Ухвала

від 17.07.2019 по справі 200/6860/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2019 р. Справа №200/6860/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2018 року № Ю-603-25 в частині суми 52 128,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на поштову адресу Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» надійшла вимога від 04.12.2018 року № Ю-603-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 9 146 738,69 грн. станом на 30.11.2018 року. Позивач вважає, що при винесенні спірної вимоги відповідачем не враховано приписи Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , оскільки платники єдиного внеску, визначені статтею 4 даного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

При цьому зазначає, що відповідач не мав права повторно включати у вимогу № Ю-603-25 від 04.12.2018 року суми щодо яких є постанови суду стосовно їх скасування або які оскаржуються у судовому порядку та мав нарахувати недоїмку тільки за неоскаржений позивачем період, а саме по вимозі від 04.12.2018 року у розмірі 52 128,62 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі № 200/6860/19-а позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Як аргумент для відмови у задоволенні позову, відповідач зауважив на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Дослідивши подану позовну заяву, відзив відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За положеннями частини 2 статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

В силу вимог пункту 4 частини 1 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 частини 4 статі 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, суд зазначає, що скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Згідно з абз.9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст. 242 КАС України).

Позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2018 року № Ю-603-25 на суму 52 128,62 гривень. З відповідним позовом, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 24.05.2019 року, про що свідчить штамп на конверті.

Між тим, позовна заява не містить інформації про те, чи оскаржував позивач спірну вимогу у позасудовому порядку і чи було прийнято рішення за такою скаргою, як і не містить обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

За приписами частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду обгрунтованої заяви про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись ст. 161, 169, 171, 205 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду обгрунтованої заяви про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, роз`яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя П.В. Кочанова