РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2019 року справа № 580/1331/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:
головуючого судді - Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Салабай М.В.,
представників позивача: Гуленка О.Г. (згідно з посадою), Костюковича Ф.Ф. (згідно з ордером),
представника відповідача - Азарова П.В. (згідно з довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ТОВ "АЛГ-АГРО" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
15.04.2019 ТОВ "АЛГ-АГРО" (19401, Черкаська обл., Канівський р-н, с. Дарівка, вул.206 Дивізії, буд.70 А; код ЄДРПОУ 40534521) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м.Черкаси, б-р Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) про визнання протиправною та скасування постанови від 13.12.2018 №ЧК-1098/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-652 про накладення штрафу в розмірі 111690,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що спірне рішення прийняте за відсутності передбачених чинним законодавством підстав та з порушенням встановленої законодавством процедури. Позивач стверджує, що не використовує найману працю без оформлення трудових відносин, а перебування особи на території підприємства пов`язує з її прибуттям для подальшого працевлаштування.
Ухвалою суду від 16.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
Ухвалою від 16.04.2019 суд відмовив повністю у задоволенні заяви ТОВ "АЛГ-АГРО" про забезпечення позову.
Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказані ухвали сторони отримали 19.04.2019.
06.05.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що спірне рішення прийняте у зв`язку з виявленим за наслідками інспекційного відвідування фактом допуску позивачем до роботи працівника ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин, про які вона давала письмове пояснення ревізору, проте знищила. Вважає, що такі обставини підтверджуються відеозаписом інспекційного відвідування, зокрема зі змісту пояснень вказаної особи на запису вбачається її сприйняття себе працівником позивача. Крім того вказував, що постановою Канівського міськрайонного суду від 20.02.2019, що набрала законної сили, щодо притягнення керівника позивача до адміністративної відповідальності встановлено факт допуску позивачем ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудових відносин.
13.02.2019 позивач надав суду відповідь на відзив, в якій вказав, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 визнано нечинним Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295. Тому виникають сумніви у законності проведення перевірки. Також зазначено, що відеозаписом перевірки не зафіксовано факт праці ОСОБА_2 , а перебування її у службовому приміщенні не доводить такого факту.
У наданому 29.05.2019 запереченні на відповідь на відзив відповідач вказує, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, якою визнано нечинним Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, прийнята після здійснення перевірки у період, коли цей порядок був чинний. Тому посилання на його скасування під час вирішення спору є необґрунтованим.
Ухвалою від 02.05.2019, внесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання про виклик для допиту у судове засідання в якості свідків ОСОБА_3 та працівника позивача ОСОБА_4 . Ухвалою від 29.05.2019, внесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання про виклик для допиту у судове засідання в якості свідків інспектора, який здійснював перевірку, ОСОБА_5 та присутніх під час її проведення осіб - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Також задоволені клопотання про долучення письмових доказів.
29.05.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, допитавши свідків та оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
На виконання наказу відповідача від 19.11.2018 №1122-Н та направлення №2627 його посадова особа ОСОБА_5 отримала доручення провести інспекційне відвідування позивача з питань оформлення трудових відносин.
Відповідно до вказаних наказу та направлення вищевказана службова особа провела інспекційне відвідування позивача, за результатами якого склала акт від 22.11.2018 №ЧК-1098/365/АВ (далі - Акт). У ньому зафіксовані порушення позивачем вимог ст.21, ч.3 ст.24 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП): допуск до роботи ОСОБА_3 без відповідного наказу та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття на роботу.
13.12.2018 заступник начальника управління Держпраці у Черкаській області Жаркова М.В. прийняла спірну постанову №ЧК-1098/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-652 про накладення на позивача штрафу в розмірі 111690,00 грн.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена абз.3 ч.1 ст.265 КЗпП у формі штрафу - тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
З огляду на взазаний в Акті факт допуску позивачем до роботи одного працівника без укладення трудового договору до нього спірним рішенням застосований штраф у сумі 111690,00 грн. (30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 2018 рік).
Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.
Отже, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. Він повинен бути встановлений у передбаченому чинним законодавством порядку, належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.
Суд врахував, що Державна служба України з питань праці під час здійснення інспекційного відвідування керувалась чинним станом на час перевірки Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).
Згідно з п.6 цього Порядку під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
На підставі п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;
наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Пунктами 19-20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Отже, оформлення результатів інспекційного відвідування здійснюється за наслідками отриманої інформації про порушення законодавства про працю, а також на підставі наданих суб`єктом господарювання документів.
Суд врахував, що згідно зі вказаним вище Актом під час здійснення посадовою особою відповідача інспекційного відвідування за адресою: АДРЕСА_1 , - стверджуване порушення позивача - наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3 без їх документального оформлення.
З метою встановлення дійсних обставин суд допитав у судовому засіданні під кримінальну відповідальність в якості свідків інспектора, який здійснював перевірку, ОСОБА_5 та присутніх під час її проведення осіб - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Всі вони повідомили суд, що під час здійснення інспекційного відвідування безпосередньо не бачили виконання ОСОБА_3 будь-яких робіт, а лише побачили її у службовому приміщенні позивача.
У наданому відповідачем та дослідженому судом технічному записі інспекційного відвідування на диску факту виконання ОСОБА_3 будь-якої трудової функції не зафіксовано.
Допитана у судовому засіданні під кримінальну відповідальність в якості свідка ОСОБА_3 повідомила, що у день проведення інспекційного відвідування не працювала у позивача, а прибула до місця здійснення його господарської діяльності для бесіди з керівником з питань подальшого працевлаштування.
Допитаний під кримінальну відповідальність найманий працівник позивача ОСОБА_4 повідомив суд, що ОСОБА_3 не виконувала трудових функцій ні до, ні на час інспекційного відвідування у ТОВ "АЛГ-АГРО", а прийшла для працевлаштування.
Твердження відповідача про наявність особистих письмових пояснень ОСОБА_3 , що вона працювала у позивача до часу існепкційного відвідування без офіційного оформлення трудових відносин, які згодом нею були знищені, не підтверджено належним доказом.
Відповідно частин 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Оцінивши зібрані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними, допустимими та достовірними доказами факту порушення позивачем трудового законодавства, за яке його притягнено спірним рішенням, а отже - і його правомірності.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (ст. 62 Конституції України).
На підставі ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи позивача про порушення службовою особою відповідача порядку проведення перевірки, що виявилось у непред`явленні наказу на проведення перевірки та службового посвідчення перед її початком, суд не врахував, оскільки з приводу таких обставин не надано жодного належного та допустимого доказу, а протиправність дій чи бездіяльності щодо проведення перевірки не заявлено предметом цього спору. Зміст та мета інспекційного відвідування допускає можливість надання вказаних документів відразу після виявлення факту порушення.
Доводи позивача, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 визнано нечинним Порядок №295, суд не врахував, оскільки станом на час проведення інспекційного відвідування цей Порядок був чинним та підлягав застосуванню в порядку вимог вищезазначеної ст.19 Конституції України.
Твердження відповідача про встановлення вини керівника позивача у відповідному порушенні постановою Канівського міськрайонного суду від 20.02.2019 у справі №697/2718/18, є необгрунтованим, оскільки у ньому не вказано про дослідження обставин допуску позивачем до роботи особи без офіційного працевлаштування. Натомість з`ясовувалися підстави притягнення особи за складом адміністративного правопорушення до адміністративнох відповідальності за оформленими письмовими матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Крім того, щодо зазначеного рішення суду відкрите апеляційне провадження.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, встановлених ст.265 КЗпП, передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509.
На підставі п.2 цього Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
Оскільки під час розгляду справи не доведено факту допуску позивачем ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору, суд дійшов висновку, що передбачений абз.3 ч.1 ст.265 КЗпП штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат застосований до позивача неправомірно.
Тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, відповідно до вимог ст.139 КАС України наявні підстави стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним згідно з квитанцією від 15.04.2019 №0.0.1325372015.1, долученою до позовної заяви, судовий збір у сумі 1921,00грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Задовольнити повністю позов ТОВ "АЛГ-АГРО" про визнання протиправним і скасування рішення.
Визнати протиправною і скасувати постанову від 13.12.2018 №ЧК-1098/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-652 Управління Держпраці у Черкаській області про накладення на ТОВ "АЛГ-АГРО" штрафу в розмірі 111690,00 грн.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (18001, м. Черкаси, б-р Шевченка, буд.205; код ЄДРПОУ 39881228) на користь ТОВ "АЛГ-АГРО" (19401, Черкаська обл., Канівський р-н, с. Дарівка, вул.206 Дивізії, буд.70 А; код ЄДРПОУ 40534521) судовий збір в сумі 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення складене у повному обсязі 17.07.2019.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2019 |
Оприлюднено | 18.07.2019 |
Номер документу | 83068054 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
А.М. Бабич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні