Рішення

від 16.07.2019 по справі 918/256/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/256/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В`юненко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" (79070, м. Львів, вул. Рахівська, 16, код ЄДРПОУ 05761873) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетехгаз ЛХЗ" (35301, Рівненська область, Рівненський район, с. Шпанів, вул. Заводська, 18, код ЄДРПОУ 34950024) про стягнення заборгованості в сумі 7 578 грн. 18 коп. та про зобов`язання повернути орендоване майно

за участю сторін:

від позивача - Прімєрова Н.Г (ордер ВС 1000215 від 08.05.19 року);

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2019 року Акціонерне товариство "Львівський хімічний завод" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетехгаз ЛХЗ", у якому просить, посилаючись на ст. ст. 16, 526, 527, 625, 785 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193, 283, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 162-164, 232, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), стягнути з відповідача 7 578 грн. 18 коп. (з яких - 4 680 грн. 00 коп. - заборгованість за оренду майна, 2 160 грн. 00 коп. - неустойка в розмірі подвійної орендної плати за користування ємністю за час прострочення, 738 грн. 18 коп. пені за прострочення сплати орендної плати) та зобов`язати повернути орендоване майно - кріогенну ємність.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетехгаз ЛХЗ" договору оренди кріогенного обладнання № 1711 від 16.07.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/256/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.05.2019 року постановлено справу № 918/256/19 розглядати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено до розгляду на 14.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019 року відкладено підготовче засідання на 05.06.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.06.2019 року продовжено процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання в межах визначеного ГПК України строку підготовчого провадження на "24" червня 2019 р.

20 червня 2019 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог зі змісту якої вбачається, що позивач просить суд стягнути борг який складається з 4 680,00 грн. - основний борг, 2160,00 грн. - неустойка, 770,70 грн. - пеня, та зобов`язати повернути орендоване майно.

Вказана заява відповідає вимогам ст.ст. 46, 170 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

Також, 24 червня 2019 року від відповідача надійшло заперечення в порядку ст. 167 ГПК України та повідомлення про неможливість забезпечити явку представника в судове засідання на 24.06.2019р.

Ухвалою суду від 24.06.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 918/256/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на "16" липня 2019 р. на 12:00 год.

В судове засідання 16.07.2019 року представник відповідача повторно не з`явився. Про місце дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Однак, 16.07.2019 року представник відповідача повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із хворобою керівника товариства та неможливістю забезпечити участь іншого представника відповідача.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, то слід відзначити, що дане клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

В жодне судове засідання представник відповідача не з`явився та подавав аналогічні клопотання про відкладення слухання справи.

Згідно з ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Також суд зазначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, визначених ГПК України.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, а неможливість вирішення справи (клопотань по справі) у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, суд дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За наведеного, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №918/256/19 без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на заперечення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

16 липня 2012 року між ВАТ "Львівський хімічний завод" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Львівський хімічний завод") - Орендодавець, та ТОВ "Рівнетехгаз ЛХЗ" - Орендар, було укладено Договір оренди кріогенного обладнання №1711 (далі - Договір) (а.с. 23).

Згідно предмету Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар приймає у строкове користування кріогенну ємність, надалі іменовані "Орендоване майно" та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до пункту 2.1 цього Договору Орендар за користування орендованим майном сплачує Орендодавцеві орендну плату у розмірі: 360,00 грн. в т.ч. ПДВ.

За умовами п. 2.3 Договору Орендна плата сплачується Орендарем до 15 числа поточного місяця, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця або готівкою в касу підприємства. За домовленістю Сторін може застосовуватись й інша форма розрахунків, яка не заборонена чинним законодавством України.

Пунктом 3.1.7. Договору передбачено, що Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 3.1.9. Договору Орендар зобов`язаний повернути орендоване майно в належному технічному стані з урахуванням нормального фізичного зносу.

Відповідно до п. 4.2. Договору якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна Орендодавцю, то він зобов`язується сплатити Орендодавцеві неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування ємністю за час прострочення, а також відшкодувати Орендодавцеві вартість неповерненого орендованого майна, виходячи з вартості неповернутого орендованого майна, визначеної у п. 1.2 Договору протягом 2-х місяців з моменту закінчення терміну дії договору або з моменту направлення вимоги про повернення орендованого майна.

У пункті 5.1 Договору сторони обумовили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року. У разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії даного Договору не заявить про його припинення, даний Договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний календарний рік.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку невиконання Орендарем зобов`язань, передбачених п. 2.5,3.1.1,3.1.3,3,1,7.,3.3.2. даного Договору, Орендоавець має право достроково розірвати даний Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Орендаря не менше ніж за 10 календарних днів до дати розірвання договору.

Договір підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін.

Згідно акту прийому-передачі від 16 липня 2012 року, відповідач отримав від позивача в орендне користування: кріогенної ємності (ЦТК-1,6/0,25-І) КВО 6403.00.00 № 9203042) та згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 27-37) відповідач отримав від позивача в орендне користування:

- майно позивача в т.ч. кріогенну ємність ЦТК-1,6/0,25-9203042 (а.с.26-37).

Оскільки жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявила про його припинення, даний договір був продовженим на 2018 рік.

У вказаний період відповідач користувався орендованим майном.

Вказане не заперечила та не спростувала сторона відповідача.

У матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені їх печатками Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період грудень 2017 р. - жовтень 2018 р. (а.с. 27-37), які підтверджують, що позивач надавав, а відповідач приймав послуги оренди майна.

Протягом періоду грудень 2017 року - грудень 2018 року включно (13 місяців) відповідач не виконував свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування орендованим майном, чим порушив умови вищевказаного договору оренди.

Станом на 31 грудня 2018 року і станом на даний час заборгованість за оренду кріогенної ємності становить 4 680,00 грн. за період грудень 2017 року - грудень 2018 року включно.

Користуючись умовою Договору, з огляду на систематичну несплату орендних платежів відповідачем, позивач прийняв рішення припинити дію вищевказаного Договору оренди та заявити про його припинення з 01.01.2019 р.

Тому, 27 листопада 2018 року, за один місяць до закінчення дії даного договору, позивач направив відповідачу лист вих. № 7639 в якому повідомив, що „відповідно до п. 5.1. Договору оренди № 1711 від 16.07.2012р. АТ "Львівський хімічний завод" заявляє про припинення дії даного Договору з 01.01.2019р. Враховуючи вищенаведене, прошу вас повернути орендоване майно, а саме: кріогенну ємність ЦТК-1 ,6/0,25-І КВО 6403,00,000 № 9203042- протягом 10-ти днів з моменту припинення дії Договору оренди № 1711 від 16.07.2012 року - до 11.01.2019 року" (а.с.38).

На даний лист відповідач 07 грудня 2018 року направив позивачу відповідь, в якій зазначив, що "...у зв`язку з відсутністю у розпорядженні нашого Товариства відповідних документів (договору) з метою уникнення розбіжностей та спорів по Договору, просимо Вас надати нам підписані повноваженими представниками сторін копії накладних або актів приймання-передачі, що підтверджують передачу нашому Товариству в оренду майна , що вказані у Вашому листі" (а.с. 40).

Позивач 29 січня 2019 року разом з супровідним листом вих. № 350 направив відповідачу витребувані ним копії актів прийому-передачі майна цінним листом з описом вкладення. У цьому ж листі позивач повторно висловив вимогу про повернення орендованого майна (а.с. 41-42).

Відповідно до п. 4.2. Договору, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна Орендодавцю, то він зобов`язується сплатити Орендодавцеві неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування ємністю за час прострочення, а також відшкодувати Орендодавцеві вартість неповерненого орендованого майна, визначеної у п. 1.2.Договору.

Покликаючись на п. 4.2. Договору, позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення її повернення, розмір якої складає 2 160,00 грн. (розрахунок а.с. 100-105).

Крім того, посилаючись на п. 2.4. Договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 770,70грн. (розрахунок а.с. 100-105).

Оскільки станом на час розгляду даної справи відповідач не повернув позивачу з орендного користування орендоване майна та не сплатив орендну плату за користування нею за період грудень 2017 р. - 2018 рік, позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення 4 680 грн. 00 коп. основного боргу по орендних платежах, 2 160 грн. 00 коп. неустойки, 770 грн. 70 коп. - пені, та зобов`язання повернути кріогенну ємність ЦТК-1 ,6/0,25-І КВО 6403,00,000 № 9203042.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із виконанням договору оренди, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором найму (оренди).

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов`язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 4 680,00грн. - основного боргу по орендних платежах, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У даному випадку судом встановлено, що укладений між сторонами Договір оренди № 1711 від 16.07.2012 року припинив свою дію, оскільки не був продовжений на 2019 рік за бажанням Орендодавця.

Сторонами у Договорі оренди № 1711, а саме у пунктах 5.1 було обумовлено, що у випадку невиконання Орендарем зобов`язань, передбачених у п. 2 даного договору, орендодавець має право вимагати повернення орендованого майна, а Орендар зобов`язується повернути орендоване майно у 10-ти денний термін з моменту отримання письмової вимоги від Орендодавця в належному технічному стані. Повернення орендованого майна здійснюється за рахунок Орендаря і оформляється накладною та/або актом прийому-передачі. Якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення орендованого майна Орендодавцю, то він зобов`язується сплатити Орендодавцеві неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення, а також відшкодувати Орендодавцеві вартість неповерненого орендованого майна, виходячи з вартості орендованого майна, визначеної у п. 1.2 Договору.

У матеріалах справи відсутні докази повернення Орендодавцеві орендованого майна.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням повернути орендоване майно.

Як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення орендованого майна. Вказане не було спростовано відповідачем при розгляді справи, зокрема, матеріали справи не містять та відповідачем не подано доказів повернення цього майна.

Відповідач не обґрунтував підстав та причин (форс-мажорних обставин тощо), що не залежали від його волі та перешкоджали повернути позивачу спірне майно.

Згідно із статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

У даному випадку неповернення об`єкту оренди за договором у період після закінчення строку дії договору, відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном.

Тому позивачем правомірно, посилаючись на п.4.2. Договору, нараховано відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування ємністю за час прострочення її повернення, розмір якої складає 2160,00 грн. Суд перевірив поданий розрахунок неустойки та визнав його арифметично правильним.

Отже, у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 770,70 грн.

Право позивача на нарахування пені передбачене п. 2.4 Договору, яким передбачено, що у випадку прострочення терміну внесення орендної плати за користування орендованим майном, орендар зобов`язується сплатити на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд перевірив поданий розрахунок пені та визнав його арифметично правильним.

Отже, у цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Усі посилання відповідача на обставини, якими він заперечує позовні вимоги, не спростовують того факту, що ТОВ "Рівнетехгаз ЛХЗ" порушив умови укладеного Договору оренди в частині сплати оренди та повернення у справному стані орендованого майна. Відтак, відповідач не звільняється від обов`язку сплатити заборгованість та повернути спірне орендоване майно Акціонерному товариству "Львівський хімічний завод".

Зволікання відповідача по вчиненню обов`язкових дій щодо повернення об`єкта оренди, порушує законні права та інтереси позивача. Відтак, позовні вимоги, які стосуються зобов`язання ТОВ "Рівнетехгаз ЛХЗ" повернути спірне майно є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, посилання відповідача у відзиві на те, що підпис посадової особи позивача ОСОБА_1 на договорі, актах прийому-передачі до договору оренди, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року не відповідає підпису тієї ж самої особи на позовній заяві, розрахунку суми позову, попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат, листі № 7639 від 27.11.2018 р.; так само, підпис посадової особи відповідача ОСОБА_2 , який зроблений на відповіді на лист № 7639 від 27.11.2018р. від 07.12.2018 р. - повністю не відповідає підписам, які начебто зроблені ОСОБА_2 на договорі, актах прийому-передачі до договору оренди, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року - суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

Позивач у відповіді на відзив від 13 травня 2019 року зазначив, що підписи на Договорі оренди № 1711 від 12.07.2012 року, Акті прийому-передачі від 16.07.2012 року до Договору оренди, Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2017р. - листопад 2018р. від імені орендодавця - ПАТ "Львівський хімічний завод" виконані заступником генерального директора ОСОБА_3 , яка мала право підпису документів ПАТ "Львівський хімічний завод" (АТ "Львівський хімічний завод") .

Більше того, у своїй відповіді від 18 січня 2019 року на вимогу б/н від 11 січня 2019 року відповідач зазначив наступне : "Щодо орендованого Товариством майна у його учасника та окремого суб`єкта договірних відносин Акціонерного товариства "Львівський хімічний завод", то варто відмітити наступне.

Дійсно, між Акціонерним товариством "Львівський хімічний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетехгаз ЛХЗ", як учасниками господарських відносин було укладено ряд господарських договорів, а саме договорів оренди майна.

Відтак, між Товариством та Акціонерним товариством "Львівський хімічний завод" виникли договірні відносини, які згідно укладених договорів оренди регулюються шляхом переговорів або у судовому порядку.

Наразі між учасниками цих договірних відносин відбувається досудове врегулювання спору, що виник між цими двома суб`єктами господарювання і в межах цього досудового врегулювання, ОСОБА_2 , як керівник Товариства, в жодному разі не заявляв що майно не було передано Товариству по договорам оренди, чи воно відсутнє у розпорядженні Товариства.

Як вбачається з наявних у Товариства листів у відповідь на претензії та вимоги Акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" щодо повернення майна з оренди, в них вказувалось не про відсутність орендованого майна, а про відсутність частини документів, які підтверджували б факт передачі Товариству конкретної кількості балонів та іншого майна. А тому для того, щоб Товариство могло повернути все орендоване майно у відповідній кількості та номенклатурі, та саме майно, що було отримано від Акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" по кожному договору оренди, з посиланням на договірні умови таких договорів з метою недопущення та врегулювання можливих конфліктних ситуацій між двома договірними суб`єктами було висловлено прохання про надання копій таких первинних документів Товариству.

По наданню таких первинних документів Товариство неодмінно проаналізує їх та з урахуванням положень Договорів оренди та норм чинного законодавства поверне орендоване майно.

Проте, таку договірну переписку в жодному разі не можна трактувати як розтрату Директором Товариства майна Акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" та вчинення злочину, оскільки орендні відносини між двома суб`єктами господарювання вирішуються виключно в судовому порядку в межах господарського судочинства. При цьому, Товариство не відмовляється від повернення орендованого майна та неодмінно поверне його власнику.

Як вже зазначав позивач у своїй позовній заяві, він 29 січня 2019 року разом з супровідним листом вих. № 350, копія якого додана до позовної заяви, направив відповідачу витребувані ним копії актів прийому-передачі майна цінним листом з описом вкладення.

Після цього, та станом на даний час, відповідач так і не повернув позивачу орендоване майно, і не надав жодної відповіді чому він не повернув орендоване майно.

Додатково слід зазначити те, що усі підписи від імені Директора ТзОВ "Рівнетехгаз ЛХЗ" ОСОБА_2 були скріплені печаткою ТзОВ "Рівнетехгаз ЛХЗ", яка знаходиться у розпорядженні саме Директора Товариства, і дана обставина не заперечується самим відповідачем, він жодним чином не зазначив про вибуття з його розпорядження печатки підприємства, більше того, цією ж печаткою він скріплює свій підпис на документах, які подає до суду в даній справі, тому доводи Директора ТОВ "Рівнетехгаз ЛХЗ" ОСОБА_2 про те, що він нібито не підписував вищевказані документи - є безпідставними.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч. 1 ст. 73 ГПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оскільки доводи відповідача, що висвітлені у відзиві, не спростовують його відповідальності за порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди, а вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати у справі в розмірі 3 842,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" (79070, м. Львів, вул. Рахівська, 16, код ЄДРПОУ 05761873) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетехгаз ЛХЗ" (35301, Рівненська область, Рівненський район, с. Шпанів, вул. Заводська, 18, код ЄДРПОУ 34950024) про стягнення заборгованості в сумі 7 610 грн. 70 коп. та про зобов`язання повернути орендоване майно задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетехгаз ЛХЗ" (35301, Рівненська область, Рівненський район, с.Шпанів, вул.Заводська, 18, код ЄДРПОУ 34950024) на користь Акціонерного товариства "Львівський хімічний завод" (79070, м.Львів, вул.Рахівська, 16, код ЄДРПОУ 05761873) - 4 680 грн. 00 коп. основного боргу по орендних платежах, 2 160 грн. 00 коп. неустойки, 770 грн. 70 коп. - пені, 3 842 грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетехгаз ЛХЗ" (35301, Рівненська область, Рівненський район, с. Шпанів, вул.Заводська, 18, код ЄДРПОУ 34950024) повернути Акціонерному товариству "Львівський хімічний завод" (79070, м.Львів, вул.Рахівська, 16, код ЄДРПОУ 05761873) кріогенну ємність ЦТК-1,6/0,25-І КВО 6403.00.000 № 9203042.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2019р.

Віддруковано 3 примірника:

1. - до справи;

2 - позивачу рекомендованим: (79070, м. Львів, вул. Рахівська, 16);

3 - відповідачу рекомендованим: (35301, Рівненська обл., Рівненський р АДРЕСА_1 , с АДРЕСА_2 Шпанів, вул. АДРЕСА_3 ).

Суддя Заголдна Я.В.