Ухвала

від 17.07.2019 по справі 826/14154/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 липня 2019 року

Київ

справа №826/14154/18

адміністративне провадження №К/9901/17249/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі №826/14154/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКВА ПРОМ до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДФС у місті Києві 20.06.2019 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем до касаційної скарги долучено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі № 826/14154/18.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що на момент подання касаційної скарги вперше Головне управління ДФС у місті Києві було позбавлено можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі у зв`язку з постійним блокуванням рахунків. На думку податкового органу, повторне подання касаційної скарги з порушенням строку на касаційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки зупинення органами казначейської служби операцій з бюджетними коштами відповідача на підставі виконавчих проваджень відносно останнього, з об`єктивних причин виключало можливість сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному законом. Одночасно, податковий орган зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність положенням Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження. Порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, оскільки наведені скаржником у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних перешкод унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки з доказами на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги в якому скаржником ставиться питання про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску. Доводи податкового органу зводяться до того, що недостатність, при первинному зверненні з касаційною скаргою, на рахунку Головного управління ДФС у місті Києві бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору та систематичне проведення безспірного списання грошових коштів з рахунків відповідача за всіма кодами програмної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України, що підтверджується повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, стали підставами, які з об`єктивних та непереборних причин унеможливили реалізацію права суб`єкта владних повноважень на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням положень КАС України. Відповідач наголошує, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору у розмір та порядку визначеному законом) та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного оскарження. Повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Разом з тим, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Недостатність бюджетних асигнувань, а також проведення безспірного списання коштів з рахунку суб`єкта владних повноважень може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі №826/14154/18 закінчився 11.04.2019, а також факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вперше без виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору у даній справі.

Втім, таких доказів податковим органом суду не надано.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що податковим органом у заяві про поновлення пропущеного строку не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 23.05.2019 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки. В поданні повторної касаційної скарги лише 20.06.2019, за фактичної сплати судового збору 29.05.2019, що підтверджується платіжним дорученням №2462, не вбачається наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі №826/14154/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі №826/14154/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКВА ПРОМ до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

.......................

.......................

........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду