світанок" (далі - відповідач, КПП Світанок , підприємство) про стягнення збитків в сумі 138 642,05 грн., заподіяних державі порушенням законодавства про надра.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що внаслідок проведення 23.06.2016р.-24.06.2016р. перевірки дотримання Комунально-побутовим підприємством "Світанок" вимог природоохоронного законодавства Інспекцією було встановлено здійснення відповідачем самовільного забору підземних вод зі свердловин №№ 8-481. 8-524. 8-25. 8-316. 8-194 без спеціального дозволу на користування надрами.

За період з 15.09.2015р. по 24.06.2016р. відповідачем забрано 136 647 м куб. підземних вод, що є порушенням норм ст. ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра. Такими діями відповідача, за твердженням позивача, державі заподіяно збитки у розмірі 138 642,05 грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.04.2019р. по справі №923/10/19 (суддя Литвинова В.В.) позов Державної екологічної інспекції у Херсонській області задоволено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що у 2015 і 2016 роках Комунально-побутове підприємство "Світанок" самовільно використовувало водні ресурси за відсутності спеціального дозволу на користування надрами,чим порушив вимоги Кодексу України Про надра та Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , а відсутність вини у заподіяній шкоді відповідачем не доведено.

При цьому, місцевий господарський суд посилається на роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", в яких пунктом 1.6. зазначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Тобто, суд першої інстанції дотримувався позиції, що не позивач повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня така вина.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунально-побутове підприємство Світанок звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.04.2019р. по справі №923/10/19, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 12.04.2019р. по справі №923/10/19 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Херсонській області.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що рішення Господарського суду Херсонської області є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушеннями норм процесуального права, без встановлення фактичних обставин справи, що мало значення для правильного вирішення спору.

Відповідач зазначає, що висновки суду не відповідають нормам матеріального права, що регулюють питання відшкодування збитків, що потягло за собою безпідставне стягнення з відповідача коштів в рахунок відшкодування неіснуючої шкоди.

Так, апелянт наполягає на тому, що за відсутності доказів наявності збитків у позивача, останні не можуть бути стягнуті з відповідача. Проте, суд першої інстанції не врахував зміст положень ст. 1166 Цивільного кодексу України, якою передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Апелянт вказує, що при вирішенні спору саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідача, її розмір, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу. При цьому, відповідач, в свою чергу, може заперечувати проти факту спричинення шкоди, а для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини. Але, рішення про задоволення позову про стягнення збитків було постановлено судом за відсутності в матеріалах справи доказів наявності збитків.

Підприємство звертає увагу, що Інспекцією не зазначено в чому полягали збитки, а у матеріалах справі відсутні докази їх існування.

В обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач зазначає, зокрема, що сама по собі відсутність дозволу на користування надрами - є порушенням вимог законодавства, проте, не є доказом завдання державі збитків, тому що наявність дозволу на спеціальне водокористування - не перешкоджає використанню (у т.ч. вилученню , забору) підземних вод.

Посилаючись на те, що КПП Світанок мав дозвіл на спеціальне водокористування терміном дії з 02.07.2015 року по 01.07.2018 року, апелянт вважає, що він отримав право на водозабір підземних вод (п.п. в п.2. дозволу) на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області з водозабірних споруд (п.п. в п.4 дозволу) - артезіанських свердловин №№ 8-481, 8- 527 в с. Залізний Порт та №№ 8-194, 2-25, 8-316 в с. Новофедорівка АДРЕСА_1 району Херсонської області загальним обсягом не більше 522,866 тис. м3 /рік (п.п. а п.5 дозволу), який підприємство не перевищувало.

Також, апелянт вказує, що КПП Світанок подавало звіти про використання води, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи та здійснювало оплату податку за спеціальне водокористування.

Більш детально доводи КПП Світанок викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунально-побутового підприємства «Світанок» на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.04.2019р. по справі №923/10/19, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відзиву від Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходило.

Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги Комунально-побутового підприємства «Світанок» , колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Матеріали справи свідчать, що у період з 23.06.2016р. по 24.06.2016р. на підставі наказу від 16.06.2016р. № 460 та направлення на перевірку від 16.06.2016р. № 367 Державною екологічною інспекцією у Херсонській області було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності комунально-побутового підприємства Світанок , яке здійснює діяльність, зокрема, по забору, очищенню та водопостачанню води; збирання безпечних відходів; каналізація, відведення й очищення стічних вод для населення, підприємств та установ в с. Залізний Порт і с. Новофедорівка Херсонської області.

За результатами даної перевірки, Державною екологічною інспекцією у Херсонській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №02-11/229, який підписаний директором КПП Світанок ОСОБА_1 без зауважень. (а.с. 7-21).

Відповідно до вказаного акту та наявних у матеріалах справи документів дозвільного характеру вбачається, що на балансі підприємства знаходяться, зокрема, артезіанські свердловини №№ 8-481, 8- 527 в с. Залізний Порт та №№ 8-194, 2-25, 8-316 в с. Новофедорівка.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується паспортами лічильників, встановленими на артезіанських свердловинах, що наявні у матеріалах справи, відповідні артезіанські свердловини облаштовані засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод, які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію відповідно до вимог пункту 5 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 963.

З матеріалів справи вбачається, що Комунально-побутовим підприємством "Світанок" спеціальне водокористування в частині водозабору підземних вод з артезіанських свердловин №№ 8-481, 8- 527 в с Залізний Порт та №№ 8-194, 2-25, 8-316 в с Новофедорівка здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 02.07.2015 року за № Укр8.68Хрс, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації терміном дії до 01.07.2018 року (а.с. 96-97).

Даний дозвіл на спеціальне водокористування надає право КПП "Світанок" на водозабір загальним обсягом не більше 522,866 тис. м3 /рік.

Згідно вказаного дозволу метою водокористування є водопостачання населенню, підприємствам, та установам с. Залізний Порт та с. Новофедорівка.

Як зазначено судом першої інстанції та не заперечується позивачем, встановлений даним дозволом обсяг забору води відповідач не перевищував та здійснював у період, який перевірявся, оплату податку за спеціальне водокористування.

Водночас, відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, позивачем не оформлено право землекористування земельними ділянками під відповідними свердловинами та був виявлений факт використання Комунально - побутовим підприємством Світанок надр (підземні води) за відсутністю дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням статей 16, 19, 23 Кодексу України про надра, а саме: в період з 15.09.2015 року по 24.06.2016 року КПП "Світанок" здійснило забір води об`ємом 136 647 м3 з відповідних артезіанських свердловин без спеціального дозволу на користування надрами.

Тому, 29.07.2016р. з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, державними інспекторами винесено на адресу Комунально-побутового підприємства Світанок припис №02-12/160, яким, зокрема, зобов`язано директора КПП Світанок оформити, зокрема, документи на право землекористування земельними ділянками під свердловинами та спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування підземних вод).

Вказаний припис прийнятий до виконання особисто директором КПП Світанок , про що свідчить його підпис (а.с. 23).

В зв`язку з виявленими порушеннями, позивачем, згідно п. 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. №767/16783 та даними довідки КПП Світанок №23 від 10.08.2018р. розраховано суму заподіяних державі збитків внаслідок забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування в розмірі 138 642,05 грн.

Матеріали справи свідчать, що по вищевказаному факту державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Державної екологічної інспекції у Херсонській області відносно директора КПП Світанок складено протокол №6990 від 04.07.2016р. про адміністративне правопорушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: ст.ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №04-11/166 від 08.07.2016р. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 Кодексу України про надра.

Постанова про накладення адміністративного стягнення №04-11/166 від 08.07.2016р. оскаржувалась, але вимоги щодо її скасування залишені без задоволення постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.08.2016р. та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016р.

Розрахунок заподіяних державі збитків було направлено на адресу відповідача разом із претензією №10-10/64 від 27.09.2018р. щодо добровільного відшкодування збитків у розмірі 138 642,05 грн. (а.с. 28).

Проте, вимоги зазначеної претензії не були добровільно виконані Комунально-побутовим підприємством Світанок , що стало підставою для звернення Державної екологічної інспекції у Херсонській області з відповідним позовом.

Проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Щодо можливості використання (у т.ч. вилученню, забору) підземних вод при наявності дозволу на спеціальне водокористування, але при відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр:

Водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види користування вод (водних об`єктів) (ст. 1 Водного кодексу України).

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що підземні води - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах.

Підземні води, що призначені для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення, а також харчової промисловості та тваринництва вважаються питними підземними водами (п.п.1.5.2. п.1.5. розділу 1 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, яка затверджена Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.02.2000 р. № 23 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.02.2000 р. за №109/4330).

Частиною 1 ст.149, ст.151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

У відповідності до Водного кодексу України, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб юридичні та фізичні особи здійснюють спеціальне водокористування (ч.2 ст.48 Водного кодексу України).

Положення статей 46, 48 Водного кодексу України встановлюють, що водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Оскільки КПП Світанок здійснює забір води із застосуванням артезіанських свердловин, тобто водозабірних станцій, які обладнані для забору питної води необхідним обладнанням та пристроями, то мова йде про спеціальне водокористування.

Згідно з п.9 ч.1 ст.44, ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Відповідно до положень цього Кодексу дозвіл на спеціальне водокористування це документ, який засвідчує право певного суб`єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних). У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин, строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування.

Як встановлено перевіркою Державної екологічної інспекції у Херсонській області, перевірено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, дозвіл на спеціальне водокористування відповідачем був чинним та оформленим належним чином.

Але, колегія суддів звертає увагу на те, що підземні води прирівняні до корисних копалин загальнодержавного значення Переліком корисних копалин загальнодержавного значення , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року №827 (у чинній редакції).

Відповідно до Водного кодексу України, підземні води належать до державного водного фонду України.

З урахуванням вищевказаного та відповідно до норм Кодексу України про надра, підземні води є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення).

При цьому, стаття 2 Водного кодексу України пряме посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Таким чином, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, зокрема, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Поряд з цим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (ст. 21 Кодексу України про надра).

Так, статтею 23 Кодексу України про надра (в редакції станом на час проведення перевірки) було унормовано, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, однією з обов`язкових умов для звільнення суб`єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Крім того, відсутність документів, що підтверджують право користування земельними ділянками під свердловинами, які використовує відповідач, підтверджена в акті №02-11/229 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, отже норма ст. 23 Кодексу України про надра (в редакції станом на час проведення перевірки) в цьому випадку не застосовується.

Таким чином, судова колегія вважає, що твердження апелянта про те, що відсутність спеціального дозволу на користування ділянкою надр не перешкоджає забору підземних вод при наявності дозволу на спеціальне водокористування, є помилковим.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вказує, що отримання відповідачем спеціального дозволу на користування надрами є обов`язковим, оскільки саме спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - лише право на їх використання.

Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Статтею 110 Водного кодексу України, яка унормовується зі ст.65 Кодексу України про надра, передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у: самовільному користуванні надрами.

Приписами ст.67 Кодексу України про надра встановлено, що підприємства, установи, організації громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Також, у відповідності до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами в процесі їх діяльності внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів регулюється Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 20.07.2009р. №389 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783, зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів 05.11.2015р. №367 від (далі - Методика).

Пунктом 1.2. Методики закріплено, зокрема, що вона регулює порядок визначення розмірів відшкодування збитків у разі: самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

У відповідності до п. 9.2. Методики, фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Згідно із ч.1 ст.69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Пунктом 1.7. Методики закріплено, що самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Позивачем, при проведенні перевірці було встановлено, що Комунально-побутове підприємство "Світанок" у 2015 і 2016 роках самовільно використовувало водні ресурси за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Тому, керуючись вказаною Методикою, відповідно до її п.9.1. внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: самовільного користування артезіанськими свердловинами №№ 8-481, 8- 527 в с. Залізний Порт та №№8-194 АДРЕСА_2 2-25, 8-316 в с. Новофедорівка Голопристанського району Херсонської області у 2015 і 2016 роках за відсутністю спеціального дозволу на користування надрами, було проведено розрахунок збитків, розмір якого склав 138 642,05 грн.

З аналізу положень вказаної Методики та з наявного в матеріалах справи розрахунку збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) слідує, що здійснений Державною екологічною інспекцією у Херсонській області розрахунок збитку є вірним та таким, що відповідає приписам даної Методики.

Щодо зауваження апелянта стосовно неврахування судом першої інстанції змісту положень ст.1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У статті 1166 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за змістом вищевказаної статті, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх складників цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вини. За відсутності хоча б одного із цих чинників цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

При цьому встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що Господарським судом Херсонської області встановлено, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природної о середовища України від 20.07.2009р. за №389; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному користуванні надрами.

Крім того, судова колегія вважає, що відповідач в частині вимог про стягнення суми збитків за бездозвільне водокористування в період з 15.09.2015 року по 24.06.2016 року не представив переконливі докази та аргументі щодо здійснення ним всіх необхідних дій для отримання спеціального дозволу на видобування надр.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, апеляційний вказує, що позивачем доведено порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забору підземної води без спеціального дозволу на користування надрами. Натомість, відповідачем зазначені обставини в установленому процесуальним законом порядку не спростовані та не доведено відсутність вини у спричиненні шкоди державі.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.04.2019р. у справі №923/10/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк у встановлених ч.3 ст. 287 ГПК України випадках.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.