Рішення

від 08.07.2019 по справі 914/696/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2019 справа № 914/696/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВЛІЗИНГ", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ", м. Львів,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерголізинг", м. Полтава,

за участю третої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Директ - Лізинг",

м. Київ,

про: стягнення заборгованості в розмірі 1 540 000,00 грн

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання Корольчук О.В.

Представники учасників процесу:

позивача: не з`явився;

відповідача: Смолинець Я.І. - представник;

третьої особи 1: не з`явився;

третьої особи 2: не з`явився.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ , за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг , за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Директ - Лізинг про стягнення заборгованості в розмірі 1 540 000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.04.2017 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.04.2017 р.

Ухвалою суду від 24.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.05.2017 р.

Ухвалою суду від 22.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 12.06.2017 р.

Через канцелярію суду, 19.05.2017 р. представником відповідача подано заяву про зупинення провадження у справі №914/696/17 до набрання законної сили рішення суду у справі №914/678/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ про стягнення заборгованості в розмірі 780 000,00 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ до Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р.

Ухвалою суду від 12.06.2017р. зупинено провадження у справі №914/696/17 до набрання законної сили рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/678/17.

Ухвалою суду від 12.06.2019 р. провадження у справі поновлено, справу №914/696/17 прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.07.2019 р.

Ухвалою суду від 01.07.2019 р. підготовче провадження у справі №914/696/17 закрито, розгляд справи №914/696/17 по суті призначено на 08.07.2019 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01 грудня 2014 року між ТзОВ Газенерголізинг та відповідачем було укладено договір фінансової допомоги №01/12-14, на виконання умов якого відповідачу було надано кошти в сумі 1 540 000,00 грн., строком на один рік з моменту підписання договору.

16.12.2016 р. між ТзОВ Дирекг-Лізинг та ТзОВ Газенерголізинг укладено договір відступлення права вимоги №ГД-6, за яким ТзОВ Газенерголізинг відступило ТзОВ Директ- Лізинг право вимоги до відповідача у розмірі 1 540 000,00 грн., по договору фінансової допомоги №01/12-14 від 01.12.2014 р. ТзОВ Директ-Лізинг надіслано відповідачу вимогу про сплату заборгованості на користь нового кредитора.

13.01.2017 р. між позивачем та ТзОВ Директ-Лізинг було укладено договір відступлення права вимоги №ДА-6, за яким ТзОВ Директ-Лізинг відступило позивачу право вимоги до відповідача у розмірі 1 540 000,00 грн., по договору фінансової допомоги №01/12-14 від 01.12.2014 р. Позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості на користь нового кредитора. Однак, відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, станом на дату подання позову до суду заборгованість становить 1 540 000,00 грн, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Позиція відповідача.

Щодо позовних вимог заперечив, зазначив, що Договір відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р., всупереч статті 516 ЦК України, укладено без його письмової згоди як боржника за основним договором фінансової допомоги №01/12-14 від 01.12.2014 р., за наявності в п 6.2. цього договору фінансової допомоги прямої заборони на передачу прав за ним третій особі без згоди іншої сторони, тому даний позов не підлягає до задоволенню.

В судовому засіданні 08.07.2019 р. представник відповідача зазначив, що відповідно до п.1, ч.3 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Подав попередній розрахунок судових витрат, які він очікує понести, а саме 55 000,00 грн на професійно правничу допомогу.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ , за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг , за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Директ - Лізинг про стягнення заборгованості в розмірі 1 540 000,00 грн за Договором фінансової допомоги №01/12/14 від 01.12.2014 р.

Через канцелярію суду, представником відповідача подано заяву про зупинення провадження у справі №914/696/17 до набрання законної сили рішення суду у справі №914/678/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ про стягнення заборгованості в розмірі 780 000,00 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ до Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р.

Ухвалою суду від 12.06.2017 р. зупинено провадження у справі №914/696/17 до набрання законної сили рішення господарського суду Львівської області у справі №914/678/17.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2017р. у справі №914/678/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг та Товариство з обмеженою відповідальністю Директ-Лізинг про стягнення 780 000 гри. 00 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ , м. Львів Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ та Товариства з обмеженою відповідальністю Директ-Лізинг , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг про визнання договору відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р. недійсним в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017р.. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Директ-Лізинг та Товариством з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ .

Рішення суду сторонами не оскаржено та набрало законної сили.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2017р. у справі №914/678/17 встановлено наступне .

16 грудня 2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенерголізинг" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Директ-Лізинг" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №ГД-6.

Згідно п. 1 договору відступлення права вимоги №ГД-6 від 16.12.2016 р., в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор відступає за плату новому кредиторові належні йому права вимоги за договором фінансової допомоги (договір фінансової допомоги №03/09-14 від 03.09.2014 р., договір фінансової допомоги №01/12-14 від 01.12.2014 р., договір фінансової допомоги №07/08-14 від 07.08.2014 р.), а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону - кредитора у договорі фінансової допомоги та приймає на себе всі його права та обов`язки за договором фінансової допомоги.

13 січня 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Директ-Лізинг" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТИВЛІЗИНГ" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №ДА-6.

Згідно п. 1 договору відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р., в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор відступає за плату новому кредиторові належні йому права вимоги за договором фінансової допомоги (договір фінансової допомоги №03/09-14 від 03.09.2014 р., договір фінансової допомоги № 01/12-14 від 01.12.2014 р., договір фінансової допомоги №07/08-14 від 07.08.2014 р.), а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону - кредитора у договорі фінансової допомоги та приймає на себе всі його права та обов`язки за договором фінансової допомоги.

Як встановлено судом, в п. 6.2. договору фінансової допомоги зазначено, що жодна із сторін не може передавати свої права по даному договору третій стороні без письмової згоди другої сторони.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи та не спростовано позивачем, в порушення вищенаведених положень законодавства та договору фінансової допомоги договір відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р. було укладено без погодження із Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ". З огляду на наведене, договір відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Директ-Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТИВЛІЗИНГ", визнано недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, визнання договору відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р. недійсним виключає задоволення позову про стягнення на користь позивача 1 540 000,00 грн згідно договору фінансової допомоги №01/12-14 від 01.12.2014 р., право вимоги за яким перейшло до позивача за договором відступлення права вимоги, який визнаний недійсним.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно є визнання незаконним рішення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 12 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин с правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як встановлено судом, Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2017р. у справі №914/678/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг та Товариство з обмеженою відповідальністю Директ-Лізинг про стягнення 780 000 гри. 00 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ , м. Львів Товариства з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ та Товариства з обмеженою відповідальністю Директ-Лізинг , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газенерголізинг про визнання договору відступлення вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р. недійсним в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Директ-Лізинг та Товариством з обмеженою відповідальністю АКТИВЛІЗИНГ .

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, визнання договору відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017 р. недійсним виключає задоволення позову про стягнення на користь позивача 1 540 000,00 грн згідно договору фінансової допомоги №01/12-14 від 01.12.2014 р., право вимоги за яким перейшло до позивача за договором відступлення права вимоги №ДА-6 від 13.01.2017р. , який визнаний недійсним.

Таким чином, вимоги позивача, про стягнення з відповідача заборгованості розмірі 1 540 000,00 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідач скористався таким правом та подав попередній розрахунок судових витрат, які він очікує понести, а саме 55 000,00 грн на професійно правничу допомогу. Відповідно до ч.1, ч.3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 15.12.2017) передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву . У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В судовому засіданні 08.07.2019 р., до закінчення судових дебатів , представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЗЕР ПЛЮС ЛЬВІВ зробив заяву у відповідності до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 23 100,00 грн, сплачених згідно платіжного доручення №22 від 27.03.2017 р., залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 23 100,00 грн, сплачених згідно платіжного доручення №22 від 27.03.2017 р., залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 17.07.2019.

Суддя Синчук М.М.