Рішення

від 09.07.2019 по справі 914/434/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019 справа № 914/434/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантспецбуд ЛТД» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантспецбуд-Захід» , м. Маріуполь, Донецька область

про: стягнення 110792,47грн заборгованості за договором субпідряду №01.12/1 від 01.12.2016

Суддя Ділай У.І.

Секретар Куць М.Я.

За участю представників:

Від позивача: Попко О.М. - представник (Ордер №055139 від 22.12.2017)

Від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантспецбуд ЛТД» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантспецбуд-Захід» про стягнення 110792,47грн заборгованості за договором субпідряду №01.12/1 від 01.12.2016.

Ухвалою суду від 14.03.2019 позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантспецбуд ЛТД» залишено без руху.

20.03.2019 за вх.№11965/19 від позивача на адресу суду надійшов лист про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі без проведення судового засідання.

Ухвалою від 14.05.2019 суд постановив розгляд справи №914/434/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання на 04.06.2019.

Ухвалою від 04.06.2019 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.2019 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, надав суду для огляду оригінали доказів.

У судове засідання 09.07.2019 відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача зазначено: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Аеродромна, буд. 7. На таку ж адресу скеровані судом ухвали у цій справі. Проте, поштові конверти повернуто поштовим відділенням до суду із відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , а поштовий конверт з ухвалами від 04.06.2019 та від 02.07.2019 не повернуті поштовим відділенням до суду.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

01.12.2016 між сторонами укладено договір субпідряду № 01.12/1, за умовами п. 1.1. якого позивач зобов`язався відповідно до кошторисної документації в межах договірної ціни виконати роботи по влаштуванню покриття фігурних елементів мощення на об`єкті: Будівництво станції технічного обслуговування вантажних автомобілів, адміністративно-побутового корпусу та логістичного центру на території Рясне-Руської сільської ради, Яворівського району, Львівської області , а відповідач зобов`язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та строки , передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 3.1-3.2 договору, роботи по договору повинні бути виконані протягом 90 календарних днів з дня підписання цього договору. Початок робіт - грудень 2016 року, закінчення робіт - лютий 2017 року.

Згідно із п. 8.1 договору, виконання робіт оформляється шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт. В Акті виконаних робіт відображаються обсяги виконаних підрядних робіт та їх вартість, підтверджені Генпідрядником і Субпідрядником, які є первинними обліковими документами.

Ціна договору становить 110792,47 грн в т.ч. 18465,42грн ПДВ, є твердою і не може змінюватись (п.2.1, 2.2 договору).

У пункті 9.3 договору сторони погодили, що остаточні розрахунки за фактично виконані роботи, з урахуванням авансів, проводяться на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт не пізніше ніж через 30 банківських днів з дня їх підписання.

28 лютого 2017 року сторонами підписано Акт виконаних робіт №1 на суму 42946,00 грн та Акт виконаних робіт №2 на суму 67846,47грн. Вказані акти підписані уповноваженими представниками та завірені печатками сторін без зауважень, зокрема, щодо якості чи вартості виконаних робіт (оригінал оглянуто судом).

Як зазначено в позовній заяві, відповідач, в порушення умов договору, за виконані роботи позивачем по договору субпідряду, оплату не провів, внаслідок чого заборгував останньому 110792,47грн. Вказана сума заборгованості підтверджена також копією акту звіряння взаємних розрахунків за період грудень 2016 року - лютий 2017 року, підписаним уповноваженими представниками та завірені печатками сторін долучено до позовної заяви (оригінал оглянуто судом).

В порядку досудового врегулювання спору, позивач надсилав відповідачу вимогу від 12.02.2019 про оплату заборгованості за виконані роботи, проте, така вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням умов договору не оплатив позивачу виконані роботи. Відтак, ТзОВ «Гарантспецбуд ЛТД» подало до Господарського суду Львівської області позов про стягнення з відповідача 110792,47грн заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договір субпідряду № 01.12/1 від 01.12.2016, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків. За своєю правовою природою вказаний договір належить до договорів підряду.

За договором підряду, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.4.4.1. договору, позивач зобов`язувався виконувати роботи якісно та своєчасно, а відповідач, відповідно до п. 1.1, своєчасно та в повному обсязі оплатити виконані роботи .

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК України) .

Факт виконання робіт відповідачем не спростовано.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України , якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією Акту виконаних робіт №1 на суму 42946,00 грн та копією Акту виконаних робіт №2 на суму 67846,47грн, а також копією акту звіряння взаємних розрахунків за період грудень 2016 року - лютий 2017 року, які підписані повноважними представниками та скріплені печатками (оригінали оглянуто судом).

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в актах виконаних робіт не зазначено.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та відсутність коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, а відтак, з відповідача слід стягнути на користь ТзОВ «Гарантспецбуд ЛТД» заборгованість в розмірі 110792,47грн за виконані роботи.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки, спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7 , 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантспецбуд - Захід (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Аеродромна, буд. 7; ідентифікаційний код 39283072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантспецбуд - ЛТД (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7; ідентифікаційний код 40640296) 110792,47грн заборгованості та 1921,00 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 18.07.2019.

Суддя Ділай У.І.