Ухвала

від 17.07.2019 по справі 160/6592/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 липня 2019 року Справа № 160/6592/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІС-2» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРІС-2» (адреса: 48100, Тернопільська область, Теребовлянський район, місто Теребовля, вул. Застіноцька, буд.6) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул.Городецького, буд.13), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати отримане ТОВ ПАРІС-2 04.07.2019 року Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за №59378185/6-20.1 від 20.06.2019 року, прийняте державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем за наслідками розгляду поданої ТОВ ПАРІС-2 заяви про відкриття виконавчого провадження за № 01/04-06 від 04.06.2019 року;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до примусового виконання виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 804/2192/18, виданий 25 квітня 2019 року, за заявою ТОВ ПАРІС-2 , про відкриття виконавчого провадження № 01/04-06 від 04.06.2019 року.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

В обгрунтування правомірності звернення з даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивач зазначає ту обставину, що виконавчий лист видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом, а тому відповідно до приписів статті 20 та частини 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позивач робить висновок, що спір підлягає розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Так, у статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Частиною 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Отже, стаття 20 Кодексу адміністративного судочинства України не визначає правил територіальної юрисдикції, а в частині 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України мова йде про розгляд справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця щодо виконання ним рішень, які ухвалені місцевим загальним судом як адміністративним, а не окружним адміністративним судом.

Таким чином, під час вирішення питання щодо дотримання позивачем правил територіальної юрисдикції при зверненні з даним позовом до суду, зазначені норми застосуванню не підлягають.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, зазначена стаття не містить особливостей щодо визначення правил територіальної підсудності за позовами, які подаються до окружних адміністративних судів.

З урахуванням зазначеного, суд застосовує загальну норму визначення підсудності адміністративних справ, яка закріплена в частині 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України і передбачає, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Тобто, з огляду на зміст позовних вимог, в спірних правовідносинах застосовується альтернативна підсудність та справа може бути розглянута Тернопільським окружним адміністративним судом (за місцезнаходженням позивача) або Окружним адміністративним судом міста Києва (за місцезнаходженням відповідача).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що питання про дотримання правил територіальної підсудності суд вирішує за відсутності представника позивача та протягом обмеженого часу, суд позбавлений можливості заслухати позицію представника позивача щодо суду (Тернопільського окружного адміністративного суду або Окружного адміністративного суду міста Києва), до якого має бути передана позовна заява для розгляду, суд вважає за доцільне передати матеріали позовної заяви до найбільш територіально наближеного до позивача суду - Тернопільського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №160/6592/19 для розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 25, 26, 29, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу №160/6592/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІС-2» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії передати для розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар