Рішення

від 10.07.2019 по справі 914/1500/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 справа № 914/1500/18

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» , м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Ламела Плюс» , м. Львів

третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Національний банк України, м. Київ

третя особа 2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Степап» , м. Львів

про: стягнення заборгованості та зобов`язання повернути нежитлові приміщення

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Демчук А.П.

Представники:

від позивача: Репак В.В., довіреність б/н від 03.04.2019 року.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

Суть спору: 10.08.2018 року за вх. № 1586 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Приватного підприємства «Ламела Плюс» про стягнення заборгованості та зобов`язання повернути нежитлові приміщення.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.08.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 28.08.2018 року. Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.08.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 03.09.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.09.2018 року, підготовче засідання відкладено на 02.10.2018 року, у зв`язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 09.10.2018 року, у зв`язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 25.10.2018 року, у зв`язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 30.10.2018 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 06.11.2018 року, згідно клопотання представника відповідача та у зв`язку із його відсутністю. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 року згідно клопотання відповідача провадження у справі № 914/1500/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 462/5660/17, що знаходиться в провадженні Апеляційного суду Львівської області.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 914/1500/18 за апеляційною скаргою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» . Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 р., апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за № 3-243000/8700 від 29.11.2018 р. (вх. № 01-05/1422/18 від 06.12.2018 р.) залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 р. у справі № 914/1500/18 - без змін.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 року провадження у справі поновлено, справа призначена до розгляду на 30.05.2019 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.05.2019 року, підготовче засідання відкладено на 06.06.2019 року, у зв`язку із відсутністю представника відповідача та третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2019 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 18.06.2019 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2019 року, розгляд справи по суті відкладено на 26.06.2019 року, у зв`язку відсутністю представника відповідача та третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2019 року, розгляд справи по суті відкладено на 03.07.2019 року, у зв`язку відсутністю представника відповідача та третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.07.2019 року, розгляд справи по суті відкладено на 10.07.2019 року, у зв`язку відсутністю представника відповідача та третьої особи 1, 2.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 13.08.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 28.08.2018 року, від 03.09.2018 року, від 02.10.2018 року, від 09.10.2018 року, від 25.10.2018 року, від 30.10.2018 року, від 20.05.2019 року, від 30.05.2019 року, від 06.06.2019 року, від 18.06.2019 року, від 26.06.2019 року, від 03.07.2019 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

28.08.2018 р. за вх. № 31891/18 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

03.09.2018 р. за вх. № 32361/18 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

03.09.2018 р. за вх. № 32404/18 представник позивача подав відповідь на відзив.

03.09.2018 р. за вх. № 32406/18 представник позивача подав заперечення.

01.10.2018 р. за вх. № 36361/18 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

09.10.2018 р. за вх. № 2649/18 представник позивача подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

05.11.2018 р. за вх. № 41944/18 представник позивача подав пояснення по справі.

07.05.2019 р. за вх. № 1204/19 представник позивача подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

07.05.2019 р. за вх. № 18378/19 представник позивача подав клопотання про поновлення провадження у справі.

06.06.2019 р. за вх. № 23869/19 представник позивача подав клопотання про долучення доказів.

25.06.2019 р. за вх. № 26205/19 представник позивача подав клопотання про долучення доказів.

26.06.2019 р. за вх. № 26460/19 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи

02.07.2019 р. за вх. № 27119/19 представник позивача подав заперечення на заяву про залучення до участі правонаступника.

03.07.2019 р. за вх. № 27172/19 представник позивача подав заперечення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 13.08.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 28.08.2018 року, від 03.09.2018 року, від 02.10.2018 року, від 09.10.2018 року, від 25.10.2018 року, від 30.10.2018 року, від 20.05.2019 року, від 30.05.2019 року, від 06.06.2019 року, від 18.06.2019 року, від 26.06.2019 року, від 03.07.2019 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов`язковою.

27.08.2018 р. за вх. № 31745/18 представник відповідача подав відзив на позов.

27.08.2018 р. за вх. № 2223/18 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі.

19.09.2018 р. за вх. № 34815/18 представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

25.10.2018 р. за вх. № 2815/18 представник відповідача подав клопотання про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний Банк України (код ЄДРПОУ: 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) та просить зупинити провадження у справі № 914/1500/18 за позовом Львівської області зареєстровано позовну заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ПП «Ламела Плюс» про стягнення заборгованості та зобов`язання повернути нежитлові приміщення до набрання законної сили рішенням суду у справі № 462/5660/17 за позовом ПП «Ламела Плюс» до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» , ОСОБА_1 про розірвання договору пайової участі, визнання права власності. Клопотання відповідача задоволено, ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2018 р. залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний Банк України (код ЄДРПОУ: 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9)

30.10.2018 р. за вх. № 41407/18 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

06.11.2018 р. за вх. № 2925/18 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Третя особа 1 вимог ухвали суду від 30.10.2018 року, від 20.05.2019 року, від 30.05.2019 року, від 06.06.2019 року , від 18.06.2019 року, від 26.06.2019 року, від 03.07.2019 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов`язковою.

Третя особа 2 вимог ухвали суду від 18.06.2019 року, від 26.06.2019 року, від 03.07.2019 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов`язковою.

10.06.2019 р. за вх. № 1542/19 Приватним підприємством «Степап» до Господарського суду Львівської області подано заяву про залучення до участі в справі його в якості правонаступника, яке було відхилено судом.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 10.07.2019 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві представник позивача зазначив, що між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (надалі - Орендодавець/Банк/позивач) та Приватним підприємством Ламела ПЛЮС (надалі - Орендар/відповідач) 24.03.2017 р. укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 112 (надалі - Договір оренди).

Позивач зазначає, що відповідно до п. п. 1.1. - 1.6. Договору оренди, Орендодавець передав у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею - 502,6 кв. м., згідно з Додатком № 1 до Договору оренди, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - нерухоме майно) та належить Орендодавцю на праві власності, на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення Серія НОМЕР_1 від 27.07.2009 р., а Орендар прийняв в оренду зазначене майно та зобов`язався своєчасно сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Позивач зазначає, що факт передачі від Орендодавця Орендарю нерухомого майна підтверджується Актом приймання-передачі приміщення в оренду за Договором оренди нежитлових приміщень № 112 від 24.03.2017 р., складеного 30.03.2017 р.

Згідно з п. 5. 2. Договору оренди, розмір орендної плати за нерухоме майно становить 130 676,00 грн. за місяць користування нерухомим майном.

Пунктом 5. 5. Договору оренди передбачено, що Орендар сплачує орендну плату щомісячно, шляхом попередньої оплати, в термін до 10 (десятого) числа поточного місяця у розмірі визначеному п. 5. 2. Договору оренди.

Внесення плати за оренду здійснюється Орендарем самостійно шляхом переказу грошових коштів на рахунок Орендодавця (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 5. 6. Договору оренди, в орендну плату не входять, а відшкодовуються Орендарем на підставі отриманих рахунків від Орендодавця експлуатаційні витрати (надалі - Послуги), в тому числі: вартість спожитої електроенергії, води, водовідведення, газу, теплопостачання; вартість утримання прибудинкової території, вивіз сміття; вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання і прибудинкових мереж, податок на нерухомість, податок на землю які несе Орендодавець, у зв`язку з діяльністю Орендаря.

Розмір відшкодування розраховується згідно із тарифами підприємств-постачальників послуг. Орендар відшкодовує вартість наданих Послуг на підставі наданих Орендодавцем рахунків щомісячно впродовж 2 (двох) банківських днів з дати надання Орендарю відповідних документів, передбачених п. 5.6. Договору оренди (п. 5.7. Договору оренди).

Згідно з п. 8.1.2 Договору оренди, Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату та здійснювати інші платежі, у відповідності до розділу 5 Договору оренди.

Позивач зазначає, що всупереч прийнятим на себе Орендарем зобов`язанням за Договором оренди та в порушення вимог ст. ст. 526, 530, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, Орендарем не сплачено Орендодавцю орендну плату за період користування майном Орендодавця - з 01 листопада 2017 р. по 01 липня 2018 р., а також не відшкодовано вартість наданих Послуг.

Загальна сума заборгованості за простроченою орендною платою та вартістю наданих Послуг станом на 01.07.2018 р., за твердженням позивача складає 1 153 337 (один мільйон сто п`ятдесят тисяч триста тридцять сім) гривень 64 копійок з яких:

- сума простроченої орендної плати за період з листопада 2017 р. по червень 2018 року включно становить - 1 045 408,00 грн.;

- сума простроченої плати за комунальні послуги (вода, газ, опалення тощо) становить 90 257,75 грн., а саме:

а) по відшкодуванню витрат за спожиту електроенергію в сумі 74 480,89 грн., зокрема за серпень 2017 р., вересень 2017 р., жовтень 2017 р., листопад 2017 р., грудень 2017 р.;

б) по відшкодуванню витрат на перевищення договірних величин за спожиту електроенергію в сумі 15394,69 грн., зокрема за серпень 2017 р., вересень 2017 р., жовтень 2017 р., листопад 2017 р., грудень 2017 р,;

в) по відшкодуванню витрат на водопостачання та водовідведення в сумі 352,17 грн., а саме з 18.09.2017 р. по 17.11.2017 р. та грудень 2017 р.

- сума простроченої плати за податок на нерухомість за період з жовтня 2017 р. червень 2018 року включно, становить - 17 671,89 грн.

Позивач зазначає, що в зв`язку з невиконанням Орендарем Договору оренди, Банком було надіслано останньому вимогу про погашення заборгованості та розірвання Договору оренди від 11.06.2018 р. № 3243000/4708 (надалі - Вимога), яка була отримана Орендарем 21.06.2018 р.

Також, Орендодавцем окрім того, що щомісячно направлялись відповідні рахунки Орендарю для сплати, їх було повторно надіслано Банком поштою з описом вкладення 27.07.2018 р. Однак, Орендар не виконав Вимоги та не сплатив відповідні суми Орендодавцю в передбачені вимогою строки.

Пунктом 10.5 Договору оренди передбачено, що якщо Орендар порушує свої зобов`язання, визначені в п. 8.1 Договору, в тому числі, допускає систематичні затримки в оплаті будь-яких сум, що належать за Договором, Орендодавець має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10 відсотків від місячної орендної плати, за кожний день такого порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 10.2.1 Договору оренди, за порушення строків сплати орендної плати, визначених у п. 5.5 цього Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 10.2.2 Договору, за несвоєчасну сплату вартості Послуг, передбачених п. п. 5.6, 5.7 Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 р. у справі № 37/64.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 р., згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач зазначає, що індекс інфляції за весь час прострочення від суми заборгованості становить - 53 020,52 грн.; 3% річних за весь час прострочення від суми заборгованості становить - 12460,46 грн. штраф у розмірі 10% від місячної орендної плати, за кожен день такого порушення (п. 10.5 Договору оренди) становить 2 352 168,00 грн.

Загальна заборгованість за Договором оренди, станом на 01.07.2018 року, становить -3 570 986,62 грн.

Згідно з направленою Орендодавцем Вимогою, Договір оренди розірваний в односторонньому порядку починаючи з 02 липня 2018 року.

Відповідно до п. 3.5. Договору оренди, Орендар зобов`язаний повернути нерухоме майно Орендодавцю у складі та стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, в останній день терміну дії цього Договору оренди, або в дату розірвання цього Договору оренди. Факт повернення майна підтверджується Актом прийому-передачі нерухомого майна, в момент підписання якого Орендар повертає Орендодавцю ключі від приміщення, що орендувалося Орендар несе ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження нерухомого майна у випадку затримки повернення його Орендодавцеві.

Згідно з п. 12.5. Договору оренди, розірвання цього Договору оренди, у будь-якому випадку, не звільняє Орендаря від зобов`язання сплатити в повному обсязі заборгованість по платежах, нарахованих штрафу/пені, а також збитках Орендодавця, які виникли внаслідок неналежного виконання Орендарем своїх обов`язків за цим Договором.

Позивач звертає увагу, що відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За твердженням позивача Орендар не виконав обов`язку, встановленого Договором оренди та ст. 785 Цивільного кодексу України, та не повернув Орендодавцю починаючи з 02 липня 2018 року нерухоме майно.

У відзиві відповідач зазначає, що 24 березня 2017 року між позивачем (ПАТ Банк Фінанси та Кредит - Орендодавець) та відповідачем (ПП Ламела Плюс - Орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 112, відповідно до якого Орендодавець передав Орендареві у строкове платне користування нежитлові приміщення: 1-15 у підвалі, приміщення 16-17,19-23, 18 на першому поверсі, приміщення 24-30 на антресолі, загальною площею 502,6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач стверджує, що вищевказані нежитлові приміщення на час передачі в оренду належали ПАТ Банк Фінанси та Кредит на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення Серія НОМЕР_1 від 27.07.2009 року. На підставі наданої Орендодавцем згоди на проведення поліпшень орендованого майна, а саме: проведення робіт, визначених робочим проектом Реконструкція нежитлових приміщень з створенням приміщень закладів торгівлі на АДРЕСА_2 . Хотинській, 2 у м. Львові , ПП Ламела Плюс провело роботи щодо реконструкції нежитлових приміщень з створенням приміщень закладів торгівлі на АДРЕСА_1 . Проведені роботи є невід`ємними поліпшеннями орендованого нерухомого майна, і внаслідок виконаних невід`ємних поліпшень, було створено нову річ. Кошторисна вартість виконаних Приватним підприємством Ламела Плюс підрядних робіт з поліпшення орендованого нерухомого майна складає 3 186 000, 00 (три мільйони сто вісімдесят шість тисяч) гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПП Ламела Плюс , зазначає, що виконавши невід`ємні поліпшення орендованого нерухомого майна, внаслідок яких була створена нова річ, вважає, що стало співвласником даного майна У зв`язку з тим, що Орендар став співвласником орендованого майна внаслідок виконаних невід`ємних поліпшень, та користуючись передбаченим статтею 365 ЦК України правом співвласника вимагати припинення права спільної власності на майно з виплатою іншому співвласнику грошової компенсації, ПП Ламела Плюс звернулось до Залізничного районного суду м. Львова із позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 .

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14 грудня 2017 року було задоволено позовні вимоги ПП Ламела Плюс , і зокрема, визначено частки у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 : ПП Ламела Плюс - 67/100; ПАТ Банк Фінанси та Кредит - 33/100. Цим же рішенням припинено право власності ПАТ Банк Фінанси та Кредит на 33/100 нежитлових приміщень, стягнуто з ПП Ламела Плюс компенсацію за припинення частки у праві власності на нежитлові приміщення в розмірі 1 564 530,00 грн., які внесені на депозитний рахунок Державної судової адміністрації, та визнано за ПП Ламела Плюс право власності на приміщення закладу торгівлі загальною площею 436,1 кв. м. по АДРЕСА_1 .

За твердженням відповідача, даним Рішенням суду встановлено обставини та факти, які мають значення для вирішення справи № 914/1500/18 за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит до Приватного підприємства Ламела Плюс про стягнення заборгованості та зобов`язання повернути нежитлові приміщення. Судом було встановлено, що внаслідок виконаних за рахунок ПП Ламела Плюс невідокремлюваних приміщень (майна, яке використовувалось за договором оренди нежитлових приміщень № 112 від 24.03.2017 року), створено нову річ - приміщення закладу торгівлі площею 436,1 кв. м., і розмір частки ПП Ламела Плюс в новій речі становить 67%. Встановлено вартість виконаних поліпшень в розмірі 3186 000,00 грн.

На підставі Рішення Залізничного районного суду м. Львова, від 14.12.2017 року, Приватне підприємство Ламела Плюс 13 лютого 2018 року зареєструвало за собою право власності на приміщення закладу торгівлі площею 436,1 кв. м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою 3426907542.

Відповідно до ч. 1 статті 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Відповідач наголошує, що у зв`язку з тим, що на підставі Рішення Залізничного районного суду м. Львова, право власності на орендовані нежитлові приміщення перейшло до ПП Ламела Плюс , відповідач зареєстрував за собою право власності на нежитлові приміщення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, позивач - ПАТ Банк Фінанси та Кредит перестав бути орендодавцем цього майна і не має права нараховувати та вимагати сплату орендної плати за користування майном, яке уже не перебуває в його власності. Крім того, на підставі Рішення суду, ПАТ Банк Фінанси та Кредит одержало компенсацію вартості своєї частки у нежитлових приміщеннях.

Крім того, відповідач зазначає, що з метою надання суду повної інформації, він повідомляє, що на час розгляду справи, Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.12.2017 року переглядається Апеляційним судом Львівської області за апеляційною скаргою ПАТ Банк Фінанси та Кредит .

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідно до приписів 4.1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем 24.03.2017 р. укладено Договір оренди нежитлових приміщень №112 (надалі - Договір оренди). Внесення плати за оренду здійснюється Орендарем самостійно шляхом переказу грошових коштів на рахунок Орендодавця (п. 3.2 Договору). Відповідно до п. 5.6. Договору оренди, в орендну плату не входять, а відшкодовуються Орендарем на підставі отриманих рахунків від Орендодавця експлуатаційні витрати (надалі - Послуги), в тому числі: вартість спожитої електроенергії, води водовідведення, газу, теплопостачання; вартість утримання прибудинкової території, вивіз сміття; вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання і прибудинкових мереж, податок на нерухомість, податок на землю які несе Орендодавець у зв`язку з діяльністю Орендаря. Розмір відшкодування розраховується згідно із тарифами підприємств-постачальників послуг. Орендар відшкодовує вартість наданих Послуг на підставі наданих Орендодавцем рахунків щомісячно впродовж 2 (двох) банківських днів з дати надання Орендарю відповідних документів, передбачених п.5.6. Договору оренди (п. 5.7. Договору оренди).

Згідно з п. 8.1.2 Договору оренди, Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату та здійснювати інші платежі у відповідності до розділу 5 Договору оренди. Але, позивач зазначає, що всупереч прийнятим на себе Орендарем зобов`язанням за Договором оренди та в порушення вимог ст. ст. 526, 530, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, Орендарем не сплачено Орендодавцю орендну плату за період користування майном Орендодавця - з 01 листопада 2017 р. по 01 липня 2018 р., а також не відшкодовано вартість наданих Послуг.

Позивач зазначає, що в зв`язку з невиконанням Орендарем Договору оренди, Банком було надіслано останньому Вимогу про погашення заборгованості та розірвання Договору оренди від 11.06.2018 р. № 3- 243000/4708 (надалі - Вимога), яка була отримана Орендарем 21.06.2018 р. Також, Орендодавцем окрім того, що щомісячно направлялись відповідні рахунки Орендарю для сплати, їх було повторно надіслано Банком поштою з описом вкладення 27.07.2018 р. Однак, Орендар не виконав Вимоги та не сплатив відповідні суми Орендодавцю в передбачені вимогою строки.

Позивач наголошує, що щодо обов`язку Орендаря сплатити Орендодавцеві плату за користуванням нежитловими приміщеннями, відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч.1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Пунктом 8.1.2 Договору оренди, встановлений обов`язок Орендаря своєчасно сплачувати орендну плату та інші платежі у відповідності до розділу 5 Договору оренди. Відповідно до ст. 232 ГК України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Пунктом 10.5 Договору оренди передбачено, що якщо Орендар порушує свої зобов`язання, визначені в п. 8.1 Договору, в тому числі, допускає систематичні затримки в оплаті будь-яких сум, що належать за Договором, Орендодавець має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10 відсотків від місячної орендної плати, за кожний день такого порушення.

У додаткових поясненнях відповідач вказує, щодо питання розмежування нежитлових приміщень заг. площею 502, 6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ НОМЕР_2 ) та нежитлових приміщень заг. площею 436, 1 кв. м.( що в подальшому були поділені на: 1) приміщення заг. площею 258, 7 кв. м. (РНОНМ 1489051846101) та 2) приміщення закладу торгівлі заг. площею: 177, 4 кв. м. (РНОНМ 1489030646101)) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач стверджує, що 24 березня 2017 року між позивачем (ПАТ Банк Фінанси та Кредит - Орендодавець) та відповідачем (ПП Ламела Плюс - Орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 112, відповідно до якого Орендодавець передав Орендареві у строкове платне користування нежитлові приміщення: 1-15 у підвалі, приміщення 16-17,19-23, 18 на першому поверсі, приміщення 24-30 на антресолі, загальною площею 502,6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказані нежитлові приміщення на час передачі в оренду належали ПАТ Банк Фінанси та Кредит на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення Серія НОМЕР_1 від 27.07.2009 року. На підставі наданої Орендодавцем згоди на проведення поліпшень орендованого майна, а саме проведення робіт визначених робочим проектом Реконструкція нежитлових приміщень з створенням приміщень закладів торгівлі на АДРЕСА_2 . Хотинській, 2 у м. Львові , ПП Ламела Плюс провело роботи щодо реконструкції нежитлових приміщень заг. площею 502, 6 кв. м. з створенням приміщень закладів торгівлі на АДРЕСА_1 . Проведені роботи є невід`ємними поліпшеннями орендованого нерухомого майна, і внаслідок виконаних невід`ємних поліпшень було створено нову річ (підтверджується Висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 50/17 від 08.12.2017 року). Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14 грудня 2017 року по справі № 462/5660/17 було задоволено позовні вимоги ПП Ламела Плюс , і зокрема, визначено частки у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 : ПП Ламела Плюс - 67/100; ПАТ Банк Фінанси та Кредит - 33/100. Цим же рішенням припинено право власності ПАТ Банк Фінанси та Кредит на 33/100 нежитлових приміщень, стягнуто з ПП Ламела Плюс компенсацію за припинення частки у праві власності на нежитлові приміщення в розмірі 1 564 530.00 грн., які внесені на депозитний рахунок Державної судової адміністрації, та визнано за ПП Ламела Плюс право власності на приміщення закладу торгівлі загальною площею 436,1 кв.м. по АДРЕСА_1 , на підставі Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.12.2017 року,

Відповідач стверджує, що Приватне підприємство Ламела Плюс 13 лютого 2018 року зареєструвало за собою право власності на приміщення закладу торгівлі площею 436,1 кв. м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою 3426907542.З огляду на викладене наголошуємо, що станом на сьогодні нежитлових приміщень заг. площею 502, 6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ НОМЕР_2 ) не існує враховуючи те, що внаслідок проведеної ПП Ламела Плюс реконструкції було створено новий об`єкт нерухомого майна, а саме: приміщення закладу торгівлі загальною площею 436,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Більше того, на підтвердження доводів відповідача, останній долучає Лист Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 06.04.2018 року № 1274, в якому зазначено: поверхові плани об`єкта нерухомості: нежитлові приміщення, загальною площею 502, 6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 змінено внаслідок реконструкції, про що в матеріалах інвентаризаційної справи проставлена відповідна відмітка .

Відповідач наголошує, щодо роз`яснення подальших правочинів, які вчинялися після реєстрації права власності за ПП Ламела Плюс на приміщення закладу торгівлі загальною площею 436,1 кв.м. по АДРЕСА_1 . 13 лютого 2018 року Приватне підприємство ЛамелаПлюс зареєструвало за собою право власності на приміщення закладу торгівлі площею 436,1 кв. м. по АДРЕСА_1 . Львові. В подальшому, ПП Ламела Плюс , здійснило поділ приміщення закладу торгівлі площею 436,1 кв. м. по АДРЕСА_1 на:

1) приміщення заг. площею 258, 7 кв. м. (РНОНМ 1489051846101);

2) приміщення закладу торгівлі заг. площею: 177, 4 кв. м. (РНОНМ 1489030646101).

19.02.2018 року ПП Ламела Плюс відчужило нежитлові приміщення закладу торгівлі заг. площею 177, 4 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 ПП Вестнвестмент за Договором купівлі-продажу нежитлових приміщень закладу торгівлі, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р. Т. за реєстровим № 199.

19.02.2018 року ПП Ламела Плюс відчужило нежитлові приміщення заг. площею 258, 7 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ПП Сіті Консалт Груп за Договором купівлі-продажу нежитлових приміщень посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р. Т. за реєстровим № 200.

Відповідач зазначає, щодо інформації про подальші дії, які вчинялися по відчуженню вищевказаних нежитлових приміщень - ПП Ламела Плюс нічого не відомо.

За твердженням відповідача, щодо обгрунтування чи ПП Ламела Плюс є належним відповідачем у даній справі. Відповідно до ч. 2 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

ПП Ламела Плюс наголошує на тому, що оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про заміну відповідача на належного, то розгляд даного питання є передчасним.

Також, за твердженням позивача Орендодавцем, окрім того, що щомісячно направлялись відповідні рахунки-фактури та Акти приймання-передачі послуг Орендарю для сплати, їх було повторно надіслано Банком поштою з описом вкладення 17.04.2018 р.

Згідно з ч. 9 ст. 80 ГПК України, за твердженням позивача, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Однак, Орендар не виконав Вимоги та не сплатив відповідні суми Орендодавцю в передбачені вимогою строки.

Отже, враховуючи всі вищезазначені обставини позивач збільшує розмір позовних вимог, шляхом викладення прохальної частини позовної заяви в новій редакції.

Третя особа 1 вимог ухвал суду не виконала, відзиву на позовну заяву не подала, явку представника в судове засідання не забезпечила.

Третя особа 2 вимог ухвал суду не виконала, відзиву на позовну заяву не подала, явку представника в судове засідання не забезпечила.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає: виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

У ході розгляду справи судом встановлено, що між позивачем (ПАТ Банк Фінанси та Кредит - Орендодавець) та відповідачем (ПП Ламела Плюс - Орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 112 ( надалі - Договір оренди ), відповідно до якого Орендодавець передав Орендареві у строкове платне користування нежитлові приміщення: 1-15 у підвалі, приміщення 16-17,19-23, 18 на першому поверсі, приміщення 24-30 на антресолі, загальною площею 502,6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.6. Договору оренди Орендодавець передав у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею - 502,6 кв.м., згідно з Додатком №1 до Договору оренди, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 2 (надалі - нерухоме майно) та належало Орендодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення Серія НОМЕР_1 від 27.07.2009 р., а Орендар прийняв в оренду зазначене майно та зобов`язався своєчасно сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Факт передачі від Орендодавця Орендарю нерухомого майна підтверджується Актом приймання-передачі приміщення в оренду за Договором оренди нежитлових приміщень № 112 від 24.03.2017 р., складеного 30.03.2017 р.

Згідно з п. 5.2. Договору оренди, розмір орендної плати за нерухоме майно становить 130 676,00 грн. за місяць користування нерухомим майном.

Пунктом 5.5. Договору оренди передбачено, що Орендар сплачує орендну плату щомісячно, шляхом попередньої оплати, в термін до 10 (десятого) числа поточного місяця у розмірі визначеному п. 5. 2. Договору оренди.

Внесення плати за оренду здійснюється Орендарем самостійно шляхом переказу грошових коштів на рахунок Орендодавця (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 5.6. Договору оренди, в орендну плату не входять, а відшкодовуються Орендарем на підставі отриманих рахунків від Орендодавця експлуатаційні витрати (надалі - Послуги), в тому числі: вартість спожитої електроенергії, води водовідведення, газу, теплопостачання; вартість утримання прибудинкової території, вивіз сміття; вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання і прибудинкових мереж, податок на нерухомість, податок на землю які несе Орендодавець у зв`язку з діяльністю Орендаря.

Розмір відшкодування розраховується згідно із тарифами підприємств-постачальників послуг. Орендар відшкодовує вартість наданих Послуг на підставі наданих Орендодавцем рахунків щомісячно впродовж 2 (двох) банківських днів з дати надання Орендарю відповідних документів, передбачених п. 5.6. Договору оренди (п. 5.7. Договору оренди).

Згідно з п. 8.1.2 Договору оренди, Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату та здійснювати інші платежі, у відповідності до розділу 5 Договору оренди.

Однак, всупереч прийнятим на себе Орендарем зобов`язанням за Договором оренди та в порушення вимог ст. ст. 526, 530, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, Орендарем не сплачено Орендодавцю орендну плату за період користування майном Орендодавця - з 01 листопада 2017 р. по 01 липня 2018 р., а також не відшкодовано вартість наданих Послуг.

В зв`язку з невиконанням Орендарем Договору оренди, Банком було надіслано останньому вимогу про погашення заборгованості та розірвання Договору оренди від 11.06.2018 р. № 3243000/4708 (надалі - Вимога), яка була отримана Орендарем 21.06.2018 р.

Також, Орендодавцем окрім того, що щомісячно направлялись відповідні рахунки Орендарю для сплати, їх було повторно надіслано Банком поштою з описом вкладення 27.07.2018 р.

Однак, Орендар не виконав Вимоги та не сплатив відповідні суми Орендодавцю в передбачені вимогою строки.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач перестав бути власником нежитлових приміщень загальною площею 502,6 м., що знаходяться в АДРЕСА_1 , відповідач стверджує, що позивач не має права вимагати сплати орендної плати та звільнення нежитлових приміщень, оскільки не являється власником нежитлових приміщень загальною площею 502,6 м, що знаходяться в АДРЕСА_1 , позивач наголошує, що такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються поданою самим відповідачем Інформаційною довідкою від 19.02.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек. Так, у Відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявний запис про реєстрацію об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 49048946101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна) номер об`єкта в РПВН 5991120, а саме - нежитлові приміщення загальною площею 502,6 м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є позивач. Запис про припинення права власності позивача на вказане нерухоме майно відсутній. Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, а у відповідності до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до закону, підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, право власності виникає у особи з моменту його державної реєстрації. Таким чином, доводи відповідача про припинення права власності позивача на нежитлові приміщення, станом на момент подання позову не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються поданими доказами, що підтверджують право власності позивача на нерухоме майно, що зареєстроване належним чином в Державному реєстрі прав, та яке було передано в оренду відповідачу. Натомість, Орендар не виконав обов`язку, встановленого Договором оренди нежитлових приміщень № 112 від 24.03.2017 року по сплаті орендної плати та інших платежів, у відповідності до розділу 5 Договору оренди, та не повернув Орендодавцю, починаючи з 02 липня 2018 року, нерухоме майно. Враховуючи те, що вжиті позивачем заходи досудового регулювання спору не дали жодних результатів, відповідачем не поновлено порушене право позивача, останній звернувся за захистом свого права в судовому порядку.

Щодо висновків відповідача про те, що на підставі рішення Залізничного районного суду від 14.12.2017 року, право власності на орендовані приміщення перейшли до ПП Ламела Плюс , а тому позивач перестав бути орендодавцем цього майна і не має права нараховувати та вимагати сплати орендної плати за користування майном, яке не перебуває у його власності, слід зазначити наступне. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.12.2017 року по справі №462/5660/17 не набрало законної сили та відповідно не має наслідків визначених ч. 4 ст. 75 ГПК України, а тому жодних правових наслідків щодо припинення права власності позивача на нерухоме майно не настало і не могло настати. Постановою Львівського апеляційного суду від 07.03.2019 р. по справі № 462/5660/17 рішення Залізничного суду від 14.12.2017 р. скасовано. Вищезазначена Постанова Львівського апеляційного суду набрала законної сили.

У відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявний запис про реєстрацію об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 49048946101 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна) номер об`єкта в РПВН 5991120, а саме - нежитлові приміщення загальною площею 502, 6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 власником яких є позивач. Запис про припинення права власності позивача на вказане нерухоме майно відсутній. Відтак, доводи відповідача про припинення права власності банку на нерухоме майно, а як наслідок неможливість нарахування Орендодавцем плати за користування Орендарем нежитловими приміщеннями, є лише припущенням та спростовуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 8.1.2 Договору оренди, встановлений обов`язок Орендаря своєчасно сплачувати орендну плату та інші платежі у відповідності до розділу 5 Договору оренди.

Відповідно до ст. 232 ГК України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Пунктом 10.5 Договору оренди передбачено, що якщо Орендар порушує свої зобов`язання, визначені в п. 8.1 Договору, в тому числі, допускає систематичні затримки в оплаті будь-яких сум, що належать за Договором, Орендодавець має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10 відсотків від місячної орендної плати, за кожний день такого порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 10.2.1 Договору оренди, за порушення строків сплати орендної плати, визначених у п. 5.5 цього Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 10.2.2 Договору, за несвоєчасну сплату вартості Послуг, передбачених п.п. 5.6, 5.7 Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 р. у справі № 37/64.

Відповідно до п. 2 інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 р., до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з направленою Орендодавцем Вимогою, Договір оренди є розірваний в односторонньому порядку, починаючи з 02 липня 2018 року.

Відповідно до п. 3.5. Договору оренди, Орендар зобов`язаний повернути нерухоме майно Орендодавцю у складі та стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, в останній день терміну дії цього Договору оренди, або в дату розірвання цього Договору оренди. Факт повернення майна підтверджується Актом прийому-передачі нерухомого майна, в момент підписання якого Орендар повертає Орендодавцю ключі від приміщення, що орендувалося. Орендар несе ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження нерухомого майна у випадку затримки повернення його Орендодавцеві. Згідно з п. 12.5. Договору оренди, розірвання цього Договору оренди, у будь-якому випадку, не звільняє Орендаря від зобов`язання сплатити в повному обсязі заборгованість по платежах, нарахованих штрафу/пені, а також збитках Орендодавця, які виникли внаслідок неналежного виконання Орендарем своїх обов`язків за цим Договором.

Згідно з ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Отже, Орендар також не виконав обов`язку встановленого Договором оренди та ст. 785 Цивільного кодексу України та не повернув Орендодавцю починаючи з 02 липня 2018 року нерухоме майно.

Позивач зазначає, що відповідно до постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 р. № 612 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230 Про початок процедури ліквідації АТ Банк Фінанси та Кредит , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ Банк Фінанси та Кредит строком до 17 грудня 2017 року. 27.11.2017 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 5175, яким продовжено строки здійснення ліквідації АТ Банк Фінанси та Кредит на два роки по 17.12.2019 включно. 18.12.2017 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 5429 згідно з яким з 19 грудня 2017 року призначено уповноваженими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит Ірклієнка Юрія Петровича та Валендюка Владислава Сергійовича та делеговано їм відповідні повноваження. 05.04.2018 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 993, згідно з яким з 06 квітня 2018 року звільнено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію та відкликано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Валендюка В.С. Цим же рішенням Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 06 квітня 2018 року делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Банк Фінанси та Кредит Ірклієнку Юрію Петровичу та делеговано йому відповідні повноваження.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач вказує, що відповідно ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощено позовного провадження.

Позивач зазначив, що 21 березня 2019 року Публічне акціонерне Фінанси та Кредит уклало з Приватним підприємством СТЕПАП , (місцезнаходження: 79049, м. Львів, вул. Освицька, буд. 3, кв. 40) договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений Стефанюк О.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1890 (надалі - Договір купівлі-продажу).

Позивач зазначає, що за Договором купівлі-продажу до Приватного підприємства СТЕПАП перейшло право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 502,6 кв. м. в будинку під літерою А-4 , які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Нерухоме майно). Відповідно у Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (надалі - позивач) відсутні підстави для заявлення та підтримання вимоги, яка була заявлена щодо повернення Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" Нерухомого майна, оскільки останнє належить вже на праві власності Приватному підприємству СТЕПАП .

Окрім іншого, позивач зазначає, що у Приватного підприємства Ламела Плюс збільшився розмір заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №112 від 24.03.2017 р.

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з Приватного підприємства Ламела Плюс (79032, м. Львів, вул. Шафрика, буд. 4, кв. 5, ЄДРПОУ 40878784) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60, ЄДРПОУ 09807856) заборгованість за Договором оренди нежитлових приміщень №112 від 24.03.2017р.у розмірі - 2 606 336 (два мільйони шістсот шість тисяч триста тридцять шість) грн. 46 коп. з яких, сума простроченої орендної плати - 2 179 338,45 грн.; сума простроченої плати за комунальні послуги - 90 257,75 грн., сума простроченої плати за податок на нерухомість - 33 093,67 грн.; інфляційні втрати у розмірі-184 698,08 грн.; 3% річних - 32 431,80 грн.; штрафу у розмірі 10% від місячної орендної плати, у розмірі 86516,71 грн., а судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 10.2.1 Договору оренди, за порушення строків сплати орендної плати, визначених у п. 5.5 цього Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 10.2.2 Договору, за несвоєчасну сплату вартості Послуг, передбачених п.п. 5.6, 5.7 Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 р. у справі № 37/64.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 р., до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної Постанови).

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України , згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України ).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України ).

Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об`єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Приватного підприємства «Ламела Плюс» про стягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 26210від 13.02.2018 року на суму 21342,03 грн. та платіжне доручення № 29620 від 18.04.2019 року на суму 19515,02 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України , слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Збільшені позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Ламела Плюс (79032, м. Львів, вул. Шафрика, буд. 4, кв. 5, ЄДРПОУ 40878784) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60, ЄДРПОУ 09807856) заборгованість за Договором оренди нежитлових приміщень №112 від 24.03.2017р.у розмірі - 2 606 336 (два мільйони шістсот шість тисяч триста тридцять шість) грн. 46 коп. з яких, сума простроченої орендної плати - 2 179 338,45 грн.; сума простроченої плати за комунальні послуги - 90 257,75 грн., сума простроченої плати за податок на нерухомість - 33 093,67 грн.; інфляційні втрати у розмірі-184 698,08 грн.; 3% річних - 32 431,80 грн.; штрафу у розмірі 10% від місячної орендної плати, у розмірі 86516,71 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства Ламела Плюс (79032, м. Львів, вул. Шафрика, буд. 4, кв. 5, ЄДРПОУ 40878784) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60, ЄДРПОУ 09807856)судові витрати в сумі 39095 (тридцять дев`ять тисяч дев`яносто п`ять) грн. 05 коп.

4. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.07.2019р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.