Постанова

від 17.07.2019 по справі 474/181/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.07.19

22-ц/812/1232/19

Єдиний номер справи 474/181/18

Провадження 22-ц812/1232/19 Головуючий по 1 інстанції Фасій В.В.

Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2019р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання - Біляєва В.М.,

за участі: представника відповідача Осипенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Приватного підприємства Норок

на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2019р.

за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Норок , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Третя Миколаївська державна нотаріальна контора, про визнання договору недійсним,

встановила:

У березні 2018р. ОСОБА_1 пред`явила позов до ПП Норок про визнання договору недійсним.

Позивач зазначала, що є власником земельної ділянки площею 4,3316 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташованої на території Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області і 28.08.2007р. уклала з відповідачем договір оренди, за умовами якого передала цю земельну земельну ділянку у користування відповідача на 9 років 11 місяців.

По закінченню строку договору вона вирішила передати земельну ділянку іншому орендарю та у зв`язку із цим дізналась про існування додаткової угоди від 26.09.2016р. щодо продовження строку дії договору оренди від 28.08.2007р. з відповідачем.

Посилаючись на те, що додаткову угоду з відповідачем щодо належної їй земельної ділянки не укладала, позивач просила визнати її недійсною.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2019р. позов задоволено. Постановлено визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі №31 від 28.08.2007р., укладену 26.09.2016р. між ОСОБА_1 і ПП Норок , зареєстрованою 29.08.2017р. Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 2001р. є власником земельної ділянки площею 4,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташованої в межах Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

28.08.2007р. між ОСОБА_1 і ПП Норок укладено договір оренди землі №31, за умовами якого останній отримав в платне користування вказану земельну ділянку на 9 років 11 місяців. Даний правочин 04.12.2007р. зареєстровано в Миколаївській регіональній філії "Центр ДЗК" за № 040701200053.

Після закінчення строку дії договору оренди землі №31 від 28.08.2007р. ПП Норок продовжило користуватись належною ОСОБА_1 земельною ділянкою на підставі додаткової угоди до цього договору, укладеної 26.09.2016р. між ОСОБА_1 і ПП Норок , зареєстрованою 29.08.2017р. Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою, за умовами якої строк оренди продовжено на 20 років

Протягом 2015-2017 років ОСОБА_1 отримувала від ПП Норок орендну плату в натуральній формі.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №18-937 від 27.11.2018р. підпис у примірнику додаткової угоди від 26.09.2016р. у графі оредодавець виконано не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Враховуючи те, що додаткову угоду до договору оренди ОСОБА_1 не підписувала, суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених ст.ст.203,215 ЦК для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Доводи в апеляційній скарзі щодо порушення процесуального закону не можна визнати обґрунтованими.

Так, експериментальні та вільні зразки почерку позивача були долучені до справи з дотриманням процесуальної форми (ст.107 ЦПК).

Надання на дослідження 5 документів зі зразками вільного почерку позивача у сукупності з іншими документами було достатнім для проведення експертизи і категоричного висновку експерта з наведенням в дослідницькій частині обґрунтування розбіжностей за загальними та окремими ознаками між наданими на експертизу зразками підпису позивача, що у повній мірі відповідає вимогам ст.102 ЦПК, розділу 1У Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджено наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5).

До того ж особа, яка підписувала оспорену угоду від імені орендодавця вчинила підпис та написала прізвище ОСОБА_1 з помилкою, а саме ОСОБА_1 , що також виключає сумніви в правильності висновку експерта.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Норок залишити без задоволення, а рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2019р. без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 17 липня 2019р.

Головуючий: Судді: