Постанова

від 04.11.2019 по справі 580/1331/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1331/19 Головуючий у 1 інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Аліменка В.О. Карпушової О.В. Борейка Д.Е

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГ-АГРО" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛГ-АГРО" звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Держпраці у Черкаській області Жаркової Марини Вікторівни про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-1098/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-652 від 13 грудня 2018 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною і скасовано постанову від 13.12.2018 №ЧК-1098/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-652 Управління Держпраці у Черкаській області про накладення на ТОВ "АЛГ-АГРО" штрафу в розмірі 111690,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління Держпраці у Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, про надання ОСОБА_1 пояснень про роботу у позивача різноробочою, а також, факт знищення письмових пояснень, що мали місце під час інспекційного відвідування відбувалось в присутності членів вказаної комісії та були відображені в протоколі вказаної комісії № 2 від 21 листопада 2018 року, що не враховано судом першої інстанції.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання наказу Управління Держпраці у Черкаській області від 19 листопада 2018 р. №1122-Н та направлення №2627, посадова особа Корякіна Л.І. отримала доручення провести інспекційне відвідування позивача з питань оформлення трудових відносин.

Відповідно до вказаних наказу та направлення, вищевказана службова особа провела інспекційне відвідування позивача, за результатами якого склала акт від 22 листопада 2018 р. №ЧК-1098/365/АВ (далі - Акт). У ньому зафіксовані порушення позивачем вимог ст.21, ч.3 ст.24 Кодексу Законів про працю України: допуск до роботи ОСОБА_1 без відповідного наказу та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття на роботу.

13 грудня 2018 р. заступник начальника управління Держпраці у Черкаській області Жаркова М.В. прийняла оскаржувану постанову №ЧК-1098/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-652 про накладення на позивача штрафу в розмірі 111690,00 грн.

Позивач не погодившись із вказаною постановою про накладення штрафу, звернувся з позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці (пункт 1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Системний аналіз наведених норм є підставою для висновку про наявність у відповідача права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.

Водночас, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (надалі - Порядок).

За змістом пункту 2 названого Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

У відповідності до підпункту 3 пункту 5 Порядку, інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Матеріалами справи встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача став наказ Управління Держпраці у Черкаській області від 19 листопада 2018 року №1122-н.

Таким чином, інспекційне відвідування здійснене відповідачем на підставі належним чином оформлених документів та за наявності достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, встановлених ст.265 КЗпП, передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509.

Згідно п.2 цього Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

З матеріалів справи вбачається, що в акті Управління Держпраці у Черкаській області від 22 листопада 2018 р. №ЧК-1098/365/АВ зафіксовані порушення ТОВ "АЛГ-АГРО" вимог ст.21, ч.3 ст.24 Кодексу Законів про працю України, а саме: допущено до роботи ОСОБА_1 без відповідного наказу та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття на роботу.

Так, в ході інспекційного відвідування встановлено, що в приміщенні для зберігання кормів для худоби, роботи по підготовці кормів для худоби виконували ОСОБА_2 та ОСОБА_1

ОСОБА_1 , як усно, так і письмово повідомила, що працює в ТОВ АЛГ-АГРО з 15 листопада 2018 року різноробочою. Проте, після телефонної розмови з директором ТОВ, ОСОБА_1 скористалась моментом, і з папки державного інспектора витягнула своє пояснення, яке в присутності комісії порвала.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 виконувала робочі функції по підготовці кормів для худоби в присутності членів комісії з питань дотримання вимог законодавства про працю та легалізацію виплати заробітної плати та зайнятості населення Степанецької ОТГ є підстави вважати, що трудові відносини між Товариством та ОСОБА_1 не оформлені належним чином та у відповідності до вимог чинного законодавства ОСОБА_1 допущена до роботи без видання відповідного наказу (розпорядження) та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Факт використання найманої праці без належного оформлення підтверджується і рішенням комісії з питань дотримання вимог законодавства України про працю та легалізації трудових відносин з найманими працівниками Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області (а.с. 13 зворот.).

На підставі взазаного Акту перевірки, заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. прийнято оскаржувану постанову №ЧК-1098/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-652 від 13 грудня 2018 р. про накладення на ТОВ "АЛГ-АГРО" штрафу в розмірі 111690,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Таким чином, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. Він повинен бути встановлений у передбаченому чинним законодавством порядку, належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Апелянт зазначає, що надання ОСОБА_1 пояснень про роботу у позивача різноробочою, а також, факт знищення письмових пояснень, що мали місце під час інспекційцного відвідування, відбувалось в присутності членів вказаної комісії та були відображені в протоколі вказаної космісії № 2 від 21 листопада 2018 року.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що судо першої інстанції допитано у судовому засіданні, з попередженням про кримінальну відповідальність, в якості свідків інспектора, який здійснював перевірку, ОСОБА_3 та присутніх під час її проведення осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Вказані особи повідомили, що під час здійснення інспекційного відвідування безпосередньо не бачили виконання ОСОБА_1 будь-яких робіт, а лише побачили її у службовому приміщенні позивача.

Так, допитана у суді першої інстанції, в якості свідка, ОСОБА_1 повідомила, що у день проведення інспекційного відвідування не працювала у позивача, а прибула до місця здійснення його господарської діяльності для бесіди з керівником з питань подальшого працевлаштування.

Допитаний, з попередженням про кримінальну відповідальність, найманий працівник позивача ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 не виконувала трудових функцій ні до, ні на час інспекційного відвідування у ТОВ "АЛГ-АГРО", а прийшла для працевлаштування.

Також, судом першої інстанції встановлено, що у наданому відповідачем технічному записі інспекційного відвідування на диску факту виконання ОСОБА_1 будь-якої трудової функції не зафіксовано.

Доводи апелянта про наявність особистих письмових пояснень ОСОБА_1 , що вона працювала у ТОВ "АЛГ-АГРО" до часу інспекційного відвідування без офіційного оформлення трудових відносин, які згодом нею були знищені, не підтверджено належними доказами в суді апеляційної інстанції.

Крім цього, матеріали справи містять копію постанови Апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2019 року по справі № 697/2718/18, якою постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2019 року, якою ОСОБА_1., визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн. скасовано, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП , закрито, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

У вказаному рішенні Апеляційним судом Черкаської області зазначено, що суперечність доказів по справі не дають підстав беззаперечно стверджувати, що факт перебування в трудових відносинах ОСОБА_2 з ТОВ АЛГ - АГРО на час проведення перевірки доведений неспростовними доказами і в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття постанови №ЧК-1098/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-652 від 13 грудня 2018 р. про накладення на ТОВ "АЛГ-АГРО" штрафу в розмірі 111690,00 грн..

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, оскаржувана постанова ЧК-1098/365/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-652 від 13 грудня 2018 р. прийнята відповідачем без урахування вимог чинного законодавства та з порушенням, передбачених статтею 2 КАС України принципів, а тому, її правомірно скасовано судом першої інстанції.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГ-АГРО" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 287, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Аліменко В.О. Карпушова О.В. Повний текст постанови виготовлено 11.11.2019р.