Рішення

від 16.07.2019 по справі 642/4243/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"16" липня 2019 р.

справа №642/4243/18

провадження 2/642/19/19

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2019 року Ленінськийрайонний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання- Конєвої А.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Холодногірський , Департаменту реєстрації Харківськоїміської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення зборів уповноважених кооперативу , -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу Холодногірський , ОСОБА_2 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради в якому просив визнати недійсним рішення зборів уповноважених представників кооперативу та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2018 року у справі за позовною заявою відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

12 вересня 2019 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшов відзив відповідача ЖБК Холодногірський на позовну заяву в якому він просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що квартира АДРЕСА_2 була спільною власністю членів кооперативу, чи якимсь іншим чином належала позивачеві та іншим особам. В матеріалах справи за позовом відсутній витяг з Держреєстру, який би підтверджував доводи позивача. Також позивачем не надано доказів відчуження квартири ЖБК Холодногірський . Кооператив ніколи не був власником квартири тому не відчужував та не міг відчужити її та не приймав рішення про відчуження.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Рішення загальних зборів членів кооперативу про прийняття , внесення змін до статуту, вступ до кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75% відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. На зборах уповноважених, які було проведено 09.06.2016 р. було вирішено прийняти ОСОБА_2 у члени ЖБК Холодногірський № за це рішення проголосувало 80 % уповноважених, тобто рішення законне.

19 жовтня 2018 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшли пояснення третьої особи , ОСОБА_2 , в яких проти задоволення позову він заперечує, з тих підстав, що рішенням зборів уповноважених представників ЖБК Холодногірський його було прийнято до членів кооперативу, як правонаступника та було вирішено надати йому довідку про те, що він повністю виплатив пайовий внесок за зазначену квартиру, оскільки вона ніколи не була спільною власністю інших членів кооперативу.

22 жовтня 2018 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшла відповідь позивача на відзив в якій вони зазначають, що квартира АДРЕСА_2 на момент прийняття рішення від 09 червня 2016 року була корпоративною, відповідно була власністю кооперативу і прийняття рішення про її передачу в приватну власність мало прийматися уповноваженим органом кооперативу відповідно до встановленої законодавством процедури, протокол зборів уповноважених кооперативу складений з численними порушеннями, в ньому відсутні підписи і печатка. Також не надано доказів повідомлення членів кооперативу про проведення загальних зборів, на яких приймалося рішення про обрання уповноважених, відсутній перелік цих обраних уповноважених. Таким чином позивач вважає, що прийняття рішення про передачу квартири, яка є спільною власністю членів кооперативу, належить до виключної компетенції Загальних зборів кооперативу. Збори уповноважених представників відповідно до Статуту не мали повноважень на прийняття даного рішення.

26 жовтня 2018 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшов відзив на позовну заяву Департаменту реєстрації Харківської міської ради в якому вони просять відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважають, що вказана адміністративна справа предметно не підсудна Ленінському районному суду м. Харкова, також зазначають, що заявлені позовні вимоги по скасуванню рішенню про державну реєстрацію є неактуальними, оскільки відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що відбувся перехід права власності до іншого суб`єкта права, який здійснено приватним нотаріусом, як суб`єктом, що надає послуги в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

05 листопада 2018 року позивачем надано відповідь на відзив Департаменту реєстрації ХМР, в якому він зазначає, що позовна вимога про рішення про державну реєстрацію права власності підсудна Ленінському районному суду м. Харкова. Дії ОСОБА_2 по відчуженню квартири оцінює як визнання ОСОБА_2 неправомірності набуття ним права власності на кооперативну квартиру. Тому вважає, що належним способом захисту в даному випадку буде скасувати рішення про державну реєстрацію права власності.

07 грудня 2018 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшла заява позивача про заміну підстави позову, зокрема йому стало відомо , що правонаступником ЖБК Холодногірський стало Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Холодногірський .

Крім цього, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за договором дарування, прав власності на квартиру перейшло до ОСОБА_3 .

Також позивач зазначає, що при розгляді даної справи необхідно керуватися нормами статуту кооперативу в редакції від 22.03.2005 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2018 року було залучено в якості третьої особи ОСОБА_3 , а також замінено відповідача Житлово-будівельний кооператив Холодногірський його правонаступником - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Холодногріський .

20.01 2019 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшли пояснення третьої особи в яких вони заперечують проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що позовна заява ОСОБА_1 , на їх думку не містить доказів того, що рішенням зборів уповноважених представників ЖБК Холодногірський від 09.06.2016 року було порушено його права чи інтереси.

06 березня 2019 року до суду надійшло клопотання третьої особи ОСОБА_3 про закриття провадження у справі.

Позивач надав до суду заперечення, в якому зазначив , що клопотання третьої особи про закриття провадження вважає не обґрунтованими та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2019 року підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Холодногірський , Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення зборів уповноважених кооперативу було закрито та призначено справу до судового розгляду .

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шевченко Д.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві та доводів викладених у інших письмових заявах.

Представник відповідача ОСББ "Холодногірський" проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник відповідача департаменту реєстрації Харківської міської ради у судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у письмових заявах.

Заслухавши учасників процесу, які присутні в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок створення ЖБК (на час утворення кооперативу), його діяльність, а також права і обов`язки членів ЖБК та членів їх сімей визначався Житловим кодексом Українcької РСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. N 186 (з наступними змінами), постановою Кабінету Міністрів України "Про дальший розвиток житлово-будівельної (житлової) кооперації" N 593 від 20 жовтня 1992 р., окремими законами та нормативно-правовими актами. Він діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту, зареєстрованого у встановленому законом порядку. ЖБК є юридичною особою, яка створюється з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного будинку, а у випадках, передбачених законодавством, одно- і двоквартирних будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого житлового будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками). ЖБК не є суб`єктом підприємництва і здійснює свою діяльність виключно для забезпечення виконання статутних цілей відповідно до чинного законодавства. ЖБК здійснює свої повноваження власника таким чином, щоб це не порушувало житлові права членів ЖБК. Зокрема, відповідно до ст. 19 Примірного статуту, жилий будинок (будинки) та надвірні будівлі належать житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності (крім квартир у цьому будинку, за які громадяни повністю внесли пайові внески) і не можуть бути в нього вилучені, продані або передані ним як у цілому, так і частинами (квартири, кімнати) ні організаціям, ні окремим особам, за винятком передачі, здійснюваної при ліквідації кооперативу.

У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником, а відтак набуває всіх правомочностей, які мають власники іншого житла. Для вчинення такого викупу немає потреби укладати спеціальний договір. Інститут викупу вперше був запроваджений Законом СРСР "Про власність в СРСР", прийнятим 6 березня 1990 р. і введеним в дію з 1 липня 1990 р., а згодом закріплений у Законі України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Таким чином, моментом виникнення права власності на таке майно є момент фактичного внесення платежів на погашення кредиту, використаного на будівництво квартири чи іншого об`єкта.

В квартиру АДРЕСА_1 на підставі обмінного ордеру №1627 від 17.04.1981 року вселилася ОСОБА_4 (мати ОСОБА_2 ) разом з членами її сім`ї: сином ОСОБА_2 , дочкою ОСОБА_5 , онуком ОСОБА_6 , онукою ОСОБА_7 , що підтверджується засвідченою копією обмінного ордеру, оригінал якого, у відповідності до приписів законодавства, було здано при вселенні до ЖБК Холодногірський . Оригінал ордеру був наданий суду для огляду у судовому засіданні.

Через те, що квартира АДРЕСА_1 знаходилася в будинку, що належить ЖБК, то наданню цієї квартири ОСОБА_4 внаслідок обміну передували певні юридичні дії, що були обов`язковими, у відповідності до вимог законодавства, яке було чинним в той час.

Як закріплено в ч,1 ст. 143 ЖК УРСР, член житлово-будівельного кооперативу вправі за письмовою згодою проживаючих разом з ним членів сім`ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення з наймачем жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи з іншим членом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в іншому населеному пункті, за умови прийому до членів кооперативу особи, що вселяється у зв`язку з обміном у будинок житлово-будівельного кооперативу.

Згідно пункту 32 Типового статуту житлово Будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27 червня 1972 р. N 297 (надалі - Типовий статут), заселення будинків житлово-будівельних кооперативів як вперше, так і квартир, що звільняються, провадиться тільки членами кооперативу та їх сім`ями по ордерах, які видаються виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих відповідно до списків, що їх подають кооперативи.

Згідно до пункту 34 Типового статуту, кожний член кооперативу в строки, встановлені загальними зборами, зобов`язаний внести не менше 40 відсотків вартості закріпленої за ним квартири.

На виконання зазначених вимог законодавства, 04.05.1981 року (тобто до отримання ордеру, і, відповідно, до вселення в квартиру) ОСОБА_4 сплатила пайовий внесок в розмірі 5325 карбованців, що підтверджується копією квитанції №204 (оригінал зазначеної квитанції досліджувався при розгляді цивільної справи № 642/3138/16-ц).

Таким чином, ОСОБА_4 для отримання можливості вселення з сім`єю в квартиру АДРЕСА_1 стала членом житлово-будівельного кооперативу.

В зазначеній квартирі вона постійно проживала та була прописана з 22.05.1981 року, що підтверджується довідкою №57 від 12.03.2009 року.

Після 18.06.1985 року з квартири виселились та були виписані ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , отже, в квартирі АДРЕСА_1 залишились проживати ОСОБА_4 та її син - ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

В квартирі залишився проживати брат ОСОБА_2 - ОСОБА_8 .

Відповідно до ст. 145 ЖК УРСР та п. 55 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. N 186 (надалі - Примірний статут), якщо член житлово- будівельного кооперативу помер, члени його сім`ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них.

Спадкоємці, які не мають права на вступ до кооперативу або відмовилися від цього права, успадковують паєнагромадження померлого члена кооперативу в установленому законом порядку.

Частиною 1 ст.556 Цивільного кодексу Української PCP було передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідає по боргах спадкодавця в межах дійсної вартості успадкованого ним майна.

На виконання вимог законодавства та своїх обов`язків, ОСОБА_2 , частково оплатив заборгованість за пайовим внеском за квартиру, що підтверджується квитанцією від 01.06.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 (рідний брат ОСОБА_2 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після його смерті ОСОБА_2 звернувся до 2-ї Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом (як спадкоємець другої черги).

Відповідно до п. 4.4 Статуту ЖБК Холодногірський в редакції 2005 року при відсутності у члена кооперативу спадкоємців, його майно, пай та інші його внески, переходять у власність кооперативу і використовуються на його потреби.

Однак у померлих членів кооперативу є спадкоємці, зокрема, ОСОБА_2 , який подав до нотаріальної контори заяву про вступ у право на спадок, тому п. 4.4 Статуту у будь-якому разі не може бути застосований.

У відповідності до положень ст. 2 Закону України Про кооперацію кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про кооперацію" законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України та Цивільного кодексу України, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про кооперацію", кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність (ч. 1 ст. 8 Закону).

Відповідно до ст.ст.97, 98 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно із ч.4 ст.6, ч.1 ст.13 ЗУ Про об`єднання громадян , усі основні питання діяльності об`єднань громадян повинні вирішуватись на зборах усіх членів або представників членів об`єднання. Об`єднання громадян діє на основі статуту або положення.

За приписами ст. 15 зазначеного Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, тощо.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено, скликання зборів уповноважених кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Аналогічні положення містять у Статуті ЖБК Холодногірський .

Відповідно до п. 10.6 Статуту ЖБК Холодногірський якщо в кооперативі є 60 і більше членів, то замість загальних зборів можуть скликатись збори Уповноважених. Уповноважені обираються по одному від 10 членів кооперативу строком на 5 років на загальних зборах членів кооперативу.

За п. 10.7 загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених.

Оскаржуване позивачем рішення зборів уповноважених ЖБК Холодногірський від 09.06.2016 р. є легітимним, бо прийняте повноважним складом.

Кількість членів кооперативу складала на дату прийняття рішення 333 чол.

Протоколом № 2 від 15.09.2013р. (Голова зборів - ОСОБА_1 . ) загальних зборів членів кооперативу ЖБК Холодногірський було прийнято рішення про обрання Уповноважених від членів ЖБК Холодногірський на участь у зборах уповноваженних . Згідно протоколу, за обрання уповноваженних з кандидатур, запропонованих головою - ОСОБА_1 , проголосували Одноголосно всі присутні на зборах, у тому числі і голова зборів - ОСОБА_1 , чий підпис стоїть на протоколі. Було обрано 40 уповноважених.

На зборах Уповноваженних від 09.06.2016 р. було вирішено прийняти ОСОБА_2 у члени ЖБК Холодногірський . За це рішення проголосувало 32 уповноважених, що складає 80% уповноваженних , обраних для участі у зборах ЖБК Холодногірський .

Тобто, кворум та процент голосів відповідає закону та статуту.

В матеріалах справи відсутні підстави для визнання недійсними рішення зборів уповноважених ЖБК Холодногірський , оформлених Протоколом.

Під час розгляду справи судом також не встановлено наявності порушення прав позивача прийняттям оскаржуваного рішення, оформленого Протоколом, та не доведено наявності встановлених законодавством умов для визнання рішення зборів уповноважених недійсним.

Позивачем також не доведено яким чином рішення про прийом в члени кооперативу ОСОБА_2 порушує його права. Посилання позивача на те, що вказана квартира АДРЕСА_2 могла перейти у власність кооперативу та у подальшому реалізована, а кошти використані в інтересах кооперативу, не ґрунтуються на законі та Статуті кооперативу. При цьому позивач, посилаючись на порушення інших членів кооперативу не навів жодного доводу, що його було уповноважено на захист інших членів кооперативу.

В квартирі АДРЕСА_2 ) з моменту створення кооперативу проживала член кооперативу : ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В цій же квартирі на момент її смерті проживай її син - член кооперативу : ОСОБА_8 . Він також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на те що заповіт померлими не складався, після їх смерті, в силу ст.1220 ЦКУ відкрилася спадщина. Їх спадкоємцем ОСОБА_2 було сплачено заборгованість по пайовим внескам по квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується квитанцією від 10.06.2016 року № 15778837.

ОСОБА_2 було видано довідку про те, що по квартирі АДРЕСА_2 пайовий внесок виплачений.

П. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів №13 від 24 жовтня 2008 року, роз`яснено, що при розгляді такої категорії справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Досліджуючи письмові матеріали та вирішуючи питання можливого порушення прав позивача і необхідності захисту прав позивача в судовому порядку, суд виходить із наступних положень закону.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнаная або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ним Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мас право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зазначені положення законодавства кореспондуються також із роз`ясненнями, наданими Пленумом ВСУ судам України у п.2 постанови Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції .

На підставі вищевикладеного, суд констатує, що особа має право звернутися до суду за захистом саме своїх прав, свобод чи інтересів. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Іншими словами, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, закріплений ст.13 ЦПК України, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не представлено належних, достовірних та достатніх доказів порушення відповідачами його законних прав та інтересів.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки не встановлено факту порушення його прав діями відповідача.

Щодо заяви представника третьої особи про закриття провадження по справі через те, що поставлені позивачем питання є питаннями виключної компетенції кооперативу, і не підлягають розгляді в суді, то суд вважає, ці доводи необгрунтованими, так як відповідно до ст. 16 ЦК України та ст.5 ЦПК України суд захищає права і інтереси фізичних та юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором, а також може визначити такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Наведений представником приклад а саме правова позиція у Постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 р. не є висновком, що стосується подібних правовідносин, оскільки в зазначеному рішенні суду дійсно мова йде про внутрішню діяльність організації , а саме, умови скликання і проведення зборів членів кооперативу. Предмет даного спору має інші правові підстави.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Холодногірський , Департаменту реєстрації Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення зборів уповноважених кооперативу - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Ленінський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набираєзаконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 16.07.2019 року.

Суддя О.В. Бородіна