Рішення

від 11.07.2019 по справі 140/1560/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1560/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Савчук О.І.,

за участю представника позивача Таргонія П.В.,

представника відповідача Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства РІВНЕАВТОТОРГ до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство РІВНЕАВТОТОРГ (далі - позивач, ПП РІВНЕАВТОТОРГ ) звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.04.2019 №UА205110/2019/000412/2.

В обґрунтування позову позивач вказав, що декларантом ПП РІВНЕАВТОТОРГ для митного оформлення в режимі імпорту товару легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі - Е 200 4МАТІК, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів - 1991 см3, потужність - 135 kW, тип кузову - седан, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2018, дата введення в експлуатацію - 31.01.2018, вартістю 32000,00 Євро було оформлено та подано відповідачу митну декларацію (далі-МД) №UA205100/2019/006964, в якій заявлена митна вартість товару 32000,00 Євро за основним методом, що в еквіваленті становить 967768,77 грн, як це вказано у графі 45 МД. Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 28.03.2019 службовою особою митниці видано картку відмови у прийнятті митної декларації №UA205110/2019/00412 й винесено рішення 16.04.2019 №UA205110/2019/000412/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 38950,00 Євро, внаслідок чого підприємством надмірно сплачено до Державного бюджету України ввізне мито (6,4%) в розмірі 13869,13 грн та ПДВ (20%) в розмірі 44678,69 грн.

Позивач вважає вказане рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування митної вартості. Їх відповідач безпідставно не взяв до уваги.

Позивач також звертає увагу, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), так як не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Позивач наголошує, що відповідачем безпідставно не взято до уваги лист-пояснення від 16.04.2019 щодо єдиної наявної так званої розбіжності у поданих документах щодо підтвердження заявленої митної вартості товару.

Ухвалою суду від 16.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1-1а).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.42-45) позовні вимоги ПП РІВНЕАВТОТОРГ не визнав, посилаючись на те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами.

Декларантом було подано МД №UA205100/2019/006964, згідно з якою митну вартість товару заявлено на рівні 32000,00 Євро. У зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, а також у зв`язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості товарів документи містять розбіжності: а саме в рахунку-фактурі від 10.04.2019 №190140/2AST/RVK продавцем товару (власником) є ASANTECH SP.Z.O.O., а згідно з технічним паспортом від 31.01.2018 №EW 208857 вказано власника даного т/з - DAIMLER AG WERK KASSEL, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 38950 , та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні , ст.ст.53, 54 МК України декларанту запропоновано в 10-денний строк надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості. Проте, декларант відмовився від надання додаткових документів, про що повідомив листом б/н від 16.04.2019. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні та спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціального підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 38950 , митну вартість визначено на рівні 38950,00 Євро. Водночас вказує на те, що декларанта було повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг у разі його незгоди з прийнятим рішенням за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Звіт від 07.05.2019 №1189/19 про оцінку т/з не є висновком експерта, не дозволяє належно встановити звідки оцінювачем було взято інформацію щодо ціни КТЗ у країні придбання або в провідних країнах експортерах, адже звіт такої інформації не містить. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів 16.04.2019 №UA205110/2019/000412/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства. З огляду на викладене представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог підприємства з підстав, викладених у відзиві, просила відмовити в позові.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.03.2019 між ПП РІВНЕАВТОТОРГ (покупцем) та Компанією ASANTECH Spolka z o.o. (продавцем) укладено контракт №21/19-AS, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити згідно інвойсів: - автомобілі нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні, спеціалізоване обладнання, машини (станки) і механізми до них нові та бувші у використанні (далі-товар) (а.с.24-28).

Відповідно до п.3.2 Контракту №21/19-AS сторони погодили, що загальна вартість контракту складає 4 000 000,00 Євро, п.3.1 Контракту №21/19-AS встановлено, що ціна кожної одиниці товару вказується в інвойсах, які складають невід`ємну частину цього Контракту та формуються на умовах DAP. Відповідно до п.4.1 Контракту №21/19-AS розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 180 календарних днів з моменту поставки (а.с.24-28).

Додатковою угодою №1 до Контракту №21/19-АS від 27.03.2019 визначені місця поставки на умовах DAP (а.с.29).

Додатковою угодою №2 до Контракту №21/19-АS від 03.05.2019 передбачено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах попередньої оплати протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу (та/або фактури, проформи) від продавця (а.с.30).

На виконання умов контракту №21/19-АS від 25.03.2019 позивачу поставлено автомобіль MERCEDES-BENZ, моделі - Е 200 4МАТІК, 2018 року виготовлення, VIN: НОМЕР_2 та відповідно до рахунку-фактури №190410.2-AST/RVK від 10.04.2019 вартість товару становить 32000,00 Євро (а.с.51, 88).

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію UA205100/2019/006964, у якій визначено митну вартість товару 32000,00 Євро (а.с.49).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації UA205100/2019/006964 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру №190410.2-AST/RVK від 10.04.2019; міжнародну товаро-транспортну накладну Б/Н від 11.04.2019; сертифікат EUR.1 №PL/MF/AN 0173560 від 10.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу EW 208857 від 31.01.2018; контракт №21/19-AS від 25.03.2019; специфікацію №190410.2-AST/RVK від 10.04.2019; копію митної декларації країни відправлення №19PL341010E106654 від 11.04.2019 (а.с.18-32, 51-60, 84-88).

За результатами аналізу поданої позивачем для митного оформлення МД №UA205100/2019/006964 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації або посвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів; перевірки поданих товаросупровідних та транспортних документів; контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; перевірка правильності визначення країни походження товарів; проведення митного огляду транспортного засобу; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 38950 (а.с.62-70).

Крім того, при перевірці документів митницею встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: в технічному паспорті від 31.01.2018 №EW 208857 зазначений власник транспортного засобу DAIMLER AG WERK KASSEL, а в рахунку-фактурі від 10.04.2019 №190140/2-AST/RVK - ASANTECH SP.Z.O.O.

У зв?язку з цим декларанту запропоновано в десятиденний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеним в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник, банківські платіжні документи, страхові документи, інші документи що містять відомості про вартість страхування (а.с.91).

Декларантом було направлено митниці лист 16.04.2019 щодо наявності розбіжностей в поданих декларантом документах, у якому зазначено, що додаткові документи для підтвердження митної вартості надаватись не будуть (а.с.33).

Відповідач 16.04.2019 прийняв рішення №UA205110/2019/000412/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.12-13), в якому вказано, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію, не може бути визнана у зв?язку з тим, що документи, які подані на підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом.

В обґрунтування рішення відповідач вказав, що у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР, з посиланням на статті 53, 54 МК України, наказ ДФС України від 28.11.2018 №780 для підтвердження заявленої митної вартості декларанту було запропоновано надати: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеним в технічному паспорті, рахунки про здійснення платежів третім особам, чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник, банківські платіжні документи, страхові документи, інші документи що містять відомості про вартість страхування.

Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС рівень митної вартості становить 38950,00 Євро.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) №190410.2-AST/KP від 10.04.2019 (а.с.18); міжнародну товаро-транспортну накладну б/н від 11.04.2019 (а.с.19); сертифікат EUR.l №PL/MF/AN 0173560 від 10.04.2019 (а.с.20); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.21-23); контракт №21/19-АS від 25.03.2019 з додатковими угодами №1, №2 (а.с.24-30); копію митної декларації країни відправлення №19PL341010Е0106654 від 11.04.2019 (а.с.32); специфікацію №190410.2-AST/RVK (а.с.31).

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі - Е 200 4МАТІК, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів - 1991 см3, потужність - 135 kW, тип кузову - седан, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2018, дата введення в експлуатацію - 31.01.2018 , вартістю 32000,00 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 38950,00 Євро.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей стосовно власника транспортного засобу, оскільки в технічному паспорті від 31.01.2018 №EW 208857 вказаний власник транспортного засобу DAIMLER AG WERK KASSEL, а в рахунку-фактурі від 10.04.2019 №190140/2-AST/RVK - ASANTECH SP.Z.O.O., а також зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації ідентичних товарів. Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з матеріалів справи слідує, що для підтвердження митної вартість товару ПП РІВНЕАВТОТОРГ надав усі наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, а визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість.

Крім того, як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу К-S-0-031/18-00011 (а.с.22-23, 84-85) DAIMLER AG WERK KASSEL є першим власником даного транспортного засобу, водночас у вказаному свідоцтві зазначено, що власник свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу може не бути власником транспортного засобу. Разом з тим, вказане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу надавалось під час митного оформлення разом з митною декларацією №UA205100/2019/006964, що підтверджено відповідачем, який, у свою чергу, не зміг спростувати та обґрунтувати сумнів митного органу у достовірності поданих декларантом документів, що стосувались власника транспортного засобу.

Також, у листі від 16.04.2019 позивач посилається на зняття з обліку для реалізації транспортного засобу, проте вказане відповідачем не було взято до уваги.

Таким чином, дана обставина не може бути підставою для висновку, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності. При цьому суд звертає увагу, що визначення власника транспортного засобу не впливає на числові складові митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару, то суд зазначає, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що позивач придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 16.04.2019 №UA205100/2019/006964 за ціною 32000,00 Євро, про що свідчать рахунок-фактура (інвойс) №190410.2-AST/KP від 10.04.2019 (а.с.18); специфікація №190410.2-AST/RVK від 10.04.2019 (а.с.31); міжнародна товаро-транспортну накладна б/н від 11.04.2019 (а.с.19), у яких вартість транспортного засобу вказана 32000,00 Євро.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи митниці про те, що ПП РІВНЕАВТОТОРГ не подало платіжних документів, які свідчили про проведені розрахунки за товар, оскільки за умовами Контракту від 25.03.2019 №21/19-АS (п.4.1) розрахунки за товар здійснюються протягом 180 календарних днів з моменту поставки. Оскільки поставка товару відбулась 10.04.2019, а митне оформлення проведене 16.04.2019, тобто до внесених змін до Контракту від 25.03.2019 згідно з Додатковою угодою №2 від 03.05.2019, якою передбачено попередню оплату за товар, тому підстави витребовувати у декларанта платіжні документи були відсутні.

Водночас з даного Контракту слідує, що витрати по доставці товару (в тому числі транспортні витрати, витрати на страхування тощо) включені у ціну товару, що відповідає умовам DAP (а.с.24-25). Поставка на умовах DAP (постачання в місці призначення) Інкотермс означає, що продавець виконав своє зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення.

Таким чином, вимога митного органу надати страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування, є безпідставною, бо такий обов`язок у позивача за умовами поставки не виникав.

Декларант не виконав вимоги митниці щодо надання висновку про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, водночас позивач надав суду звіт про оцінку транспортного засобу від 07.05.2019 №1189/19, здійснену спеціалістом оцінювачем за допомогою програм науково-дослідного бюро судових експертиз, інформаційно-обчислюваного центру Союзу експертів України, у якому вказано, що вартість автомобіля MERCEDES-BENZ, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 становить на дату оцінки на рівні 30740,00 Євро (а.с.34-37) і є нижчою, ніж заявлена декларантом до митного оформлення.

Разом з тим, суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.

Разом з тим, безпідставними є вимоги митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, оскільки, як було встановлено судом, митний орган необґрунтовано поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей стосовно власника транспортного засобу.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.04.2019 №UA205110/2019/000412/2 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 16.04.2019 №UA205110/2019/000412/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації... вартість - 38950,00 Євро .

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, останні містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, тому вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного митного законодавства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки подані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу у розмірі 32000,00 Євро, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 16.04.2019 №UA205110/2019/000412/2 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ПП РІВНЕАВТОТОРГ слід стягнути судовий збір в сумі 1921,00 грн., сплачений відповідно до квитанції від 13.05.2019 №0.0.1350311989 (а.с.2).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16 квітня 2019 №UА205110/2019/000412/2.

Стягнути на користь Приватного підприємства РІВНЕАВТОТОРГ (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 2б, код ЄДРПОУ 41905834) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698) судові витрати в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 16 липня 2019 року.