Рішення

від 18.07.2019 по справі 904/2026/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2019р. Справа № 904/2026/19 За позовом: Комунального підприємства Кривбасводоканал , м. Кривий Ріг

До: Комунального підприємства Житлово-комунальне підприємство Новопілля , м. Новопілля

Про: стягнення 647 850, 51 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

КП Кривбасводоканал (позивач) звернулося з позовом про стягнення з КП Житлово-комунальне підприємство Новопілля (відповідач) 647 850, 51 грн. заборгованості (в т.ч.: 571 714, 55 грн. - основна заборгованість; 65 448, 90 грн. - пеня, 6 341, 61 грн. - інфляційні втрати та 4 345, 45 грн. - 3% річних) за договором №216 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 31.01.18р. за період з 01.09.18р. по 01.04.19р. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов`язків за вищезазначеним договором в частині здійснення своєчасної оплати послуг з водопостачання та водовідведення.

Ухвалою від 22.05.19р. було відкрите провадження у справі №904/2026/19 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

КП Житлово-комунальне підприємство Новопілля (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував , зазначаючи (поміж-іншим) наступне: позивачем не надано в якості доказів Акту/Схеми розмежування балансової та експлуатаційної належності, який мав бути невід`ємною частиною договору, що унеможливлює об`єктивно та всебічно вивчити доводи позивача щодо розміру заборгованості з плати за водопостачання та водовідведення та надати свої заперечення ; є необґрунтованими суми нарахування за стоки, які проводились без засобів обліку, без визначення межі балансової належності та без наведення формули та належним чином підтверджених даних до неї. Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що через невиконання позивачем вимог ст. 162 ГПК України відповідач не може визнати вимоги позивача в повному обсязі через відсутність їх належного кількісного та якісного підтвердження. Окрім того - відповідач клопотав про витребування від позивача наступних доказів : детального розрахунку сум заборгованості із значенням використаної формули розрахунку, коефіцієнтів до нього та документального його підтвердження як водопостачання так і водовідведення ; копію Акту/Схеми розмежування балансової та експлуатаційної належності , яка є невід`ємною частиною договору; докази в підтвердження факту надання саме питної води.

КП Кривбасводоканал (позивач) у відповіді на відзив заперечував проти обставин, викладених відповідачем у відзиві на позов, стверджуючи наступне: відповідно до п.3.1. Договору та Додатку 2 визначені об`єкти користування послугами централізованого водопостачання та водовідведення. Згідно додатку №2 до договору (додаток №3 до позовної заяви) сторонами було визначено кількісний склад об`єктів водопостачання та водовідведення по населеним пунктам споживача, в результаті чого сторонами договору визначено різницю між реалізацією води та стоків, яка складає 0,56; розрахунок боргу та інформація щодо кількісних показників щодо обсягів наданих послуг КП Кривбасводоканал КП ЖКП Новопілля за період з 01.09.18р. по 30.04.19р. надано до позовної заяви у додатках № 6, 7; відповідач при укладанні договору № 21б від 31.01.18р. про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з позивачем зобов`язався надати проектну документацію, технічні умови водопостачання та водовідведення, акт/схему розмежування балансової та експлуатаційної належності, які були розроблені ДПП Кривбаспромводопостачання до 2018 року, коли КЖП Новопілля отримувало питну воду від ДПП Кривбаспромводопостачання , але не зважаючи на видані неодноразово позивачем приписи про надання повного пакету документів для укладання договору, не надало їх до КП Кривбасводоканал . Позивач виконуючи свої обов`язки, передбачені договором, постійно надавав та надає відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, які складались щомісячно; копії актів приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, підписані обома сторонами та скріплені печатками юридичних осіб, додані до позовної заяви. Позивачем згідно умов договору №216 від 31.01.18р. за період з 01.09.18р. по 30.04.19р. були виписані відповідачу рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 902 759,87 грн.; відповідачем було частково здійснено оплату за надані послуги за вказаний період у розмірі 331 045, 32 грн., що також є підтвердженням отримання наданих послуг з водопостачання та водовідведення; на підтвердження існуючої заборгованості відповідача перед позивачем у двосторонньому порядку є підписаний акт звірки взаєморозрахунків за договором №216 від 31.01.18р. станом на 28.03.19 р. на суму боргу 501 140.05грн. та Акт звірки взаєморозрахунків за цим договором станом на 08.05.19р. на суму боргу 571 714, 55 грн.

Також зазначає, що у спірному періоді відповідач не звертався до позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача; доказів звернення споживача до суду для доведення факту ненадання йому житлово-комунальних послуг за умовами спірного договору відповідачем не надано. Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що ним зобов`язання за вищезазначеним договором виконувались належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства та надані послуги приймалися відповідачем без зауважень.

КП Житлово-комунальне підприємство Новопілля (відповідач) своїм правом на подання до суду заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

31.01.18р. між КП Кривбасводоканал (виробник) та КП ЖКП Новопілля (споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №216 ; відповідно до умов якого та додаткових угод до нього №№1, 2 від 23.04.19р. (а.с.21-22) позивач надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у період з 01.09.18р. по 30.04.19р. на загальну суму 902 759, 87 грн. ( що підтверджується відповідними актами приймання-передачі послуг, рахунками на оплату цих послуг, доказами на підтвердження отримання цих рахунків відповідачем, а.с.28-32, 33-40, 41-44, 45); а відповідач відповідно до п.5.1. договору зобов`язався здійснити повну оплату вартості послуг за розрахунковий період , згідно рахунків та актів наданих послуг протягом трьох календарних днів з моменту виставлення рахунку.

В п.5.8. договору сторони погодили, що акт звіряння взаємних розрахунків проводиться один раз на місяць (з 04 до 15 числа наступного за розрахунковим місяцем) і є письмовою формою визнання боргу , або за вимогою однієї із сторін; акт звірки взаємних розрахунків підписується повноважними на це особами - із сторони виробника - начальник відділу по роботі з юридичними особами або заступник начальника служби водозбуту з бухгалтерського обліку, зі сторони споживача - керівник підприємства або уповноважена на це особа.

Згідно з п.7.3. договору за несвоєчасну оплату виставлених виробником рахунків у термін, визначений п.5.1, 5.2. цього договору, споживач зобов`язаний сплатити виробникові пеню в розмірі 0, 1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який стягується пеня.(а.с.16-19).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань надані позивачем послуги за вищезазначений період в повному обсязі не оплатив (сплачено лише 331 045, 32 грн.); у зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку), за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 571 714, 55 грн. (а.с.24). З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач не заперечував проти наявності у нього заборгованості в розмірі 571 714, 55 грн. за вищезазначений період , без заперечень підписав відповідний акт звірки взаєморозрахунків станом на 08.05.19р. (а.с.53 )

Окрім того - позивач, відповідно до п. 7.3. договору та приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 65 448, 90 грн. - пені, 6 341, 61 грн. - інфляційних втрат та 4 345, 45 грн. - 3% річних (а.с.25-27).

На час прийняття рішення у справі доказів погашення заборгованості (з урахуванням пені , інфляційних втрат та 3% річних) відповідач не надав. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 647 850, 51 грн.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Суб`єктами Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення є підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення та споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У відповідності із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст.526 ЦК України ).

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем жодних доказів на спростування викладених позивачем у позовній заяві обставин не надано. Наведене є достатньою підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Одночасно заперечення відповідача , суд оцінює критично які спростовуються наявними в матеріалах справи та наданими позивачем доказами.

Окрім того, суд не вбачається достатньо правових підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування від позивача доказів, оскільки в матеріалах справи наявні достатні докази для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2,13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Комунального підприємства Житлово-комунальне підприємство Новопілля (53003, с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Садова, буд.46; код ЄДРПОУ 41551993) на користь позивача - Комунального підприємства Кривбасводоканал (50027, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6а; код ЄДРПОУ 03341316): 571 714, 55 грн. - заборгованості за договором; 65 448, 90 грн. - пені , 6 341, 61 грн. - інфляційних втрат ; 4 345, 45 грн. - 3% річних та 9 717, 76 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 18.07.2019р.

3. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.