Рішення

від 17.07.2019 по справі 640/1705/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/161

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2019 року № 640/1705/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі Бєсєді А.Ю., за результатами відкритого судового засідання в адміністративній справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" (надалі - позивач), адреса: 03127, м. Київ, проспект Голосіївський, 132, із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, у якій просить суд: - визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 №0054971404, що прийнято на підставі Акту перевірки від 09.10.2018 №984\26-15-14-04-04\40898030 у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, проведено низку підготовчих засідань, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті, позивач мотивував свої вимоги тим, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві, на підставі наказу від 21.06.2018 № 10239 виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві та згідно пп.78.1.4 п.78.1, ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами постачальниками TOB Стронг Ком`юніті код ЄДРПОУ 41859097, TOB Торгівельна Група Каста код ЄДРПОУ 41504299 та TOB Продуктова Інноваційна Компанія код 41504550 за грудень 2017 та січень, лютий 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки від 09.10.2018 №984\26-15-14-04-04\40898030.

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки від 09.10.2018 №984\26-15-14-04-04\40898030: п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 1 317 790 грн. за грудень 2017 та січень, лютий 2018 року, а саме: грудень 2017 - 237 420 гривень, січень 2018-581 620 гривень, лютий 2018 - 498 750 гривень.

На підставі складеного акту перевірки від 09.10.2018 №984\26-15-14-04-04\40898030 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 №0054971404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 647 238,00 (один мільйон шістсот сорок сім тисяч двісті тридцять вісім гривень 00 копійок) гривень, що складається із 1 317 790,00 грн. податкового зобов`язання та 329448,00 грн. (фінансових) санкцій.

TOB Інтеррейл Логістик не погодилося із зазначеним податковим повідомленням - рішенням та висновками Акту перевірки, та подало до Державної фіскальної служби України відповідну скаргу від 05.11.2018 №01- 05X1118.

Рішенням від 28.12.2018 №42146/6199-99-11-04-02-29, яке було отримано 08.01.2019, ДФС України залишило скаргу платника податків без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Приписами п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1., 201.4.201.6. ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2., 198.3.,198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та відзиву ГУ ДФС у м. Києві, висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами: TOB Стронг Ком`юніті код ЄДРПОУ 41859097, TOB Торгівельна Група Каста код ЄДРПОУ 41504299 та TOB Продуктова Інноваційна Компанія код 41504550.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено висновки акту перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом з урахуванням умов спірних правовідносин.

TOB Інтеррейл Логістик зареєстровано як господарюючого суб`єкта 17.10.2016, номер запису: 1 068 102 0000 044029. Основними видами діяльності є за код КВЕД 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту та КВЕД 49.20 вантажний залізничний транспорт. Тобто товариство надає послуги по перевезенню вантажів залізничним транспортом. Штатна чисельність працівників складає 3 чоловіка.

З метою виконання безпосередньої мети своєї господарської діяльності товариством залучаються різні організації для пошуку необхідної кількості залізничних вагонів, їх супроводу та контролю руху вантажу. З цією метою було залучено TOB Стронг Ком`юніті , TOB Торгівельна Група Каста та TOB Продуктова Інноваційна Компанія , які у період грудень 2017 - лютий 2018 забезпечували позивача необхідною кількістю вагонів для виконання вантажних перевезень залізничним транспортом.

Фінансово-господарські відносини між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна Група Каста ґрунтувались на договорірних відноснах. Так, 29.11.2017 TOB Інтеррейл Логістик було укладено договір №1- 2911\2017 Т з TOB Торгівельна Група Каста (надалі - Договір від 29.11.2017) (Т.1, арк. 50-55).

Згідно з п. 1.1 Договору від 29.11.2017 Експедитор (ТОВ Торгівельна Група Каста ) зобов`язується за дорученням Клієнта (позивача), за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання інформаційно-консультаційних (або транспортно-експедиційних послуг), пов`язаних з перевезеннями вантажів вказаних Клієнтом по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи.

Згідно з п. 2.1 Договору від 29.11.2017 Експедитор зобов`язується: по письмовому запиту Клієнта : 2.1.1. Здійснювати діяльність, по забезпеченню залізничного перевезення вантажів відповідно до умов і вимог внутрішніх і міжнародних Правил залізничних перевезень, включаючи Соглашение О международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС) от 01.11.1951 г. (Угода про Міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951 р.), Статуту залізниць України. 2.1.2. Забезпечити контроль проходження заявок на місячне планування експортних, імпортних, транзитних вантажів, а також вантажів, що перевозяться усередині України і в міждержавному сполученні, здійснюваного Клієнтом на умовах цього Договору. 2,1.3. Здійснювати за узгодженням з Клієнтом і за його рахунок оплату тарифу та додаткових платежів, зборів (при необхідності відшкодовувати витрати, пов`язані з поверненням порожніх вагонів, митним оглядом на прикордонних станціях і інше) за перевезення вантажів по залізницях. 2.1.4. Організовувати заявлене Клієнтом перевезення в строк не пізніше 7 (семи) робочих днів моменту подачі заявки і оплати вартості перевезення. Організація перевезення включає в себе оформлення залізничних накладних; оформлення вантажної митної декларації (ВМД); відправка телеграми про підтвердження оплати на станцію відправлення\призначення; позапланова\планова заявка вантажу на перевезення, а також отримання на шляху призначення\відправлення дозволів. Необхідних для відправки\прийому вантажу. 2.1.6. Здійснювати виконання додаткових транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з цими перевезеннями, за додатковою угодою.

Згідно з п. 5.5 Договору від 29.11.2017 передбачено право та можливість TOB Торгівельна Група Каста залучати третіх осіб, для надання послуг та організації перевезень під власну відповідальність.

До підтвердження реальності отримання послуг позивачем за вказаним Договором від 29.11.2017 позивачем надано суду заявки на забезпечення перевезень: про надання вагонів власного\орендованого\залученого парку для забезпечення визначених перевезень. До кожної такої заявки позивачем до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт, додатки до актів виконаних робіт, в яких вказано кожен номер вагону, який здійснено перевезення, номери залізничних накладних, станція відправлення, станція призначення, назва вантажу та сума поставки, а також надано безпосередньо копії залізничних накладних (Т.1, арк. 56-298; Т.2, арк. 1-289).

Також на підтвердження оплати вказаних послуг, позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення (Т.2, арк. 290-294).

Вищевказані первинні документи були досліджені судом та встановлено їх відповідність вимогам до оформлення первинних документів.

Відповідачем не заперечувалось, що до перевірки надавалися зазначені вище документи, а також копії податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та залізничні накладні на перевезення вантажу, з відомостями про вагони.

Як зазначено в Акті перевірки, ...відповідно до баз даних контролюючих органів та наданих до перевірки TOB Інтеррейл Логістик документальних підтверджень, TOB Торгівельна Група Каста документально оформлено в адресу TOB Інтеррейл Логістик послуги організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України та отримання винагороди експедитора... .

Також зазначено, що ...За результатами аналізу ЄРПН, TOB Торгівельна Група Каста документально оформлено придбання та реалізацію різних груп товарів та послуг, таких як ... експедиційні, транспортні ...послуги (арк.13 Акту перевірки).

Згідно відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам в TOB Торгівельна Група Каста нараховується п`ять працівників (арк.13 Акту перевірки).

Відтак, навіть з Акту перевірки вбачається, що контрагент позивача відповідні послуги також закуповував в інших осіб.

Відтак, твердження відповідача про те, що ПАТ Укрзалізниця безпосередньо не надавало вагони саме ТОВ Торгівельна Група Каста не може спростувати реальність вказаних господарських операцій, адже відповідне товариство мало можливість бути посередником при замовленні відповідних вагонів та замовити їх іншим контрагентам.

Фінансово-господарські відносини між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Стронг Ком`юніті ґрунтувались на договорі №01-02/2018 від 01.02.2018, відповідно до умов якого, згідно з п. 1.1 Договору від 01.02.2018 Експедитор (ТОВ Стронг Ком`юніті ) зобов`язується за дорученням Клієнта (позивача), за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання інформаційно-консультаційних (або транспортно-експедиційних послуг), пов`язаних з перевезеннями вантажів вказаних Клієнтом по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи (Т.3, арк. 1-6).

Згідно з п. 2.1 Договору від 01.02.2018 Експедитор зобов`язується: по письмовому запиту Клієнта : 2.1.1. Здійснювати діяльність, по забезпеченню залізничного перевезення вантажів відповідно до умов і вимог внутрішніх і міжнародних Правил залізничних перевезень, включаючи Соглашение О международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС) от 01.11.1951 г. (Угода про Міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951 р.), Статуту залізниць України. 2.1.2. Забезпечити контроль проходження заявок на місячне планування експортних, імпортних, транзитних вантажів, а також вантажів, що перевозяться усередині України і в міждержавному сполученні, здійснюваного Клієнтом на умовах цього Договору. 2,1.3. Здійснювати за узгодженням з Клієнтом і за його рахунок оплату тарифу та додаткових платежів, зборів (при необхідності відшкодовувати витрати, пов`язані з поверненням порожніх вагонів, митним оглядом на прикордонних станціях і інше) за перевезення вантажів по залізницях. 2.1.4. Організовувати заявлене Клієнтом перевезення в строк не пізніше 7 (семи) робочих днів моменту подачі заявки і оплати вартості перевезення. Організація перевезення включає в себе оформлення залізничних накладних; оформлення вантажної митної декларації (ВМД); відправка телеграми про підтвердження оплати на станцію відправлення\призначення; позапланова\планова заявка вантажу на перевезення, а також отримання на шляху призначення\відправлення дозволів. Необхідних для відправки\прийому вантажу. 2.1.6. Здійснювати виконання додаткових транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з цими перевезеннями, за додатковою угодою.

Згідно з п. 5.5 Договору від 01.02.2018 передбачено право та можливість TOB Стронг Ком`юніті залучати третіх осіб, для надання послуг та організації перевезень під власну відповідальність.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надані суду заявки на забезпечення перевезень: про надання вагонів власного\орендованого \залученого парку для забезпечення визначених перевезень. До кожної такої заявки позивачем до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт, додатки до актів виконаних робіт, в яких вказано кожен номер вагону, який здійснено перевезення, номери залізничних накладних, станція відправлення, станція призначення, назва вантажу та сума поставки, а також надано безпосередньо копії залізничних накладних (Т.3, арк. 7-250; Т.4, арк. 1 - 128).

Також на підтвердження оплати вказаних послуг, позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення (Т.4, арк. 129-131).

Вищевказані первинні документи були досліджені судом та встановлено їх відповідність вимогам до оформлення первинних документів.

Відповідачем не заперечувалось, що до перевірки надавалися зазначені вище документи, а також копії податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та залізничні накладні на перевезення вантажу, з відомостями про вагони.

Як зазначено в Акті перевірки, ...відповідно до баз даних контролюючих органів та наданих до перевірки TOB Інтеррейл Логістик документальних підтверджень, TOB Стронг Ком`юніті документально оформлено в адресу TOB Інтеррейл Логістик послуги організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України та отримання винагороди експедитора... .

Також зазначено, що ...Відповідно до ЄРПН, TOB Стронг Ком`юніті протягом фінансово-господарської діяльності документально оформлено придбання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України, отримання винагороди експедитора (арк.12 Акту перевірки).

Згідно відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам в TOB Стронг Ком`юніті обліковується три працівника (арк.12 Акту перевірки).

При цьому, відповідачем не спростовано можливість TOB Стронг Ком`юніті залучати до надання відповідних послуг осіб, які не є платниками ПДВ, а відтак такі замовлення та отримані послуги можуть бути не відображені у ЄРПН.

Фінансово-господарські відносини між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Продуктова інноваційна компанія ґрунтувались на договорі №1104 від 25.12.2017 (Т.5, арк.1-8), відповідно до умов якого, згідно з п. 1.1 Даний договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов`язаних з цим послугах, та по здійсненню розрахунків за надані послуги.

Експедитор (ТОВ Продуктова інноваційна компанія ) згідно даного Договору, що є дорученням Клієнта, на підставі заявок Клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організує перевезення вантажів, транспортно-експедиційне обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних і транзитних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі, надає додаткові послуги, пов`язані з зазначеними перевезеннями, по території України, країн СНД, Балтії та інших держав шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженим здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує й приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору (п.1.2 Договору).

Згідно п. 2.4.2 до обов`язків експедитора (ТОВ Продуктова інноваційна компанія ) відноситься: Організовувати відповідно до наданих Клієнтом Заявок перевезення -вантажів Клієнта надавати інші послуги, що пов`язані з перевезенням вантажів, шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, юридичними особами (Т.5, арк. 4).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надані суду заявки на забезпечення перевезень: про надання вагонів власного\орендованого \залученого парку для забезпечення визначених перевезень. До кожної такої заявки позивачем до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт, додатки до актів виконаних робіт, в яких вказано кожен номер вагону, який здійснено перевезення, номери залізничних накладних, станція відправлення, станція призначення, назва вантажу та сума поставки, а також надано безпосередньо копії залізничних накладних (Т.5, арк. 9-250; Т.6, арк. 1 - 139).

Також на підтвердження оплати вказаних послуг, позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення (Т.6, арк. 140-141).

Вищевказані первинні документи були досліджені судом та встановлено їх відповідність вимогам до оформлення первинних документів.

Відповідачем не заперечувалось, що до перевірки надавалися зазначені вище документи, а також копії податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та залізничні накладні на перевезення вантажу, з відомостями про вагони.

До перевірки надавалися зазначені вище документи, а також копії податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкової накладної\розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та самі залізничні накладні на перевезення вантажу, з відомостями про вагони.

Як зазначено в Акті перевірки, ...відповідно до баз даних контролюючих органів та наданих до перевірки TOB Інтеррейл Логістик документальних підтверджень, TOB Продуктова Інноваційна Компанія документально оформлено в адресу TOB Інтеррейл Логістик послуги організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України та отримання винагороди експедитора... .

Згідно відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам в TOB Продуктова Інноваційна Компанія нараховується чотири працівника. Вартість основних засобів становила 116 (сто шістнадцять) тисяч гривень (арк.14 Акту перевірки).

При цьому, відповідачем не спростовано можливість TOB Продуктова Інноваційна Компанія залучати до надання відповідних послуг осіб, які не є платниками ПДВ, а відтак такі замовлення та отримані послуги можуть бути не відображені у ЄРПН.

З приводу вищевикладеного, суд зазначає, що здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 у справі №К/800/36098/13.

На момент складання податкових накладних TOB Стронг Ком`юніті , TOB Торгівельна Група Каста та TOB Продуктова Інноваційна Компанія були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , зокрема, містять такі обов`язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та лату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву послуги, її ціну та вартість.

Підсумовуючи викладене, варто зазначити що в діях позивача наявна господарська мета, а саме прослідковується зв`язок між фактом отриманням послуг відповідно до наведених договорів та господарською діяльністю позивача.

З огляду на наведені в Акті перевірки судові ухвали, їх зміст та мету винесення, встановлено, що вони не встановлюють злочинні діяння службових осіб TOB Стронг Ком`юніті , TOB Торгівельна Група Каста та TOB Продуктова Інноваційна Компанія .

В акті перевірки відсутні будь- які відомості стосовно притягнення службових осіб зазначених платників податків до кримінальної чи будь-якої іншої відповідальності за скоєння податкових, господарських чи інших злочинів.

У відповідності статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

При цьому, сам по собі факт недекларування контрагентом позивача у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, на думку суду, не впливає на право позивача (покупця) сформувати податковий кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 30.01.2018 №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18.

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а трудові ресурси були наявні, крім цього, наведені відповідачем обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

При цьому, аргументи відповідача ґрунтуються на інформації з АІС Податковий блок , однак, така інформація не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання господарських операцій з позивачем нереальними (безтоварними).

Посилання відповідача на фіктивність господарських відносин між позивачем та його контрагентом носять загальний характер, без наведення інформації та надання доказів, які б засвідчили конкретні обставини ведення фіктивної діяльності таким контрагентом, а тому не можуть спростовувати фактичне здійснення операцій таким суб`єктом господарювання.

Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, в даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб`єктів господарювання.

Крім того, судом було встановлено, що податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

Між іншим, у податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне відзначити, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару/робіт/послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг/робіт) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

При цьому, слід враховувати вимоги частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).

У ч. 1 ст.23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина 2 цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, інформація про зареєстровані кримінальні провадження або протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування або проміжні ухвали слідчих суддів на стадії досудового слідства не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Суд звертає увагу, що на момент розгляду даної справи відсутня інформація щодо закінчення досудового розслідування та наявності вироку суду у кримінальній справі за вказаними вище кримінальними провадженнями.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №822/551/18 , який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з зазначеними вище контрагентами, який на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2018 № 0054971404 протиправним та таким, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 31 жовтня 2018 № 0054971404.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" (адреса: ЄДРПОУ 40898030, 03127, м. Київ, проспект Голосіївський, 132) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210, 00 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст виготовлено та підписано 17.07.2019 р.