Рішення

від 04.07.2019 по справі 460/164/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2019 року м. Рівне №460/164/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Азаров О.А., відповідача: представник Шеремета В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монашинські сири." до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Монашинські сири" (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 №0009321403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на 912644,00грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав на безпідставність висновків контролюючого органу про непідтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Дівіон Груп" за лютий, квітень 2017 року, ТОВ "Альтастрім" за квітень, травень 2017 року, ТОВ "Колос Дніпра" за червень 2017 року та ТОВ "Нордфокс" за липень, серпень 2017 року. Зазначив, що фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується наданими до перевірки первинними документами: договорами, видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт (послуг), експертними висновками, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовими відомостями, картками рахунків, випискою зі штатного розпису, копією паспорту маршруту перевезення молока, товарно-транспортними накладними тощо. Вказав, що господарські операції спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податків.

Ухвалою судді від 01.02.2019 позовна заява була залишена без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвалою від 26.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначив, що в ході перевірки контролюючим органом було використано копії документів, наданих ТОВ "Монашинські сири.", дані інформаційних ресурсів ДФС України, та встановлено, що ТОВ "Монашинські сири." здійснювало документальне оформлення операцій з придбання молока у ТОВ "Дівіон Груп" у лютому, квітні 2017 року, ТОВ "Альтастрім" у квітні, травні 2017 року, ТОВ "Колос Дніпра" у червні 2017 року та ТОВ "Нордфокс" у липні, серпні 2017 року. Відповідач зазначив, що у наданих копіях видаткових накладних невстановленої форми відсутні дані про кількість натуральної жирності молока та в перерахунку на базисну жирність, фактичний вміст жиру, білка, кислотність, температура, ступінь чистоти, густина молока, що вказуються за даними лабораторії вантажовідправника. Місце складання наданих до перевірки видаткових накладних - м. Київ, що з урахуванням місця, часу та суті операції вказує на нереальність поставки сирого молока коров`ячого від імені ТОВ "Дівіон Груп" та джерела його походження. Документ, що засвідчує епізоотичне благополуччя тварин у господарствах, наявність якого передбачена при продажу молока, до перевірки не наданий. Копії подорожніх листів не надано. Документів, що підтверджують якість товару "молоко сире коров`яче" до перевірки не представлено, що не дає можливості з`ясувати відповідність придбаного товару "молоко сире коров`яче" нормам ГОСТу (ДСТУ), вимоги до яких передбачені у договорах поставки. Сертифікати відповідності на молоко сире коров`яче також не надано. До перевірки не надано первинних документів оперативного (складського) обліку, а саме: накладних на внутрішнє переміщення, карток складського обліку, товарних ярликів, які б свідчили про оприбуткування, рух товару всередині підприємства та його переробку ТОВ "Монашинські сири.". За результатами аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіркою встановлено, що в постачальників ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра", ТОВ "Нордфокс" у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкові накладні по придбанню та реалізації товарно-матеріальних цінностей, в яких номенклатури придбаних та реалізованих ТМЦ різняться між собою, що дає підстава вважати відображення в бухгалтерському та податковому обліку безтоварних господарських операцій. За даними ЄРПН встановлено відсутність придбання постачальниками реалізованих ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра", ТОВ "Нордфокс", зокрема, молока сирого коров`ячого (відбувається повна заміна номенклатури товару), що свідчить про безтоварність таких операцій та здійснення їх виключно з метою формування податкового кредиту та надання податкової вигоди ТОВ "Монашинські сири.". До перевірки скаржником не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару, не підтверджено місце постачання товару та його транспортування. Таким чином, перевіркою ТОВ "Монашинські сири." не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра", ТОВ "Нордфокс". В результаті даного порушення встановлено заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 608429грн., в тому числі за лютий 2017 року на 264943грн., травень 2017 року на суму 305473грн., червень 2017 року на суму 38013грн. З наведених підстав оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою суду від 23.05.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 06.06.2019.

06.06.2019 розгляд справи не відбувся у зв`язку з чим, розгляд справи відкладено на 27.06.2019.

Ухвалою суду від 27.06.2019 розгляд справи відкладений до 04.07.2019.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали доводи та аргументи, викладені в заявах по суті справи.

В судовому засіданні 04.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення учасників справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд встановив та врахував таке.

ТОВ "Монашинські сири." код ЄДРПОУ 40854517 зареєстроване 27.09.2016, місцезнаходження: Рівненська область, Корецький район, село Морозівка, урочище "Монастирський хутір", будинок 2; основний вид діяльності: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. З 01.11.2016 зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.14-19 т.1).

Суд встановив, що на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 24.09.2018 №2381, направлення від 24.09.2018 №1785/17-00-14-03, на підставі ст.20 розділу І, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1, п.78.4 ст.78, ст.82, ст.86 глави 8 розділу І Податкового кодексу України уповноваженою особою ГУ ДФС у Рівненській області в період з 25.09.2018 по 01.10.2018 проведено позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Монашинські сири." (скорочена назва - ТОВ "Монашинські сири.", код за ЄДРПОУ 40854517), з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ "Дівіон Груп" (код ЄДРПОУ 40700501) за лютий, квітень 2017 року, ТОВ "Альтастрім" (код ЄДРПОУ 41237067) за квітень, травень 2017 року, ТОВ "Колос Дніпра" (код ЄДРПОУ 40216858) за червень 2017 року, ТОВ "Нордфокс" (код ЄДРПОУ 41227840) за липень, серпень 2017 року.

Результати перевірки оформлені актом від 08.10.2018 №2080/17-00-14-03/40854517 (а.с.30-38 т.1), яким встановлено порушення ТОВ "Монашинські сири." п.185.1 ст.185, пп. "а" п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 608 429грн., в тому числі за: лютий 2017 року на суму 264 943 грн., травень 2017 року на суму 305 473 грн., червень 2017р. на суму 38 013грн.

Головне управління ДФС у Рівненській області на підставі акта перевірки від 08.10.2018 №2080/17-00-14-03/40854517 прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 №0009621403, яким ТОВ "Монашинські сири." збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 912644,00грн., у тому числі за податковим зобов`язанням на 608429грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 304215грн. (а.с.74 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за наслідками якої рішенням ДФС України від 28.12.2018 скаргу платника податків залишено без задоволення, а рішення - без змін (а.с.68-72 т.1).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено з відзиву на позов, пояснень представника відповідача в судовому засіданні та дослідженого судом акта перевірки від 08.10.2018 №2080/17-00-14-03/40854517, висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра", ТОВ "Нордфокс" на 608 429грн. ґрунтуються на тому, що господарські операції з поставки ТМЦ та послуг вказаними контрагентами для ТОВ "Монашинські сири." є нереальними у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та, відповідно, нереальність їх одержання ТОВ "Монашинські сири." саме у ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра", ТОВ "Нордфокс".

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд встановив, що 10.02.2017 між ТОВ "Монашинські сири." (покупець) та ТОВ "Дівіон Груп" (постачальник) укладено Договір поставки №10/02-01, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити молоко коров`яче сире. Поставка здійснюється на умовах "СРТ" правил Інкотермс-2010, а саме покупець зобов`язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно з умовами Договору, а саме: 34709 , Рівненська обл., Корецький р-н, с. Морозівка , урочище Монастирський хутір б.2. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (а.с.77-80 т.1).

Господарські операції з постачання ТОВ "Дівіон Груп" позивачу товару у лютому та квітні 2017 року "молоко сире коров`яче" оформлені видатковими накладними:

від 11.02.2017 №РН-0000001 на 11700 кг товару, на загальну суму 111196,80грн., в тому числі ПДВ 18532,80грн.;

від 12.02.2017 №РН-0000002 на 6095 кг товару, на загальну суму 57926,88грн., в тому числі ПДВ 9654,48грн.;

від 13.02.2017 №РН-0000003 на 15600 кг товару, на загальну суму 148262,40грн., в тому числі ПДВ 24710,40грн.;

від 14.02.2017 №РН-0000004 на 11700 кг товару, на загальну суму 111196,80грн., в тому числі ПДВ 18532,80грн.;

від 15.02.2017 №РН-0000005 на 15600 кг товару, на загальну суму 148262,40грн., в тому числі ПДВ 24710,40грн.;

від 16.02.2017 №РН-0000006 на 15000 кг товару, на загальну суму 142560,00грн., в тому числі ПДВ 23760,00грн.;

від 17.02.2017 №РН-0000007 на 15200 кг товару, на загальну суму 144460,80грн., в тому числі ПДВ 24076,80грн.;

від 18.02.2017 №РН-0000008 на 12000 кг товару, на загальну суму 114048,00грн., в тому числі ПДВ 19008,00грн.;

від 19.02.2017 №РН-0000009 на 11684 кг товару, на загальну суму 111044,74грн. в тому числі ПДВ 18507,46грн.;

від 20.02.2017 №РН-0000010 на 7800 кг товару, на загальну суму 74131,20грн., в тому числі ПДВ 12355,20грн.;

від 21.02.2017 №РН-0000011 на 7800 кг товару, на загальну суму 74131,20грн., в тому числі ПДВ 12355,20грн.;

від 22.02.2017 №РН-0000012 на 11700 кг товару, на загальну суму 111196,80гр., в тому числі ПДВ 18532,80грн.;

від 23.02.2017 №РН-0000013 на 11700 кг товару, на загальну суму 111196,80гр., в тому числі ПДВ 18532,80грн.;

від 27.02.2017 №РН-0000014 на 13683 кг товару, на загальну суму 130043,23грн., в тому числі ПДВ 21673,87грн.;

від 18.04.2017 №РН-0000015 на 14800 кг товару, на загальну суму 140659,20грн., в тому числі ПДВ 23443,20грн.;

від 19.04.2017 №РН-0000016 на 14700 кг товару, на загальну суму 139708,80грн., в тому числі ПДВ 23284,80грн.;

від 20.04.2017 №РН-0000017 на 14000 кг товару, на загальну суму 133056,00грн., в тому числі ПДВ 22176,00грн.;

від 21.04.2017 №РН-0000018 на 14500 кг товару, на загальну суму 137808,00грн., в тому числі ПДВ 22968,00грн.;

від 24.04.2017 №РН-0000019 на 14766 кг товару, на загальну суму 140336,06грн., в тому числі ПДВ 23389,34грн. (а.с.111-129 т.2).

Загальна сума вартості поставленого товару за вищевказаними видатковими накладними становить 2281226,11грн., у тому числі ПДВ 3567461,15грн.

Досліджені судом видаткові накладні були предметом документальної перевірки та описані в акті перевірки (аркуші акту 5-6, а.с.34-35 т.1).

Постачальником ТОВ "Дівіон Груп" виписано для ТОВ "Монашинські сири." податкові накладні: від 11.02.2017 №10 на суму ПДВ 18532,80грн.; від 12.02.2017 №10 на суму ПДВ 9654,48грн.; від 13.02.2017 №12 на суму ПДВ 24710,40грн.; від 14.02.2017 №32 на суму ПДВ 18532,80грн.; від 15.02.2017 №33 на суму ПДВ 24710,40грн.; від 16.02.2017 №34 на суму ПДВ 23760,00грн.; від 17.02.2017 №35 на суму ПДВ 24076,80грн.; від 18.02.2017 №36 на суму ПДВ 19008,00грн.; від 19.02.2017 №37 на суму ПДВ 18507,46грн.; від 20.02.2017 №97 на суму ПДВ 12355,20грн.; від 21.02.2017 №98 на суму ПДВ 12355,20грн.; від 22.02.2017 №99 на суму ПДВ 18532,80грн.; від 23.02.2017 №100 на суму ПДВ 18532,80грн.; від 27.02.2017 №101 на суму ПДВ 21673,87грн.; від 18.04.2017 №137 на суму ПДВ 23443,20грн.; від 19.04.2017 №138 на суму ПДВ 23284,80грн.; від .20.04.2017 №139 на суму ПДВ 22176,00грн.; від 21.04.2017 №140 на суму ПДВ 22968,00грн.; від 24.04.2017 №141 на суму ПДВ 23389,34грн.

Всі податкові накладні були охоплені документальною перевіркою, описані в акті перевірки (аркуші акту 6-7, а.с.35-36 т.1) із зазначенням дати реєстрації в ЄРПН.

Оплату за поставлений товар проведено платіжними дорученням від 21.02.2017 №47 на суму 317386,08грн., від 27.02.2017 №52 на суму 771572,74грн. та від 17.03.2017 №73 на суму 500699,23грн., що відповідає даним бухгалтерського обліку позивача та даним документальної перевірки (аркуш акту 10, а.с.39 т.1).

Контролюючим органом встановлено, що в регістрах бухгалтерського обліку позивача зроблено записи:

- в лютому 2017 року: Дт201 "Сировина і матеріали" Кт631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 1 324 715,05 грн. Д-т 6442 "Податковий кредит" К-т 631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 264943 грн. Д-т 631 "Розрахунки з постачальниками" К-т 311 "Рахунки в банку" на суму 1 088 958,82 грн. Станом на 28.02.2017 рахується кредиторська заборгованість в сумі 500 699,23 грн.

- в квітні 2017 року: Дт201 "Сировина і матеріали" Кт631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 576 306,72 грн. Д-т 6442 "Податковий кредит" К-т 631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 115 261,34 грн. Станом на 30.04.2017 рахується кредиторська заборгованість в сумі 691 568,06 грн.

Факт транспортування товару "молоко сире коров`яче" від вантажовідправника ТОВ "Дівіон Груп" до позивача підтверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними (а.с.168-250 т.1, 1-6 т.2), які були опрацьовані під час документальної перевірки та описані в акті перевірки (аркуші акту 7-9, а.с.36-38 т.1).

Суд встановив, що 25.04.2017 між ТОВ "Монашинські сири." (покупець) та ТОВ "Альтастрім" (постачальник) укладено Договір поставки №25/02, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити молоко коров`яче сире. Поставка здійснюється на умовах "СРТ" правил Інкотермс-2010, а саме покупець зобов`язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно з умовами Договору, а саме: 34709, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Морозівка , урочище Монастирський хутір б.2. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (а.с.89-92 т.1).

Господарські операції з постачання ТОВ "Альтастрім" позивачу товару "молоко сире коров`яче" оформлені видатковими накладними:

від 27.04.2017 №РН-0000001 на 15080 кг товару, на загальну суму 143320,32грн., в тому числі ПДВ 23886,72грн.;

від 28.04.2017 №РН-0000002 на 15080 кг товару, на загальну суму 143320,32грн., в тому числі ПДВ 23886,72грн.;

від 28.04.2017 №РН-0000003 на 4000 кг товару, на загальну суму 38016,00грн., в тому числі ПДВ 6336,00грн.;

від 04.05.2017 №РН-0000004 на 22000 кг товару, на загальну суму 157344,00грн., в тому числі ПДВ 26224,00грн.;

від 03.05.2017 №РН-0000005 на 22000 кг товару, на загальну суму 157344,00грн., в тому числі ПДВ 26224,00грн.;

від 05.05.2017 №РН-0000006 на 22380 кг товару, на загальну суму 160061,76грн., в тому числі ПДВ 26676,96грн.;

від 10.05.2017 №РН-0000008 на 5900 кг товару, на загальну суму 113716,80грн., в тому числі ПДВ 18952,80грн.;

від 11.05.2017 №РН-0000009 на 16000 кг товару, на загальну суму 114432,00грн., в тому числі ПДВ 19072,00грн.;

від 12.05.2017 №РН-0000010 на 15900 кг товару, на загальну суму 113716,80грн., в тому числі ПДВ 18952,80грн.;

від 15.05.2017 №РН-0000011 на 15800 кг товару, на загальну суму 113001,60грн., в тому числі ПДВ 18833,60 грн.;

від 16.05.2017 №РН-0000012 на 16090 кг товару, на загальну суму 115075,68грн., в тому числі 19179,28грн. (а.с.146-156 т.2).

Загальна сума вартості поставленого товару за вищевказаними видатковими накладними становить 1369349,28грн., у тому числі ПДВ 180451,44грн.

Досліджені судом видаткові накладні були предметом документальної перевірки та описані в акті перевірки (аркуші акту 15-16, а.с.44-45 т.1).

Постачальником ТОВ "Альтастрім" виписано для ТОВ "Монашинські сири." податкові накладні: від 27.04.2017 №1 на суму ПДВ 23886,72грн.; від 29.04.2017 №2 на суму ПДВ 6336,00грн.; від 28.04.2017 №3 на суму ПДВ 23886,72грн.; від 03.05.2017 №1 на суму ПДВ 26224,00грн.; від 04.05.2017 №2 на суму ПДВ 26224,00грн.; від 05.05.2017 №3 на суму ПДВ 26676,96грн.; від 10.05.2017 №4 на суму ПДВ 18952,80грн.; від 11.05.2017 №5 на суму ПДВ 19072,00грн.; від 12.05.2017 №6 на суму ПДВ 18952,80грн.; від 15.05.2017 №7 на суму ПДВ 18833,60грн.; від 16.05.2017 №8 на суму ПДВ 19179,28грн.

Всі податкові накладні були охоплені документальною перевіркою, описані в акті перевірки (аркуш акту 16, а.с.45 т.1) із зазначенням дати реєстрації в ЄРПН.

Оплату за поставлений товар проведено платіжними дорученням від 19.05.2017 №163 на суму 500000грн., від 19.05.2017 №164 на суму 133627,21грн. та від 22.05.2017 №168 на суму 450000,00грн., що відповідає даним бухгалтерського обліку позивача та даним документальної перевірки (аркуш акту 17, а.с.46 т.1, 157-158 т.2).

Контролюючим органом встановлено, що в регістрах бухгалтерського обліку позивача зроблено записи:

- в квітні 2017 року: Дт201 "Сировина і матеріали" Кт631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 270547,20 грн. Д-т 6442 "Податковий кредит" К-т 631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 54109,44 грн. Станом на 29.04.2017 рахується кредиторська заборгованість в сумі 324656,44 грн.;

- в травні 2017 року: Дт201 "Сировина і матеріали" Кт631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 870 577,20 грн. Д-т 6442 "Податковий кредит" К-т 631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 174 115,44 грн. Д-т 631 "Розрахунки з постачальниками" К-т 311 "Рахунки в банку" на суму 1 083 627,21 грн. Станом на 31.05.2017 рахується кредиторська заборгованість в сумі 285 722,07 грн.

Факт транспортування товару "молоко сире коров`яче" від вантажовідправника ТОВ "Альтастрім" до позивача підтверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними (а.с.110-127 т.1), які були опрацьовані під час документальної перевірки та описані в акті перевірки (аркуш акту 17, а.с.46 т.1).

Суд встановив, що 30.06.2017 між ТОВ "Монашинські сири." (покупець) та ТОВ "Колос Дніпра" (постачальник) укладено Договір поставки №30/06-02, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити молоко коров`яче сире. Поставка здійснюється на умовах "СРТ" правил Інкотермс-2010, а саме покупець зобов`язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно з умовами Договору, а саме: 34709 , Рівненська обл . , Корецький р- н , с. Морозівка , урочище Монастирський хутір б.2. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (а.с.85-88 т.1).

Господарська операція з постачання ТОВ "Колос Дніпра" позивачу товару "молоко сире коров`яче" оформлена видатковою накладною від 30.06.2017 №РН-0000001 на 46320 кг товару, на загальну суму 331280,64грн., в тому числі ПДВ 55213,44грн.

Вказана видаткова накладна була предметом документальної перевірки та описана в акті перевірки (аркуш акту 22, а.с.51 т.1).

Постачальником ТОВ "Колос Дніпра" виписано для ТОВ "Монашинські сири." Податкову накладну від 28.06.2017 №62 на суму ПДВ 55213,44грн.

Вказана податкова накладна була охоплена документальною перевіркою, описана в акті перевірки (аркуш акту 22, а.с.51 т.1) із зазначенням дати реєстрації в ЄРПН.

Оплату за отриманий товар не проведено.

Контролюючим органом встановлено, що в регістрах бухгалтерського обліку позивача зроблено записи: в червні 2017 року: Дт201 "Сировина і матеріали" Кт631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 276 067,20 грн. Д-т 6442 "Податковий кредит" К-т 631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 55213,44 грн. Станом на 30.06.2017 рахується кредиторська заборгованість в сумі 331 280,64 грн.

Факт транспортування товару "молоко сире коров`яче" від вантажовідправника ТОВ "Колос Дніпра" до позивача підтверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними (а.с.128-135 т.1), які були опрацьовані під час документальної перевірки та описані в акті перевірки (аркуш акту 22, а.с.51 т.1).

Суд встановив, що 17.05.2017 між ТОВ "Монашинські сири." (покупець) та ТОВ "Нордфокс" (постачальник) укладено Договір поставки 01-05/19, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити молоко коров`яче сире. Поставка здійснюється на умовах "СРТ" правил Інкотермс-2010, а саме покупець зобов`язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно з умовами Договору, а саме: 34709 , Рівненська обл. , Корецький р -н, с. Морозівка , урочище Монастирський хутір б.2. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника (а.с.81-84 т.1).

Господарські операції з постачання ТОВ "Нордфокс" позивачу товару "молоко сире коров`яче" оформлені видатковими накладними:

від 02.07.2017 №РН-00007 на 14000 кг товару, всього на суму 100128,00грн., в тому числі ПДВ 16688грн.;

від 03.07.2017 №РН-00008 на 14800 кг товару, всього на суму 105849,60грн., в тому числі ПДВ 17641,60грн.;

від 04.07.2017 №РН-00009 на 14500 кг товару, всього на суму 103704,00грн., в тому числі ПДВ 17284грн.;

від 05.07.2017 №РН-00010 на 18500 кг товару, всього на суму 132312,00грн., в тому числі ПДВ 22052грн.;

від 06.07.2017 №РН-00011 на 14600 кг товару, всього на суму 104419,20грн., товару, всього на суму 17403,20грн.;

від 07.07.2017 №РН-00012 на 14800 кг товару, всього на суму 105849,60грн., в тому числі ПДВ 17641,60грн.;

від 10.07.2017 №РН-00013 на 11900 кг товару, всього на суму 85108,60грн., в тому числі ПДВ 14184,80грн.;

від 11.07.2017 №РН-00014 на 13600 кг товару, всього на суму 97267,20грн., в тому числі ПДВ 16211,20грн.;

від 12.07.2017 №РН-00015 на 12175 кг товару, всього на суму 87075,60грн., в тому числі ПДВ 14512,60грн.;

від 13.07.2017 №РН-00016 на 13300 кг товару, всього на суму 95121,60грн., в тому числі ПДВ 15853,60грн.;

від 14.07.2017 №РН-00017 на 11100 кг товару, всього на суму 79387,20грн., в тому числі ПДВ 13231,20грн.;

від 17.07.2017 №РН-00018 на 13600 кг товару, всього на суму 97267,20грн., в тому числі ПДВ 16211,20грн.;

від 01.08.2017 №РН-0014 на 13100 кг товару, всього на суму 93691,20грн., в тому числі ПДВ 15615,20грн.;

від 02.08.2017 №РН-0015 на 12220 кг товару, всього на суму 87397,44грн., в тому числі ПДВ 14566,24грн.;

від 03.08.2017 №РН-0016 на 12000 кг товару, всього на суму 85824,00грн., в тому числі ПДВ 14304грн.;

від 07.08.2017 №РН-0018 на 12140 кг товару, всього на суму 86825,28грн., в тому числі ПДВ 14470,88грн. (а.с.130-145 т.2).

Загальна сума вартості поставленого товару за вищевказаними видатковими накладними становить 1547227,72грн., у тому числі ПДВ 241660,12рн.

Досліджені судом видаткові накладні були предметом документальної перевірки та описані в акті перевірки (аркуш акту 27, а.с.56 т.1).

Постачальником ТОВ "Нордфокс" виписано для ТОВ "Монашинські сири." податкові накладні: від 02.07.2017 №1 на суму ПДВ 16688,00грн.; від 03.07.2017 №2 на суму ПДВ 17641,60грн.; від 04.07.2017 №3 на суму ПДВ 17284,00грн.; від 05.07.2017 №4 на суму ПДВ 22052,00грн.; від 06.07.2017 №5 на суму ПДВ 17403,20грн.; від 07.07.2017 №6 на суму ПДВ 17641,60грн.; від 10.07.2017 №27 на суму ПДВ 14184,80грн.; від 11.07.2017 №28 на суму ПДВ 16211,20грн.; від 12.07.2017 №29 на суму ПДВ 14512,60грн.; від 13.07.2017 №30 на суму ПДВ 15853,60грн.; від 14.07.2017 №31 на суму ПДВ 13231,20грн.; від 17.07.2017 №32 на суму ПДВ 16211,20грн.; від 01.08.2017 №3 на суму ПДВ 15615,20грн.; від 02.08.2017 №4 на суму ПДВ 14566,24грн.; від 03.08.2017 №5 на суму ПДВ 14304,00грн.; від 07.08.2017 №7 на суму ПДВ 14470,88грн.

Всі податкові накладні були охоплені документальною перевіркою, описані в акті перевірки (аркуш акту 28, а.с.57 т.1) із зазначенням дати реєстрації в ЄРПН.

Оплату за поставлений товар не проведено.

Контролюючим органом встановлено, що в регістрах бухгалтерського обліку позивача зроблено записи:

- в липні 2017 року: Дт201 "Сировина і матеріали" Кт631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 994 575 грн. Д-т 6442 "Податковий кредит" К-т 631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 198 915 грн. Станом на 17.07.2017 рахується кредиторська заборгованість в сумі 3 391 387,84 грн.;

- в серпні 2017 року: Дт201 "Сировина і матеріали" Кт631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 294 781,6 грн. Д-т 6442 "Податковий кредит" К-т 631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 58 956,32 грн. Всього за липень-серпень 2017 оку оборот 1547227,92грн. Станом на 07.08.2017 рахується кредиторська заборгованість в сумі 3745125,76 грн.

Факт транспортування товару "молоко сире коров`яче" від вантажовідправника ТОВ "Нордфокс" до позивача підтверджується дослідженими судом товарно-транспортними накладними (а.с.136-167 т.1, 7-99 т.2), які були опрацьовані під час документальної перевірки та описані в акті перевірки (аркуші акту 28-32, а.с.57-61 т.1).

Суд встановив, що в усіх досліджених товарно-транспортних накладних відображені відомості щодо перевезення товару автомобільним перевізником ТОВ "Монашинські сири." автомобілями ГАЗ НОМЕР_1 та ГАЗ НОМЕР_2 , які перебувають в користуванні позивача відповідно до договорів найму (оренди) (а.с.100-110 т.2). Окрім цього, в штатному розклади позивача на 2017 рік наявні дві штатні одиниці водія (а.с.20 т.1).

Суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про ненадання до перевірки подорожніх листів вантажного автомобіля, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" від 05.07.2011 №3565-VI (далі - Закон №3565-VI) із тексту законів "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про міліцію" було вилучено посилання на подорожні листи. Скасовано типову форму подорожнього листа службового легкового автомобіля, а згодом і типову форму подорожнього листа вантажного автомобіля. Крім того, визначення "дорожній лист" не міститься й у Правилах перевезення. Таким чином, у позивача був відсутній обов`язок складати означені документи, а їх ненадання до перевірки не впливає на встановлення повноти ведення бухгалтерського обліку товариства.

Відповідно до пункту 2.7 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" №88 від 24.05.1995 (далі - Положення №88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон України №996-XIV), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Досліджені судом первинні бухгалтерські документи, у тому числі видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, містять всі необхідні реквізити та дозволяють належно ідентифікувати всіх учасників відповідної господарської операції.

Щодо аргументів відповідача про ненадання до перевірки документів, які підтверджують якість товару, сертифікатів на молоко сире коров`яче, суд зазначає таке.

За обставинами справи, позивач відповідно до договорів поставки придбавав товар від ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра", ТОВ "Нордфокс" на умовах СРТ правил Інкотермс-2010, поставка здійснювалась автомобільним транспортом покупця.

Окрім цього, з наданих позивачем доказів встановлено, що ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра", ТОВ "Нордфокс" придбавали молоко у громадян, які тримають власних корів та здають молоко. З метою організації процесу збору молока ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра", ТОВ "Нордфокс" було укладено договори комісії з ТОВ "Молокотрейд" (Комісіонер) та ТОВ "К-МОЛ" (Комісіонер). Відповідно до умов цих договорів Комісіонер зобов`язався за дорученням, в інтересах і за рахунок Комітента укласти із третіми особами договори із придбання молока за цінами не вище ніж визначені сторонами в акті узгодження ціни, у строки, передбачені цим договором, а Комітент - виплатити винагороду, визначену в порядку та на умовах, установлених цим договором (пункт 1.1 договору). Товар, придбаний Комісіонером за рахунок Комітента, є власністю останнього. Якщо Сторони не погодять інший строк, у такому разі Комісіонер зобов`язується не пізніше 1-го робочого дня із моменту отримання товару передати його Комітенту та/або іншій особі за призначенням Комітента (пункт 1.3 договору).

Виконання цих договорів підтверджується актами надання послуг комісії, звітами комітента актами про передачу товару комітенту (а.с.249-250 т.2, 1-12, 14-20 т.3).

Проаналізовані вище документи належно підтверджують джерело походження товару, поставленого в лютому, травні та червні 2017 року позивачу ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра" та ТОВ "Нордфокс". За наведеного, суд вважає, що в ході судового розгляду справи позивач належними та допустимими доказами підтвердив реальність господарських операцій з придбання молока сирого коров`ячого від постачальників ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра", ТОВ "Нордфокс".

Оскільки відповідно до умов укладених господарських договорів безпосередньо позивач власними транспортними засобами завантажував молоко в сільських населених пунктах та транспортував за затвердженими маршрутами, відтак суд вважає обґрунтованими пояснення представника позивача, що саме ТОВ "Монашинські сири." замовляло лабораторні дослідження придбаного молока, що є раціональним з урахуванням характеристики товару та подальшої його переробки у виробництві позивача. Вказана обставина підтверджується актами виконаних робіт Корецької районної державної лабораторії ветеринарної медицини (а.с.22-27 т.1).

За приписами пункту 44.1. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України №996-XIV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за умови наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені нормами чинного законодавства.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України №996-XIV встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом "а" пункту 198.1. статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами пункту 198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу даних норм вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Частиною 1 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.2 Положення №88 визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що надані до перевірки податкові накладні відповідають вимогам, встановленим вище вказаними нормами законодавства, та були належним чином зареєстровані у ЄРПН.

Вказані у податкових накладних суми податку на додану вартість відображені позивачем у деклараціях з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи (статті 1, 9 Закону України №996-XIV; пункт 2.1 Положення №88), визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених господарських операцій (стаття 1 Закону України №996-XIV; абзац 2 пункту 2.1 Положення №88) між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Нордфокс", в межах господарської діяльності позивача (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, абзац 2 пункту 2.1 Положення №88).

Таким чином, суд дійшов висновку, що факти здійснення господарських операцій повністю підтверджені первинними документами, оприбуткуванням ТМЦ в бухгалтерському обліку, відображенням господарських операцій в податковому обліку з подальшим використанням в господарській діяльності. А відтак, віднесення платником податків сум ПДВ до податкового кредиту у звітному (податковому) періоді лютий, травень та червень 2017 року є правомірним та обґрунтованим.

Також суд звертає увагу на те, що діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування податкового кредиту є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом інших осіб, їх звітності та податкової дисципліни. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагента, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також позивач не може нести відповідальність за дії контрагентів, які на думку податкового органу є "сумнівними" чи "фіктивними" суб`єктами господарювання.

Поряд з цим, суд зауважує, що перевіркою, а також в ході розгляду справи судом не встановлено жодних фактів, які б свідчили про те, що діяльність позивача спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

З огляду на все вищевказане, суд вважає, що в діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених судом документів.

Суд зазначає, що наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності позивач не міг придбати товар у контрагента.

Висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагентах позивача, та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Верховний Суд в постанові від 20.03.2018 у справі №804/939/16, адміністративне провадження №К/9901/376/17, зазначив, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер, та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Суд зазначає, що висновки акту перевірки про відсутність відомостей щодо наявних власних або орендованих основних засобів у ТОВ "Дівіон Груп", ТОВ "Альтастрім", ТОВ "Колос Дніпра" та ТОВ "Нордфокс" не підтверджені жодними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права. Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, при вирішенні спорів з податковими органами застосуванню підлягають висновки рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах: "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02), "Булвес АД" проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Аналогічні висновки Європейського Суду з прав людини виклав у справі "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії.

Також, у справі "Інтерсплав" проти України" (2007 рік, заява № 803/02), Суд, у п. 38 рішення зазначив: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання".

Під час розгляду справи відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов`язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від інших осіб ніж сторони за правочинами.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету правочинів з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов`язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов`язань за спірним правочином, господарські операції за спірним правочином були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів,- відповідач до суду не надав.

Таким чином, ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи положення частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 13689,66грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 16.01.2019 №963, оригінал якого знаходяться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Монашинські сири." (34709, Рівненська обл., Рівненський район, с. Морозівка, урочище Монастирський хутів, 2; код ЄДРПОУ 40854517) до Головного управління ДФС у Рівненській області (33022, м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 39394217) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 19.10.2018 №0009621403.

Стягнути на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Монашинські сири." за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 13689,66грн. (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень 66 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 17 липня 2019 року.

Суддя Щербаков В.В.