Рішення

від 17.07.2019 по справі 927/460/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/460/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження старого міста»

пр-т Миру, 194, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 38881164

до відповідача: Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові

вул. Київська, 9, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 38054398

про стягнення 1550,40 грн

Учасники справи не викликались.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження старого міста» подано позов до Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові про стягнення 1627,57 грн безпідставно набутих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставним перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 1627,57 грн.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3, п.8 ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; зобов`язано позивача надати суду детальний (математичний) розрахунок грошових коштів, які позивач просить стягнути з відповідача та додати документи на підставі яких виникли вимоги позивача, відповідно до яких були сплачені та відповідно до яких були зменшені; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено строк позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; встановлено строк відповідачу протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для надання суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Про отримання позивачем 13 червня 2019 року ухвали господарського суду від 12 червня 2019 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Про отримання відповідачем 13 червня 2019 року ухвали господарського суду від 12 червня 2019 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

27 червня 2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на те, що позивач просить стягнути грошові кошти перераховані ним як орендна плата за земельну ділянку на доходний рахунок бюджету №33211812025002 код бюджетної класифікації 18010600, а за кодом бюджетної класифікації 18010600 контроль за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів здійснюють ДФС. Тобто, органи Державної казначейської служби України не приймають рішення щодо повернення помилково або надміру сплачених коштів, а лише виконують прийняте органом, що контролює справляння надходжень бюджету, рішення на підставі відповідних документів.

03 липня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про надання детального (математичного) розрахунку грошових коштів та зменшення позовних вимог, в якій позивач зменшує суму позовних вимог до 1550,40 грн безпідставно набутих грошових коштів за 4 місяці, сплачених в якості орендної плати земельної ділянки під Корпусом 12, площа під будівлею якого, як стверджує позивач, становить 432,0 кв.м.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження старого міста» ) звернувся до суду з позовною заявою з вимогою про стягнення безпідставно перерахованих на рахунок відповідача (Управління Державної казначейської служби України у м.Чернігові) грошових коштів у сумі 1550,40 грн, перерахованих, як стверджує позивач, в якості орендної плати за 2019 рік за земельну ділянку площею 432,0 кв.м. Позивач зазначає, що при розрахунку сплачених коштів він користувався стандартними затвердженими коефіцієнтами, які відповідають нормальним умовам процесу землевпорядкування, які ведуть до укладення договору оренди.

Інших підстав перерахування вказаних вище грошових коштів позивач у позовній заяві чи будь-яких інших поясненнях не зазначив, відповідних доказів суду не надав.

Позивач просить стягнути на його користь зазначені вище грошові кошти, посилаючись на вимоги ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї норми права, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету , перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення за якими позивачем здійснювалось перерахування коштів на доходний рахунок бюджету № НОМЕР_1 . Так, у вказаних вище платіжних дорученнях зазначено призначення платежу: орендна плати за земельну ділянку.

У відповідності до наказу Міністерства фінансів України №11 від 14 січня 2011 року Про бюджетну класифікацію, яким затверджено Класифікацію доходів бюджету, кодом бюджетної класифікації з орендної плати з юридичних осіб є 18010600.

Згідно частини 7 статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету відповідно до частини 7 статті 45 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановлено: 1.Установити, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. 2. Органам, що контролюють справляння надходжень бюджету: 1) забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів .

Так, згідно Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106) за кодом бюджетної класифікації 18010600, органом, що контролює справляння надходжень бюджету, зокрема, забезпечує відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів є ДФС (Державна Фіскальна служба).

Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03 вересня 2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету . У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було вчинено дії передбачені чинним законодавством зі звернення до відповідного органу, стосовно повернення зазначених вище грошових коштів. Доказів такого звернення позивачем суду надано не було.

Доказів порушення прав позивача саме відповідачем матеріали справи також не містять.

Інші докази та пояснення позивача судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

За наведених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення складено та підписано 17 липня 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/