Постанова

від 10.07.2019 по справі 540/2436/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2436/18 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАВІ до митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2018р. ТОВ КАВІ звернулося в суд із адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №UA508030/2018/000012/2 від 26.11.2018р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 26.11.2018р. для здійснення митного оформлення товару ним до Митниці ДФС подано митну декларацію за №508030/2018/007185, відповідно до якої заявлено митну вартість товарів у розмірі 1 256 250,96 рос. руб. (531 758,469грн.), за ціною договору (перший метод визначеної митної вартості).

Однак, у листопаді 2018р. митницею прийнято рішення за №508030/2018/000012/2 про коригування митної вартості за резервним методом.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості, а тому підлягає скасуванню.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі про коригування митної вартості товарів №UA508030/2018/000012/2 від 26.11.2018р..

Стягнуто з Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ КАВІ судовий збір в сумі 1 803,97грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган приймаючи оскаржуване рішення діяло з порушенням норм митного законодавства України, оскільки товариством надано усі необхідні документи для розмитнення товарів, а митницею не надано їм належної оцінки та визнано, що представлені документи не підтверджують митну вартість товару за ціною договору.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.05.2017р. між продавцем ТОВ Посуда (Росія) та покупцем ТОВ КАВІ укладено договір поставки за №403, згідно якому постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW (м.Бор, РФ) або FCA (м.Бор) та передати у власність покупцю посуд зі скла, а також картонну упаковку, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах вказаного договору та додатків до нього.

У відповідності до умов вказаного договору позивач отримав від ТОВ Посуда (Росія) на умовах поставки FCA (м.Бор) столовий посуд зі скла для пиття загальною кількістю 15 576шт., вартістю 366 308,8800 рос.руб. (товар №1); столовий посуд із зміцненого скла кількістю 7968шт., вартістю 349 017,4800 рос.руб. (товар №2); столовий посуд із скла механічного виготовлення кількістю 4920шт., вартістю 304 246,3200 рос.руб. (товар №3); банка із скла механічного виготовлення кількістю 828шт., вартістю 115 271,1600 рос.руб. (товар №4); столовий посуд із зміцненого скла для пиття, кількістю 2748шт., вартістю 70 362,0000 рос.руб. (товар №5); інші вироби зі скла механічного виготовлення, кількістю 1968шт., вартістю 51 045,1200 рос.руб. (товар №6).

В подальшому, для митного оформлення товару, 26.11.2018р. ТОВ КАВІ подано до ВМО №1 м/п "Херсон-Центральний" Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі митну декларацію за №UA 508030/2018/007185, в якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту, а саме, у сумі 1 256 250,96 рос.руб. ( 531 758,469грн.).

На підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №403 від 22.05.2017р. та доповнення до нього, інвойс №96022961 від 16.11.2018р., пакувальний лист №96022961 від 16.11.2018р., міжнародна товарно-транспортна накладна №0081622 від 16.11.2018р.; сертифікат походження товарів №8005002595 від 20.11.2018р.; висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 17.08.2017р. №602-123-20-3/26302; рахунок перевізника №273 від 15.11.2018р.; платіжне доручення на підтвердження оплати перевізнику №951 від 15.11.2018р.; договір на перевезення №16/05 від 16.05.2017р.; експортна декларація країни - відправника №10103080/191118/0061820 від 1911.2018р..

За результатами перевірки вказаної декларації та поданих до неї документів за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) виявлено ризики та сформовано Перелік митних формальностей від 26.11.2018р., у відповідності до якого на підставі ч.3 ст.53 МК України було запропоновано ТОВ КАВІ надати наступні відомості: банківські платіжні документи, що стосуються товару; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс - листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково повідомлено декларанта, що згідно з ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на вказане повідомлення митного органу, товариством додатково надано наступні документи: проформа - інвойс за №90254796 від 14.11.2018р.; свіфт для підтвердження оплати постачальнику за попередніми поставками за №4533/131118 від 13.11.2018р. до ВМД №UA508030/2018/006209 від 10.10.2018р.; витяги з каталогу; прайс-лист від виробника товару, що діє з 1.07.2018р. по 31.12.2019р..

Однак, 26.11.2018р. Митницею ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі прийнято рішення за №UA508030/2018/000012/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним методом.

Перевіряючи правомірність дій та рішень митного органу, з урахування підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли з приводу визначення митної вартості товарів регулюються Митним Кодексом України.

Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями ч.1, 2, 3 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5, 6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положеннями ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

У відповідності до ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ст.57 МК України, методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, судова колегія зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ КАВІ та його контрагент ціну договору встановили у договорі поставки за №403 від 22.05.2017р. (а.с.17-21).

У відповідності до ст.189,190 ГК України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Отже, суб`єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається із матеріалів справи, що товариством надано до митного органу усі необхідні документи, які були у нього в наявності. Розбіжностей у документах, наданих товариством для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір цін за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін у інвойсах. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, тому правових підстав для коригування митної вартості у митниці не було.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ КАВІ , оскільки митний орган прийняв оскаржуване рішення без належних підстав, чим порушив права товариства.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 липня 2019р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв