Ухвала

від 10.07.2019 по справі 910/8413/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.07.2019Справа № 910/8413/19

За заявою Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви "

про забезпечення позову

у справі за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви "

до Хмельницької обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від заявника: Пасічник Я.С.;

Чорний А.П.;

Від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Релігійна організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви " звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 236/2019-р від 01.04.2019 "Про реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької області" у новій редакції".

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони Хмельницькій обласній державній адміністрації проводити будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо внесення змін та реєстрації статуту у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви".

Відповідно до частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, відповідно до частин 3 та 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши зміст поданої заяви, враховуючи необхідність встановлення всіх обставин, що склалися, для з`ясування обґрунтованості заяви про забезпечення позову та необхідності забезпечення позову, суд ухвалою від 01.07.2019 призначив вищевказану заяву до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2019 року.

Представник заявника у судовому засіданні 10.07.2019 року підтримав подану заяву, надав пояснення по справі.

Представник боржника у судове засідання 10.07.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подану Релігійною організацією "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" заяву про забезпечення позову, суд вирішив задовольнити її, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, в обґрунтування поданої заяви щодо забезпечення позову заявник вказує на те, що 01.04.2019 розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 236/2019- р зареєстровано статут Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви " у новій редакції.

Підставою для винесення розпорядження стала заява від 05.03.2019 подана від імені релігійної громади, та протокол загальних (парафіяльних) зборів членів Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Космо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" від 24.02.2019 № 1.

Позивач зазначає, що розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 236/2019-р є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з перевищенням наданих повноважень, порушенням встановленого порядку та приписів законодавства.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви " з позовом до суду, а також підставою для подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, як зазначає заявник, заборона вчиняти відповідачу реєстраційні дії не дасть можливості провести зміни про релігійну громаду, що, в свою чергу забезпечить ефективний захист порушених прав позивача у разі задоволення позовної заяви.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд констатує, що в даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру.

Судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання. Тому в даному випадку застосовуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Як передбачено в п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на предмет спору у даній справі, суд приймає як обґрунтовані доводи заявника про те, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову є заборона відповідачу, управлінню культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації проводити будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо внесення змін та реєстрації статуту у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Вжиття заходів до забезпечення позову у наведений спосіб забезпечить можливість виконання рішення суду в разі відкриття провадження у справі та задоволення позову. Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, заява Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви " про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храмус. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви " про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі заборони Хмельницькій обласній державній адміністраці, управлінню культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації проводити будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо внесення змін та реєстрації статуту у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" (ідентифікаційний код юридичної особи: 39792070, адреса: 31534, Хмельницька область, Летичівський район, вул. Вишнева, 3 ).

3. Стягувач: Релігійна організація "Релігійна громада Свято - Косьмо - Даміанівського храму с. Лисогірка Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви " (31534, Хмельницька область, Летичівський р-н, с. Лисогірка, вул.. Вишнева, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 39792070).

4. Боржник : Хмельницька обласна державна адміністрація (29005, Хмельницька обл., м. Хмельницький, Майдан Незалежності, Будинок Рад, ідентифікаційний код: 22985083).

5. Строк пред`явлення ухвали до виконання до 10.07.2022.

6. Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 10.07.2019 та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова