Рішення

від 10.07.2019 по справі 140/1639/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року 11:48 ЛуцькСправа № 140/1639/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко І.П.,

представника позивача Парфелюк І.П.,

представника відповідача Клекоцюка Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Едельвіка" до Волинської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Едельвіка" (далі - ПРАТ "Едельвіка", товариство) звернулось із позовом до Волинської митниці ДФС про визнання бездіяльності щодо непідготовки у визначений законом строк та неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновку про повернення надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 13 669 грн 09 коп. (із яких: 11 390 грн 91 коп. ввізного мита, 2 278 грн 18 коп. податку на додану вартість); зобов`язання підготувати висновок про повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 13 669 грн 09 коп. (із яких: 11 390 грн 91 коп. ввізного мита, 2 278 грн 18 коп. податку на додану вартість) та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 березня 2019 року товариство подало до Волинської митниці ДФС заяву № 120 про повернення надміру сплачених коштів в сумі 13 669 грн 09 коп., у відповідь на яку Волинська митниця ДФС листом № 804/12/03-70-19-02 від 12 квітня 2019 року відмовила у наданні відповідного висновку у зв`язку із ненаданням достовірної інформації виробника про технічні характеристики тканини та неможливість підтвердження у митній декларації заявленого коду товару 5208129690 . Таку відмову уважає необґрунтованою, такою, що порушує його права та інтереси, а бездіяльність відповідача щодо ненадання висновку на повернення надміру сплачених коштів та непередання його згідно із реєстром висновків за відповідними платежами для виконання Державній казначейській службі України неправомірною.

При цьому зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання усіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Положення статті 69 МК України передбачають, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД). У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Також, у випадку самостійної класифікації орган доходів і зборів зобов`язаний прийняти письмове рішення, яке може бути оскаржене.

У даному ж випадку відповідач завершив митне оформлення товарів згідно із митною декларацією ІМ 40 ДТ UA205090/2019/030380 і рішення про самостійну класифікацію товару №3 Тканина сурова, склад сировини: 100% бавовна, гребінна пряжа, переплетення - полотно, ширина 155 см, кромка закладна, щільність 158-162 г/м2, 9771 м/22 рулонів, торговельна марка: MFL. Виробник: Masood Fabrics Limited, РК. митний орган не приймав.

А тому, на переконання позивача, подана декларантом класифікація даного товару за кодом 5208 1296 90 згідно із УКТ ЗЕД є правильною, а обґрунтування відповідача у листі №804/12/03-70-19-02 від 12 квітня 2019 про неможливість підтвердження такої класифікації є надуманим приводом для непідготовки висновку про повернення платнику податків надміру сплачених митних платежів.

Керуючись наведеним просить позов задовольнити.

У відзиві на позов № 1130/03-70-10/14 від 21 червня 2019 року (арк. спр. 49-52) відповідач його вимог не визнав. Вказав, що 22 лютого 2019 року було проведено митне оформлення товару за митною декларацією ІМ 40 ДТ №UA205090/2019/030380 за кодом 5208 12 96 90 згідно УКТ ЗЕД (ставка мита 1%). Разом із МД ІМ 40 ДТ №UA205090/2019/030380 до митного оформлення було подано висновок Одеського управління з питань експертиз та досліджень від 04 лютого 2019 року № 142008700-0145, який, на думку позивача, підтверджує правильність заявленого у додатковій декларації коду товару 5208 12 96 90 згідно УКТ ЗЕД. Однак, відповідач звертає увагу, що завданням проведеного дослідження було встановлення визначальних показників та характеристик для ідентифікації, перевірка відповідності опису товару фізичним характеристикам для класифікації та встановлення інформації про хімічний склад товару, матеріал виготовлення. Відповідно до пункту 12 вказаного експертного висновку на дослідження не надано сертифікатів аналізу від виробника товару та митної декларації країни відправлення; відібрані проби не дають можливості встановити ширину матеріалів для ідентифікації їх за даною ознакою; відібрані проби не суперечать опису товару, вказаному у графі 31 МД ІМ 40 EE №UA205000/2018/921534 від 21 грудня 2018 року.

Таким чином, проведене дослідження та сформований за його результатами висновок не вказують однозначно про правильність віднесення пред`явленого до митного оформлення товару до коду 5208 12 96 90 згідно УКТ ЗЕД. Відтак, за результатом опрацювання отриманої від ПРАТ Едельвіка заяви № 120 від 14 березня 2019 року встановлено відсутність підстав повернення сплачених коштів, товариство не надало достовірної інформації виробника товару про його технічні характеристики (склад, поверхневу щільність, вид переплетення, ширину).

З огляду на вказане, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив від 01 липня 2019 року (арк. спр. 57) позивач зазначив, що його вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача із ненадання висновку щодо повернення надміру сплачених коштів у сумі 13 669 грн 09 коп. обгрунтована тим, що в ІМ 40 ДТ ЦА 205090/2019/030380 (за якою здійснено розмитнення товару) у графі 47 міститься вказана сума під кодом 99, тобто сума податку, яка підлягає поверненню. Окрім того зазначив, дослідження товару проводилось із ініціативи митного органу, а його результати не можуть вплинути на визначення коду товару, зразки якого не відбирались.

У додаткових поясненнях ПРАТ Едельвіка від 04 липня 2019 року вказано, що бездіяльність відповідача полягає у ненаданні висновку та передачі його для виконання органам казначейства у відповідності до статті 301 Митного кодексу України, статті 43, пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, статті 45 Бюджетного кодексу України. Вимога зобов`язати відповідача вчинити дії по наданню висновку обґрунтована тим, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства. Сумніви у правильності визначення коду у митного органу виникли уже після закінчення процедури розмитнення товару. При цьому, докази щодо правильної класифікації товару, надані товариством разом із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, відповідачем до уваги не узято (арк. спр. 63-64).

У додаткових поясненнях № 1267/03-70-10/14 від 09 липня 2019 року (арк. спр. 75) представник Волинської митниці ДФС вказав, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, адже бездіяльність суб`єкта владних повноважень має у своїй основі пасивну поведінку, яка впливає на реалізацію прав, свобод чи інтересів юридичної особи. Однак у даному випадку Волинська митниця ДФС вчинила активні дії: розглянула заяву від 14 березня 2019 року про повернення надміру сплачених коштів у сумі 13 669 грн 09 коп., надала позивачу відповідь. Водночас, задоволення вимоги про зобов`язання підготувати висновок про повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 13 669 грн 09 коп. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, на переконання відповідача, є втручанням у його дискреційні повноваження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала із підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив і додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві і додаткових поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Приватне акціонерне товариство Едельвіка на підставі контракту купівлі-продажу № 01/17/ЕД від 04 січня 2017 року, специфікації №6 від 11 вересня 2018 року, на умовах Incoterms 2010 CIF (Одеса, Україна), придбало у фірми Масуд Фабрике Лимитыд (Пакистан), зокрема, тканину сурову (склад сировини: 100% бавовна, гребінна пряжа, переплетення - полотно, ширина - 155 см, кромка закладна, щільність 158-162 г/кв.м) (арк. спр. 7-12).

Відповідно до пункту 6 специфікації №6 від 11 вересня 2018 року, що є невід`ємною частиною контракту купівлі-продажу № 01/17/ЕД від 04 січня 2017 року, інвойсу (рахунку) від 22 листопада 2018 року, позивач придбав 9 771 метрів цієї тканини (22 рулони), ціна якої становить 1,04 доларів США за 1 метр, загальною вартістю 10 161,84 доларів США.

ПРАТ Едельвіка 21 грудня 2018 року оформило та подало попередню митну декларацію з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставки до митного органу призначення № UA 205000/2018/921534 з визначенням групи вказаного товару - 5208 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).

На виконання умов контракту купівлі-продажу № 01/17/ЕД, 04 січня 2019 товар доставлено у митний порт Одеса Центральний контейнерним перевезенням, що стверджується відміткою Одеської митниці про початок здійснення митного контролю на оригіналі коносаменту № AFI0140641 (арк. спр. 15-16).

Отже, згідно із характеристиками, визначеними контрактом, специфікацією та іншими товаросупровідними документами, придбану тканину позивач класифікував за кодом УКТ ЗЕД 5208 12 96 90 із пільговою ставкою мита 1%.

У зв`язку із спрацюванням індикаторів ризиків, фахівці Одеської митниці ДФС 04 січня 2019 року провели огляд товару (контейнер TCNUI1567545) та відібрали зразки тканин для встановлення визначальних показників та характеристик для ідентифікації товару: хімічних склад, матеріал виготовлення (арк. спр. 17, 18).

Для випуску товару відповідно до заявленого митного режиму позивач через декларанта ТзОВ Глорія - Імпекс подав на Волинську митницю ДФС тимчасову митну декларацію № 205090/2019/002695 від 09 січня 2019 року із зазначенням коду товару 5208 19 00 00 (пільгова митна ставка 5%) та сплатив відповідні митні платежі у сумі 13 669 грн 09 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 9675 від 09 січня 2019 року (арк. спр. 19-21, 31).

Одеським управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України 04 лютого 2019 року складено висновок № 142008700-0145 (арк. спр. 22-24). Із вказаного висновку випливає, що дослідженню було піддано чотири проби у вигляді текстильних матеріалів (проба № 1: артикул FWG-008400, проба № 2: артикул FWG-008398, проба № 3: артикул FWG-008397, проба № 4: артикул FWG-008399). За результатом дослідження зроблено висновок: до супровідної документації не надано сертифікати аналізу від виробника, митну декларацію країни відправлення. Проби № 1, № 2, № 4 надано у вигляді чотирикутних відрізів текстильних матеріалів без пружків, що унеможливлює визначити ширину матеріалів та ідентифікувати їх за даною ознакою. Проба № 3 - 0,5 п.м. текстильного матеріалу з пружками. Проби №№ 1-4 за визначеними показниками не суперечать опису у гр. 31 митної декларації № UA205000/2018/921534 від 21 грудня 2018 року.

Разом з тим, суд зауважує, що відбір проб ініціювався і відбирався представником митниці, а сертифікати аналізу від виробника і митна декларація країни відправлення, які були невід`ємною частиною договору (пункт 4.4 Договору) і подавалися декларантом, державний інспектор разом з зразками товарів до Одеського управління з питань експертиз та досліджень не надав.

У зв`язку із отриманням висновку від 04 лютого 2019 року позивач через представника ТзОВ Глорія-Імпекс 22 лютого 2019 року подав до органу доходів і зборів додаткову декларацію ІМ 40 ДТ UA 205090/2019/030380, із визначеним кодом товару 5208 12 96 90, що передбачає пільгову ставку мита 1%. При цьому, у графі 47 коригування платежів митної декларації визначено суму надмірно сплачених платежів (сума податку, що підлягає поверненню, код платежу 99) - 13 669 грн 09 коп., з яких 11 390 грн 91 коп. - мито та 2 278 грн 18 коп. - ПДВ (арк. спр. 25-27).

На підставі вказаної декларації митним органом було завершено процедуру оформлення товару. Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про визначення коду товару митним органом не приймались.

ПРАТ Едельвіка звернулось до Волинської митниці ДФС із заявою № 120 від 14 березня 2019 року про повернення надмірно сплачених митних платежів у загальній сумі 13 669 грн 09 коп. (арк. спр. 28).

Листом № 804/12/03-70-19-02 від 12 квітня 2019 року відповідач повідомив позивача, що для однозначної класифікації згідно із УКТ ЗЕД увезеного товару необхідна достовірна інформація виробника про його технічні характеристики. У зв`язку із тим, що лабораторні дослідження спірного товару не проводились та відсутністю достовірної інформації виробника про характеристики тканини, код товару 5208129690 згідно УКТ ЗЕД неможливо підтвердити. Враховуючи викладене, позивачу відмовлено у поверненні коштів із Державного бюджету України (арк. спр. 29).

Непогоджуючись із такою відмовою товариство звернулося із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 650 визначено порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно УКТЗЕД (далі - Порядок № 650).

Пунктами 1-3 розділу ІІІ Порядку № 650 установлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.

При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

До прийняття Рішення декларант або уповноважена ним особа має право звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, які декларуються, за тимчасовою декларацією.

Якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень

Узяття проб (зразків) товарів здійснюється відповідно до вимог статті 356 Митного кодексу України. Операції з узяття проб (зразків) товарів здійснюються відповідно до вимог статті 357 цього ж Кодексу.

Результати досліджень доводяться до підрозділу митного органу, який ініціював процедуру взяття проб (зразків) товарів (пункти 8-10 розділу ІІІ Порядку № 650).

З аналізу наведених норм слідує, що декларант, здійснивши класифікацію товарів, самостійно визначає та заявляє шляхом подачі митної декларації відповідні ставку та суму митних платежів, які підлягають сплаті до Державного бюджету України, що передбачено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України.

Митний орган, відповідно до положень статті 69 МК України, Порядку № 650 здійснює контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД та у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушених правил класифікації товарів має право самостійно класифікувати такі товари. При цьому, у разі виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації можуть бути залучені спеціалізовані митні органи з питань експертного забезпечення.

Відтак, якщо митний орган за результатами митного оформлення товару за певною митною декларацією самостійно не приймав рішення про визначення коду товару і погодився з класифікацією товару, здійсненою декларантом, та, відповідно, самостійно визначеною декларантом сумою митних платежів, то і висновок першого про непідтвердження заявленого коду після закінчення митного оформлення є необґрунтованим.

Суд звертає увагу, що лабораторні дослідження проводились Одеським управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України, за результатами яких 04 лютого 2019 року складено висновок № 142008700-0145; зразки тканин із контейнера TCNUI1567545 відбирались фахівцями суб`єкта.

На переконання суду, непроведення лабораторних досліджень спірного товару щодо його складу, поверхневої щільності, виду перепалення, ширини свідчить про те, що під час процедури митного оформлення класифікація такого товару ПРАТ Едельвіка за УКТ ЗЕД у митного органу не викликала сумніву.

Вказане спростовує доводи відповідача щодо вибіркового проведення лабораторних досліджень товару, які стали підставою для відмови у поверненні надмірно сплачених позивачем платежів.

Окрім того, необґрунтованим і безпідставним є посилання відповідача у відзиві щодо ненадання позивачем сертифікатів аналізу від виробника товару та митної декларації відправлення для проведення лабораторних досліджень, оскільки вказані документи надавались товариством разом із митною декларацією. Відповідач цю обставину не заперечив, не спростував, доказів письмового повідомлення декларанта про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД, суду не надав.

Таким чином, судом установлено, що митне оформлення придбаного ПРАТ Едельвіка товару (тканина сурова (склад сировини: 100% бавовна, гребінна пряжа, переплетення - полотно, ширина - 155 см, кромка закладна, щільність 158-162 г/кв.м) проведено на підставі митної декларації ІМ 40 ДТ UA205090/2019/030380 від 22 лютого 2019 року за кодом УКТ ЗЕД 5208 12 96 90 (ставка мита 1%). У графі 47 коригування платежів вказаної митної декларації внесено відомості про сплату за кодом 99 (сума податку, що підлягає поверненню) ввізного мита (11 390 грн 91 коп.), податку на додану вартість (2 278 грн 18 коп.).

Рішення про визначення/зміну задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД митними органами не приймалось.

Установлені обставини виключають необхідність та обов`язок позивача надавати Волинській митниці ДФС будь-яку додаткову інформацію щодо придбаного товару, оскільки у момент закінчення процедури митного оформлення сторони дійшли згоди щодо визначення коду товару.

Згідно із частинами першою-третьою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України).

Надміру сплачені грошові зобов`язання це сума коштів, яка на певну дату зарахована до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми

Як визначено пунктом 46.1 стаття 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Згідно із пунктом 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви повинен був підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. (пункти 43.3, 43.5 статті 43 ПК України).

Отже, порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Непідготовка такого висновку та неподання його для виконання відповідному органу Державного казначейства України свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки не вчинення суб`єктом вказаних дій є порушенням пункту 43.3, 43.5 статті 43 ПК України, статті 301 МК України.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом спору за даним позовом є непідготовка у визначений законом строк та неподання Волинською митницею ДФС до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновку про повернення надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 13 669 грн 09 коп., а не обставини щодо надання відповіді позивачу на його письмове звернення.

У контексті наведеного, суд дійшов висновку про обрання позивачем правильного способу захисту в частині визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Щодо дискреційності повноважень митного орану у частині підготовки висновку про повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України митних платежів і подання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області суд зазначає наступне.

Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Отже, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним рішення у формі висновку, передбаченого пунктом 43.3, 43.5 статті 43 ПК України, статтею 301 МК України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Волинської митниці ДФС прийняти відповідне рішення, тобто підготувати висновок про повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 13 669 грн 09 коп. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області.

Лише у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Однак, у матеріалах справи містяться докази, які свідчать про наявність можливості у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

Враховуючи викладене, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав ПРАТ Едельвіка є саме зобов`язання Волинської митниці ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 13 669 грн 09 коп. (із яких: 11 390 грн 91 коп. ввізного мита, 2 278 грн 18 коп. податку на додану вартість) та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області.

Відтак, адміністративний позов ПРАТ Едельвіка належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 1 921 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Едельвіка" (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 20134458) до Волинської митниці ДФС (Волинська область, Любомльський район, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Волинської митниці ДФС щодо непідготовки у визначений законом строк та неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області висновку про повернення надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 13 669 грн 09 коп. (із яких: 11 390 грн 91 коп. ввізного мита, 2 278 грн 18 коп. податку на додану вартість).

Зобов`язати Волинську митницю ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 13 669 грн 09 коп. (із яких: 11 390 грн 91 коп. ввізного мита, 2 278 грн 18 коп. податку на додану вартість) та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Едельвіка" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у сумі 1 921 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 15 липня 2019 року.